Вплив різного співвідношення констант росту молодняку свиней на відтворювальні та продуктивні якості. Доцільність вирощування тварин у рівновагових угрупуваннях та прийоми оцінки племінної цінності з використанням пробіт-методу і селекційних індексів.
При низкой оригинальности работы "Підвищення продуктивних якостей свиней при відборі за співвідношенням констант росту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тому актуально та доцільно поглибити вивчення закономірностей онтогенезу свиней і встановити вплив співвідношення констант росту на реалізацію генетичного потенціалу тварин за відтворювальними й відгодівельними якостями. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету і виконувалась згідно з темами: „Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики” (№ державної реєстрації 0195V028318), „Розробка і удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технології виробництва продуктів тваринництва в реформованих господарствах” (№ державної реєстрації 0104V010375). Метою роботи було визначення впливу різного співвідношення констант росту (початкова, заключна) молодняку свиней на наступні відтворювальні та продуктивні якості, обґрунтування доцільності вирощування тварин у рівновагових угрупуваннях та удосконалення прийомів оцінки племінної цінності з використанням пробіт-методу і селекційних індексів. свиня тварина селекційний молодняк Максимальні показники основних селекційних ознак мали тварини з високим співвідношенням констант росту в суміжні вікові періоди онтогенезу. Використання маток з оптимальним співвідношенням констант росту (адаптивної норми) забезпечує підвищення відтворювальних якостей свиней (за багатоплідністю - на 1,89 голів поросят, масою гнізда під час відлучення - на 29,65 кг, середньою живої маси 1 голови під час відлучення в 2-місячному віці - на 1,07 кг).Встановлено, що найбільший вплив на ознаку живої маси тварин має жива маса під час народження та в 2-місячному віці, даний вплив зменшується з віком тварин. Так, її значення (a) максимальні в групі “---“ (2,627), що свідчить про високу компенсаторну здатність тварин цієї групи. За масою під час відлучення свиноматки цієї групи вірогідно різнились, порівняно з тваринами 1 і 2 груп (Р<0,05). Підсвинки, що походять від маток з високими константами кінетичної і експоненційної швидкості росту, вірогідно відрізнялись від тварин І і ІІ груп за великоплідністю, масою у вікові періоди, що вивчаються (Р<0,05). Близькими до них значеннями характеризувались тварини ІІІ групи - вони також вірогідно відрізнялись від І та ІІ групи і дещо поступались тваринам IV групи.Проведеними дослідженнями удосконалено методичні підходи до оцінки й відбору молодняку свиней за інтенсивністю росту в ранньому онтогенезі (до 4-місячного віку). Встановлено, що закономірності росту (за ознакою “жива маса”) можуть бути критеріями визначення рівня продуктивності тварин. Вони мали багатоплідність на рівні 11,8 голів поросят і живу масу одного поросяти - 18,25 кг, і вірогідно відрізнялись від групи з низькою інтенсивністю росту (Р<0,05). Комплексний показник відтворювальних якостей був максимальним у тварин з високою кінетичною швидкістю росту (128,48 порівно з 108,93 у контрольній групі). Підсвинки, що походять від маток з різною інтенсивністю росту, у суміжні вікові періоди переважали за живою масою та відгодівельними якостями групи тварин із низькою кінетичною константою (за рівнем середньодобових приростів - на 52,8…86,1 г, віком досягнення живої маси 100 кг - менше на 8,6…6,8 днів).
План
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вывод
Динаміка живої маси свиней великої білої породи залежно від інтенсивності росту в ранньому онтогенезі
Вивчено вплив співвідношення рівня живої маси свиней у суміжні вікові періоди (під час народження, у 2 і 4 місяці) на їх живу масу у 8 місяців.
Розподіл тварин проводили на двох рівнях: " - " показник живої маси нижче середнього по стаду і " " показник вище середнього по стаду. Залежно від величини живої маси до 4-місячного віку тварини були розподілені на 8 класів відповідно до методики планування експериментів: 23, де організовані фактори - три вікові групи, два рівні живої маси.
У результаті досліджень встановлено суттєві відмінності між окремими групами свиней залежно від їх живої маси в суміжні вікові періоди (табл. 2).
Найбільш високу живу масу в 8-місячному віці мали тварини з вищесередніми показниками живої маси в усі вікові періоди, що вивчаються (134,9 кг), а найменшу - з нижчесередніми - 116,7 (Р<0,001). Встановлено, що найбільший вплив на ознаку живої маси тварин має жива маса під час народження та в 2-місячному віці, даний вплив зменшується з віком тварин. Різниця в межах груп (- і ) вірогідна (Р<0,05). Великоплідність поросят значно зумовлює їх подальший ріст. Так, групи тварин поєднання “- ” і “ - -” мали однакові показники живої маси (124,2 кг), тобто найбільш значимими для прогнозування живої маси в заключний період є великоплідність і жива маса під час відлучення.
Таблиця - 2. Динаміка живої маси свиней залежно від інтенсивності росту
Розподіл за інтенсивністю росту у віці: Жива маса поросят у віці, кг під час народження 2 міс. 4 міс. під час народження 2 міс. 4 міс. 8 міс.
- - - 1,17±0,017 17,7±0,41 45,5±0,65 116,7±0,84
- - 50,2±0,51* 125,5±0,91*
- - 19,4±0,35** 49,1±0,61 121,5±0,72
- 50,9±0,58 124,2±0,81
- - 1,31±0,021* 19,6±0,40 49,2±0,51 124,2±0,61
- 50,9±0,57* 128,8±0,62*
- 20,8±0,35 53,6±0,56 131,5±0,82
54,4±0,42 134,9±0,60*
Примітка: * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001
Нами проведено трифакторний дисперсійний аналіз для визначення впливу і взаємодії організованих факторів, що вивчаються (А - маса поросят під час народження, В - маса в 2-місячному віці. С - маса в 4-місячному віці). Найбільші відмінності за живою масою у 8-місячному віці встановлено для класів А- і А (відповідно 121,89 і 129,02 кг). Аналіз парних поєднань досліджуваних факторів вказує, що максимальна жива маса досягається в класах А В (132,92 кг і А С - 130,29 кг і В С - 129,43 кг. У вивченні взаємодії всіх трьох факторів встановлено однакові показники живої маси тварин у поєднаннях А-В С і А В-С- (124,2 кг).
Встановлено, що найбільший внесок має жива маса під час народження (46,4% у факторіальну дисперсію і 42,9% у загальну). Наступний віковий період (2 місяці) впливав дещо менше (відповідно 23,7 і 21,9%). А у віці 4-х місяців внесок склав 15,2 і 14,0%. Значення дво- і трифакторних взаємодій були значно меншими, але вірогідними. У цілому встановлено суттєвий вплив всіх факторів (Р<0,001). Слід відзначити, що даний дисперсійний комплекс дозволив виявити практично всі компоненти фенотипової мінливості живої маси тварин у 8-місячному віці. Залишок, віднесений до паратипових факторів складає лише 7,5% за допустимих в біологічних дослідженнях до 25…30%.
Визначені коефіцієнти рівняння регресії і кореляції між значеннями індексів інтенсивності росту й живою масою тварин у 8-місячному віці. Найбільш прогнозним виявився індекс рівномірності росту, який має високу пряму кореляційну залежність із показниками живої маси тварин (r = 0,939***). Високий позитивний звязок має також індекс напруги росту. Тому їх доцільно використовувати для відбору ремонтного молодняку свиней, який має вищі показники енергії росту.
Моделювання динаміки живої маси молодняку свиней різної інтенсивності росту
Проведено опис і прогнозування живої маси тварин піддослідних груп до 7-місячного віку з використанням моделі Бриджеса. Отримані параметри моделі наведено в таблиці 3.
Таблиця - 3. Параметри моделі Бриджеса й інтенсивності росту
Групи за живою масою у віці: Модель Бриджеса Прирости Жива маса у 8 міс. під час народження 2 міс. 4 міс. a m a/m середньодобовий, кг відносний, %
- - - 2,627 0,006 437,09 0,372 51,91 116,73
2,310 0,013 178,63 0,416 50,53 125,46
- 2,343 0,012 199,88 0,421 55,66 125,10
2,334 0,012 187,94 0,433 53,99 124,20
- - 2,375 0,010 231,06 0,420 51,62 124,20
2,491 0,009 291,80 0,412 49,91 128,79
- 2,497 0,008 296,31 0,451 53,14 131,48
2,454 0,009 263,00 0,457 52,29 134,91
Встановлено, що максимальна кінетична (початкова) швидкість росту характерна для тварин із низькими показниками живої маси. Так, її значення (a) максимальні в групі “---“ (2,627), що свідчить про високу компенсаторну здатність тварин цієї групи. Середні значення мали групи тварин з високою великоплідністю (від 2,375 до 2,491).
У той же час тварини плюс-варіант за живою масою мали переважно вищі показники експоненційної (заключної) швидкості росту (m). Тому більш високе співвідношення a/m характерно для тварин класу мінус-варіант у 4-місячному віці (за винятком поєднання “ - ”). У цілому встановлено, що модель Т.Бриджеса досить точно описує та прогнозує живу масу тварин у 8-місячному віці, виходячи з даних, отриманих до 4-х місячного віку. В описі експериментальних даних величина похибки не перевищувала 5% порогу безпомилкового судження про вірогідність отриманих даних.
Відтворювальні якості свиноматок за різних співвідношень констант росту за моделлю Т.Бриджеса
За допомогою моделі Т.Бриджеса визначені дві константи росту індивідуально для кожної ремонтної свинки та в цілому по 4 сформованих групах тварин. Вивчали співвідношення констант - кінетичної (початкової) та експоненційної (заключної) швидкості росту. Експеримент поставлено за типом двофакторного досліду 22, де вивчено дві константи на двох рівнях - вище і нижче середнього відносно стада.
Встановлено, що найбільш високими показниками багатоплідності характеризуються матки, що більш інтенсивно формуються в ранньому віці (висока кінетична швидкість росту). Вони мали багатоплідність на рівні 11,8 голів поросят і вірогідно відрізнялись від інших груп (табл. 4).
Таблиця - 4. Відтворювальні якості маток залежно від співвідношення констант росту
Групи Співвідношення констант росту n Багатоплідність, гол. Молочність, кг Кількість поросят під час відлучення, гол Маса гнізда під час відлучення, кг Маса 1 поросяти, кг КПВЯ кінетична експоненційна
4 висока висока 12 10,66 ±0,256 52,2 ±0,8 9,58 ±0,313** 174,92 ±5,41 18,25 ±0,351* 120,22
Примітка: вірогідність розрахована до показників І групи.
Для тварин даної групи також виявлено високу збереженість поросят та масу гнізда під час відлучення (182,26 кг, що відповідає класу еліта). За масою під час відлучення свиноматки цієї групи вірогідно різнились, порівняно з тваринами 1 і 2 груп (Р<0,05).
У той же час кращими за середньою масою 1 поросяти під час відлучення виявились матки 4 групи (високі константи кінетичної й експоненційної швидкості росту). Жива маса 1 поросяти знаходилась на рівні 18,25 кг. Найменш продуктивними виявились свиноматки 1 і 2 груп, які мали низьку кінетичну швидкість росту. Це вказує, що дані тварини відносяться до повільно і помірно формованих за ознакою живої маси.
Даний висновок підтверджується показниками комплексної оцінки відтворювальних якостей (КПВЯ). Він був максимальним у тварин ІІІ групи (128,48 балів), а мінімальним - у І групі (108,33 бали).
Вплив співвідношення констант росту свиноматок на живу масу потомства під час вирощування
Зміни живої маси піддослідного молодняку в процесі росту представлені в таблиці 5.
У результаті досліджень встановлено, що переважну роль у величині живої маси ремонтного молодняку має кінетична швидкість росту, а максимальна жива маса досягається за поєднання високого рівня обох констант (IV група).
Таблиця - 5. Динаміка живої маси ремонтного молодняку у процесі вирощування
Групи n Співвідношення констант росту Великоплідність 2 3 4 5 6 7 кінетична експоненційна
ІІ 24 низька висока 1,28 ±0,02* 18,4 ±0,30 30,3 ±0,40 48,9 ±0,41* 68,4 ±0,84* 91,1 ±0,89* 108,9 ±1,08*
ІІІ 24 висока низька 1,33 ±0,02* 19,0 ±0,25* 34,5 ±0,61* 52,3 ±0,46** 71,9 ±0,59** 94,9 ±0,73* 115,7 ±1,02*
IV 24 висока висока 1,39 ±0,02** 19,9 ±0,22* 35,7 ±0,68* 54,3 ±0,60 73,3 ±0,61** 95,6 ±1,07* 117,0 ±1,22*
Підсвинки, що походять від маток з високими константами кінетичної і експоненційної швидкості росту, вірогідно відрізнялись від тварин І і ІІ груп за великоплідністю, масою у вікові періоди, що вивчаються (Р<0,05). Близькими до них значеннями характеризувались тварини ІІІ групи - вони також вірогідно відрізнялись від І та ІІ групи і дещо поступались тваринам IV групи.
Із віком відмінності між підсвинками ІІІ і IV групи дещо зменшувались. Таким чином, найбільш доцільним виявився відбір нащадків від маток з високою кінетичною швидкістю росту.
Показники середньодобового приросту в різні вікові періоди вказують на відмінності в інтенсивності росту тварин залежно від кінетичної швидкості росту ремонтних свинок. Так, максимальні показники характерні для тварин ІІІ і IV груп, а мінімальні - для І і ІІ групи. Встановлено, що висока експоненційна константа сприяє збільшенню інтенсивності росту молодняку в поєднанні з низькою кінетичною швидкістю росту. Про це свідчать більш високі середньодобові прирости й відносна швидкість росту у тварин ІІ групи. За високої кінетичної константи експоненційна швидкість росту менше впливає на показники росту тварин. Зокрема відмінності між ІІІ і IV групами не суттєві за вищої відносної швидкості росту тварин ІІІ групи починаючи з 2-х місячного віку.
Вивчені відгодівельні якості тварин за показниками середньодобового приросту, віком досягнення живої маси 100 кг та витратами кормів (табл. 6).
Таблиця - 6. Відгодівельні якості піддослідних тварин
Групи Середньодобовий приріст, г від 30 до 100 кг Середньодобовий приріст, г від народження до 100 кг Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Витрати корму, к. од
Cv Cv Cv
І 677,0±6,19 5,48 542,1±3,11 3,43 193,4±1,05 3,59 4,36
ІІ 710,3±3,55* 3,00 538,7±6,54 7,29 186,5±2,17 6,99 4,25
ІІІ 755,6±5,76 4,58 558,9±2,84* 3,04 182,6±0,94* 3,16 4,15
IV 763,1 ±3,95** 3,10 560,5 ±3,44* 3,16 181,7±1,05* 3,52 4,11
Отриманні дані вказують на значну вірогідну перевагу тварин ІІІ групи тварин, які мають вищу кінетичну швидкість росту. При цьому близькі показники відгодівельних якостей отримані відповідно для тварин І і ІІ та ІІІ і IV. Кращими виявились тварини IV групи, що мали максимальні показники середньодобових приростів. Тварини ІІІ і IV груп мали також менші витрати корму на 1 кг приросту. Тому найбільш ефективно вести відбір ремонтного молодняку від маток, що мають високі показники обох констант росту - кінетичної й експоненційної.
У відборі ремонтного молодняку для вирощування слід надавати перевагу показникам кінетичної швидкості росту.
На підставі проведених досліджень слід зробити висновок про ефективність відбору молодняку для вирощування від маток з високою кінетичною швидкістю росту. Це сприяє підвищенню живої маси тварин, збільшенню середньодобових приростів. Серед вивчених параметрів моделі росту переважний вплив на інтенсивність росту має кінетична константа.
Забійні та мясні якості свиней
Вивчені забійні та мясні якості свиней, що походять від маток із різним рівнем констант швидкості росту (табл. 7).
Таблиця - 7. Забійні та мясо-сальні якості тварин
Групи Забійний вихід, % Довжина туші, см Товщина шпику над 6-7 хребцями, мм Площа „мязового вічка”, см2 Маса задньої третини напівтуші, кг
ІІ 69,2 ±0,78 99,1 ±0,63 29,4 ±0,41 32,6±0,18* 11,2±0,43
ІІІ 70,1±1,04 101,5±0,48* 27,6±0,46*** 33,4±0,24* 11,4±0,31
IV 69,8±0,86 101,2±0,54* 27,7±0,49*** 33,5±0,18* 11,2±0,30
Примітка: вірогідність розрахована до показників І групи.
Максимальні показники забійного виходу мали тварини ІІІ групи (70,1%). Близькими до них були підсвинки IV групи (69,8%). Вказані групи тварин вірогідно відрізнялись від першої та другої групи за показниками довжини туші, а тварини другої, третьої та четвертої групи від першої - за товщиною шпику і площею „мязового вічка” (Р<0,05). Мінімальна товщина шпику виявлена у тварин з високою кінетичною швидкістю росту (ІІІ і IV груп) і відповідно вищі показники площі „мязового вічка”.
У наших дослідженнях встановлені суттєві відмінності в морфологічному складі туш тварин досліджуваних генотипів.
Так, порівняно з першою групою, вихід мяса був вищим у тварин другої, третьої та четвертої груп, відповідно 57,50; 57,80 і 57,61%. Встановлено, що потомство маток з більш високою експоненційною швидкістю росту мали менші показники виходу сала в складі туші. Мінімальні значення цього показника встановлені для тварин ІІІ групи, які відносно менш інтенсивно росли в заключний період відгодівлі.
Якість мяса свиней піддослідних груп
Вивчені якісні показники мяса найдовшого мяза спини на рівні 9-12 хребців.
Встановлено, що важливим показником якості мяса є значення активної кислотності (РН), рівень мінливості якої вказує на різну інтенсивність глікогену в мязовій тканині після забою тварин. За результатами наших досліджень, активна кислотність знаходилась у межах 5,32…5,68. При цьому найнижче значення кислотності встановлено в IV групі, що свідчить про схильність до гіршого зберігання мяса. Для інших груп показники РН були схожими. Достовірні відмінності виявлені між ІІ і IV групами (Р<0,05).
Колір мяса повязаний зі швидкістю перебігу в ньому метаболічних процесів і також характеризує його якість. Більш інтенсивне забарвлення мяса було у тварин І і ІІ груп (з низькою кінетичною швидкістю росту матерів). Мясо підсвинків ІІІ і IV дослідних груп було менш забарвлене (більш бліде), а коефіцієнт екстинції був на рівні 0,0931-0,107.
Більша кількість незвязаної води була у мясі тварин ІІІ і IV груп (відповідно 44,4 і 46,2%). Вказані групи тварин вірогідно відрізнялись від І і ІІ груп (Р<0,05).
Дослідження хімічних показників мяса у свиней піддослідних груп не виявили суттєвих відмінностей між групами.
У ході вивчення хімічного складу мяса спостерігається тенденція до збільшення вмісту протеїну в мясі тварин ІІІ і IV груп за одночасного зниження вмісту жиру.
Ефективність вирощування ремонтного молодняку в рівновагових угрупуваннях
Вивчена ефективність вирощування ремонтного молодняку в рівновагових угрупуваннях (дослідні групи) і різнорідній групі (контроль). Результати досліджень наведені в таблиці 8.
Таблиця - 8. Вікова динаміка живої маси молодняку на відгодівлі
Групи n Жива маса у віці місяців, кг
2 3 4 5 6 7
І Не розсортовані 60 17,5±0,4 27,6±0,4 43,9±0,5 61,6±0,6 80,6±1,2 100,7±1,4
ІІ М- 60 16,2±0,4 24,4±0,3 40,8±0,4 61,2±0,4 81,2±0,8 105,6±1,2*
ІІІ М0 60 18,1±0,3* 29,2±0,3 48,2±0,5 65,6±0,6 88,4±0,5 108,8±1,0
IV М 60 20,3±0,3* 32,0±0,4 50,7±0,3 72,8±0,5 94,1±0,6 113,9±1,2**
Отримані дані вказують, що вирощування тварин в рівновагових угрупуваннях сприяє підвищенню живій масі в класах М0 і М . Суттєві відмінності встановлені у порівнянні особин із рівновагових угрупувань з групою не розсортованих підсвинків для всіх класів (Р<0,05-0,01).
Слід відзначити, що якщо тварини класу М- у початковий період вирощування дещо поступались групі різнорідних угрупувань, то, починаючи з 5-го місяця, вони мали більшу енергію росту. Це зумовило їх достовірне переважання над різнорідною (змішаною) групою за ознакою жива маса в 7-місячному віці. Із досягненням живої маси 100 кг для підсвинків з кожної групи були визначені показники відгодівельних і мясних якостей (методом контрольної відгодівлі).
Найбільш суттєві відмінності встановлені за ознаками “вік досягнення живої маси 100 кг” та “середньодобові прирости”. Тварини змішаної групи мали найменший рівень середньодобових приростів і більший період досягнення живої маси 100 кг. В оцінці продуктивності тварин у виділених класах розподілу встановлено підвищення відгодівельних якостей тварин мірою переходу від класу М- до класу М .
Найбільш високі відгодівельні й мясні якості мали тварини ІІІ (М0) і IV (М ) групи, які переважали І та ІІ групи за віком досягнення живої маси 100 кг і середньодобовим приростом. Вони мали також меншу товщину шпику над 6-7 грудними хребцями та більшу площу "мязового вічка", що вказує на їх високі мясні якості.
Таким чином, на підставі проведених досліджень показано доцільність відгодівлі свиней у рівновагових угрупуваннях. Це сприяє підвищенню живої маси тварин, збільшенню середньодобових приростів і зниженню витрат корму на 1 кг приросту. Біологічною передумовою цього явища є зниження ступеня ієрархії серед особин близьких за живою масою, а також можливістю створення оптимальних умов відгодівлі для тварин різних груп.
Інтерєрні показники тварин генотипів, що вивчаються
У наших дослідженнях вивчені біохімічні показники сироватки крові тварин груп, що вивчаються.
Максимальні показники активності аланін амінотрансферази отримано для ІІІ і IV груп тварин, які мали більш високі відгодівельні якості, а мінімальні - для групи І (не розсортовані). У ході аналізу даних активності аспартатамінотрансферази встановлено, що максимальні значення мали тварини ІІ групи - 0,68 ММОЛЬ/л. Це вказує на тенденцію до оберненої залежності між активністю АЛТ і АСТ. За концентрацією загального білка в сироватці крові виявлено перевагу тварин, що вирощувались у розсортованих групах. Максимальні значення (74,4 г/л) отримані для тварин модального класу, що певною мірою вказує на збалансованість у них протеїнового обміну. За вмістом сіалових кислот встановлена вірогідна різниця (Р<0,05) між тваринами І та ІІІ груп. Але в цілому мінливість концентрації сіалових кислот незначна і знаходиться в межах фізіологічних норм. За вмістом холестерину також значних відмінностей серед груп, що вивчаються - не встановлено.
Розробка селекційних індексів для комплексної оцінки тварин за ознаками продуктивності
Розраховані селекційні індекси для оцінки відгодівельних і мясних якостей свиней, що походять від маток із різним співвідношенням констант росту та за вирощування в рівновагових угрупуваннях.
У загальному вигляді селекційний індекс має таке рівняння: І = к1х1 к2х2 ... knxn, де кі - коефіцієнти ваги ознаки;
хі - величина ознаки в одиниці виміру.
У конструюванні селекційного індексу за основу було прийнято значення продуктивних якостей в одній узагальненій величині суми відносної ваги селекційних ознак. Вихідною базою розрахунків були показники відгодівельних і мясних якостей щодо груп тварин, які вивчаються.
У розрахунок індексу включені ознаки: Х1 - середньодобовий приріст за відгодівлі від 30 до 100 кг, г; Х2 - вік досягнення живої маси 100 кг, днів;
Х3 - витрати корму на 1 кг приросту, кг; Х4 - вихід мяса в туші, %.
У конструюванні селекційного індексу для груп тварин різних класів розподілу за живою масою (рівновагові угрупування) було взято як змінну ознаку Х4 - товщина шпику над 6-7 грудними хребцями.
На підставі обчислень була виведена така формула селекційного індексу: І = 0,739 (Х1 - 726,5) 6,33 (182 - Х2) 52,5 (4,22 - Х3) 3587 (Х4 - 57,5)
З використанням даного індексу проведена оцінка потомства від маток із різним співвідношенням констант росту (табл. 9). Встановлено, що серед оцінених груп більші селекційні індекси мали тварини ІІІ і IV груп, що характеризується високою кінетичною швидкістю росту. Вони мали позитивні значення за змінними факторами, що вивчалися.
Таблиця - 9. Оцінка піддослідних тварин за селекційними індексами
Групи Співвідношення констант росту Бали за ознаки Селекційний індекс кінетична експоненційна Х1 Х2 Х3 Х4
І - - -36,58 -17,09 -7,35 -17,94 -78,96
ІІ - -1456 9,50 -1,58 0,00 -6,64
ІІІ - 21,50 20,89 3,68 10,76 56,83
IV 27,05 25,95 5,78 3,59 62,37
І - не розсортовані -25,49 -42,84 -7,48 -34,13 -109,94
ІІ - М- 1,70 -12,08 2,14 34,13 25,89
ІІІ - М0 8,74 9,89 -0,36 -34,13 -15,86
IV - М 14,96 45,04 6,48 34,13 100,61
У той же час, тварини І і ІІ групи мали відємні значення індексу, що свідчить про їх значно нижчі відгодівельні якості.
Аналіз вкладу досліджуваних селекційних ознак у загальне значення індексу показав, що найбільш важливим у подальшій селекційній роботі у стаді свиней великої білої породи є підвищення мясності туш і зниження витрат на 1 кг приросту живої маси тварин.
Наступним етапом роботи був розрахунок селекційного індексу для тварин різних класів розподілу за живою масою під час постановки на відгодівлю.
Індекс має вигляд рівняння: І = 0,514 (Х1 - 657,8) 4,394 (199,25 - Х2) 35,60 (3,80 - Х3) 34,13 (28,0 - Х4), де Х4 - товщина шпику, мм
Слід відзначити, що даний індекс сконструйовано з метою зниження трьох основних показників (вік досягнення живої маси 100 кг, кг; витрати корму на 1 кг живої маси, кг; товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм). Це свідчить про доцільність його використання при селекції за негативно корелюючи ми ознаками.
У результаті досліджень встановлено, що селекційні індекси суттєво визначають фенотипову оцінку тварин груп, що вивчалися. Так, мінімальні значення індексу встановлені для не розсортованих тварин (-109,94), на рівні середніх значень для ІІ і ІІІ груп (від -15-86 до 25,89). Лише тварини IV групи, як найбільш продуктивні за відгодівельними якостями, мали значення селекційного індексу на рівні цільового стандарту. Серед вивчених показників найбільша кількість балів отримана для віку досягнення живої маси 100 кг та товщини шпику на рівні 6-7 грудного хребця (±34,13).
У цілому на підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що використана методика розрахунку селекційних індексів дає можливість здійснити комплексну оцінку фенотипу тварин за блоками відтворювальних і продуктивних ознак і визначити відповідність тварин або їх груп цільовим стандартам. Даний прийом розрахунку селекційних індексів рекомендується до використання для комплексної селекції у свинарстві.
У результаті проведених досліджень встановлені показники трансгресії між порівнювальними групами.
Найменша трансгресія і відповідно найменша подібність встановлена між І групою (низька кінетична й ексопненційна швидкість росту) й іншими групами.
Друга група за відгодівельними якостями також мала незначну схожість із І, ІІІ і IV групами. У той же час, за мясо-сальними якостями ця група мала більш високу трансгресію і більшу схожість з ІІІ і IV групами. Найбільш висока подібність за комплексом відгодівельних і мясо-сальних ознак притаманна тваринам ІІІ і І V груп (з високою кінетичною швидкістю росту). Показники трансгресії між цими групами були максимальні - 0,55 - для відгодівельних якостей і 0,59 - за мясо-сальними ознаками.
Використання пробіт-методу для оцінки плідників за якістю нащадків
У наших дослідженнях пробіт-метод був використаний у двох аспектах: а) у порівняльній оцінці кнурів-плідників за якістю потомства в одній партії контрольної відгодівлі;
б) у комплексній оцінці кнурів за якістю нащадків, оцінених у різні періоди вирощування.
Пробіти можуть бути ефективно використані у порівнянні нащадків плідників, які вирощувались у різних групах, різняться за рівнем відгодівельних якостей, зумовлених паратиповими факторами (умови годівлі, утримання, сезонний фактор).
Слід вказати, що значення пробітів залежать від величини середньодобових значень по кожній групі. Так, в І групі тварина, що мала середньодобовий приріст 750 г оцінена в значені пробіту 5,669, а в ІІ групі з таким же приростом вона б мала пробіт 4,084. Це обумовлено тим, що середній середньодобовий приріст в ІІ групі вищий, ніж в першій.
На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що кнури, які перевіряються, без урахування рівня середньодобових приростів у групах мають за абсолютними значеннями практично однакову оцінку (Самоучка 1039 - 739,7 г, а Драчун 869 - 741,1 г). У той же час, за величиною пробітів плідники значно різняться (на 0,1798 бали). Якщо враховувати, що пробіти на рівні 5,0 відповідають середнім значенням ознаки, то дана величина відповідає різниці між плідниками на рівні 26,6 г.
Економічна ефективність досліджень
Встановлено, що тварини дослідних груп мали значну перевагу за вартістю додатково отриманої продукції порівняно з базовим варіантом. Для досліду зу встановлення оптимальних поєднань констант росту вартість додаткової продукції в розрахунку на 1000 голів відгодівельного поголівя склала від 51300 гривень (ІІ група) до 109012 гривень (IV група).
У ході вирощування поросят у рівновагових угрупуваннях також доведено перевагу тварин ІІ-IV груп (відповідно класи М-, М0 і М ). Вони знаходились у межах від 35635 до 94762 гривень, що свідчить про суттєвий економічний ефект від використання прогнозованого прийому розподілу тварин.1. Проведеними дослідженнями удосконалено методичні підходи до оцінки й відбору молодняку свиней за інтенсивністю росту в ранньому онтогенезі (до 4-місячного віку). Встановлено, що закономірності росту (за ознакою “жива маса”) можуть бути критеріями визначення рівня продуктивності тварин.
2. Встановлено, що найбільш високі показники відтворювальних якостей отримані у свиноматок, які більш інтенсивно формуються в ранньому віці (від народження до 2-місячного віку). Вони мали багатоплідність на рівні 11,8 голів поросят і живу масу одного поросяти - 18,25 кг, і вірогідно відрізнялись від групи з низькою інтенсивністю росту (Р<0,05). Комплексний показник відтворювальних якостей був максимальним у тварин з високою кінетичною швидкістю росту (128,48 порівно з 108,93 у контрольній групі).
3. Підсвинки, що походять від маток з різною інтенсивністю росту, у суміжні вікові періоди переважали за живою масою та відгодівельними якостями групи тварин із низькою кінетичною константою (за рівнем середньодобових приростів - на 52,8…86,1 г, віком досягнення живої маси 100 кг - менше на 8,6…6,8 днів).
4. Встановлена перевага тварин із високою кінетичною швидкістю росту за забійними та мясо-сальними якостями. Вони мали максимальні показники забійного виходу (69,8…70,1) і меншу товщину шпику (27,6…27,7 мм), більшу площу "мязового вічка" (33,4…33,5). Різниця з тваринами з меншою початковою швидкістю росту вірогідна (Р<0,05…0,001).
5. Вирощування ремонтного молодняку свиней у рівновагових угрупуваннях сприяє підвищенню живої маси в модальному класі і плюс-варіант. Жива маса в 7-місячному віці була більшою на 13,25 кг порівняно з не розсортованою групою (Р<0,05).
6. Біохімічні показники крові піддослідних тварин були в межах фізіологічної норми. Виявлено перевагу тварин, що вирощувались в рівновагових угрупуваннях за концентрацією загального білку. Максимальні значення (75,2 г/л) отримані для тварин класу плюс-варіант, що свідчить про підвищений протеїновий обмін.
7. Розроблено селекційні індекси, з використанням яких проведена оцінка піддослідних груп тварин за відгодівельними якостями. Максимальні значення селекційних індексів отримані для тварин з високою кінетичною швидкістю росту (62,37 бали для тварин рівновагових угрупувань, клас М ).
8. Встановлена доцільність використання пробіт-методу для оцінки плідників за якістю потомства з урахуванням його чисельності та досягнутого рівня продуктивності. Це сприяє отриманню більш точної оцінки плідників за якістю нащадків.
Пропозиції виробництву
У проведенні поглибленої селекційної роботи з удосконалення відтворювальних і відгодівельних якостей свиней слід вести їх оцінку за величиною початкової (кінетичної) і заключної (експоненційної) швидкості росту.
У вирощуванні ремонтного молодняку формувати рівновагові групи за рівнем живої маси в 2-місячному віці.
Використовувати селекційні індекси та пробіт-метод для оцінки й відбору тварин за комплексом ознак.
Список литературы
1. Савчук Л.Г. Вплив енергії росту в ранньому онтогенезі на відгодівельні якості свиней //Таврійський науковий вісник.-Вип. 36. - Херсон. - 2004. - С. 125-128.
2. Савчук Л.Г. Відтворювальні якості свиноматок з різним співвідношенням констант росту за моделлю Т.Бріджеса //Таврійський науковий вісник.-Вип.38.-Херсон.-2005.-С.86-88..
3. Савчук Л.Г. Вплив співвідношення констант росту свиноматок на живу масу потомства при вирощуванні // Таврійський науковий вісник.-Вип.39. - Ч. 1. -Херсон.-2005.-С. 201-204.
4. Савчук Л.Г. Моделювання показників росту молодняку свиней різних генотипів // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Вип.. 1 (29). - Миколаїв - 2005. - С. 208-211.
5. Савчук Л.Г. Розробка селекційних індексів для комплексної оцінки тварин за ознаками продуктивності // Таврійський науковий вісник. - Вип.42. - Херсон: Айлант. - 2005. - С. 120-125.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
