Підвищення вуглеводневилучення з частково виснажених газоконденсатних і водоплаваючих газових покладів - Автореферат

Практично всі газоконденсатні родовища України, за винятком Ново-Троїцького, Тимофіївського і Котелевського, розробляються на режимі виснаження пластової енергії, що супроводжується випаданням з газу у пласті вуглеводневого конденсату в межах зміни пластового тиску від початку конденсації до максимальної конденсації вуглеводневої суміші. У звязку з цим є актуальним проведення подальших досліджень з метою розвитку існуючих та створення нових високоефективних технологій і технічних пристроїв для видобутку залишкових вуглеводнів з частково виснажених родовищ природних газів, зокрема, з газоконденсатних покладів, які розробляються на режимі виснаження пластової енергії, і водоплаваючих газових (і газоконденсатних) покладів. Проблема підвищення вуглеводневилучення як виснажених газоконденсатних, так і водоплаваючих газових (і газоконденсатних) покладів вимагає вдосконалення технології і техніки експлуатації свердловин в умовах їх обводнення підошовними та крайовими водами і випадання з газу важких вуглеводнів. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з напрямком наукових досліджень ”Розробка та експлуатація нафтових і газових родовищ”, затвердженим науковою радою Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу, і відповідає пріоритетному напрямку розвитку науки і техніки ”Екологічно чиста енергетика і ресурсозберігаючі технології”, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України. Результати дисертації використані при виконанні держбюджетних робіт за №№ Д-19.1/95, Д-4.1/98 і госпдоговірних робіт за №№ 6/94, 27/94, 28/94, 41/95, 3.8/96, 170/96, 206/98 в науково-дослідному інституті нафтогазових технологій Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу, а також включені у типові програми, які використовуються у навчальному процесі (лекції, курсове і дипломне проектування, магістерські роботи) при вивченні дисциплін ”Технологія розробки газових і газоконденсатних родовищ”, ”Технологія експлуатації газових і газоконденсатних свердловин”, ”Проектування розробки газових і газоконденсатних родовищ”, ”Проектування експлуатації газових і газоконденсатних свердловин”, ”Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ”, студентами спеціальності 7.090304 - Видобування нафти і газу (спеціалізації ”Розробка та експлуатація нафтових родовищ” і ”Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ”) і включені в програму післядипломного навчання за спеціальністю 7.090307 - Розробка та експлуатація нафтових і газових родовищ.Проведено класифікацію залишкових і не залучених в розробку запасів вуглеводнів в родовищах природних газів, до яких віднесено: газ і конденсат, що залишились в зонах пласта, які не були охоплені розробкою або недостатньо дренувались; газ, що залишився в родовищах після зниження пластового тиску до гранично рентабельного значення; защемлений газ і конденсат в обводнених зонах родовищ; вуглеводневий конденсат, що випав з газу у пласті в процесі розробки газоконденсатних родовищ на режимі виснаження пластової енергії; нафта в невеликих за розмірами і запасами облямівках; звязану нафту в газоконденсатних родовищах; ресурси газу в невеликих за розмірами і малодебітних родовищах, що раніше не розроблялись. На момент закінчення розробки родовищ природних газів у пласті може залишатись до (15-30)% газу, (60-87)% конденсату і майже 90% нафти від їх початкових запасів. На першому етапі досліджень вивчались витіснювальні властивості водних розчинів ПАР на насипних моделях пласта при тиску 2МПА і температурі 110ОС, а вже потім вивчались їх витіснювальні властивості на моделях пласта з використанням натурних зразків пісковиків і пластових флюїдів з горизонтів В-20 і В-22 Рудівсько-Червонозаводського нафтогазоконденсатного родовища в умовах, наближених до пластових (тиск - 30МПА, температура - 90ОС). В дослідах на моделі пласта з абсолютною проникністю 40,1.10-3мкм2 і =29,6% коефіцієнт витіснення конденсату зріс з 11,8% на момент заводнення до 55,4% після пяти циклів закачування газу і води в обємі по 20% від обєму початково конденсатонасичених пор. Найвищі значення коефіцієнта конденсатовитіснення одержано в дослідах з використанням облямівки СО2, яка переміщувалась по моделі пласта водою, з наступним здійсненням водогазової репресії по 5 циклів закачування газу і води.В роботі за результатами фізичного і математичного моделювання процесів вуглеводневилучення і дослідно-конструкторських робіт запропоновано технології і технічні пристрої для збільшення видобутку вуглеводнів з частково виснажених газоконденсатних і водоплаваючих газових покладів. За результатами фізичного моделювання процесу витіснення сконденсованих вуглеводнів з необводнених і обводнених газоконденсатних покладів водою, водогазовими сумішами, водними розчинами ПАР (миролу-1) і полімеру (РДА-1020), вуглеводневими розчинниками (конденсатом), розчином ПАР (жириноксу) у вуглеводневому розчиннику (конденсаті), поверхнево-активною полімервмісною системою (ПАПС) (ПАР полімер), вуглекислим га

2. Основний зміст роботи