Підвищення конкурентоспроможності економіки регіону (на прикладі Львівської області) - Автореферат

Визначальною метою кожної країни за таких умов стає нарощення економічного зростання, збільшення ваги в економічному просторі розвинених держав, покращення інвестиційного клімату і, як результат, підвищення її конкурентного статусу, в основі якого лежить конкурентоспроможність її регіонів. Для України характерним є диспропорції у розвитку її регіонів, що характеризується відмінностями в спеціалізації, різним ступенем розвитку підприємництва, особливостями структури економіки, різною активністю інвестиційної та інноваційної діяльності, специфікою характеристик соціально-трудового потенціалу і, як результат, різним рівнем їх конкурентоспроможності. Оцінка та підвищення рівня конкурентоспроможності економіки регіонів України дозволить визначити основні стратегічні засади соціально-економічного розвитку, збільшити ефективність економіки та підвищити конкурентний статус країни та її регіонів на міжнародних ринках. Проте, у той час, коли дослідженню конкуренції та конкурентоспроможності приділяється достатня увага мало дослідженими залишаються система чинників, індикаторів та показників конкурентоспроможності економіки регіону, що зумовлює необхідність уточнення понятійного апарату даної категорії та визначення її складових. Дисертаційне дослідження виконувалось також в рамках теми кафедри статистики економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка „Статистичні показники моніторингу соціально-економічного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0105U007469) - участь автора: обґрунтовано вибір статистичних показників з оцінки конкурентоспроможності регіону, здійснено їх аналіз та побудовано модель оцінки рівня конкурентоспроможності економіки регіонів.У першому розділі „Теоретико-методологічні та методичні засади дослідження конкурентоспроможності” розглянуто підходи щодо аналізу та оцінки конкурентоспроможності економічних систем та на цій основі розкрито сутність та обґрунтовано необхідність дослідження конкурентоспроможності регіональної економіки. У процесі дослідження було сформульовано визначення, згідно з яким конкурентоспроможність регіону розглядається як здатність економічної системи регіону до ефективного управління своїми конкурентними властивостями (ресурсами) та одержання вигоди для задоволення своїх потреб у формі соціально-економічного розвитку, забезпечення фінансової самостійності, зростання ролі регіону в побудові ефективної національної економіки. Дослідження конкурентоспроможності регіонів (областей) залишається відкритим питанням і потребує розробки та впровадження відповідної методики, яка б включала систему показників, що є факторами конкурентоспроможності, дозволяла б визначати потенційні можливості регіональної системи для підвищення її конкурентного рівня. Завдання конкурентоспроможності регіонів можна виділити окремо по кожній сфері його функціонування: економічній, соціальній, правовій, міжнародній діяльності. Аналіз чітко виражених мезорівневих чинників, умов та передумов формування конкурентоспроможності Львівської області дає можливість зробити такі висновки, що, по-перше, у регіоні присутня чітка тенденція щодо покращення конкурентного клімату та його якісних ознак; по-друге, проведений аналіз дає можливість виділити селективний набір пріоритетних чинників, які визначають конкурентні переваги даного регіону у порівнянні з іншими регіонами.Сучасні підходи до оцінки конкурентоспроможності регіональної економіки та проведений аналіз регіону дозволили визначити та обґрунтувати набір показників, які дозволяють здійснювати територіально-просторові порівняння рівнів конкурентоспроможності регіонів та використовувати в побудові моделі оцінки рівня конкурентоспроможності економіки регіонів, а також розроблено структурно-логічну схему здійснення покрокового аналізу конкурентоспроможності регіонів, що дозволяє виділити найбільш чи найменш конкурентоспроможні регіони та побудувати їх рейтинг. У процесі дослідження удосконалено визначення конкурентоспроможності регіону, виклавши авторське трактування даної категорії як здатність економічної системи регіону до ефективного управління своїми конкурентними властивостями (ресурсами) та одержання вигоди для задоволення своїх потреб у формі соціально-економічного розвитку, забезпечення фінансової самостійності, зростання ролі регіону в побудові ефективної національної економіки. На підставі аналізу виділено як чинник конкурентоспроможності регіону його соціально-трудовий потенціал; запропоновано дефініцію даної категорії як здатність населення досягати кращого рівня життя шляхом застосування власних можливостей (освіти, професійних навиків та рівня здоровя) для високоефективного виробництва благ, спрямованих для власного споживання й експорту, а також задоволення побутових та культурних потреб населення регіону. З метою логічного аналізу запропоновано алгоритм економіко-статистичного дослідження соціально-трудового потенціалу, в ході якого здійснено аналіз основних тенденцій, формулювання заходів щодо покращення

Основний зміст дисертації