Підвищення фізичної підготовленості студенток, які проживають в умовах радіаційного забруднення - Автореферат

У нашій країні існує історично створена система фізичного виховання, яка охоплює практично всі верстви населення, соціальні групи, вікові категорії. Стеблецов, 1997), які свідчать про зниження рівня фізичної підготовленості значної частини студентської молоді протягом навчання у вищому закладі освіти. Дослідники вважають, що цю проблему можна успішно розвязати на основі створення і проведення комплексу профілактичних заходів, які включають ефективні засоби фізичного виховання, що підвищують стійкість організму до радіаційного впливу (Е.Я. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи на 1996-2000 рр. Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за темою "Проблеми диференційованого підходу до фізичного виховання студентів в умовах підвищеної радіації" (номер державної реєстрації 0196-002203). Наукова новизна дослідження полягає у наступному: вперше розроблено і науково обґрунтовано фізкультурно-оздоровчу програму підвищення фізичної підготовленості та поліпшення здоровя студенток, які проживають в умовах радіаційного забруднення, шляхом використання різних варіантів фізкультурно-оздоровчих занять у поєднанні з харчовою домішкою;На другому етапі (1996-1997 рр.) вивчалися особливості фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної підготовленості студентської молоді Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, залежно від умов проживання в різних екологічних зонах (n=260). студентки із відносно екологічно чистої зони проживання (n=57) та із зони радіаційного забруднення (n=63), які брали участь у анкетуванні. За даними дослідження, студентки, які проживають в зонах радіаційного забруднення, мають дещо нижчий рівень розвитку швидкості, ніж їхні ровесниці із чистої зони проживання (P <0,001). Таким чином, аналіз показників фізичної підготовленості виявив, що студентки із чистої зони проживання випереджають своїх ровесниць із зони радіаційного забруднення в розвитку швидкості на 12,8%, витривалості - на 19,8%, сили - на 134,2%. Серед найпопулярніших видів спорту, якими бажають займатися студентки - танцювальні вправи та аеробіка (35% - чиста зона, 23,8% - зона радіаційного забруднення); спортивні ігри (15,7% - чиста зона, 22,2% - зона радіаційного забруднення); плавання (14% - чиста зона, 20,6% - зона радіаційного забруднення).Аналіз науково-методичної літератури показав, що у студенток, які проживають на території радіаційного забруднення, спостерігається погіршення стану здоровя, зниження показників фізичної підготовленості. За результатами педагогічного дослідження встановлено, що показники фізичного розвитку студенток різних екологічних зон проживання суттєво не відрізняються (р>0,05). Студентки з відносно екологічно чистих зон проживання мають вищі показники довжини тіла, життєвої ємності легенів, відмінності в показниках частоти серцевих скорочень. Констатуючий педагогічний експеримент показав, що фізична підготовленість студенток із радіаційно забруднених зон проживання нижча, ніж у студенток із відносно екологічно чистої зони: в розвитку швидкості на 12,8% (р<0,001), витривалості на 19,8 % (р<0,001), сили на 134,2 % (р<0,001). У експериментальній групі зменшилася кількість студенток з низьким рівнем фізичної підготовленості з 95% до 15%, збільшилася кількість студенток з рівнем нижче середнього від 5% до 45%; 35% студенток досягли середнього та 5% вище середнього рівня фізичної підготовленості.

Основний зміст роботи

Теоретичний аналіз, узагальнення практичного досвіду й проведені педагогічні дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Аналіз науково-методичної літератури показав, що у студенток, які проживають на території радіаційного забруднення, спостерігається погіршення стану здоровя, зниження показників фізичної підготовленості. Основними чинниками, які впливають на фізичний стан студенток, є спосіб життя, стан довкілля, організація фізичного виховання.

2. За результатами педагогічного дослідження встановлено, що показники фізичного розвитку студенток різних екологічних зон проживання суттєво не відрізняються (р>0,05). Студентки з відносно екологічно чистих зон проживання мають вищі показники довжини тіла, життєвої ємності легенів, відмінності в показниках частоти серцевих скорочень. Студентки з радіаційно забруднених зон мають перевагу в показниках ваги тіла (2,2 кг) та окружності грудної клітки (5,1 см).

3. Констатуючий педагогічний експеримент показав, що фізична підготовленість студенток із радіаційно забруднених зон проживання нижча, ніж у студенток із відносно екологічно чистої зони: в розвитку швидкості на 12,8% (р<0,001), витривалості на 19,8 % (р<0,001), сили на 134,2 % (р<0,001).

Студентки з радіаційно забруднених зон проживання мають перевагу в показниках спритності на 12,5% (р<0,001), гнучкості - на 20,5% (р<0,05), швидкісно-силових якостей - на 20,3% (р<0,05).

4. У педагогічному експерименті доведено ефективність і доступність розробленої нами програми оздоровчої фізичної культури, яка включала різні види рухової активності. Студентки експериментальної групи за два роки експерименту поліпшили показники фізичного розвитку (1,3-1,8%), фізичної підготовленості: швидкість - на 30,3%, витривалість на - 19,2%, сила на - 226,3%. Студентки контрольної групи мали суттєво менші зміни у цих показниках. У експериментальній групі зменшилася кількість студенток з низьким рівнем фізичної підготовленості з 95% до 15%, збільшилася кількість студенток з рівнем нижче середнього від 5% до 45%; 35% студенток досягли середнього та 5% вище середнього рівня фізичної підготовленості.

5. Співставлення ефективності розроблених та загальноприйнятих програм визначило значне поліпшення фізичного стану студенток, які займалися фізичними вправами тричі щотижня. Використання триразових занять дозволило досягнути значного приросту результатів у показниках фізичного розвитку: окружності грудної клітки - 1,2%, життєвої ємності легенів - 3,9%, проби Штанґе - 17,8%, проби Ґенчі - 14,2%.

Приріст показників фізичної підготовленості склав: швидкість - 16,5%, витривалість - 7,5%, сила - 47,2%, швидкісно-силові якості - 34,2%.

Збільшилася кількість студенток з нижче середнього рівнем фізичної підготовленості з 10% до 50%, з середнім - 10%, зменшилася кількість студенток з низьким рівнем з 90% до 40%.

6. Проведене дослідження з використанням розробленої нами методики фізкультурно-оздоровчих занять у поєднанні з харчовою домішкою спіруліною сприяло поліпшенню фізичного стану студенток, які проживають в умовах радіаційного забруднення. Відзначено зменшення кількості захворювань на 60%; поліпшення показників гемодинаміки; підвищення рівня розвитку основних фізичних якостей: швидкості - на 2,5%, витривалості - на 2,3%, спритності - на 2%, сили - на 41,9%, гнучкості - на 11,7%, швидкісно-силових якостей - на 2,8%.

7. Встановлено, що використання авторської програми занять фізичними вправами для студенток, які зазнали впливу малих доз радіації, сприяло поліпшенню фізичного стану і може бути впроваджено в практику роботи кафедр фізичного виховання вищих закладів освіти України.

1. Кутек Т.Б. Оцінка фізичного стану студентів, які проживають в різних екологічних зонах // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова - Харків: ХХПІ, 2001. - № 5. - С. 3-7.

2. Кутек Т.Б. Вплив фізичних вправ та біологічно активних домішок на фізичну підготовленість студенток, які проживали в зонах радіаційного забруднення // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова - Харків: ХХПІ, 2001. - № 3. - С. 6-10.

3. Кутек Т.Б. Порівняльна характеристика фізичної підготовленості студенток, які проживають в різних екологічних зонах // Молода спортивна наука України: Матеріали V всеукр. наук. конф. - Львів: ЛДІФК. - 2001. - С. 47-49.

4. Кутек Т.Б. Вплив різних рухових режимів на динаміку фізичної підготовленості студенток педагогічного вузу, які проживали в умовах радіаційного забруднення // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова - Харків: ХХПІ, 2001. - № 2 - С. 23-25.

5. Кутек Т.Б. Оздоровча ходьба як засіб підвищення фізичної активності людини // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова - Харків: ХХПІ, 2001. - № 4. - С. 3-6.

6. Дмитренко С.М., Козлова К.П., Кутек Т.Б., Галайдюк М.А. Вплив різних рухових режимів на морфофункціональний стан молодших школярів, які народилися після аварії на Чорнобильській АЕС // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві. Зб. наукових праць. - Луцьк, 1999. - С. 332-336.

7. Кутек Т.Б. Рівень потреб і інтересів студентів до занять фізичною культурою і спортом // Фізична культура, спорт і здоровя нації: ІІ Міжнар. наук. практ. конф. - Вінниця, 1996. - С. 164-165.

8. Козлова К.П., Кутек Т.Б. Рівень фізичної підготовленості студентів педінституту // Матеріали першої наукової конференції викладачів і студентів з проблем фізичного виховання. - Вінниця: ВДПІ, 1995. - С. 43.

Размещено на .ru