Закономірності росту поросят різної статі за показниками інтенсивності росту. Оцінка відгодівельних, забійних і м’ясних якостей молодняку піддослідних груп. Особливості компенсаторного росту молодняку залежно від генотипу, статі та вирівняності.
При низкой оригинальности работы "Підвищення відтворювальних і відгодівельних якостей свиней різного напрямку продуктивності шляхом оцінки і відбору за вирівняністю гнізд", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У той же час недостатньо вивчено вирівняність гнізд для свиней різного напрямку продуктивності, генотипову обумовленість цієї ознаки, особливості розвитку потомства різної статі та напрямку продуктивності (універсальні, мясні породи) та рівень відгодівельних і мясних якостей молодняку, що походить з вирівняних і невирівняних гнізд. У наслідок цього, слід вважати актуальними дослідження, спрямовані на комплексне вивчення впливу генетичних і онтогенетичних факторів на формування відтворювальних, відгодівельних і мясних якостей свиней, що дозволить встановити особливості росту тварин. Робота проводилась згідно плану науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету за темою: «Розробка і удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технологій виробництва продуктів тваринництва в реформованих господарствах Південного регіону України» (№ державної реєстрації 0104U010375). Метою досліджень було вивчити вплив генотипових (порода, напрям продуктивності), онтогенетичних (вирівняність гнізд, статева належність) факторів на відтворювальні якості свиноматок, відгодівельні і мясні якості свиней. В звязку з цим були визначені наступні завдання: - оцінити відтворювальні якості свиноматок порід велика біла і дюрок залежно від показника вирівняності гнізд;Так, поросята з вирівняних гнізд великої білої породи на 0,12кг (Р<0,01) перевищували за великоплідністю поросят з невирівняних гнізд. Вірогідно вищий (Р<0,001) показник збереженості за підсисний період виявлено у поросят з вирівняних гнізд - 89,7 і 88,8% у великій білій породі і дюрок відповідно. Так, різниця між кнурцями і свинками великої білої породи склала 0,6 і 0,7 кг і була вірогідною (Р<0,05), відмінність між тваринами породи дюрок була незначною. Різниця у живій масі на час відлучення між кнурцями і свинками вирівняних і невирівняних гнізд великої білої породи була незначною і невірогідною (відповідно 0,3 і 0,5кг), між тваринами різної статі породи дюрок виявлено більш суттєві відмінності. Загальна оцінка швидкості росту за підсисний період свідчить, що кнурці породи дюрок, які вирощувались у вирівняних гніздах на 14,7г переважали кнурців відповідного класу великої білої породи.Установлено, що свиноматки вивчаємих порід з вирівняними гніздами мали вищі показники відтворювальних якостей. Вірогідно вищий показник збереженості поросят також встановлено для маток з вирівняними гніздами, на рівні 89,7% і 88,8% для великої білої і дюрок відповідно. Свинки породи дюрок з вирівняних гнізд мали дещо нижчий рівень живої маси на час відлучення, але переважали за цим показником кнурців і свинок з невирівняних гнізд - на 0,7 і 1,3 кг відповідно. Кнурці і свинки з вирівняних гнізд мали також вірогідно вищі індекси рівномірності росту. Ремонтний молодняк, що походив з вирівняних гнізд мав вищі показники живої маси та середньодобових приростів до 8-місячного віку.
Вывод
Репродуктивні якості свиноматок. Як свідчать результати досліджень, відтворювальні якості свиноматок у значній мірі обумовлені напрямом продуктивності та вирівняністю гнізд (табл.1).
Так, в обох породах виявлено тенденцію до дещо більшої багатоплідності свиноматок класу М-. Це обумовлено наявністю відємної кореляції, що доводиться дослідженнями багатьох авторів (Березовський М.Д., Ломако Д.В., 2000; Пелих В.Г., 2002).
Для обох вивчаємих порід встановлено вірогідну залежність великоплідності поросят від величини індексу вирівняності гнізд. Так, поросята з вирівняних гнізд великої білої породи на 0,12кг (Р<0,01) перевищували за великоплідністю поросят з невирівняних гнізд. Аналогічну тенденцію виявлено і для поросят породи дюрок.
За показником молочності свиноматки великої білої породи класу М перевищували маток класу М- на 5,3 кг і також вірогідно перевищували тварин породи дюрок (Р<0,001).
Рис.1. Схема дослідження
Таблиця 1 - Репродуктивні якості свиноматок залежно від вирівняності гнізд на час народження, n=40
Багатоплідність, гол. 11,3±0,68 10,7±0,47 10,6±0,50 9,8±0,36
Великоплідність, кг 1,36±0,035 1,48±0,019** 1,44±0,033 1,56±0,020**
Молочність, кг 55,5±5,15 60,8±4,32 45,0±2,31 44,1±2,05
Збереженість до 21 доби, % 93,8±0,21 96,3±0,18*** 87,7±0,31 93,9±0,25***
На час відлучення в 45 діб: кількість поросят в гнізді, гол. 9,3±0,56 9,6±0,58 8,8±0,47 8,7±0,37 середня маса 1 голови, кг 11,9±0,23 13,1±0,31** 12,1±0,25 13,6±0,24*** маса гнізда, кг 110,8±6,23 126,0±7,34 106,5±6,52 118,5±6,57 збереженість, % 82,3±0,34 89,7±0,30*** 83,0±0,36 88,8±0,32*** оціночний індекс Р45, балів 71,0±2,26 79,9±1,84** 70,2±2,01 77,7±1,49**
Примітка: * - Р<0,05; ** -Р<0,01; *** - Р<0,001
Виявлено високовірогідну (Р<0,001) різницю за показником збереженості поросят до 21-денного віку між породами, що вивчались. Так, поросята породи дюрок, що вирощувались у невирівняних гніздах мали на 6,2% нижчу збереженість у порівнянні з поросятами вирівняних гнізд. Збереженість молодняку великої білої породи з вирівняних гнізд вірогідно (Р<0,001) на 2,5% перевищувала збереженість поросят з невирівняних гнізд.
Найбільш високою живою масою на час відлучення характеризувались поросята з вирівняних гнізд породи дюрок, вони високовірогідно (Р<0,001) на 1,5 кг переважали аналогів з невирівняних гнізд. Аналогічна закономірність характерна і для поросят великої білої породи.
Вірогідно вищий (Р<0,001) показник збереженості за підсисний період виявлено у поросят з вирівняних гнізд - 89,7 і 88,8% у великій білій породі і дюрок відповідно.
За інтегральним оціночним індексом максимальну кількість балів встановлено для свиноматок порід велика біла і дюрок, які мали вирівняні гнізда поросят - відповідно 79,9 і 77,7 балів, що вірогідно вище (Р<0,01), ніж у аналогів з невирівняними гніздами.
Ріст і розвиток поросят у підсисний період. Для вивчення особливостей росту поросят у підсисний період з урахуванням напрямку продуктивності, вирівняності гнізд і статі було проаналізовано динаміку їхнього росту (табл. 2).
Таблиця 2 - Динаміка живої маси поросят до відлучення залежно від вирівнянності гнізд і розподілу за статтю, n=424
Порода Клас розподілу за Жива маса, кг на час опоросу у віці 21 доби на час відлучення у 45 діб статтю вирівняністю гнізд
Велика біла свинки М 1,45±0,027** 5,7±0,22* 13,0±0,42**
М- 1,28±0,054 5,0±0,19 11,7±0,27 кнурці М 1,52±0,026 6,1±0,18* 13,3±0,45*
М- 1,43±0,044 5,5±0,18 12,2±0,37
Дюрок свинки М 1,58±0,032*** 5,1±0,13 13,0±0,34*
М- 1,38±0,047 4,7±0,15 11,7±0,41 кнурці М 1,54±0,025 4,9±0,13 14,1±0,31***
М- 1,49±0,046 4,9±0,15 12,3±0,28
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001
Оцінка живої маси поросят на час опоросу з урахуванням класу розподілу за вирівняністю гнізд свідчить, що кнурці і свинки класу М вірогідно переважали аналогів з невирівняних гнізд. Так, у гніздах свиноматок великої білої породи вірогідна різниця між свинками різних класів розподілу склала 0,17 кг (Р<0,01), аналогічну закономірність виявлено і в гніздах породи дюрок.
Аналіз живої маси у віці 21 доби також свідчить про вищі показники у поросят обох порід, що вирощувались у вирівняних гніздах. Так, різниця між кнурцями і свинками великої білої породи склала 0,6 і 0,7 кг і була вірогідною (Р<0,05), відмінність між тваринами породи дюрок була незначною.
Різниця у живій масі на час відлучення між кнурцями і свинками вирівняних і невирівняних гнізд великої білої породи була незначною і невірогідною (відповідно 0,3 і 0,5кг), між тваринами різної статі породи дюрок виявлено більш суттєві відмінності. Це вказує, що статева належність значно впливає на величину живої маси поросят різного розподілу за вирівняністю гнізд.
Оцінка швидкості росту поросят за період 0…21 доба (табл.3) свідчить про перевагу кнурців і свинок великої білої породи над відповідними аналогами породи дюрок. Так, різниця між кнурцями різних порід, які вирощувались у вирівняних гніздах становила 59,3г (Р<0,001). Аналогічна тенденція спостерігалась між свинками обох порід, однак різниця між класами розподілу за вирівняністю гнізд була значно меншою (34,3г, Р<0,01).
За період 22…45 діб спостерігалась тенденція до збільшення середньодобових приростів у тварин породи дюрок. Кнурці породи дюрок, які вирощувались у вирівняних гніздах переважали відповідних аналогів великої білої породи на 90,2г (Р<0,001), а свинки на 24,8г.
Загальна оцінка швидкості росту за підсисний період свідчить, що кнурці породи дюрок, які вирощувались у вирівняних гніздах на 14,7г переважали кнурців відповідного класу великої білої породи.
Таблиця 3 - Показники збереженості та середньодобових приростів поросят до відлучення залежно від вирівняності гнізд і розподілу за статтю, n=424
Порода Клас розподілу Показники середньодобовий приріст за період, г збереженість за підсисний період, %
0-21 доба 22-45 діб 0-45діб
Велика біла М 200,2±9,60 307,4±15,72 255,3±9,03 86,8±0,64
Найвищу збереженість за весь підсисний період виявлено в групі кнурців великої білої породи з вирівняних гнізд і в аналогічній групі кнурців породи дюрок. Дещо меншу, але високу збереженість виявлено в групах свинок з вирівняних гнізд.
Оцінка інтенсивності формування кнурців та свинок у ранньому онтогенезі. Для вивчення особливостей формування кнурців та свинок у підсисний період було розраховано показники інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту (табл. 4).
Таблиця 4 - Параметри інтенсивності росту піддослідних тварин до відлучення залежно від показників вирівняності гнізд
Порода Клас розподілу Кількість, голів Індекс інтенсивності формування Індекс рівномірності росту Індекс напруги росту Модифікований індекс рівномірності
Кнурці
Велика біла М 50 0,431±0,030 0,189±0,008 0,072±0,006* 0,114±0,009*
Найвищий показник інтенсивності формування виявлено в кнурців великої білої породи, що вказує на високу інтенсивність росту тварин цієї групи в перший віковий період - від народження до 21-добового віку зі значним спадом інтенсивності росту у віковий період з 22 до 45 доби. Свинки з вирівняних гнізд та кнурці і свинки з невирівняних гнізд займали проміжне значення за інтенсивністю формування.
Необхідно зазначити вплив показника вирівняності гнізд на індекс рівномірності росту. Кнурці і свинки, що походили з вирівняних гнізд мали вірогідно вищий показник рівномірності росту.
Динаміка живої маси молодняку свиней залежно від вирівняності гнізд. Оцінка свинок і кнурців за живою масою у межах кожної породи свідчить про наявність значних відмінностей між тваринами обох класів (табл.5).
Таблиця 5 - Динаміка живої маси свиней різного напрямку продуктивності залежно від вирівняності гнізд на час народження, n=339
Вік, міс Клас розподілу
Стать М М- загальне з проявом компенсаторного росту без прояву компенсаторного росту загальне
Особливості компенсаторного росту молодняку свиней з невирівняних гнізд виявились у більш високій кратності збільшення живої маси кнурців обох досліджуваних порід.
Виявлено вірогідно вищі значення живої маси кнурців великої білої породи, що походять з вирівняних гнізд у віці 2,3,6 і 7 місяців у порівнянні з аналогами, що походять з невирівняних гнізд. У порівнянні ж з кнурцями, що не проявили компенсаторного росту значна вірогідна різниця (Р<0,001) проявляється протягом усього періоду вирощування.
Подібна тенденція проявляється і в динаміці живої маси свинок великої білої породи. Маса тварин, що походили з вирівняних гнізд протягом всього періоду вирощування перевищувала масу тварин з невирівняних гнізд, як тих, що проявили компенсаторний ріст, так і тих, що його не проявили.
При аналізі динаміки живої маси групи свинок, що походять з невирівняних гнізд у контексті компенсаторного росту, то необхідно відмітити, що свинки з проявом компенсаторного росту в 3 місячному віці мали масу вищу від свинок, що не проявили компенсаторний ріст і надалі високовірогідно (Р<0,001) переважали тварин цієї групи.
Аналізуючи динаміку живої маси тварин породи дюрок можна відмітити дещо іншу тенденцію щодо залежності змін маси від наявності компенсаторного росту. генотип порося ріст стать
Так, серед кнурців віком 2…3 місяці найбільшу живу масу мали тварини, що походили з вирівняних гнізд, яка на 2,5…1,8 кг перевищувала масу кнурців з невирівняних гнізд. Починаючи з 4-місячного віку найбільшу масу мали кнурці, що походили з невирівняних гнізд, але проявили компенсаторний ріст.
Жива маса кнурців, що не проявили компенсаторний ріст з 3-місячного віку була вірогідно (Р<0,001) нижчою за середнє значення у класі М-.
При аналізі живої маси свинок породи дюрок можна відмітити тенденцію, подібну до змін живої маси у кнурців.
Показники інтенсивності росту піддослідного молодняку. Для оцінки особливостей росту свиней у ранньому онтогенезі провели досліджування інтенсивності формування, напруги та рівномірності росту (табл. 6).
При вивченні констант росту було встановлено, що найбільші показники інтенсивності формування спостерігались у групах тварин, що походили з невирівняних гнізд, але проявили компенсаторний ріст. В усіх класах розподілу за генотипом і статевою належністю цей показник був вірогідно вищий за середнє значення.
Необхідно відмітити, що в період вирощування, як і в підсисний період, виявлена аналогічна тенденція щодо рівномірності росту. Аналіз індексу рівномірності росту показав, що в тварин з вирівняних гнізд цей показник в усіх випадках вищий за показник рівномірності росту тварин з невирівняних гнізд.
Серед тварин породи дюрок спостерігалася подібна тенденція, але кнурці, що походили з вирівняних гнізд росли високовірогідно (Р<0,01) рівномірніше за свинок.
Таблиця 6 - Параметри інтенсивності росту піддослідних тварин залежно від показників вирівняності гнізд, n=329
Порода Клас розподілу Індекс інтенсивності формування Індекс рівномірності росту Індекс напруги росту Модифікований індекс
Кнурці
Велика біла М 0,200 0,412 0,079 0,103
М- з проявом компенсаторного росту 0,268*** 0,383** 0,103** 0,131** без прояву компенсаторного росту 0,009*** 0,403 0,001*** 0,005***
Дюрок М 0,130*** 0,438** 0,054** 0,066***
М- з проявом компенсаторного росту 0,244*** 0,424 0,100*** 0,130*** без прояву компенсаторного росту 0,181 0,380** 0,066 0,082
Свинки
Велика біла М 0,182 0,418 0,072 0,091
М- з проявом компенсаторного росту 0,249** 0,389* 0,094** 0,122* без прояву компенсаторного росту 0,039*** 0,397 0,016*** 0,021***
Дюрок М 0,172 0,410 0,068 0,084
М- з проявом компенсаторного росту 0,264*** 0,404 0,105*** 0,134*** без прояву компенсаторного росту 0,151 0,400 0,055 0,068
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001
Індекс рівномірності росту кнурців з невирівняних гнізд з проявом компенсаторного росту також вірогідно (Р<0,05) вищий за аналогічний показник в групі свинок.
Відгодівельні якості піддослідного молодняку. Рівень відгодівельних якостей залежно від породи, вирівняності гнізд, статі та прояву компенсаторного росту наведено в таблиці 7.
Високовірогідно вищою (Р<0,001) скоростиглістю характеризувались тварини породи дюрок, вік досягнення живої маси 100 кг яких на 8,1 діб менше, ніж у тварин великої білої породи.
Рівень вирівняності гнізд також має вплив на скороспілість свиней. Так, тварини з вирівняних гнізд породи дюрок досягали живої маси 100 кг на 1,2 діб раніше, ніж тварини з невирівняних гнізд. Молодняк з вирівняних гнізд великої білої породи також високовірогідно (Р<0,001) на 7,5 діб швидше досягав живої маси 100 кг.
Вірогідно (Р<0,001) найменший вік досягнення живої маси 100 кг встановлено в кнурців і свинок породи дюрок з невирівняних гнізд, що проявили компенсаторний ріст.
Найвищі значення середньодобових приростів отримані в тварин, що проявили компенсаторний ріст; значення, що наближалися до середнього, але перевищують його, отримано в групах вирівняних тварин. Тварини, що походять з невирівняних гнізд, але не проявили компенсаторного росту, мали найнижчу швидкість росту (Р<0,01 для свинок і Р<0,001 для кнурців породи дюрок).
Таблиця 7 - Відгодівельні якості свиней різних генотипів, n=329
Порода Клас розподілу Вік досягнення живої маси 100 кг, діб Середньодобовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.
Кнурці
Велика біла М 225,1±2,05* 525,0±4,69 4,7±0,04**
М- з проявом компенсаторного росту 222,7±1,16*** 538,6±3,88*** 4,7±0,02*** без прояву компенсаторного росту 243,6±4,01*** 507,9±8,12 5,3±0,09***
Дюрок М 219,4±1,81 555,2±4,92 4,6±0,04
М- з проявом компенсаторного росту 213,0±1,22*** 577,1±4,03*** 4,4±0,03*** без прояву компенсаторного росту 230,4±2,09*** 528,0±5,30*** 4,9±0,04***
Свинки
Велика біла М 227,1±1,83 519,0±4,10 4,8±0,04
М- з проявом компенсаторного росту 230,3±1,92 514,7±4,58 4,9±0,04 без прояву компенсаторного росту 245,3±4,68** 493,3±9,03** 5,4±0,10***
Дюрок М 223,1±1,91 551,6±5,30 4,7±0,04
М- з проявом компенсаторного росту 216,1±1,18*** 569,5±4,23** 4,5±0,02*** без прояву компенсаторного росту 232,3±2,85*** 528,2±8,97** 4,9±0,06***
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001
За витратами корму на одиницю приросту спостерігалася залежність, подібна до прояву скоростиглості. Найменші витрати корму виявлено у тварин породи дюрок, які на 1 кг приросту витрачали на 0,3 корм. од. менше, ніж тварини великої білої породи (Р<0,001).
Забійні і м?ясо-сальні якості піддослідних свиней. Результати контрольного забою свідчать про відсутність вірогідної різниці між показниками забійного виходу свиней, які походили з різних за вирівняністю гнізд (табл. 8).
Вірогідні значення отримано за показником товщини шпику над 6-7 грудними хребцями. Так, тварини великої білої породи, що походили з невирівняних гнізд, на 4,6 мм мали більшу товщину шпику, ніж тварини з вирівняних гнізд, а в порівнянні з середнім значенням більше на 2,3 мм (Р<0,05).
Подібну тенденцію виявлено і серед свиней породи дюрок. Загалом товщина шпику в тварин цієї породи була менша, тварини з невирівняних гнізд мали на 3,7 мм товщий шпик у порівнянні з аналогами.
За площею мязевого вічка найбільші значення виявлено серед тварин породи дюрок, які за цим показником на 1,3см2 переважали тварин великої білої породи; в класах розподілу за вирівняністю гнізд тварини М класу обох генотипів дещо переважали тварин класу М-.
Таблиця 8 - Мясо-сальні якості тварин, n=12
Фактори впливу Забійний вихід, % Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм Площа „мязевого вічка”, см2 Довжина правої напівтуші, см Маса задньої третини напівтуші, кг порода клас розподілу
Велика біла М 71,67 23,7±0,88 31,3±0,88 97,9±0,98 11,2±0,06
За довжиною напівтуші максимальні показники виявлено серед тварин великої білої породи - на рівні 97,9 см у класі М та 97,6 см у класі М-, що, відповідно, на 4,1 см та 5,8 см переважали свиней породи дюрок аналогічних класів.
Репродуктивні якості потомства свиноматок, оцінених за вирівняністю гнізда. Для визначення впливу вирівняності гнізд у наступних генераціях свиней було досліджено репродуктивні якості свиноматок, що походили з вирівняних та невирівняних гнізд (табл. 9).
Таблиця 9 - Репродуктивні якості свиноматок залежно від вирівнянності гнізд на час народження (F1), n=24
Багатоплідність, гол. 11,5±0,43 10,7±0,21 10,0±0,37 8,8±0,31*
Великоплідність, кг 1,35±0,035 1,50±0,026** 1,45±0,037 1,61±0,022***
Молочність, кг 50,6±3,89 51,3±3,43 45,1±3,75 44,1±1,89
Збереженість до 21 доби, % 91,3±0,41 93,7±0,39*** 93,3±0,42 94,3±0,44
На час відлучення в 45 діб: кількість поросят в гнізді, гол. 10,0±0,58 9,5±0,34 9,0±0,58 8,0±0,00 середня маса 1 голови, кг 12,0±0,24 13,2±0,26** 11,2±0,31 14,4±0,30*** маса гнізда, кг 120,4±10,41 125,1±8,46 99,2±9,39 114,6±3,11 збереженість, % 85,5±0,51 88,9±0,50*** 88,3±0,54 90,6±0,56** оціночний індекс Р45, балів 91,7±3,90 100,4±3,03 87,1±3,62 97,9±1,23**
Примітка: * - Р<0,05; ** -Р<0,01; *** - Р<0,001
Свиноматки з вирівняними гніздами характеризувались меншою багатоплідністю у порівнянні з свиноматками, що мали невирівняні гнізда. Для тварин породи дюрок виявлено вірогідну (Р<0,05) різницю за показниками багатоплідності між класами розподілу за вирівняністю гнізд на рівні 1,2 гол.
У тварин обох порід виявлено вище значення великоплідності у вирівняних гніздах. Даний показник у породі дюрок становив 1,61 кг, що вірогідно (Р<0,001) на 0,16 кг переважає великоплідність поросят з невирівняних гнізд. Подібну залежність виявлено для тварин великої білої породи.
Рівень збереженості за період від народження до 21-денного віку також підтверджує тенденцію, виявлену серед свиноматок попередньої генерації - тварини з вирівняних гнізд мають вищу збереженість, ніж з гнізд невирівняних, а серед поросят великої білої породи ця різниця високовірогідна (Р<0,001), перевага становить 2,4%
Найвищу масу на час відлучення мали поросята породи дюрок, які на 3,2 кг (Р<0,001) переважали аналогів з невирівняних гнізд. Серед тварин великої білої породи різниця була дещо меншою - на рівні 1,2 кг, але також високовірогідною (Р<0,01).
За показником збереженості поросят за підсисний період виявлено вірогідну різницю між класами розподілу обох порід. Так, поросята з вирівняних гнізд породи дюрок характеризувались найвищою збереженістю - на рівні 90,6%, що на 2,3% вище (Р<0,01), ніж у невирівняних гніздах. Серед тварин великої білої породи подібна перевага була на рівні 3,4% (Р<0,001).
За величиною оціночного індексу Р45 також виявлено вищі значення серед свиноматок, що мали вирівняні гнізда. Серед свиноматок породи дюрок ця різниця була вірогідною (Р<0,01).
Економічна ефективність проведених досліджень. Найвищу економічну ефективність за репродуктивними якостями показали свиноматки великої білої породи класу М , які забезпечили прибавку продукції на рівні 9,14 %, або 197,81 грн. на 1 свиноматку.
За відгодівельними якостями в обох порід виявлено перевагу в середньодобових приростах кнурців, що походили з невирівняних гнізд, але проявили компенсаторний ріст. Це забезпечило прибавку продукції у розрахунку на 100 голів відгодівельного поголівя 1722,92 грн. і 2976,28 грн. відповідно в породі велика біла і дюрок.1. Проведеними комплексними дослідженнями відтворювальних, відгодівельних і мясо-сальних якостей та інтерєрних показників свиней різного напрямку продуктивності обґрунтовано ефективність оцінки свиноматок та їх потомства за вирівняністю гнізд на підставі мінливості ознаки великоплідності.
2. Установлено, що свиноматки вивчаємих порід з вирівняними гніздами мали вищі показники відтворювальних якостей. Більш високі показники маси гнізда поросят при відлученні виявлені в групах маток з вирівняними гніздами - на 12,0кг та 15,2кг відповідно для порід велика біла і дюрок (Р<0,01). Вірогідно вищий показник збереженості поросят також встановлено для маток з вирівняними гніздами, на рівні 89,7% і 88,8% для великої білої і дюрок відповідно.
3. Виявлена найбільш висока великоплідність кнурців породи дюрок з вирівняних гнізд. Вони також мали найбільш високі показники живої маси при відлученні. Свинки породи дюрок з вирівняних гнізд мали дещо нижчий рівень живої маси на час відлучення, але переважали за цим показником кнурців і свинок з невирівняних гнізд - на 0,7 і 1,3 кг відповідно.
4. Вищу енергію росту встановлено для молодняку свиней порід, що вивчались, який походив з вирівняних гнізд. Найбільш високий індекс інтенсивності формування мали кнурці великої білої породи. Кнурці і свинки з вирівняних гнізд мали також вірогідно вищі індекси рівномірності росту. Максимальні його значення встановлені для кнурців і свинок породи дюрок класу М (відповідно 0,270 і 0,219 балів).
5. Ремонтний молодняк, що походив з вирівняних гнізд мав вищі показники живої маси та середньодобових приростів до 8-місячного віку. Максимальні значення живої маси отримані для кнурців, що походять з вирівняних гнізд (113,7 кг для великої білої та 119,3 кг для породи дюрок). Аналогічно більш високі показники живої маси отримані для свинок з вирівняних гнізд (111,6 і 118,8 кг відповідно).
6. Кнурці породи велика біла з компенсаторним типом росту досягли живої маси аналогів з вирівняних гнізд і невірогідно їх перевищили (відповідно 113,7 і 115,93 кг), але вірогідно відрізнялись від поросят без компенсаторного росту. В той же час кнурці породи дюрок суттєво переважали особин з невирівняних гнізд. Отримані дані вказують на значні резерви підвищення енергії росту поросят з врахуванням взаємодії генотип?стать?тип росту.
7. Розподіл потомства за генотипом, статтю і вирівняністю гнізда сприяє підвищенню відгодівельних і мясо-сальних якостей тварин. Більш високі відгодівельні якості характерні для свиней породи дюрок, які вірогідно переважали тварин великої білої породи за віком досягнення живої маси 100 кг (на 8,1добу менше). Тварини великої білої породи з вирівняних гнізд на 1,2 діб, а породи дюрок на 7,5 діб раніше досягли живої маси 100кг. За показниками середньодобових приростів та витратами корму спостерігалась аналогічна залежність.
8. За показниками мясо-сальних якостей не встановлено суттєвої різниці залежно від походження тварин з гнізд різної вирівняності. Але тварини великої білої породи, що походили з невирівняних гнізд мали більшу товщину шпику порівняно з тваринами вирівняних гнізд (на 4,66мм, Р<0,05).
9. Встановлено більш високі відтворювальні якості маток дочірнього покоління, що походять з вирівняних гнізд. Серед маток обох порід виявлена вірогідна перевага за великоплідністю, збереженістю поросят, середньою живою масою поросят і масою гнізда на час відлучення для тварин, що походять з вирівняних гнізд.
Пропозиції виробництву
10. З метою підвищення відтворювальних і продуктивних якостей свиней у племінних господарствах України при поглибленій селекційній роботі вести оцінювання свиноматок різного напряму продуктивності за показником вирівняності гнізда.
11. Використовувати оцінку молодняку свиней з невирівняних гнізд за здатністю до компенсаторного росту і вести відбір особин плюс-варіант з врахуванням їх генотипу і статі.
Список литературы
1. Пелих В. Г. Інтегральна оцінка відтворювальних якостей свиноматок різного напрямку продуктивності / В. Г.Пелих, І. В. Чернишов // Вісник аграрної науки. - 2008. - №10. - С. 32-35.
2. Пелих В. Г. Вплив вирівняності гнізд на ріст і розвиток поросят в підсисний період / В. Г. Пелих, І. В. Чернишов // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. -№4. - С. 95-98.
3. Прогнозування живої маси свиней залежно від ознаки вирівняності гнізда та індексів інтенсивності росту / В. Г. Пелих, І. В. Чернишов // Наукові доповіді Національного аграрного університету - 2008. - № 4(12) - С. 1-8. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2008-4/08pvgiog.pdf
4. Чернишов І. В. Прогнозування продуктивних якостей свиней з використанням інтерєрних тестів / І. В. Чернишов // Таврійський науковий вісник. - 2008. - Вип. 61. - С. 84-86.
5. Пелих В. Г. Особливості компенсаторного росту свиней залежно від вирівняності гнізд / В. Г. Пелих, І. В. Чернишов // Вісник аграрної науки. - 2009. - №1. - С. 40-43.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
