Підвищення продуктивності праці в сільському господарстві - Автореферат

Підвищення продуктивності праці належить до вирішальних умов розвитку аграрного виробництва, і на цій основі забезпечення значного поліпшення матеріального добробуту українського народу, здійснення соціальних перетворень на селі. Значний вклад у вивчення стану та розробку шляхів підвищення продуктивності праці в сільському господарстві у різний час внесли відомі економісти-аграрники О.А.Бугуцький, І.К.Бондар, Д.П.Богиня, В.В.Вітвіцький, О.І.Здоровцов, І.І.Лотоцький, І.І.Лукінов, І.Н.Романенко, О.В.Шкільов та інші вчені. Незважаючи на численні вітчизняні і зарубіжні масштабні дослідження, окремі аспекти проблеми продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві потребують уточнень та удосконалення, що зумовлюється особливостями нинішнього перехідного періоду розвитку галузі, а також дефіцитом статистико-економічної інформації. Тому глибокий економічний аналіз тенденцій розвитку продуктивності праці, впливу окремих чинників на її рівень при переході до ринкової економіки, обгрунтування основних мотивів, які стимулюють працівників до ефективної діяльності в аграрних формуваннях ринкового типу з урахуванням регіональних умов, розробки методичних підходів щодо визначення ефективності праці, потребують подальшого грунтовного дослідження цієї важливої проблеми, що вказує на актуальність теми дисертаційної роботи, її теоретико-методологічну і практичну спрямованість. У відповідності до поставленої мети визначені такі завдання: узагальнити і доповнити тлумачення теоретико-методологічних положень сутності продуктивності праці як соціально-економічної категорії, факторів та мотиваційних аспектів до здійснення високопродуктивної праці в аграрному секторі економіки;У першому розділі “Теоретичні основи продуктивності праці в сільському господарстві" досліджується сутність продуктивності праці як соціально-економічної категорії, вивчаються теоретико-методологічні аспекти мотивації до праці, розглядаються основні фактори підвищення продуктивності праці в сільському господарстві, наводиться розроблена схема їх класифікації залежно від спрямованості дії працівників. Без усвідомлення себе власником селяни не матимуть реальної мотивації і стимулів до високопродуктивної праці, а для цього необхідна законодавчо закріплена економічна і соціальна свобода, яка виражається у можливостях розпоряджатись своєю працею, одержаним результатом, вибором форм власності, способів виробництва, напрямків реалізації продукції, використання одержаних результатів тощо. У другому розділі “Аналітичне дослідження продуктивності праці в сільськогосподарських формуваннях Черкаської області" характеризуються сучасний рівень і динаміка виробництва продукції в розрахунку на одиницю трудових затрат. Аналіз її рівня і динаміки в Черкаській області свідчить, що річна продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах у середньому за 1987-1990 рр. зросла в 1,8 раза порівняно з 1971-1974 рр. Це зумовлено збільшенням обсягів виробництва продукції на 30% та скороченням чисельності працюючих на 27%. Такі зміни викликані як зниженням фондоозброєності праці, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин, структурними зрушеннями у виробництві, так і вищою мотивацією до праці в недержавних підприємствах, де люди починають усвідомлювати себе власниками землі та майна.В сучасних умовах розвитку аграрної економіки проблема підвищення продуктивності праці, яка поєднує ефективність використання робочої сили, земельних, матеріальних і фінансових ресурсів, належить до визначальних. Ключовим положенням аналізу продуктивності праці в сільському господарстві є дослідження впливу факторів, які в дисертації класифікуються залежно від спрямованості дії на три групи. Ефективним мотиваційним чинником, який позитивно впливає на рівень продуктивності праці, виступає приватна власність на землю і виробничі засоби. Зниження продуктивності праці відбувається в підприємствах різних форм власності і господарювання. Основними шляхами досягнення високопродуктивної праці в сільськогосподарських підприємствах є становлення власника і господаря на селі, розвиток інтенсифікації виробництва, що передбачає збільшення капіталовкладень з метою підвищення фондо-, енерго-та електроозброєності праці, зростання технічного рівня і забезпеченості сільськогосподарськими машинами і механізмами, розширення застосування мінеральних та органічних добрив.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В сучасних умовах розвитку аграрної економіки проблема підвищення продуктивності праці, яка поєднує ефективність використання робочої сили, земельних, матеріальних і фінансових ресурсів, належить до визначальних.

Ключовим положенням аналізу продуктивності праці в сільському господарстві є дослідження впливу факторів, які в дисертації класифікуються залежно від спрямованості дії на три групи. До першої віднесені фактори збільшення обсягів валової продукції; до другої - сприяння економії робочого часу та вивільненню трудових ресурсів і до третьої групи належать фактори комплексного впливу.

В сільському господарстві трудові мотиви за джерелами виникнення доцільно поділяти на пять груп. Крім матеріальних, духовних, виробничо-побутових і соціальних доцільно виділяти і моральні.

Ефективним мотиваційним чинником, який позитивно впливає на рівень продуктивності праці, виступає приватна власність на землю і виробничі засоби. Без усвідомлення себе власником селяни не матимуть реальної мотивації і стимулів до високопродуктивної праці. З цією метою необхідне законодавче закріплення економічної і соціальної свободи сільськогосподарських товаровиробників.

2. В останні роки в сільському господарстві країни продуктивність праці суттєво знижується. За 1999-2000 рр. вона зменшилась проти середнього рівня за 1991-1994 рр. в 1,5 раза, що стало наслідком скорочення обсягів валової продукції удвічі, а чисельності працівників - майже в 1,4 раза.

Зниження продуктивності праці відбувається в підприємствах різних форм власності і господарювання. В середньому за 1999-2000 рр. у недержавних агроформуваннях цей показник зменшився проти 1991-1992 рр. в 1,4 раза, а в держгоспах - в 2,3 раза. Такі зміни викликані як зниженням фондоозброєності праці, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин, структурними зрушеннями у виробництві, так і вищою мотивацією до праці в недержавних підприємствах.

У статистичній звітності діяльності агроформувань доцільно відновити дані про розподіл затрат праці, використавши існуючу раніше форму з певним її удосконаленням. Всю суму трудовитрат на рівні підприємств слід фіксувати в людино-годинах без їх заокруглень, які нерідко є причиною значних відхилень від реальних величин затрат праці.

3. Основними шляхами досягнення високопродуктивної праці в сільськогосподарських підприємствах є становлення власника і господаря на селі, розвиток інтенсифікації виробництва, що передбачає збільшення капіталовкладень з метою підвищення фондо-, енерго- та електроозброєності праці, зростання технічного рівня і забезпеченості сільськогосподарськими машинами і механізмами, розширення застосування мінеральних та органічних добрив.

4. Ефективним методом визначення пріоритетних факторів, які формують рівень продуктивності праці в конкретних умовах виробництва, є економетричне моделювання. Статистико-математичні розрахунки, проведені на основі моделі, дозволяють визначити наявні резерви та рівень показника на перспективу.

Встановлено, що на продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області найбільш суттєво впливають фондоозброєність праці (26,4%) та виробничі капітальні вкладення на 100 га с.-г. угідь (11,9%). На 10,1% її рівень зумовлюється енергозабезпеченістю, на 9,6 - обсягом затрат на нафтопродукти та на 7,8% - затратами на запасні частини, ремонтні і будівельні матеріали для ремонту в розрахунку на 1 га ріллі. Отже, в сучасних умовах для сільськогосподарських підприємств вирішальним напрямом зростання продуктивності праці є інтенсифікація, спрямована на розширення вкладень у виробничий процес з метою належної оснащеності його основними фондами та матеріально-технічними ресурсами.

5. В умовах ринку економічний інтерес товаровиробника є рушійною силою позитивних змін в аграрній сфері. Низький рівень оплати праці, заборгованість і несвоєчасність у її виплатах стримує ріст продуктивності праці. В сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за період із 1996 по 2000 р. продуктивність праці знизилась на 9%, а її оплата (з урахуванням інфляції) - на 41%. Отже, зменшення оплати праці негативно впливає на продуктивність праці, а низький її рівень в свою чергу не створює передумов для росту оплати.

6. Важливим фактором підвищення продуктивності праці є поглиблення трудової мотивації. Основними мотивами до продуктивної праці в сільськогосподарському виробництві є усвідомлення себе власником, господарем землі і майна, високий рівень заінтересованості у виконанні роботи, ефективне матеріальне стимулювання та широке застосування моральних стимулів. В сучасних умовах пріоритетним мотивом до праці є підвищення її оплати до рівня, здатного забезпечити нормальні умови життєдіяльності селянина та його сімї.

Всебічне вивчення мотивів до праці та врахування попереднього досвіду дозволить сформувати дієвий механізм трудової мотивації, пристосований до конкретних умов виробництва.

1. Пітель Н.Я. Продуктивність праці в сільському господарстві Черкащини // Економіка АПК. - 1998. - №1. - С.86-89 (0,43 друк. арк.).

2. Пітель Н.Я. Продуктивність праці в рослинництві (на матеріалах Черкаської області) // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва”. - 4.2. - Умань: УСГА. - 1998. - С.123-127 (0,28 друк. арк.).

3. Здоровцов О.І., Пітель Н.Я., Дарієнко І.Й. Продуктивність праці і її стимулювання // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії “Використання ресурсів АПК в умовах формування ринкової економіки”. - Умань: УСГА. - 1998. - С.68-73 (0,31 друк. арк., автору належить збір, обробка та узагальнення інформації, 0,25 друк. арк.).

4. Пітель Н.Я. Продуктивність праці в умовах реформування власності // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії “Використання ресурсів АПК в умовах формування ринкової економіки”. - Умань: УСГА. - 1998. - С.73-77 (0,25 друк. арк.).

5. Пітель Н.Я. Залежність продуктивності праці від виробничих факторів // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії, присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна. - Умань: УСГА, 2000. - С.260-264 (0,26 друк. арк.).

6. Пітель Н.Я. Мотивація високопродуктивної праці в сільському господарстві Черкаської області // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії - К.: Товариство “Знання” України, Вип. 52. - 2001. - С.232-236 (0,34 друк. арк.).

7. Пітель Н.Я. Продуктивність аграрної праці в Черкаській області // Вісник Харківського державного аграрного університету “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК”: Зб. наук. праць Харківського держ. агр. ун-ту. - 2001. - №7. - С.252-254 (0,23 друк. арк.).

8. Пітель Н.Я. Економетрична модель продуктивності праці в сільському господарстві Черкаської області // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т.2 /За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. - С.732-735 (0,18 друк. арк.).

9. Пітель Н.Я. Продуктивність праці - основа підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // “Десять років незалежності України: шляхами державотворення”. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. - К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2001. - С.69-71 (0,15друк.арк.).

10. Пітель Н.Я. Особливості визначення продуктивності праці в аграрній сфері // Економіка АПК. - 2002. - №7. - С.98-100 (0,3 друк. арк.).

11. Пітель Н.Я. Продуктивність і оплата праці в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК. - 2002. - №8. - С.106-109 (0,4 друк. арк.).