Дослідження ступеня впливу виду альтернативних і композитних палив на паливну економічність та екологічні показники багаторежимних енергоустановок. Розробка комплексної методики визначення ефективності використання водню як додаткового енергоносія.
При низкой оригинальности работы "Підвищення паливно-економічних та екологічних показників багаторежимних енергоустановок", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Серед усіх екологічних проблем, повязаних з використанням БЕУ, однією з найбільш гострих і найменш вирішених є проблема забруднення атмосфери канцерогенними речовинами, рівні викидів яких з відпрацьованими газами (ВГ) особливо різко стали зростати при використанні високоароматизованих нафтових палив. Актуальність представленої дисертації визначається тим, що вона відповідно до діючих законів України "Про енергозбереження" і "Про охорону навколишнього природного середовища" спрямована на забезпечення зниження споживання традиційних нафтових палив і рівнів канцерогенного забруднення атмосфери на основі застосування альтернативних і композитних палив з підвищеним водневим показником, що забезпечують покращання паливно-економічних і екологічних показників БЕУ. Метою дисертаційної роботи є підвищення паливно-економічних та екологічних показників багаторежимних енергоустановок, з урахуванням зниження канцерогенної небезпеки відпрацьованих газів, за рахунок застосування альтернативних і композитних палив, у тому числі використання водню як додаткового енергоносія. Одним із пріоритетних шляхів вирішення проблеми зменшення споживання нафтових палив, підвищення паливної економічності БЕУ і зниження канцерогенного забруднення атмосфери міст розглядається використання природного газу, спиртових і композитних палив, із застосуванням водню як додаткового енергоносія. Результати розрахункових досліджень фізико-хімічних і теплотехнічних показників композитних паливно-повітряних сумішей, у тому числі з використанням вуглеводнево-водневих палив (ВВП), а також рівнів утворення і викидів NOX і БП з відпрацьованими газами БЕУ при використанні нафтових або альтернативних, у тому числі композитних, паливУ дисертаційному дослідженні поставлена і вирішена важлива науково-практична задача, спрямована на підвищення паливно-економічних та екологічних показників багаторежимних енергоустановок, з урахуванням зниження канцерогенної небезпеки відпрацьованих газів, при застосуванні альтернативних і композитних палив, у тому числі водню як додаткового енергоносія. На основі аналізу результатів проведених розрахункових і експериментальних досліджень обґрунтовано доцільність заміщення нафтових палив альтернативними енергоносіями з підвищеними водневими показниками, застосування яких у БЕУ забезпечує не тільки економію нафтових паливних ресурсів, але й підвищує екологічну безпеку БЕУ (~ у 3 рази (бензин А80 20% СН3ОН), ~ у 6,5 разів (природній газ), ~ у 8 разів (СН3ОН), у 10 разів (бензин А80 10% Н2)), з одночасним покращенням паливно-економічних показників, наприклад для природного газу ~ у 2 рази. Встановлено ступінь інгібуючого впливу добавок водню в композитних паливних сумішах на процеси утворення і рівні викидів в атмосферу канцерогенних інгредієнтів з ВГ енергоустановок. Зазначений критерій дозволяє не тільки оцінити інтенсивність збільшення рівнів утворення і викидів КВ в атмосферу при зростанні вмісту АВ у паливах, але і дає можливість визначити раціональні рівні добавок водню до паливних сумішей.
Вывод
енергоустановка паливний композитний
У дисертаційному дослідженні поставлена і вирішена важлива науково-практична задача, спрямована на підвищення паливно-економічних та екологічних показників багаторежимних енергоустановок, з урахуванням зниження канцерогенної небезпеки відпрацьованих газів, при застосуванні альтернативних і композитних палив, у тому числі водню як додаткового енергоносія. Розвязання даної задачі дозволило одержати такі наукові і практичні результати: 1. На основі аналізу результатів проведених розрахункових і експериментальних досліджень обґрунтовано доцільність заміщення нафтових палив альтернативними енергоносіями з підвищеними водневими показниками, застосування яких у БЕУ забезпечує не тільки економію нафтових паливних ресурсів, але й підвищує екологічну безпеку БЕУ (~ у 3 рази (бензин А80 20% СН3ОН), ~ у 6,5 разів (природній газ), ~ у 8 разів (СН3ОН), у 10 разів (бензин А80 10% Н2)), з одночасним покращенням паливно-економічних показників, наприклад для природного газу ~ у 2 рази.
2. Встановлено ступінь інгібуючого впливу добавок водню в композитних паливних сумішах на процеси утворення і рівні викидів в атмосферу канцерогенних інгредієнтів з ВГ енергоустановок. Виявлено, що при використанні в камерах згоряння БЕУ збіднених вуглеводнево-воднево-повітряних паливних сумішей ( ) викиди БП в атмосферу зменшуються на порядок і більше.
3. Запропоновано критерій, що характеризує зміну рівнів активного вмісту водню в сучасних нафтових високоароматизованих паливах ( ). Зазначений критерій дозволяє не тільки оцінити інтенсивність збільшення рівнів утворення і викидів КВ в атмосферу при зростанні вмісту АВ у паливах, але і дає можливість визначити раціональні рівні добавок водню до паливних сумішей.
4. Розроблено методику оцінки економічної ефективності використання композитних палив, у тому числі добавок водню до збіднених паливних сумішей, що дозволяє розрахувати економічно виправдані рівні добавок додаткових енергоносіїв до нафтових палив.
5. Створено і впроваджено удосконалені комбіновані системи діагностики КВ (БП) у ВГ енергоустановок, що дозволило з більшою вірогідністю і надійністю визначати екологохімічні показники БЕУ і їхню інтегральну екологічну безпеку.
6. Встановлено, що при використанні як базових нафтових, так і композитних палив між масовими рівнями викидів БП і сумарної канцерогенністю ВГ спостерігається позитивний, практично лінійний, кореляційний звязок. Це дає підставу стверджувати, що БП є надійним індикатором сумарної канцерогенності відпрацьованих газів БЕУ.
7. Розроблено і впроваджено нові комплексні методики і наведені узагальнені результати інтегральної оцінки екологічної безпеки енергоустановок з двигунами поршневого типу з урахуванням сумарної канцерогенності ВГ, а також - чисельної оцінки екологічного збитку від забруднення атмосфери міст токсичними і канцерогенними складовими ВГ енергоустановок з використанням результатів їхніх випробувань відповідно до міжнародних норм.
Список литературы
1. Канило П.М. Эколого-химическая опасность легковых автомобилей с различными ДВС / П.М. Канило, М.В. Шадрина // Автомобильный транспорт: Сб. науч. тр. - Х.: ХНАДУ. - 2005. - Вып. 17. - С. 35-39.
2. Канило П.М. Анализ эффективности и перспектив применения водорода в автомобильном транспорте / П.М. Канило, М.В. Шадрина // Проблемы машиностроения. - 2006. - Т.9, № 2. - С. 79-85.
3. Канило П.М. Эколого-химические показатели автомобильных ДВС с учетом канцерогенности отработавших газов / П.М. Канило, М.В. Шадрина // Двигатели внутреннего сгорания. - 2006. - № 2. - С. 154-159.
4. Канило П.М. Анализ уровней образования оксидов азота в цилиндрах двигателей внутреннего сгорания при использовании композитных топлив / П.М. Канило, К.В. Костенко, М.В. Шадрина // Проблемы машиностроения. - 2007. - Т.10, № 2. - С. 83-88.
