Підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств - Автореферат

Для відновлення матеріально-технічної бази галузі сільського господарства необхідно забезпечити надходження інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел за рахунок підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств. Ці обставини зумовлюють необхідність розробки науково-організаційних заходів з формування економічних умов залучення інвестицій в сільськогосподарське виробництво, що базуються на концепції створення вартості як основного показника інвестиційної привабливості. Питання відтворення капіталу, джерел формування інвестицій та умов їх залучення в економіку досліджуються досить широко. Питання дослідження економічної основи інвестиційної діяльності, оцінки економічної ефективності інвестицій та інвестиційної привабливості субєктів підприємництва знаходяться в центрі уваги таких вітчизняних науковців, як: І.О. Однак, враховуючи зміни економічної ситуації функціонування сільськогосподарських підприємств і ринку капіталу, постає необхідність обґрунтування чинників їхньої інвестиційної привабливості на галузевому і регіональному рівнях та джерел фінансування інвестицій.У першому розділі «Теоретико-методичні засади формування інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки» розглянуто економічну сутність інвестицій та інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки, розкрито сутність поняття «інвестиційна привабливість» сільськогосподарського підприємства, визначено особливості сільського господарства як обєкта інвестування, а також опрацьовано методику оцінки ефективності інвестицій. Тому для досягнення найвищого результату інвестування на підприємстві слід розробити дієвий механізм формування інвестиційної привабливості, метою якого є забезпечення активізації інвестиційної діяльності. Вважаємо, що інвестиційна привабливість сільськогосподарських підприємств (регіону) є складною сукупністю організаційних заходів, нормативно-правових актів і фінансово-економічних інструментів та механізмів за безпосередньої участі держави, яка виділяє із бюджету кошти, що забезпечує прибутковість аграрного виробництва та знижує інвестиційні ризики, а це зумовлює спроможність субєктів галузі до економічного росту, підвищення конкурентоспроможності на аграрному ринку та сталого розвитку через обєднання фінансових ресурсів. У другому розділі «Оцінка інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств Київської області» узагальнено зарубіжний досвід та вітчизняну практику інвестування сільського господарства, подано аналіз економічних умов функціонування та здійснення інвестування сільськогосподарських підприємств області, досліджено інвестиційний потенціал сільськогосподарських підприємств, склад та обсяги освоєних ними інвестицій, визначено ефективність інвестування. При визначенні інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств нами використано показники рейтингової оцінки, поділеної на чотири блоки: показники оцінки фінансового стану підприємства; показники забезпеченості підприємства основними ресурсами; показники оцінки ефективності діяльності підприємства.Основні теоретичні, методичні і практичні результати дисертаційного дослідження полягають у наступному: Інвестиції є накопиченою раніше вартістю у вигляді різних економічних активів, що залучається субєктами господарювання до процесу кругообігу засобів, з метою її примноження в майбутньому в умовах невизначеності й ризику. Від якісних і кількісних характеристик інвестицій, інтенсивності інвестиційних процесів залежить виробничий потенціал сільського господарства регіону, ефективність його функціонування, галузева і відтворювальна структура суспільного виробництва. Уточнено економічний зміст поняття «інвестиційна привабливість» сільськогосподарських підприємств (регіону), котре є складною сукупністю організаційних заходів, нормативно-правових актів щодо залучення інвестицій і фінансово-економічних інструментів та механізмів за безпосередньої участі держави, які забезпечують прибутковість аграрного виробництва, знижують інвестиційні ризики та зумовлюють спроможність субєктів галузі до економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності на аграрному ринку, самоокупності та самофінансування господарської діяльності, забезпечення сталого розвитку. У сукупності наведені показники формують комплексну порівняльну рейтингову оцінку фінансово-економічного стану сільськогосподарських підприємств окремого району або регіону і дозволяють обґрунтовано визначити основні тенденції та перспективи розвитку, формуючи при цьому їх інвестиційну привабливість. Встановлено, що сільськогосподарські підприємства ведуть інвестиційну діяльність за такими напрямами: у нове будівництво вкладають капітал 21,6% досліджуваних підприємств, модернізацію - 43,2%, технічне переобладнання - 24,4%, технологічне оновлення - 6,8%, придбання фінансових інструментів інвестування - 0,03%, інші форми інвестування підприємств - 4,0%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що втілилось у системній розробці заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств. Основні теоретичні, методичні і практичні результати дисертаційного дослідження полягають у наступному: Інвестиції є накопиченою раніше вартістю у вигляді різних економічних активів, що залучається субєктами господарювання до процесу кругообігу засобів, з метою її примноження в майбутньому в умовах невизначеності й ризику. Вони є джерелом відновлення спожитих ресурсів і чинником економічного зростання в сільському господарстві. Від якісних і кількісних характеристик інвестицій, інтенсивності інвестиційних процесів залежить виробничий потенціал сільського господарства регіону, ефективність його функціонування, галузева і відтворювальна структура суспільного виробництва.

Характерні особливості інвестування в сільськогосподарське виробництво проявляються у тому, що разом з обєктами - результатами праці людини (як в інших галузях економіки), в сільському господарстві інвестиції вкладаються ще й в обєкти природи, що за інших однакових умов робить цю інвестиційну діяльність більш капіталомісткою, із тривалим терміном окупності та високими ризиками. Зважаючи на особливості інвестиційного процесу, сільське господарство стає дедалі менш привабливим для вкладення коштів, що зумовлює необхідність дієвої державної підтримки товаровиробників галузі.

Уточнено економічний зміст поняття «інвестиційна привабливість» сільськогосподарських підприємств (регіону), котре є складною сукупністю організаційних заходів, нормативно-правових актів щодо залучення інвестицій і фінансово-економічних інструментів та механізмів за безпосередньої участі держави, які забезпечують прибутковість аграрного виробництва, знижують інвестиційні ризики та зумовлюють спроможність субєктів галузі до економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності на аграрному ринку, самоокупності та самофінансування господарської діяльності, забезпечення сталого розвитку.

Сформована система оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств регіону, яка охоплює дві групи показників. Перша - характеризує обєктивні передумови вкладення інвестицій, тобто інвестиційний потенціал області. Друга група включає в себе показники, які поділені на чотири блоки і характеризують: 1) фінансовий стан підприємства, 2) забезпеченість основними ресурсами, 3) ефективність господарської діяльності, 4) ефективність управління. Така система оцінки дасть змогу потенційним інвесторам всебічно розглянути результативність діяльності підприємства і потенціал його розвитку. У сукупності наведені показники формують комплексну порівняльну рейтингову оцінку фінансово-економічного стану сільськогосподарських підприємств окремого району або регіону і дозволяють обґрунтовано визначити основні тенденції та перспективи розвитку, формуючи при цьому їх інвестиційну привабливість.

Узагальнено зарубіжний досвід здійснення державної підтримки та обґрунтовано доцільність використання деяких його положень у вітчизняній практиці, а саме: нееквівалентний обмін і його негативні наслідки компенсуються через надання державної фінансової підтримки; вищі порівняно із вітчизняною практикою її обсяги для аграрного сектору; диференційований підхід до розподілу державної фінансової підтримки серед сільськогосподарських товаровиробників, у т.ч. залежно від рівня їхньої дохідності; виділення додаткових субсидій на виробництво найбільш значущих для країни видів сільськогосподарської продукції.

Основними тенденціями інвестиційного розвитку сільськогосподарських підприємств Київської області визначено: позитивну динаміку освоєних інвестиційних ресурсів відносно їх середньорічної суми; збільшення суми освоєних інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь - на 290,49 грн та на 1 сільськогосподарське підприємство - на 438,27 грн. Однак інвестиційний процес характеризується несистематизованістю та недосконалістю управління. Для обґрунтування найбільш раціональних заходів удосконалення інвестиційної діяльності підприємства запропоновано передбачити формування статистичної інформації за напрямами, обсягами, джерелами фінансування та видами інвестицій, що здійснюються сільськогосподарськими підприємствами.

Встановлено, що сільськогосподарські підприємства ведуть інвестиційну діяльність за такими напрямами: у нове будівництво вкладають капітал 21,6% досліджуваних підприємств, модернізацію - 43,2%, технічне переобладнання - 24,4%, технологічне оновлення - 6,8%, придбання фінансових інструментів інвестування - 0,03%, інші форми інвестування підприємств - 4,0%. При цьому сільськогосподарські товаровиробники досягають реальної віддачі від інвестицій більшою мірою у рослинництві.

Реальне інвестування сільськогосподарських підприємств переважає над фінансовим, що свідчить про відсутність вільних коштів унаслідок низької прибутковості та періодичної реорганізації і не дозволяє задовольнити власні потреби в реальних інвестиціях та унеможливлює реалізацію фінансових інвестицій.

Оцінка факторів зовнішнього середовища дозволила встановити, що найбільший вплив на інвестиційну привабливість справляють наступні чинники: висока вартість інвестиційних ресурсів (19,1%); посилення диспаритету цін (11,9%); низький рівень ефективності державної підтримки інвестиційної діяльності (10,6%); низькі прибутковість виробництва і рівень купівельної спроможності сільськогосподарських товаровиробників (10,3%); недієвість системи обовязкового страхування сільськогосподарських ризиків (11,5%); низька підтримка розвитку інвестиційної діяльності галузі на регіональному рівні (7,8%); відсутність повноцінної інвестиційної інфраструктури (6,3%). Нівелювати негативний вплив вищезазначених чинників на інвестиційну привабливість сільськогосподарських підприємств можна за умови запасу фінансової стійкості самого підприємства.

На основі визначення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств Білоцерківського району Київської області обґрунтовано стратегічні напрями реалізації інвестиційної діяльності. Сільськогосподарським підприємствам із високим її рівнем доцільно орієнтуватися на залучення фінансової підтримки при реалізації проектів на рівні регіону; із середнім рівнем - зацікавити великих зовнішніх інвесторів, які планують досягнення довгострокових цілей і спроможні вкласти значні обсяги коштів; для підприємств із низькою інвестиційною привабливістю найбільш прийнятною формою є залучення фінансових ресурсів у обсягах, що забезпечують потреби програми модернізації виробництва, і це можливо лише за умови зміни власника.

Фінансово-кредитні відносини як важливий напрям державного економічного регулювання дозволяють впливати на тенденції й темпи розвитку галузі. Товаровиробники досліджуваної галузі потребують дієвого кредитного механізму з урахуванням специфіки виробництва. Удосконалення кредитного механізму потребує відновлення платоспроможності, підвищення прибутковості сільськогосподарських товаровиробників і розвитку системи страхування. З метою захисту від непрофесійності й безгосподарності товаровиробників у договорі страхування потрібно чітко визначити вимоги щодо виконання мінімально необхідного набору агротехнічних заходів.

З метою захисту від непрофесійності й безгосподарності товаровиробника у договорі страхування потрібно визначити вимоги щодо виконання мінімально необхідного набору агротехнічних заходів. Договори страхування доцільно оформляти не пізніше, ніж за місяць до початку сівби.

10. Одним із чинників підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств є відновлення матеріально-технічних ресурсів, у забезпеченні якими важливу роль має відіграти лізинг. Для подолання монополізму постачальників техніки відбір лізингових операторів доцільно проводити на конкурсній основі серед юридичних осіб, включаючи підприємства-виробники, які пропонують найприйнятніші умови.

Необхідно забезпечити суттєве коригування порядку і розміру лізингових платежів (зниження рівня оплати першого внеску до 8-10% і рівня постачальницько-збутової націнки до 5-8%), змінити періодичність платежів (з щоквартальних на річні, піврічних).

11. З метою підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств пропонуємо створити адекватну систему інститутів, орієнтованих на обслуговування безпосередньо товаровиробників. Доведено, що на регіональному рівні доцільно створити обласну сільськогосподарську інвестиційну корпорацію та регіональний інформаційно-аналітичний і консалтинговий центр АПК, основною метою яких буде реалізація комплексу заходів, що сприятимуть задоволенню потреб сільськогосподарських підприємств в інвестиційних ресурсах.

Статті у наукових фахових виданнях: 1. Борсук О.М. Інвестиційна привабливість сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні / О. М. Борсук // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2008. - Вип. 55. - С. 144-148.

2. Борсук О.М. Удосконалення методів оцінки ефективності інвестиційних проектів аграрних підприємств / О. М. Борсук // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2009. - Вип. 63. - С. 189-193.

3. Борсук О.М. Методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості обєктів вкладення капіталу / О. М. Борсук // Економіка та управління АПК: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2010. - Вип. 75. - C. 78-85.

4. Борсук О.М. Страхування сільськогосподарських ризиків як метод підвищення інвестиційної привабливості галузі / О. М. Борсук // Вісник аграрної науки. - 2010. - № 4. - C. 77-79.

5. Борсук О.М. Напрями формування інвестиційної привабливості аграрних підприємств як чинники забезпечення їх конкурентоспроможності на ринку / О. М. Борсук // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. - Харків, 2010. - Вип. 97. - С. 27-34.

6. Борсук О.М. Фінансове оздоровлення сільгосппідприємств як чинник підвищення інвестиційної привабливості / О. М. Борсук // Вісник аграрної науки. - 2010. - № 3. - С. 73-75.

7. Борсук О.М. Зарубіжний досвід і вітчизняна практика розвитку сільської кредитної кооперації / О.М. Борсук // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 4. - С. 196-203.

8. Борсук О.М. Особливості формування і використання фінансових ресурсів фермерськими господарствами / О. М. Борсук // Економіка та управління АПК: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2010. - Вип. 71. - С. 117-121.

9. Борсук О.М. Зарубіжний досвід формування програм сільськогосподарського страхування / О.М. Борсук // Зб. наук. праць Таврійського державного агротехнічного університету (економічні науки). - Мелітополь, 2010. - Том 11. - С. 105-110.

10. Борсук О.М. Зарубіжний досвід формування сільськогосподарської кредитної кооперації як основної ланки у фінансовому кредитному забезпеченні аграрного виробництва / О.М. Борсук // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 5 (108). - С. 102-105.

Тези доповідей: 11. Борсук О.М. Джерела фінансування інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств / О.М. Борсук: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та докторантів [«Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті»], (м. Біла Церква, 15-16 трав. 2008 р.). - Біла Церква: БДАУ. - 2008. - С. 124-125.

12. Борсук О.М. Підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств / О.М. Борсук: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та докторантів [«Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті»], (м. Біла Церква, 14 трав. 2009 р.). - Біла Церква: БДАУ. - 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ua/article/heading/economic/files/x_borsuk.pdf

Размещено на .ru