Підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств - Автореферат

Оскільки дуже багато основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення можуть використовуватись для виробництва лише окремих видів продукції, надто важко підтримувати оптимальний їх склад, на основі якого можна було б виробляти прибуткову продукцію. Для розвязання поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались прийняті в економічній науці методи: абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення тенденцій і обґрунтування способів більш повного й ефективного використання основних фондів; індексний - для аналізу динаміки показників рівня забезпечення та ефективності використання основних фондів; нормативний - для визначення потреби в основних фондах залежно від стану конюнктури ринку; кореляційно-регресійного аналізу - для виявлення впливу чинників на ефективність використання основних фондів; соціологічний - для виявлення можливостей альтернативного використання основних фондів; економіко-математичний - для визначення оптимальної структури основних фондів при різній конюнктурі ринку; монографічний - для виявлення типових проблем ефективності використання основних фондів. У першому розділі - „Теоретичні основи формування та ефективності використання основних виробничих фондів у сільськогосподарських підприємствах” - розглядаються теоретико-методологічні основи та оцінки рівня ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах господарювання. Відносна маса прибутку у розрахунку на одиницю вартості фондів, визначена на основі реальної, оціненої ринком вартості продукції у різні періоди і є тим порівнянним за різні роки показником, що виражає економічну ефективність використання основних фондів. У другому розділі - „Забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання у реформованих сільськогосподарських підприємствах” - проведено аналіз динаміки, структури та пропорцій відтворення основних фондів сільськогосподарських підприємств, досліджено економічну ефективність їх використання.Сподівання на те, що внаслідок приватизації землі, майна та формування ринкових відносин рівень економічної ефективності використання всіх ресурсів сільського господарства, включаючи й основні фонди, автоматично підвищиться, були безпідставними. У таких умовах проблемно формувати не тільки стратегічні, а й поточні плани розвитку, спрямовані на повне та ефективне використання основних фондів. Значна кількість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення може використовуватись для виробництва лише одного виду продукції. В умовах несприятливої конюнктури ринку певного виду продукції ці засоби або взагалі не використовуються, або можуть бути використані для виробництва продукції, яка не забезпечує прибутку. Таким чином, основні фонди не можуть бути передані в оренду або реалізовані за ціною, не нижчою від балансової вартості.

1. Сподівання на те, що внаслідок приватизації землі, майна та формування ринкових відносин рівень економічної ефективності використання всіх ресурсів сільського господарства, включаючи й основні фонди, автоматично підвищиться, були безпідставними. Законодавче забезпечення аграрної реформи було розтягнутим у часі, що не сприяло збереженню цілісних майнових комплексів та негативно вплинуло на стан та умови збереження майна господарств, що реформувались. При цьому земельна реформа у Західному регіоні випереджувала приватизацію майна. Значна частка земельних угідь була передана для ведення особистих селянських господарств без пропорційної передачі необхідних засобів виробництва.

2. Реформовані на засадах приватної власності сільськогосподарські підприємства укладають договори оренди майна переважно на короткотермінові періоди. У таких умовах проблемно формувати не тільки стратегічні, а й поточні плани розвитку, спрямовані на повне та ефективне використання основних фондів.

3. Значна кількість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення може використовуватись для виробництва лише одного виду продукції. В умовах несприятливої конюнктури ринку певного виду продукції ці засоби або взагалі не використовуються, або можуть бути використані для виробництва продукції, яка не забезпечує прибутку. Таким чином, основні фонди не можуть бути передані в оренду або реалізовані за ціною, не нижчою від балансової вартості. В умовах формування ринкової економіки спостерігається низька ділова активність у сільських населених пунктах, особливо віддалених від великих міст, що посилює проблему альтернативного використання основних фондів.

4. У реформованих підприємствах зявились надлишкові основні фонди, а саме тваринницькі приміщення, які при недостатній площі земельних угідь не можуть використовуватись за цільовим призначенням. Навіть за умови використання всіх сільськогосподарських угідь на фуражні цілі у тваринницьких приміщеннях сільськогосподарських підприємств Львівської області може використовуватись у середньому лише 58% скотомісць.

5. В умовах ринкової економіки показник фондовіддачі не може бути узагальнюючим у процесі аналізу економічної ефективності використання основних виробничих фондів, оскільки він визначається з урахуванням вартості проміжної продукції та не відображає відносної маси прибутку, який є загальною метою діяльності підприємства. Саме маса прибутку, яку одержує підприємство, відображає доцільність та ефективність використання всіх ресурсів, включаючи й основні фонди. Показник фондовіддачі може використовуватись для аналізу економічної ефективності використання основних фондів у системі з іншими показниками. При цьому він може визначатись як за вартістю валової, так і товарної продукції. Використання вартості товарної продукції для визначення рівня фондовіддачі дозволяє усунути вартість проміжної та врахувати реальну ринкову ціну виробленої продукції. В умовах ринкових відносин вартість продукції можна вважати нульовою до тих пір, поки вона не реалізована.

6. Вагомим гальмівним чинником ефективного використання основних фондів є динамічна конюнктура ринку сільськогосподарської продукції, неналежне інформаційне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників щодо ринкових тенденцій і очікуваного стану ринку. Через це рішення про доцільні напрями формування та використання основних фондів приймається переважно на основі лише поточної ціни.

7. Найвищий рівень ефективності використання основних фондів спостерігається у господарствах з найнижчим рівнем забезпечення ними. Такі підприємства можуть більш гнучко пристосовуватись до конюнктури ринку. Для перепрофілювання вимагається менша кількість коштів, ніж у підприємствах з високим рівнем забезпечення основними фондами.

8. Обернена залежність між вартістю основних виробничих фондів та загальною масою прибутку пояснюється тим, що значна кількість засобів виробництва не використовується у виробничому процесі. Недовикористовуються ті фонди, що призначені для виробництва таких видів продукції, конюнктура ринку яких є несприятливою.

9. Ефективне використання основних виробничих фондів можливе при їх оптимальній структурі відповідно до конюнктури ринку сільськогосподарської продукції. Динамічні зміни конюнктури ринку вимагають швидких змін структури фондів, а отже, значних капіталовкладень для придбання одних основних засобів виробництва, демонтажу та реалізації інших. Необхідною умовою ефективного використання основних фондів протягом тривалого часу є загальна економічна стабілізація, насамперед цін, що дозволяє сільськогосподарським підприємствам адаптуватись до них шляхом формування оптимального складу і структури основних фондів.

10. У короткотерміновому ринковому періоді підвищити економічну ефективність використання основних фондів можна за рахунок більш інтенсивного їх використання на основі оптимізації рівня змінних затрат. Збільшуючи кількість внесених під посіви зернових культур мінеральних добрив, прибуток у розрахунку на 100 грн. вартості основних фондів, що використовуються для виробництва зерна, можна збільшити в 1,5 раза. Підвищенням рівня годівлі корів можна забезпечити 3,20 грн. прибутку у розрахунку на 100 грн. основних фондів, що використовуються для виробництва молока. Основним чинником ефективного використання основних фондів тваринництва є якомога повніше використання скотомісць у приміщеннях для утримання тварин. За умови повного використання всіх скотомісць у корівниках при існуючих показниках продуктивності корів можна забезпечити 21,80 грн. прибутку у розрахунку на 100 грн. основних фондів.

11. Твердження, що за існуючого рівня цін на сільськогосподарську продукцію ефективне використання основних фондів неможливе, є хибним. За умови оптимального рівня годівлі корів і заповнення на 90% наявних у корівниках скотомісць максимально можливий прибуток у розрахунку на 100 грн. основних фондів становитиме 39,53 грн. При таких показниках прибутковості можна залучати кредитні ресурси для формування основних фондів.

12. Шляхом створення асоціацій підприємств можна забезпечити раціональне використання тих засобів виробництва, дефіцит яких в одних господарствах поєднується з надлишковою кількістю в інших. У межах створених асоціацій можна розробляти і погоджувати графіки використання технічних засобів та розмір орендної плати за них. Невеликим сільськогосподарським підприємствам доцільно створювати обслуговуючі кооперативи, за рахунок пайових внесків купувати дорогу сільськогосподарську техніку. Спільне використання такої техніки усіма учасниками кооперативу є економічно вигіднішим, ніж у межах окремо взятого підприємства.

У фахових виданнях: 1. Клебан О.Л. Проблеми раціонального використання основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Держава та регіони. Сер. Економіка та підприємництво. - 2005. - № 4. - С.119-122.

2. Клебан О.Л. Сучасний стан та шляхи поліпшення забезпечення сільськогосподарських підприємств технічними засобами виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Вип. 207, Т.1. - С. 304-312.

3. Клебан О.Л. Проблеми використання тваринницьких приміщень у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г.Ткаченко. - Луганськ: ЛНАУ, 2006. - № 61 (84). - С.278-281.

4. Клебан О.Л. Використання основних виробничих засобів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Економіка та держава. - 2006. - № 3. - С.45-48.

5. Клебан О.Л. Ефективність використання основного стада великої рогатої худоби та свиней у сільськогосподарських підприємствах // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2006. - № 3-4 (20-21). - С.121-125.

6. Клебан О.Л. Проблеми відтворення основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Вісник ХНАУ. Сер. Економіка АПК і природокористування. - 2007. - № 2. - С. 104-110.

7. Поперечний С.І., Клебан О.Л. Вплив ринкової конюнктури на формування та ефективне використання основних фондів сільськогосподарських підприємств // Формування ринкової економіки: Зб.наук.пр. Спец.вип. Маркетинг: теорія і практика. -К.: КНЕУ, 2007. - Ч.ІІ. - С. 874-882. (Автором здійснено розподіл вартості основних фондів за видами сільськогосподарської продукції, досліджено вплив зміни рівня цін продукції на формування основних фондів у сільськогосподарських підприємствах).

В інших виданнях: 1. Поперечний С.І., Клебан О.Л. Проблеми використання основних виробничих фондів сільськогосподарськими підприємствами Львівщини // Сільське господарство: наука і практика: V Симпозіум Україна-Австрія. Київ, 9-11 вересня 2004 р. - К.: Нічлава, 2004. - С. 232-233. (Автором запропоновані можливі способи використання цілісних майнових комплексів).

2. Клебан О.Л. Проблеми інвестування в основний капітал сільськогосподарських підприємств // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - 2005. - Т.7, № 4 (27), ч.1. - С.252-256.

3. Клебан О.Л. Технічне забезпечення сільськогосподарських підприємств Львівської області // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 26-27 жовтня 2005 р.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т.1. - С. 64-65.

4. Сажинець С.Й., Клебан О.Л. Фінансовий лізинг у сфері інноваційного інвестування оновлення основного капіталу підприємств та проблеми його розвитку в Україні // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики: Міжнар. наук.-практ. конф. Львів, 11-13 травня 2006 р. - Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2006. - С. 156-157. (Автором проведено аналіз відтворення основних фондів у Львівській області, а також досліджено рівень розвитку лізингу в Україні).

Размещено на .ru