Підвищення продуктивності птиці яєчних кросів шляхом удосконалення прийомів оцінки і вирощування молодняку - Автореферат

Одним з таких методів підвищення продуктивності і життєздатності птиці є використання принципів стабілізуючого відбору, відповідно до якого певна перевага в популяції властива особинам, що мають параметри росту і розвитку близькі до середніх значень (Горін В.Т., 1978; Животовський Л.А., 1984; Алтухов Ю.П., 1989; Коваленко В.П., Куцак С.М., Губа Г.К., 1994; Прокопенко Н.П., 1999; Сурженко М.В., 1999). Виходячи з цього слід вважати актуальними дослідження спрямовані на вивчення доцільності утримання промислових курей-несучок різних класів розподілу за живою масою, а також визначення впливу калібрування ремонтного молодняку на реалізацію генетичного потенціалу яєчної продуктивності курей перспективних кросів в промислових умовах. Для досягнення наміченої мети були поставленні наступні завдання: - Визначити вплив калібрування молодняку кросу "Бєларусь - 9" за живою масою на ефективність вирощування у рівновагових угрупованнях і на подальшу яєчну продуктивність. Встановити закономірності росту і розвитку молодняку курей яєчного напрямку продуктивності, враховуючи ієрархічні взаємовідносини між особинами різних класів розподілу за живою масою. Результати виконаних досліджень дають змогу застосовувати в промисловому птахівництві прийоми стабілізуючого відбору, вирощувати молодняк у рівновагових угрупованнях, формувати стадо несучок, обєднуючи відповідні класи за живою масою, і завдяки цьому підвищити несучість на 18 шт. яєць і їх масу на 1,2 г.Ремонтний молодняк розсортували у віці 90 днів і розподілили на три класи із живою масою 994-1104 г, в якості контролю використовували групу не розсортованих курчат. Так найбільш сприятливим для курчат модального класу (Мо) виявився верхній (трет1й) ярус, в якому отримали живу масу вищу на 190-212 г ніж у першому і другому ярусі (на 11-13% у 150 денному віці). Реакція зміни живої маси на технологічний фактор (ярусу батареї) у групах курчат сформованих із двох класів розподілу, в середньому була проміжною між відповідними класами розподілу. При цьому слід відмітити, що для класів М-і Мо за живою масою, норма нарощування несучості була вища у курей середнього ярусу батареї, в той же час для класу М - у верхнім ярусі. Норми спаду кривої несучості були вищими у курей класів М і Мо вирощених у рівновагових угрупованнях за живою масою (0,193-0,202), але на цей показник впливає і технологічний фактор - ярус батареї, тому норма спаду була найвищою для класу М у курей нижнього ярусу і різниця між нижнім і верхнім ярусом складала 0,030 (18%), а для класу Мо відповідно 0,022 (12%).Вирощування ремонтного молодняку у рівновагових угрупованнях, розсортованого у 90 денному віці позитивно вплинуло на результати вирощування за даними живої маси у 150 денному віці, що в подальшому сприяло підвищенню яєчної продуктивності. Використання моделі Бріджеса і Мак-Мілана дозволило з високою вірогідністю оцінити застосування методів стабілізуючого відбору під час вирощування ремонтного молодняку і експлуатації промислових стад несучок. Найвищий показник живої маси у 150 денному віці був у курчат класу М , які розміщені у верхньому ярусі кліткової батареї. Однофакторний і двофакторний дисперсійний аналіз з високою ступінню вірогідності визначив вплив на мінливість живої маси застосування прийому вирощування в однорідних угрупованнях (доля впливу класів розподілу становила від 43,7 до 77% і була високо вірогідною (Р<0,001)). Встановлено, що несучість в значній мірі обумовлена класами особин за живою масою та технологічним фактором - ярусом кліткової батареї.

Загальна характеристика роботи молодняк яєчний продуктивність вирощування

Ефективність вирощування ремонтного молодняку у рівновагових угрупованнях

Ремонтний молодняк розсортували у віці 90 днів і розподілили на три класи із живою масою 994-1104 г, в якості контролю використовували групу не розсортованих курчат. На протязі 60 денного періоду вирощування отримали показники живої маси які наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Жива маса молодняку в рівновагових угрупованнях і поєднаннях різних класів

Класи птиці Яруси X±S s Cv

М- Верхній 1370±84,56 189,08 13,8

Середній 1330±75,17 168,08 12,6

Нижній 1390±43,01 96,18 6,9

М0 Верхній 1710±116,62 260,77 15,2

Середній 1520±71,76 160,47 10,6

Нижній 1498±32,77 73,28 4,9

М Верхній 1750±99,25 122,47 7,0

Середній 1710±99,25 221,92 12,9

Нижній 1700±85,15 190,39 11,2

Не розсортовані - 1303±43,67 138,09 10,6

М-М0 - 1421±48,75 154,16 10,8

М0М - 1477±34,39 108,73 7,4

М-М - 1541±78,35 247,77 16,1

Як свідчать дані таблиці вирощування курчат в заключний період за показниками живої маси більш ефективно в рівновагових угрупованнях, де за середньою живою масою молодняк перевершував своїх ровесників із не розсортованої групи на 57-447г (4-34%). Сполучення двох різних класів розподілу також показали свої переваги над не розсортованою групою курчат.

Якщо розглядати вплив технологічної умови, якою являється ярус розташування молодняку у клітковій батареї, то слід зазначити, що в цілому цей фактор не мав суттєвого впливу на мінливість живої маси для курчат класів розподілу М- і М . Молодняк класу Мо виявився більш чутливим за реакцією мінливості живої маси в залежності від ярусу розташування в клітковій батареї. Так найбільш сприятливим для курчат модального класу (Мо) виявився верхній (трет1й) ярус, в якому отримали живу масу вищу на 190-212 г ніж у першому і другому ярусі (на 11-13% у 150 денному віці).

Реакція зміни живої маси на технологічний фактор (ярусу батареї) у групах курчат сформованих із двох класів розподілу, в середньому була проміжною між відповідними класами розподілу. Цей факт свідчить про не суттєвий вплив ярусу на результати вирощування цих обєднаних угруповань. Слід відзначити, що оптимальнішим сполученням двох класів розподілу можна вважати М- і М , яке дало можливість отримати курочок-молодок у 150 денному віці на 64-120 грамів важчих ніж у інших досліджених сполученнях.

За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу визначили частку впливу на мінливість живої маси класів розподілу.

Результати цього аналізу показали досить високу ступінь впливу організованих факторів (77%) із суттєвою вірогідністю (Р<0,001).

Динаміку живої маси в заключний період вирощування ремонтного молодняку (90-150 днів), піддали двофакторному дисперсійному аналізу. Результати аналізу вказують на значний вплив класів розподілу на мінливість живої маси у такі ж вікові періоди, частка цього впливу склала 43,7% з вірогідністю Р<0,001. В той же час частка впливу технологічного фактору ярусу кліткової батареї була незначною 3,2-3,6% (Р<0,05).

Наведені результати стану досліджень обґрунтовано свідчать про перевагу вирощування ремонтного молодняку яєчних курей промислових і родинних стад у рівновагових угрупованнях.

Яєчна продуктивність курей

Результати обліку яєчної продуктивності за 450 днів несучості наведені в таблиці 3.

Максимальну несучість за цей період спостерігали у курей класу М- 218,3 шт, при цьому середня маса яйця була 57,5 г, що дало можливість отримати найвищій вихід яєчної маси від однієї несучки - 12,6 кг.

Таблиця 3

Яєчна продуктивність птиці різних класів розподілу за живою масою

Класи розподілу Ярус батарей Несучість на середню несучку, шт Маса яєць в 12 міс., г Вихід яєчної маси, кг

М- Верхній 218,33 57,5±0,62 12,56

Середній 171,35 57,5±0,79 9,85

Нижній 174,30 60,8±0,81 10,59

М0 Верхній 175,15 57,8±0,81 10,12

Середній 178,15 57,8±0,86 10,29

Нижній 174,31 57,8±0,82 10,08

М Верхній 202,34 59,1±0,74 11,96

Середній 169,25 59,1±0,65 10,00

Нижній 174,71 59,0±0,69 10,32

Нерозсортовані 150,88 58,0±0,77 8,75

М-М0 158,03 59,3±0,81 9,37

М0М 172,74 58,6±0,75 10,12

М-М 151,88 57,8±0,59 8,78

Висока несучість була і у курей класу М , яка в поєднанні з більшою ніж у М- масою яйця 59,1 г, (що являється досить закономірним із-за позитивної кореляція між живою масою і масою яйця), також забезпечили вихід яєчної маси на рівні І2 кг від несучки. Однак на відміну від живої маси вирощуваного ремонтного молодняку технологічний фактор, ярусність кліткової батареї, впливає досить суттєво. Наведені високі показники несучості ї виходу яєчної маси мали місце тільки у випадку розташування курей цих класів (М- і М ) у верхнім ярусі кліткової батареї. Кури, які були розміщені у середньому і нижньому ярусі за показниками несучості відставали від своїх ровесниць із верхнього ярусу на 33-47 шт яєць і більш ніж на 2 кг за яєчною масою. Кури модального класу Мо не відреагували значною мінливістю несучості на технологічний фактор - ярус кліткової батареї, тут різниця була 1-4 шт яєць, що лежить в межах статистичної помилки. В цьому випадку можна констатувати високу стійкість курей класу Мо вирощених в цьому рівноваговому угрупованні до зміни технологічних факторів.

Формування продуктивного стада із вирощеного молодняку у сполученні двох класів розподілу має сенс тільки у випадку сполучення Мо і М . Всі інші комбінації, як свідчить таблиця 3, недоцільні в звязку з тим, що кури одного класу негативно реагують яєчною продуктивністю на присутність у групі особин іншого класу.

За допомогою математичної моделі Мак-Мілана були досліджені основні параметри кривої несучості курей, які подані в таблиці 4.

Таблиця 4

Параметри кривих несучості

Класи Яруси М Параметри моделі Несучість

a m a/m То М- Верхній 58,131 0,532 0,143 3,72 0,785 218,33

Середній 49,823 0,778 0,173 4,49 0,840 171,3

Нижній 51,557 0,657 0,172 3,82 0,777 174,30

М Верхній54,347 0,687 0,163 4,21 0,597 202,34

Середній 48,345 0,535 0,170 3,15 0,386 169,25

Нижній 54,900 0,641 0,193 3,32 0,507 174,41

М0 Верхній53,896 0,630 0,180 3,5 0,679 175,15

Середній 58,598 0,706 0,202 3,49 0,619 178,15

Нижній 58,541 0,547 0,187 304 0,726 174,31

Нерозсортовані - 51,548 0,624 0,196 3,18 0,747 150,88

М-М0 - 47,986 0,843 0,182 4,63 0,862 158,03

М0М - 60,549 0,593 0,199 2,98 0,734 172,74

М-М - 64,870 0,527 0,227 2,32 0,766 151,88

Максимальне значення норми нарощування спостерігали у групі курей класу М- (0,778) які були розміщені в середньому ярусі кліткової батареї.

При цьому слід відмітити, що для класів М- і Мо за живою масою, норма нарощування несучості була вища у курей середнього ярусу батареї, в той же час для класу М - у верхнім ярусі. Несучки не розсортованої групи нарощування несучості мали середнє значення у порівнянні з не розсортованими.

Норми спаду кривої несучості були вищими у курей класів М і Мо вирощених у рівновагових угрупованнях за живою масою (0,193-0,202), але на цей показник впливає і технологічний фактор - ярус батареї, тому норма спаду була найвищою для класу М у курей нижнього ярусу і різниця між нижнім і верхнім ярусом складала 0,030 (18%), а для класу Мо відповідно 0,022 (12%). У цілому спад кривої несучості самим нижчим був у курей верхнього ярусу в усіх без винятку дослідних групах.

Вищим ступенем спаду кривої несучості відрізнялись групи несучок сформовані із двох класів розподілу за живою масою від своїх ровесниць із однорідних угруповань.

Розглядаючи взаємозвязок окремих параметрів математичної моделі з величиною яєчної продуктивності несучок встановили, що найвища негативна кореляційна залежність повязана з нормою спаду кривої несучості (-0,747), тобто зменшення норми спаду збільшує несучість і навпаки.

На базі параметрів моделі Мак-Мілана обчислили рівняння множинної лінійної регресії для прогнозування несучості. Рівняння має такий вигляд: Y=120,36-351,78Х1 405,88Х2 61,817Х3-19,664Х4, (3) де Y - несучість за 350 днів;

X1 - норма спаду несучості;

X2 - норма нарощування несучості;

X3 - співвіднрошення норм росту;

X4 - теоретичний початок несучості.

Результати обчислень наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Фактичні і теоретично очікуємі показники несучості птиці

Класи Яруси Несучість,шт. Абсолютні відхилення % Відносні відхилення % Фактична Теоретично очікувана

М- верхній 218,33 218,44 0,36 2,55 середній 171,35 170,87 0,39 3,24 нижній 174,30 173,32 0,60 5,12

М верхній 202,34 202,41 0,42 2,38 середній 169,25 169,22 0,29 2,06 нижній 174,41 174,32 0,40 3,22

Мо верхній 175,15 175,10 0,53 4,63 середній 178,15 177,46 0,55 4,25 нижній 174,31 174,01 0,35 2,45

Нерозсортовані - 150,88 151,08 0,46 4,24

М-М0 - 158,03 158,09 0,29 2,93

М0М - 172,74 172,58 0,45 3,62

М-М - 151,88 151,63 0,28 3,05

Як свідчать наведені в таблиці 5 дані, математична модель Мак-Мілана досить точно описує криву несучості курей за 12 місячний період і адекватно прогнозує несучість (рис.1-2). Відхилення теоретичних значень несучості, від фактично отриманих не перевищує 5% порогу безпомилкового судження про вірогідність отриманих результатів.

Рис. 1 Емпіричні і теоретичні криві розподілу несучості птиці класу М-(верхній ярус)

Рис. 2 Емпіричні і теоретичні криві розподілу несучості птиці класу М-(середній ярус)

З метою розробки більш досконалих методів оцінки кривих несучості нами використано новий підхід, що ґрунтується на визначені параметрів моделі Т. Бріджеса, яка в основному використовується для опису і прогнозування процесу росту тварин і птиці в онтогенезі. Аналіз графіків розподілу несучості птиці вивчених класів вказує, що дана модель може бути ефективно використана для прогнозування несучості виходячи з даних отриманих за перші чотири місяці (рис. 3).

При цьому відхилення теоретичною очікуваної несучості від фактично отриманої значно менші ніж при використанні моделі Мак-Мілана.

Рис. 3 Графік розподілу несучості птиці

Морфологічні ознаки яєць

Ефективність утримання промислових несучок у рівновагових угрупованнях обумовлене зменшенням антагоністичних реакцій між особинами однієї групи через близький рівень ієрархічного положення однакового класу за живою масою. Це позитивно вплинуло на вирощування ремонтного молодняку і на рівень несучості, тому доцільно було дослідити і морфологічні ознаки, які визначають товарну якість яєць отриманих від цих груп курей. В залежності від класу розподілу за живою масою під час вирощування дослідили масу яєць у 12 місячному віці курей, пружну деформацію шкаралупи і індекс форми яєць. Результати цих досліджень наведені в таблиці 6.

Як свідчить таблиця 6 найбільша маса яєць зафіксована у курей рівновагової групи М , що повязано з вищою живою масою особин цієї групи. Серед груп несучок які були сформовані в результаті обєднання двох класів розподілу найвища маса яєць зафіксована у групі М-Мо. Найнижча маса яйця була у групі М-.

Пружна деформація має прямий звязок із міцністю шкаралупи яйця. Розглядаючи показники пружної деформації, можна зробити, висновок, що яйця, отримані від курей класу М- мають найвищий показник пружної деформації порівняно з усіма іншими групами.

Таблиця 6

Морфологічні ознаки яєць курей різних класів розподілу за живою масою

Клас розподілу птиці Маса яйця, г Пружна деформація шкаралупи, ммк Індекс форми яйця, %

М- 57,5±0,79 774±0,83 75,6±0,60

Мо 57,8±0,86 743±0,86 76,1±0,44

М 59,1±0,65 739±0,71 75,8±0,43

Нерозсортовані 58,0±0,77 702±0,73 75,7±0,54

М-Мо 59,3±0,81 741±0,87 76,1±0,42

МОМ 58,6±0,75 718±0,69 75,1±0,46

М-М 57,8±0,59 679±0,64 75,6±0,49

Це означає що за міцністю шкаралупи яєць група М- перевершує всі інші дослідні групи. Групи Мо і М займають середнє положення. Серед дослідних груп, що утворені в результаті обєднання двох класів розподілу слід відзначити групу М-Мо де пружна деформація яєць утримувалась на рівні, характерному для однорідних за живою масою груп. Найнижчій показник пружної деформації шкаралупи яєць відмічений у групі М-М .

Індекс форми яйця це показник, який у деякій мірі свідчить про те як протікає процес яйцеутворення і опосередковано про фізіологічний стан організму.

Як видно з таблиці 6 в цілому індекс форми яєць отриманих від курей всіх без винятку дослідних груп знаходиться в межах стандартних показників. Це свідчить про те, що на показник індексу форми яєць не впливають фактори стабілізуючого відбору і такий технологічний фактор як ярусність кліткової батареї.

Інтерєрні ознаки курей-несучок різних класів розподілу за живою масою

Вивчення інтерєрних ознак курей-несучок, які вирощені у рівновагових угрупованнях повязане з встановленням особливостей перебігу метаболічних процесів в організмі птиці і розкриттям механізмів формування високого рівня продуктивності.

У проведених дослідженнях визначали концентрацію загального білку, фосфору, кальцію, резервну лужність і активність ферментів переамінування - аспартаттрансферази (АСТ) і аланінтрансферази (АЛТ) у сироватці крові піддослідної птиці, в залежності від класу розподілу і віку. Результати дослідження показників сироватки крові наведені у таблиці 7.

Дані таблиці 7 показують, що активність ферментів переамінування (АСТ і АЛТ) зменшується з віком курей. Це можна повязати з тим що у віці 4 місяці ще триває нарощування живої маси і більш активний ніж у віці 12 місяців процес синтезу білків.

Група курей класу М- в обидва вікові періоди відрізнялась підвищеною активністю АСТ від інших груп. Натомість концентрація загального білку у сироватці крові з віком підвищується і така тенденція мала місце в усіх групах курей. Максимальне значення цього показника виявили у птиці класів Мо і М дванадцятимісячного віку.

З віком зменшувалась і резервна лужність сироватки крові. За концентрацією фосфору і кальцію суттєвих відмінностей між досліджуваними групами птиці не спостерігали, хоча вміст кальцію в сироватці крові з віком збільшувався.

Наведені результати оцінки фізіологічного стану організму піддослідної птиці свідчать про те, що усі вивчені інтерєрні показники знаходяться в межах фізіологічних норм і не мають зрушень під впливом досліджуваних факторів.

Економічна ефективність використання методів стабілізуючого відбору в промислових і родинних стадах ґрунтується на підвищенні яєчної продуктивності. В наших дослідженнях було встановлено, що вирощування ремонтного молодняку і утримання дорослих курей відбувалось в однакових умовах для усіх дослідних груп (годівля і мікроклімат) тому підвищення показників несучості стало результатом удосконалення прийомів оцінки і вирощування молодняку у рівновагових угрупованнях. Це дало можливість у групах класів М- і М збільшити продуктивність на 34-44% в порівнянні із не розсортованими несучками, або додатково від кожної курки отримати продукції на 9-12 гривень. На одну тисячу несучок вартість додаткової продукції за рік складатиме 9650-12650 гривень.1. Вирощування ремонтного молодняку у рівновагових угрупованнях, розсортованого у 90 денному віці позитивно вплинуло на результати вирощування за даними живої маси у 150 денному віці, що в подальшому сприяло підвищенню яєчної продуктивності. Використання моделі Бріджеса і Мак-Мілана дозволило з високою вірогідністю оцінити застосування методів стабілізуючого відбору під час вирощування ремонтного молодняку і експлуатації промислових стад несучок. Результати досліджень довели економічну доцільність удосконалених прийомів вирощування ремонтного молодняку.

2. Молодняк, вирощений у рівно вагових угрупованнях перевершив за живою масою не розсортованих ровесників на 57-447 грамів. Найвищий показник живої маси у 150 денному віці був у курчат класу М , які розміщені у верхньому ярусі кліткової батареї.

На мінливість живої маси технологічний фактор - ярус кліткової батареї не мав істотного впливу на курчат класу М- і М . Курчата класу Мо були більш чутливі до цього фактору.

3. Однофакторний і двофакторний дисперсійний аналіз з високою ступінню вірогідності визначив вплив на мінливість живої маси застосування прийому вирощування в однорідних угрупованнях (доля впливу класів розподілу становила від 43,7 до 77% і була високо вірогідною (Р<0,001)).

4. Встановлено, що несучість в значній мірі обумовлена класами особин за живою масою та технологічним фактором - ярусом кліткової батареї. Дослідженями показано, що максимальна несучість курей класів М- і М досягається в третьому ярусі батареї (відповідно 218,33 і 202,34 шт яєць). Ці варіанти розміщення забезпечили найбільш високий вихід яєчної маси порівняно з іншими групами (12,56 кг для класу М- і 11,96 кг для класу Мо). Виявлена висока адаптаційна здатність курей класу Мо, які мали сталу несучість в усіх ярусах батареї, але дещо поступалися за несучістю ровесницям крайніх класів.

5. Моделюванням кривих несучості за допомогою моделі Мак-Мілана виявлено відмінності в нормах її спаду і нарощування з віком несучок. Встановлено, що модель з високою точністю описує динаміку несучості (середній відсоток відхилення не перевищує 5% порогу судження про вірогідність отриманих даних. Основним резервом підвищення несучості є зменшення її норми спаду після піку; коефіцієнт кореляції норми спаду з несучістю - 0,747 і високо вірогідний (Р<0,001).

6. Вперше показано доцільність використання моделі Бріджеса для прогнозування майбутньої продуктивності, виходячи з даних отриманих за початковий період (4 місяці несучості). Різниця між теоретично очікуваним і фактично отриманими показниками не перевищує - 2-3% за весь період несучості.

7. За морфофізичними ознаками найкращі показники отримані в групі М (маса яєць 59,1 г, індекс форми 75,8%). Серед груп сформованих із різних класів, високі показники маси яєць були у курей.поєднання М-Мо.

8. Інтерєрні показники птиці різних класів розподілу знаходяться в межах фізіологічної норми, при цьому спостерігається тенденція до зниження активності ферментів переамінування та підвищення концентрації загального білку.

9. В племінних і товарних птахівничих господарствах під час вирощування ремонтного молодняку вести, його калібрування за живою масою в 90 діб і відбирати в племінну групу особин класів М або поєднанням М- і Мо. Для комплектування стад курей несучок вести відбір ремонтних курочок класів М- і М за живою масою в віці 90 діб.

10. Використовувати методи математичного моделювання (модель Бріджеса і модель Мак-Мілана) для оцінки і прогнозування росту птиці і яєчної продуктивності.

1. Кушнеренко В.Г. Эффективность выращивания молодняка яичных кур в равновесовых сообществах // Таврійський науковий вісник, вип 1, част. 1. Херсон, 1996. С. 85.

2. Кушнеренко В.Г. Морфологічні ознаки яєць залежно від утримання птиці // Ж. Тваринництво України, Київ, №5, 1997, с. 24.

3. Кушнеренко В.Г. Ефективність утримання птиці яєчних кросів в різних типах угруповань // Таврійський науковий вісник, вип 5, част. 2. Херсон, 1998. С. 60-62.

4. Кушнеренко В.Г. Моделювання несучості птиці різних класів за живою масою // Вісник аграрної науки Причорноморя, випуск 2 (7), Миколаїв, 1999. С. 123-125.

5. Коваленко В.П., Кушнеренко В.Г. Біохімічні показники сироватки крові курей-несучок різних класів розподілу за живою масою // Збірник наукових праць Вінницького ДАУ. Вип. 8, том. 1 ВДАУ. 2000. С. 185-187.