Підвищення якості зерна нових сортів озимої пшениці в степу України при енергозберігаючих технологіях - Автореферат

Як свідчать дані наукових установ і виробничий досвід, цілком реально в Україні вирощувати 25-30 млн. т зерна, яке могло б стати важливою статтею експорту і приносити стабільний прибуток державі, але при умові підвищення його якості. Дослідження були виконані автором у відповідності до тематичного плану Інституту зернового господарства УААН, за державним проектом “Зерно” і темою “Розробити і освоїти екологічно чисті ресурсозберігаючі технології вирощування зернових колосових культур”, № д.р. вивчити ефективність позакореневого підживлення на початку молочної стиглості зерна новим азотним добривом - вуглеамонійними солями (ВАС) та розчином карбаміду з приліплювачами (NAКМЦ і ПВС); Вивчено потенціал якості зерна нових високопродуктивних сортів озимої пшениці в залежності від рівня агрофону, виявлена сортова реакція на пошкодження зерна шкідливою черепашкою і на стійкість клейковинного комплексу до дії протеолітичних ферментів клопа. Вперше встановлено, що нове азотне добриво ВАС в дозах 7,5 і 15 кг/га д.р. має низьку ефективність в порівнянні з рекомендованими дозами карбаміду при позакореневих підживленнях посівів на початку молочної стиглості зерна, а застосування в розчині карбаміду приліплювачів NAКМЦ і ПВС (5 г/л) підсилює синтез клейковини, але дещо знижує урожай зерна.При визначенні класу зерна враховували різницю в 3-5% між вмістом сирої клейковини в борошні та зерні за “Методикой Государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур” (1988). В посушливих умовах 1995 р. по пару при невисокому рівні врожаю відмічалася підвищена кількість білка в зерні (12,94-14,29%) та клейковини в борошні (32,3-34,7%), але зерно мало низьку натурну масу (732-766 г). В Дослідному господарстві натурна маса зерна по чорному пару перевищувала аналогічні показники зерна після кукурудзи на силос з передпосівним внесенням N60P60K40 та без добрив відповідно на 20 і 14 г, скловидність - на 6 і 12%, абсолютний вміст білка в зерні - на 0,24 і 1,36, клейковини в борошні - на 1,9 і 6,8%, число седиментації на 6 і 12 мл, а обєм хліба - на 20 і 70 см3 (табл. Так, в наших дослідах позакореневе підживлення рослин ранніх та оптимальних строків сівби карбамідом (30 кг/га д.р.) на початку молочної стиглості зерна підвищило вміст білка в зерні на 0,83-1,01%, клейковини в борошні - на 3,1-3,6%. В сприятливі за зволоженням роки в середньому з сортів, які вивчалися, передпосівне внесення N60P60K40 після цього попередника збільшило кількість білка в зерні на 1,1%, клейковини в борошні - на 3,9%, обєм хліба - на 72 см3, клас зерна з - 4-5 до 3.Нові сорти озимої пшениці в степовій зоні мають достатній потенціал якості зерна. За вмістом клейковини вони забезпечують по кращих попередниках і фонах одержання зерна 1, 2 і 3 класів, але при підвищенні чисельності шкідливої черепашки погіршуються значення ІДК і клас зерна знижується. Зерно по чорному пару в порівнянні з кукурудзою на силос мало кращі фізичні властивості (натуру, скловидність), вищі вміст білка в зерні, клейковини в борошні, число седиментації, обєм хліба та фізичні показники борошна і тіста. В степовій зоні якість зерна озимої пшениці за оптимальних строків сівби часто буває нижчою в порівнянні з пізніми посівами. На початку молочної стиглості зерна обробка карбамідом 30 кг/га д.р. добре розвинутих ранніх та оптимальних посівів підвищували вміст білка в зерні на 0,83-1,61 %, клейковини в борошні - на 3,1-3,6 %.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Нові сорти озимої пшениці в степовій зоні мають достатній потенціал якості зерна. За вмістом клейковини вони забезпечують по кращих попередниках і фонах одержання зерна 1, 2 і 3 класів, але при підвищенні чисельності шкідливої черепашки погіршуються значення ІДК і клас зерна знижується. Кращу якість зерна мають сорти Скіфянка, Одеська 162 і Тіра. Після непарових попередників більшою чутливістю до покращення агрофону відзначаються сорти Одеська 161, Юна та Дніпровська 117, менше реагують на нестачу добрив Альбатрос одеський і Скіфянка.

2. В умовах високої чисельності шкідливої черепашки (близько 20 екз./м2) менше пошкоджувалися клопом середньорослі сорти (Альбатрос одеський, Дніпровська 167), сильніше - короткостеблові (Скіфянка, Одеська 162). Клейковина у борошні сортів Одеська напівкарликова, Дніпровська 117 і Дніпровська 167 деградувала в більшій мірі, ніж у сильних сортів. Альбатрос одеський і Одеська 161 мали кращу якість клейковини. Обєм хліба у Одеської 161 був вищий від інших сортів на 97-135 см3.

3. Серед попередників озимої пшениці найвищу якість зерна забезпечували чорний пар і люцерна на один укіс. Зерно по чорному пару в порівнянні з кукурудзою на силос мало кращі фізичні властивості (натуру, скловидність), вищі вміст білка в зерні, клейковини в борошні, число седиментації, обєм хліба та фізичні показники борошна і тіста.

4. В степовій зоні якість зерна озимої пшениці за оптимальних строків сівби часто буває нижчою в порівнянні з пізніми посівами. Шляхом подолання зворотного звязку урожай - білок може стати збільшення доз азоту, в тому числі і внесення його позакоренево. На початку молочної стиглості зерна обробка карбамідом 30 кг/га д.р. добре розвинутих ранніх та оптимальних посівів підвищували вміст білка в зерні на 0,83-1,61 %, клейковини в борошні - на 3,1-3,6 %. Підживлення пізніх посівів були неефективними.

5. В північній частині Степу після кукурудзи на силос при передпосівному внесенні повного добрива доза азоту N90 забезпечувала приріст клейковини на 5,0, N60 - на 3,8 і N30 - на 1,2%. В сприятливі за зволоженням роки внесення N60Р60К40 перед сівбою покращувало клас зерна сортів, які досліджувалися, з 4-5 до 3. При вивченні режиму мінерального живлення кращими варіантами виявились: N90Р60К40 і N60Р60К40 N30 в кущіння. Вміст клейковини в борошні підвищився відповідно на 5,6 і 6,4%, обєм хліба на 59 і 57 см3, клас зерна з 3 до 2 для обох варіантів. Для зменшення витрат пального доцільно було б вносити всю норму азотних добрив восени.

По чорному пару на фоні P60K40 суттєвого значення набувало підвищення дози азотних добрив при весняних підживленнях локальним способом до 60 кг/га. Роздрібне внесення азоту у фазах виходу рослин в трубку та колосіння по 30 кг/га та одноразове (60 кг/га) у трубкування підвищували вміст білка, клейковини, число седиментації в однаковій мірі, клас зерна з 3 став 2 для обох варіантів.

6. Позакореневе підживлення карбамідом у колосіння порівняно з пізнішими фазами помітно підвищувало вміст хлорофілу, загального азоту і фосфору у верхніх листках пшениці як по чорному пару, так і після кукурудзи на силос. Збільшення частки нітратного азоту відбувалося рівномірно за всіх строків обробки. Підживлення не впливало на урожайність, але збільшувало кількість клейковини в борошні.

Використання NAКМЦ і ПВС в розчинах карбаміду підвищувало вміст загального і нітратного азоту та фосфору в листках пшениці, клейковини в борошні, але дещо знижувало урожайність та хлібопекарські якості зерна. Після кукурудзи на силос ефективність позакореневих підживлень була вищою при передпосівному внесенні N60P60K40 в порівнянні з неудобреним фоном. Частка клейковини на фоні з добривами збільшувалась від обробки на 2,7-4,2 %, а без добрив - лише на 0,8-1,2 %.

7. Застосування для позакореневих підживлень на початку молочної стиглості зерна вуглеамонійних солей дозою 15 кг/га д.р. може призводити до опіків і порушення обміну речовин. По чорному пару знижувалися вміст хлорофілу та загального азоту в листках рослин, врожай зерна та його якісні показники.

8. Однією з основних причин погіршення якості зерна озимої пшениці в степовій зоні є розповсюдження шкідливої черепашки. Пошкодження зерна клопом впливає на ряд якісних показників, особливо відчутно на значення ІДК та силу борошна. В умовах північної частини Степу кондиції сильного зерна у сучасних сортів втрачаються при пошкодженості 2-3 % (чисельність личинок 2-3 екз/м2), цінного - при 7-9 % (8-10 екз./м2). Пошкодження зерна клопом знижувало масу 1000 зерен на 2,0-3,6 г, енергію проростання - на 12-72,7 %, схожість насіння - на 17,3-86,6 %. Особливо відчутно погіршувалися насіннєві якості зерна при пошкодженні біля зародка. Уколи безпосередньо у зародок спостерігалися рідко.

9. В роки підвищеної чисельності шкідливої черепашки, при достатній кількості опадів кращі умови для живлення, розмноження та розвитку шкідника складаються по кращих попередниках та на удобрених фонах. В таких варіантах значення ІДК вищі у порівнянні з гіршими неудобреними.

10. Одноразова обробка посівів озимої пшениці інсектицидом та сумішшю його з карбамідом на початку молочної стиглості зерна значно знижувала пошкодженість і покращувала клас зерна. Після кукурудзи на силос такі обробки були ефективнішими на фоні повного добрива. Біологічна ефективність обприскувань зниженою нормою витрати карате (0,07 л/га к.е.) дещо менша в порівнянні з рекомендованою (0,15 л/га к.е.), але достатня для збереження якості зерна. Біологічна ефективність сумішей переважала аналогічні показники одного інсектициду на 11-15 %.

11. В роки широкого розповсюдження шкідливої черепашки вищу рентабельність виробництва озимої пшениці забезпечували агротехнічні заходи, що включали захист посівів за допомогою інсектицидів. Після непарового попередника обробки посівів карбамідом з карате були економічно ефективнішими у варіантах з передпосівним внесенням повного добрива. Так, вони підвищували рентабельність вирощування озимої пшениці на фоні N60P60K40 на 51%, а на ділянках без добрив - лише на 8%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У виробничих умовах при дефіциті мінеральних добрив для одержання якісного зерна необхідно розширяти площі посіву озимої пшениці по кращих попередниках. На бідних агрофонах слід розміщувати пластичні сорти Альбатрос одеський і Скіфянка.

2. Для одержання сильного і цінного зерна озимої пшениці після непарових попередників на звичайних чорноземах північного Степу найбільш доцільно вносити близько 90 кг азоту під основний чи передпосівний обробіток грунту. По чорних парах найвищий вміст клейковини в зерні забезпечує внесення локальним способом 60 кг азоту в весняне підживлення до виходу рослин в трубку. При визначенні конкретних доз мінеральних добрив для кожного поля потрібно враховувати запаси поживних речовин у грунті.

3. В роки, коли чисельність личинок клопа-черепашки перевищує пороги шкодочинності (2-3 екз./м2) для сильного і 6-8 екз./м2 для цінного зерна), позакореневі підживлення слід суміщати з хімічними обробками посівів рекомендованими дозами інсектицидів.

В першу чергу слід обробляти найбільш вразливі посіви короткостеблових сортів, а також посіви по парових попередниках та на кращих агрофонах, де рівень клейковини дозволяє одержувати 1, 2 та 3 класи зерна.

У випадках, коли дозу інсектициду доводиться зменшувати слід використовувати бакову суміш з карбамідом (30 кг/га д.р.), де добриво позитивно впливає на якість зерна та підсилює дію інсектициду.

1. Показники якості зерна нових сортів озимої пшениці в північному Степу / О.Д. Артюх, І.І Гасанова, М.Ю. Приходько, Л.П. Пороцька // Бюл. ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - №8. - С. 50-55. (Особистий внесок: приймала участь у проведенні досліджень і узагальненні аналітичних даних).

2.Гасанова І.І. Вплив позакореневого підживлення на якість зерна озимої пшениці після кукурудзи на силос // Бюл. ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 9. - С. 26-29.

3. Гасанова І.І., Карнаухова Н.В. Вплив сумішей карате з сечовиною на клопа-черепашку та якість зерна озимої пшениці // Бюл. ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 10. - С. 52-54. (Особистий внесок: приймала безпосередню участь у проведенні досліджень, обробці і узагальненні експериментальних даних).

4. Артюх А.Д., Гасанова И.И., Пороцкая Л.П. Приемы повышения качества зерна озимой пшеницы в условиях подъема численности клопа-черепашки // Вестник зоологии (праці V зїзду українського ентомологічного товариства, 7-11 вересня 1998 р., м. Харків) - Киев, 1998. - №9. - С. 13-16 (Особистий внесок: приймала участь в польових дослідах, аналітичних визначеннях, узагальненні експериментальних даних).

5. Гасанова И.И. Изучение возможности применения УАС для некорневой подкормки озимой пшеницы // Матеріали I-ої міжнародної конференції “Наука і освіта - 98”, 23-30 квітня 1998 р. - Дніпропетровськ, 1998. - С. 49.

6. Гасанова И.И. Повышение качества зерна озимой пшеницы в северной Степи Украины // Тези доповідей міжнародної конференції “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва”/ Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юрєва. - Харків, 1999. - С. 138-139.

7. Гасанова І.І. Вплив пошкодженості зерна озимої пшениці клопом-черепашкою на якісні показники в 1995-1998 рр. в Степу України // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (10-11 лютого 2000 р.) - Дніпропетровськ, 2000. - С. 19.