Підвищення продуктивності багаторічних бобово-злакових травостоїв в південній частині Лісостепу західного - Автореферат

бесплатно 0
4.5 200
Технологія підвищення продуктивності багаторічних бобово-злакових травостоїв на схилових землях. Ефективність лядвенцю рогатого та травосумішок за його участю для залуження схилових земель порівняно з травосумішками на основі традиційних бобових трав.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
В південній частині Лісостепу західного значна частина схилових земель знаходиться в активному обробітку. Тому, враховуючи високу розораність сільськогосподарських угідь в південній частині Лісостепу західного та значний розвиток ерозійних процесів, актуальним для науки та виробництва є створення високопродуктивних бобово-злакових травостоїв на схилових землях. Основна орієнтація при цьому робиться на науково обґрунтований добір видів трав з врахуванням грунтово-кліматичних умов та їхньої алелопатичної взаємодії в травосумішках, застосування маловитратних технологій і технологічних прийомів. Тому раніше на схилових землях, придатних для вирощування люцерни, в ґрунтозахисних сівозмінах рекомендували люцерну посівну в сумішці з тимофіївкою лучною на три роки використання, на землях, непридатних для вирощування люцерни - травосумішку конюшини лучної з тимофіївкою лучною на два роки використання. Проте створення високопродуктивних бобово-злакових травостоїв з участю лядвенцю рогатого в умовах південної частини Лісостепу західного вивчено недостатньо, що визначило актуальність роботи.У розділі висвітлено значення та показані можливі шляхи створення високопродуктивних багаторічних травостоїв.Дослід перший - „Продуктивність і якість агрофітоценозів залежно від компонентного складу травосумішок та умов вирощування, сформованих на ріллі схилових земель” - проводили в 2001-2005 рр. Травостій створено у 2001 р. весняним посівом травосумішок під покрив озимого жита на зелений корм з нормою висіву 100 кг/га. В досліді вивчалися чотири травосумішки: конюшина лучна, 15 кг/га тимофіївка лучна, 6 кг/га; люцерна посівна, 15 кг/га тимофіївка лучна, 6 кг/га; лядвенець рогатий, 8,5 кг/га люцерна посівна, 5,5 кг/га тимофіївка лучна, 6 кг/га; лядвенець рогатий, 12 кг/га тимофіївка лучна, 6 кг/га. Дослід другий - „Вивчити оптимальне співвідношення бобових компонентів в травосумішці: конюшина лучна люцерна посівна лядвенець рогатий тимофіївка лучна” - проводили в 2001-2004 рр. Травостій створено в 2001 р. весняним посівом травосумішок під покрив озимого жита на зелений корм з нормою висіву 100 кг/га. В досліді вивчали шість травосумішок: лядвенець рогатий, 12 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 8 кг/га люцерна посівна, 3,5 кг/га конюшина лучна, 3 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 7 кг/га люцерна посівна, 5 кг/га конюшина лучна, 3 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 6 кг/га люцерна посівна, 6,5 кг/га конюшина лучна, 3 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 4,5 кг/га люцерна посівна, 8 кг/га конюшина лучна, 4,5 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 7,5 кг/га люцерна посівна, 6,5 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га. Дослід третій - „Ефективність всівання лядвенцю рогатого і тимофіївки лучної в старосіяний злаковий травостій” - проводили в 2001-2003 рр. В досліді вивчалися чотири варіанти без дискування дернини і чотири варіанти з обробітком її легкою дисковою бороною: старосіяний травостій без всівання трав (контроль); всівання лядвенцю рогатого, 10 кг/га; всівання тимофіївки лучної, 8 кг/га; всівання лядвенцю рогатого, 8 кг/га тимофіївки лучної, 5 кг/га.Найбільшу густоту бобового компонента сформували травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною (333 рослини/м2 лядвенцю рогатого перед уходом в зиму) та лядвенцю рогатого з люцерною посівною і тимофіївкою лучною (332 рослини/м2 лядвенцю рогатого і 44 рослини/м2 люцерни посівної). Низькою (53 рослини/м2 конюшини лучної) була густота бобового компоненту в травосумішці конюшини лучної з тимофіївкою лучною. Невисокою була густота рослин люцерни посівної в травосумішці люцерни посівної з тимофіївкою лучною - 92 рослини/м2 перед уходом в зиму, що пояснюється менш сприятливими (РН 5,1-5,3) ґрунтовими умовами для цього бобового компоненту. Лядвенець рогатий був домінуючим компонентом також у травосумішці лядвенцю рогатого, люцерни посівної і тимофіївки лучної. Густота лядвенцю рогатого в рік посіву перед уходом в зиму залежала в першу чергу від норми висіву і була найбільшою - 306 рослин/м2 - в травосумішці, де норма висіву лядвенцю рогатого складала 12 кг/га; найменшою - 202 рослини/м2 в травосумішці з нормою висіву лядвенцю рогатого 4,5 кг/га.Завдяки невибагливості лядвенцю рогатого до родючості грунту, а також враховуючи достатню вологозабезпеченість південної частини Лісостепу західного, травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною та лядвенцю рогатого з люцерною посівною і тимофіївкою лучною забезпечували в середньому за перші чотири роки використання урожайність без удобрення 86,3-89,8 ц/га сухої маси, при щорічному внесенні N30Р30К30 - 91,3-94,2 ц/га (табл. Травосумішка конюшини лучної з тимофіївкою лучною через повне випадання бобового компонента після першого року використання забезпечила ще нижчу урожайність сухої маси: без удобрення - 37,5 ц/га, при щорічному внесенні N30Р30К30 - 45,4 ц/га. Так, у першому укосі 2002 р. суха маса з травосумішки лядвен

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?