Підвищення інноваційної активності найманих працівників в Україні - Автореферат

В Україні, на відміну від світових тенденцій, початок ХХІ-го століття привніс загострення протиріч у сфері праці та соціально-трудових відносин, які негативно позначилися на можливостях реалізації та розвитку інноваційної складової людського потенціалу, призвели до послаблення державного регулюючого впливу на процеси якісного трудоресурсного забезпечення інноваційної сфери, знецінення стимулів до прояву творчості в трудовому процесі, як наслідок, - руйнації зацікавленості працівників у трудовій діяльності інноваційного змісту. Вагома роль у розвитку наукових уявлень про інновації та інноваційну активність працівників належить працям Й. Проте через накопичені системні деформації у використанні людського потенціалу, недосконалість трудового законодавства, державної політики у сфері оплати праці та доходів, соціального захисту, недоліків у фінансуванні освіти, науки, професійного навчання, проблема підвищення інноваційної активності найманих працівників в Україні залишається невирішеною та недостатньо вивченою. Дисертація також повязана з темами науково-дослідних робіт Кіровоградського національного технічного університету, зокрема з такими: «Інноваційна праця: оцінка та стимулювання в регіоні» (№ держреєстрації 0107U003148), в межах якої автором систематизовано досвід стимулювання інноваційної праці; «Механізм ефективного використання та розвитку трудового потенціалу регіону» (№ держреєстрації 0103U006102), в межах якої автором досліджено чинники інноваційної активності працівників; «Основні напрями вдосконалення соціальної політики на регіональному ринку праці» (№ держреєстрації 0103U006981), в межах якої автором запропоновано напрями вдосконалення соціальної захищеності інноваторів на підприємствах; «Мотивація інноваційної активності працівників регіону» (№ держреєстрації 0107U011965), при виконанні якої розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів підвищення інноваційної активності найманих працівників. В процесі виконання дисертації застосовувалися методи: системного аналізу - для вивчення сутності інноваційної активності та ролі впливових чинників; абстракції та аналогії - для поглиблення наукових уявлень про структуру та функціонування механізмів підвищення інноваційної активності працівників; соціологічного опитування та експертних оцінок - для виявлення мотивів працівників щодо участі в розробці інновацій; економіко-математичного моделювання - для оцінки чинників впливу на інноваційну активність; статистично-аналітичні методи (порівнянь, динамічних рядів, індексний) - для оцінки стану трудоресурсного забезпечення інноваційної активності, дієвості її регулювання в Україні.Інноваційну активність найманих працівників запропоновано трактувати як багаторівневу категорію, яка відображає здатність та активне прагнення найманих працівників до розробки і впровадження інновацій у відповідності з ринковим попитом на основі набуття новітніх знань, постійного професійного самовдосконалення та розвитку. Розвинено та систематизовано наукові уявлення про характерні особливості інноваційної активності працівників, які доцільно враховувати в інноваційній діяльності підприємств, прагнучи до її ефективності, зокрема така активність не може бути притаманна усім людям однаковою мірою; вона потребує творчих та інтелектуальних здібностей, які в процесі використання не вичерпуються, можуть бути розвинені за умов інвестування в людський капітал; важко піддається регламентації; часто супроводжується ризиком і конфліктністю; результат такої активності є слабкопрогнозованим, а його вдосконалення не має меж та ін. Запропоновано методологічну схему дослідження інноваційної активності найманих працівників, якою передбачено алгоритм, методи та інструменти дослідження, необхідність зосередження уваги на всебічному вивченню специфіки такої активності на усіх економічних рівнях з урахуванням багатофакторного впливу зовнішнього середовища, пошуку дієвих стимуляторів такої активності. Визначено, що механізми підвищення інноваційної активності найманих працівників можуть бути різними за структурою та складом, проте вони досягають бажаного ефекту лише тоді, коли під впливом зовнішніх чинників формуються економічні та соціальні мотиви, що спонукають працівників до якісних внутрішніх змін (саморозвитку, самовдосконалення, самомотивації до творчості у праці), а з ними - до активізації інноваційної поведінки. У другому розділі «Аналіз стану інноваційної активності найманих працівників в Україні» визначено стан, тенденції та перешкоди у забезпеченні інноваційної активності найманих працівників в Україні; здійснено багаторівневу оцінку чинників впливу на прояв інноваційної активності найманих працівників підприємств та організацій в Україні.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано розвязання науково-прикладного завдання, спрямованого на удосконалення теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій щодо підвищення інноваційної активності найманих працівників у контексті стратегії побудови інноваційно орієнтов

2. Основний зміст роботи