Підвищення кормової продуктивності багаторічних трав залежно від їх добору та удобрення в умовах гірської зони Карпат - Автореферат

Найефективнішим і найдоступнішим джерелом збільшення виробництва високоякісних кормів в умовах гірсько-лучного поясу Карпат і покриття дефіциту білка рослинного походження в раціонах сільськогосподарських тварин служать багаторічні бобові та бобово-злакові трави природних лук та сіяних сінокосів. Проте, в їх працях мало висвітлювалися питання оптимізації фізіологічних процесів росту і розвитку, поширених на сіяних луках інтенсивного типу, рослин конюшини лучної, люцерни посівної, лядвенцю рогатого і тимофіївки лучної, біоенергетичної і економічної ефективності їх вирощування під впливом органомінерального удобрення. Тому, правильний добір видів бобових і злакових багаторічних трав стосовно умов грунтово-кліматичної зони, а також встановлення оптимальних строків та доз органомінерального їх удобрення сприятиме підвищенню і стабілізації на високому рівні кормової продуктивності сіяних лук гірсько-лісового поясу Карпат. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану науково-дослідної роботи групи кормовиробництва Гірсько-Карпатської дослідної станції Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН, яка передбачена координаційним планом УААН з комплексної теми: "Удосконалити існуючі та розробити перспективні технології виробництва і використання кормів на основі високопродуктивних сортів і гібридів кормових та зернофуражних культур, технології їх вирощування, створення пасовищ, нових технологічних прийомів заготівлі, зберігання кормів, розробки високоенергетичних комбікормів, протеїнових та вітамінно-мінеральних добавок для зберігання високої продуктивності тваринництва", № державної реєстрації 0101U007579 Відповідно до мети в дисертаційній роботі поставлено на вирішення такі завдання: проаналізувати й узагальнити результати попередніх досліджень з питань кормової продуктивності поширених, найцінніших бобових і злакових трав в природних травостоях та в сіяних одновидових і багатовидових посівах на фоні різностороннього їх удобрення, з метою використання при створенні травостоїв сіяних сінокосів в гірсько-лісовому поясі Карпат;Висвітлено літературні дані про природні і сіяні луки інтенсивного типу, про види лучних трав для чистих посівів і складання травосумішок та особливості їх удобрення.У розділі викладено відомості про грунтово-кліматичні умови гірської зони Карпат, в яких проводились дослідження, методику проведення обліків, спостережень і аналізів, наведено схеми польових дослідів. Дослідження проводилися в 2002-2005 роках на експериментальній базі Гірсько-Карпатської дослідної станції Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН. Висівали бобові трави: конюшину лучну, люцерну посівну і лядвенець рогатий в чистих посівах та їх двовидові суміші з тимофіївкою лучною. Сівбу трав проводили під покрив вівса суцільним методом: конюшину лучну (20-14 кг/га в одно і двовидовому посівах з тимофіївкою лучною), люцерну посівну і лядвенець рогатий (по 14 - 7 кг/га в одно та двовидовому посівах з тимофіївкою лучною) та тимофіївку лучну (6 кг/га). Дослід другий - вплив способу та рівня удобрення на врожай, якість та поживну цінність корму з травосуміші бобових трав з тимофіївкою лучною проведено в 2002-2005 роках за схемою: 1.Конюшина лучна, люцерна посівна та лядвенець рогатий на другий і третій роки життя в сіяних сінокосах, з кожним укосом послаблюють стійкість до умов оточуючого середовища і випадають з травостою. В одновидових посівах трав другого року використання (третього року життя), залишилось 19,1 % рослин конюшини лучної, 34,5 % люцерни посівної і 26,6 % лядвенцю рогатого, а в двовидових з тимофіївкою лучною посівах - відповідно 35,1 %, 45,9 % і 23,4 %. Найбільше пагонів на 1 м2 бобові утворюють в 2-му укосі 2-го року життя - лядвенець рогатий 2080 шт., люцерна посівна 955,5 шт., конюшина лучна 484,5 шт. Найбільшу висоту (94,3, 113,6 і 68,1 см) і масу рослин на 1 м2 (5653, 3878,7 і 4062,7 г) конюшина лучна, люцерна посівна та лядвенець рогатий мали в першому укосі другого року життя. Відмінності за показниками росту рослин конюшини лучної, люцерни посівної, лядвенцю рогатого та тимофіївки лучної відчутно позначились на їх масовій долі в травостої та участі в ній стебел, листя і суцвіть.Наслідки середньорічних (в 2003-2005 рр.) досліджень з питання кормової продуктивності показали, що серед досліджуваних видів бобових трав, в чистих посівах та в сумішах з тимофіївкою лучною, найвищу врожайність зеленої маси та сіна забезпечувала конюшина лучна. В рік сівби в післяпокривному укосі, і на другий рік життя в двох укосах врожайність зеленої маси конюшини лучної становила 536,2 ц/га та з тимофіївкою лучною - 526,7 ц/га та сіна відповідно 137 і 134,1 ц/га. На третьому році життя її врожайність щодо другого року життя знизилася в 2,33 рази (в другому укосі в 3,5 разів) і була меншою, ніж в люцерни і лядвенцю рогатого. Люцерна посівна і лядвенець рогатий, як і конюшина лучна, найвищу врожайність зеленої маси і сіна мали на другий рік життя. На третій рік життя рослин, врож