Дослідження формування агрофітоценозів залежно від видового складу багаторічних трав, удобрення та способу посіву. Аналіз продуктивності сіяних агрофітоценозів залежно від підбору та співвідношення бобових компонентів, удобрення та способу посіву.
При низкой оригинальности работы "Підвищення продуктивності багаторічних бобово-злакових травостоїв в південній частині Лісостепу західного", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В південній частині Лісостепу західного значна частина схилових земель знаходиться в активному обробітку. Тому, враховуючи високу розораність сільськогосподарських угідь в південній частині Лісостепу західного та значний розвиток ерозійних процесів, актуальним для науки та виробництва є створення високопродуктивних бобово-злакових травостоїв на схилових землях. Основна орієнтація при цьому робиться на науково обґрунтований добір видів трав з врахуванням грунтово-кліматичних умов та їхньої алелопатичної взаємодії в травосумішках, застосування маловитратних технологій і технологічних прийомів. Тому раніше на схилових землях, придатних для вирощування люцерни, в ґрунтозахисних сівозмінах рекомендували люцерну посівну в сумішці з тимофіївкою лучною на три роки використання, на землях, непридатних для вирощування люцерни - травосумішку конюшини лучної з тимофіївкою лучною на два роки використання. Проте створення високопродуктивних бобово-злакових травостоїв з участю лядвенцю рогатого в умовах південної частини Лісостепу західного вивчено недостатньо, що визначило актуальність роботи.У розділі висвітлено значення та показані можливі шляхи створення високопродуктивних багаторічних травостоїв.Дослід перший - „Продуктивність і якість агрофітоценозів залежно від компонентного складу травосумішок та умов вирощування, сформованих на ріллі схилових земель” - проводили в 2001-2005 рр. Травостій створено у 2001 р. весняним посівом травосумішок під покрив озимого жита на зелений корм з нормою висіву 100 кг/га. В досліді вивчалися чотири травосумішки: конюшина лучна, 15 кг/га тимофіївка лучна, 6 кг/га; люцерна посівна, 15 кг/га тимофіївка лучна, 6 кг/га; лядвенець рогатий, 8,5 кг/га люцерна посівна, 5,5 кг/га тимофіївка лучна, 6 кг/га; лядвенець рогатий, 12 кг/га тимофіївка лучна, 6 кг/га. Дослід другий - „Вивчити оптимальне співвідношення бобових компонентів в травосумішці: конюшина лучна люцерна посівна лядвенець рогатий тимофіївка лучна” - проводили в 2001-2004 рр. Травостій створено в 2001 р. весняним посівом травосумішок під покрив озимого жита на зелений корм з нормою висіву 100 кг/га. В досліді вивчали шість травосумішок: лядвенець рогатий, 12 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 8 кг/га люцерна посівна, 3,5 кг/га конюшина лучна, 3 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 7 кг/га люцерна посівна, 5 кг/га конюшина лучна, 3 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 6 кг/га люцерна посівна, 6,5 кг/га конюшина лучна, 3 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 4,5 кг/га люцерна посівна, 8 кг/га конюшина лучна, 4,5 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га; лядвенець рогатий, 7,5 кг/га люцерна посівна, 6,5 кг/га тимофіївка лучна, 5 кг/га. Дослід третій - „Ефективність всівання лядвенцю рогатого і тимофіївки лучної в старосіяний злаковий травостій” - проводили в 2001-2003 рр. В досліді вивчалися чотири варіанти без дискування дернини і чотири варіанти з обробітком її легкою дисковою бороною: старосіяний травостій без всівання трав (контроль); всівання лядвенцю рогатого, 10 кг/га; всівання тимофіївки лучної, 8 кг/га; всівання лядвенцю рогатого, 8 кг/га тимофіївки лучної, 5 кг/га.Найбільшу густоту бобового компонента сформували травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною (333 рослини/м2 лядвенцю рогатого перед уходом в зиму) та лядвенцю рогатого з люцерною посівною і тимофіївкою лучною (332 рослини/м2 лядвенцю рогатого і 44 рослини/м2 люцерни посівної). Низькою (53 рослини/м2 конюшини лучної) була густота бобового компоненту в травосумішці конюшини лучної з тимофіївкою лучною. Невисокою була густота рослин люцерни посівної в травосумішці люцерни посівної з тимофіївкою лучною - 92 рослини/м2 перед уходом в зиму, що пояснюється менш сприятливими (РН 5,1-5,3) ґрунтовими умовами для цього бобового компоненту. Лядвенець рогатий був домінуючим компонентом також у травосумішці лядвенцю рогатого, люцерни посівної і тимофіївки лучної. Густота лядвенцю рогатого в рік посіву перед уходом в зиму залежала в першу чергу від норми висіву і була найбільшою - 306 рослин/м2 - в травосумішці, де норма висіву лядвенцю рогатого складала 12 кг/га; найменшою - 202 рослини/м2 в травосумішці з нормою висіву лядвенцю рогатого 4,5 кг/га.Завдяки невибагливості лядвенцю рогатого до родючості грунту, а також враховуючи достатню вологозабезпеченість південної частини Лісостепу західного, травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною та лядвенцю рогатого з люцерною посівною і тимофіївкою лучною забезпечували в середньому за перші чотири роки використання урожайність без удобрення 86,3-89,8 ц/га сухої маси, при щорічному внесенні N30Р30К30 - 91,3-94,2 ц/га (табл. Травосумішка конюшини лучної з тимофіївкою лучною через повне випадання бобового компонента після першого року використання забезпечила ще нижчу урожайність сухої маси: без удобрення - 37,5 ц/га, при щорічному внесенні N30Р30К30 - 45,4 ц/га. Так, у першому укосі 2002 р. суха маса з травосумішки лядвен
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
