Підвищення економічної ефективності використання нових технологій в промисловості - Автореферат

Світова практика промислового виробництва наочно підтверджує, що без нових технологій і відповідних фінансових і матеріальних ресурсів жодних позитивних економічних зрушень взагалі не відбувається. Зростання економічного потенціалу України за рахунок підвищення питомої ваги нових технологій у структурах промислового виробництва буде сприяти індустріалізації його розвитку. Визначення шляхів прискореного впровадження нових технологій в промислове виробництво передбачає врахування його особливостей, вивчення суттєвості та економічної природи структурних зрушень, подальше розкриття обєктивних і субєктивних чинників і умов, які визначають сутність економічних процесів, що відбуваються у країні. Проблемами дослідження підвищення питомої ваги нових технологій у структурах промислового виробництва займались і займаються відомі вітчизняні та закордонні учені: Амоша О.І., Барташев Л.В., Буніч П.Г., Буркинський Б.В., Бутенко А.І., Долішній М.І., Геєць В.М., Грузнов І.І., Голубєв Ю.М., Захарченко В.І., Збарська Л.О., Лапко О.О., Патон Б.Є., Уткін Є.А., Чумаченко М.Г, Кейнс Дж.М., Гелбрейт Дж., Шумпетер Й. Мета дослідження полягає в розробці наукових і методичних рекомендацій, що створять передумови для активізації використання нових технологій та підвищення їх ефективності.У першому розділі «Нові технології як обєктивний чинник розвитку промисловості» проаналізовано існуючі теорії технологічного розвитку, на базі яких визначено роль і проблеми реалізації прогресивних технологій на підприємствах промисловості. Так, у 2002 році кількість впроваджених нових технологічних процесів у промисловості України становила лише 15,6% від рівня 1991 року, заходи щодо впровадження інновацій здійснювало тільки 14,6 % підприємств, тоді як у промислово розвинутих країнах цей показник становить 30-70%. Так, в Одеській області на протязі останнього десятиліття спостерігається негативна динаміка майже всіх ключових показників науково-технологічної діяльності: в 11 разів скоротилася кількість розробок для створення нових видів техніки та технологій, майже втричі зменшилася чисельність працюючих у цій сфері, у 7 разів - кількість використаних винаходів, у 8 разів - кількість використаних раціоналізаторських пропозицій. У ході дослідження процесів впровадження НТ проаналізовано та проранжовано фактори, які впливають на ефективність цих процесів, і визначено 4 з них, що найбільш впливають на ефективність впровадження нових технологій у виробничі процеси на промислових підприємствах, а саме: конструкція: конструктивна уніфікація і стандартизація; матеріально-технічна база: склад устаткування і комплектність верстатного парку; технологія: досконалість і прогресивність технологічних процесів, механізація і автоматизація, стандартизація і уніфікація; організація виробництва: досконалість процесів управління. Дослідження поведінки цих елементів дозволило формалізувати ЕММ оцінки економічної ефективності впровадження НТ наступним чином:де З - витрати; е - індекс варіанту; r - кількість варіантів; х - сукупність змінних, що характеризують варіант; j - індекс продукції; aje - обсяг випуску j-ї продукції за е-м варіантом; k - індекс виду ресурсів; dje - ліміт використання k-го ресурсу при випуску j-го виду продукції за е-м варіантом використання нової технології; Aj - обмеження, що лімітує за k-м видом ресурсів, необхідних для випуску j-го виду готової продукції; m - кількість видів продукції; p - кількість видів ресурсів.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в створенні передумов для активізації використання нових технологій з метою підвищення їх ефективності. Проведений автором аналіз стану впровадження нових технологій в промисловості України показує його недосконалість в той час, як нові технології є могутнім засобом підвищення економічного потенціалу країни. Автором встановлено, що однією з причин недостатнього впровадження нових технологій у промисловість в Україні є відсутність достатньо повних економічних досліджень процесів їх впровадження в практику. У ході дослідження доведено, що запропонований підхід до побудови економіко-математичної моделі на основі порівняльного аналізу результатів розрахунків різних варіантів (існуючого варіанта, нового будівництва, технічного переозброєння, тощо) дозволив адекватно відображати процеси оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій у промислове виробництво. На базі запропонованої математичної моделі визначення економічної ефективності впровадження і використання нових технологій та проведених розрахунків обґрунтовано концептуальні положення технічної політики розвитку промислових підприємств, що базуються на технічному переозброєнні підприємств за принципом: новим технологіям - нове устаткування, новому устаткуванню - нові технології.

Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в створенні передумов для активізації використання нових технологій з метою підвищення їх ефективності. Основні наукові і прикладні результати, рекомендації з наукового і практичного їх використання полягають у такому: 1. В дисертації доведено, що економічне зростання вітчизняної економіки можливо тільки на базі втілення науково обґрунтованої промислової політики, складовими якої мають бути: формування новітніх технологічних укладів, глибинні інституційні перетворення, реалістичні сценарії прогнозування, тощо.

2. Проведений автором аналіз стану впровадження нових технологій в промисловості України показує його недосконалість в той час, як нові технології є могутнім засобом підвищення економічного потенціалу країни.

3. Автором встановлено, що однією з причин недостатнього впровадження нових технологій у промисловість в Україні є відсутність достатньо повних економічних досліджень процесів їх впровадження в практику.

4. Холодильна промисловість, на базі якої проводилося дослідження, сьогодні гостро потребує використання нових технологій для подальшого вдосконалення та розширення номенклатури виробництва холодильної техніки, яка застосовується для зберігання харчових продуктів, що містять нестійкі компоненти, що не витримують тривалого зберігання. Інтенсифікація різноманітних технологічних процесів із застосуванням штучного холоду також необхідна й в інших галузях економіки: на підприємствах торгівлі і громадського харчування, в металургійній, гірничодобувній, машинобудівній, хімічній, нафтогазовій промисловості, сільському господарстві, авіації, атомній енергетиці, у дослідженнях космосу й інших галузях промисловості, науки та техніки.

5. Розвиток економіки в період її трансформації потребує розробки методичного забезпечення впровадження нових технологій, зокрема в холодильній промисловості, для чого у першу чергу потрібна розробка досконалої методики оцінки економічної ефективності, що можливо на основі дослідження та моделювання цього важливого інноваційного процесу.

6. У ході дослідження доведено, що запропонований підхід до побудови економіко-математичної моделі на основі порівняльного аналізу результатів розрахунків різних варіантів (існуючого варіанта, нового будівництва, технічного переозброєння, тощо) дозволив адекватно відображати процеси оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій у промислове виробництво.

7. У ході дослідження обґрунтовано вибір системи факторів і елементів виробництва та шляхом їх ранжування встановлено ступінь впливу їх розвитку на споживчу вартість продукції, що виробляється. Таким чином визначено, що найбільш важливими факторами виробництва є: конструктивна уніфікація і стандартизація, досконалість технологічних процесів, склад і досконалість устаткування та верстатного парку тощо.

8. Дослідження інформаційного забезпечення системи управління впровадженням нових технологій дозволило зробити висновок, що надійний зворотній звязок дає гарантію своєчасного коригування відхилень від запланованого ходу процесу впровадження та функціонування нових технологій, що, в свою чергу, сприяє підвищенню ефективності впровадження нових технологій.

9. На базі запропонованої математичної моделі визначення економічної ефективності впровадження і використання нових технологій та проведених розрахунків обґрунтовано концептуальні положення технічної політики розвитку промислових підприємств, що базуються на технічному переозброєнні підприємств за принципом: новим технологіям - нове устаткування, новому устаткуванню - нові технології.

10. Основними напрямками технічного переозброєння слід вважати: оновлення (заміна) технологічного парку; вдосконалення існуючого устаткування, системи організації управління виробництвом; введення нового устаткування (повна заміна); виведення із експлуатації застарілого устаткування; своєчасний ремонт, модернізація устаткування; організаційні інновації, компютеризація управління; автоматизацію виробничих процесів. Реалізація заходів за визначеними напрямами у сукупності має забезпечити досягнення виробником високого прибутку за необхідних обмежень (екологічних, соціальних тощо). Ці вимоги необхідно враховувати як обовязкові при проектуванні нових технологій у сучасних умовах.

11. Для запобігання розрахунків за неточними ізольованими моделями, автором запропонована система взаємоповязаних моделей щодо розвитку окремого підприємства з урахуванням суспільно-господарських аспектів. Аналіз динаміки показника прибутку довів, що однією з причин повільного впровадження нових технологій є те, що їх впровадження не впливає позитивно на прибуток. Причиною цього негативного явища, в свою чергу, є недостатній розвиток ринкових механізмів регулювання при відсутності державної підтримки цих процесів.

12. Наведений аналіз також дозволив визначити найбільш ефективний напрямок технічного переозброєння промислових підприємств, а саме: оновлення та модернізація устаткування на базі впровадження нових технологій.

13. Як важливий напрям стимулювання впровадження і використання нових технологій, пропонується механізм підсилення їх фінансової підтримки. Запропонована модель розрахунку економічного ефекту впровадження нових технологій за рахунок кредитів комерційних банків дозволяє їм контролювати процес впровадження та реалізації економічного ефекту на підприємстві на протязі всіх ланок ланцюга «продукція - виробник - споживач». Це дає можливість значно зменшити фінансовий ризик банків та заохочує їх до кредитування процесів впровадження нових технологій.

14. Для поліпшення ситуації щодо кредитування процесів впровадження нових технологій розроблено схему фінансової політики НБУ, яка полягає у тому, щоб надавати цільові пільгові кредити комерційним банкам у разі виконання ними таких вимог: надавати пільгові кредити лише тим підприємствам, які активно впроваджують та використовують нові технології. При цьому слід дозволяти застосовувати такі заходи, як збільшення розміру кредитів, зменшення розміру відсотків за кредити, продовження терміну повернення кредитів, надання гарантії постачальникам нової техніки та ноу-хау щодо платоспроможності їх споживачів; застосувати практику надання послуг перспективним клієнтам, висуваючи, коли це потрібно, вимоги врахування не тільки наявності коштів на рахунках, а й усієї нерухомої власності підприємств - позичальників як гарантію повернення кредитів та сплати відсотків по ним тощо.

15. У ході дослідження доведено, що запропоновані моделі доцільно використовувати для визначення найбільш ефективних заходів щодо впровадження і використання нових технологій на конкретних підприємствах, а також використовувати в учбовому процесі вищих учбових закладів відповідного профілю.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Белаковский Л.М. Роль банков в привлечении иностранных инвестиций в Украину // Вестник Тернопольской академии народного хозяйства, спец. вып. №1. - Тернопіль: СМП «Астон», 1997. - С. 149 - 151.

2. Белаковский М.Я., Белаковский Л.М., Зайцева В.В. Экономические аспекты использования новых технологий в региональном промышленном производстве // Вестник Тернопольской академии народного хозяйства, специальный выпуск №6. - Тернопіль: СМП «Астон», 1998. - С.97-98. Особистий внесок здобувача: Досліджено економічні аспекти впровадження нових технологій у регіональному промисловому виробництві.

3. Белаковський Л.М. Впровадження нових технологій як шлях відродження регіонального промислового комплексу // Экономические инновации. - Вып. 13 «Экономические трансформации: проблемы и современные тенденции регионального развития». - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2002. - С.277-283.

4. Белаковский Л.М. Роль банков в развитии регионального промышленного производства // Збірник наук. праць «Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: регіональні та соціально-економічні аспекти». - Тернопіль: СМП «Астон», 1998. - С.278-279.

5. Буркинский Б.В., Лысюк В.М., Пивоварчук И.Д., Гурченков А.П., Белаковский Л.М., Гриневецкий С.Р. Потенциал регионального производственного комплекса // Политика мобилизации интегрального ресурса региона / Под рук. чл.-кор. НАН Украины Б.В.Буркинского, д.э.н., проф. С.К. Харичкова. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002.- Кн.1.- С. 197-236. Особистий внесок здобувача: Проаналізовано стан впровадження нових технологій у регіональному виробничому комплексі; виявлено вплив використання нових технологій на ефективність процесів мобілізації виробничого ресурсу регіону.

6. Белаковський Л.М. До проблеми економіко-математичного моделювання оцінки економічної ефективності впровадження нових технологій // Экономические инновации.- Вып.15: Экономическое развитие регионов в контексте международной интеграции. - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2003. - С. 305-312.

Матеріали і тези конференцій

7. Лысюк В.М., Варава Ю.В., Белаковский Л.М. Роль новых интегрированных структур в трансформации экономики Украины // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми».- Одеса: Астропрінт, 2003.- С.186-189. Особистий внесок здобувача: Проаналізовано вплив використання нових технологій на ефективність створення нових інтегрованих структур.