Підвищення економічної ефективності функціонування харчової промисловості регіону (на прикладі Херсонської області) - Автореферат

Володіючи значним агроресурсним потенціалом та матеріально-технічною базою функціонування переробних галузей АПК, у 1990 р. область забезпечувала 2,2% загальнодержавного виробництва продуктів харчування. Тому обґрунтування всіх резервів та шляхів подолання спаду показників функціонування переробної промисловості і забезпечення її ефективного розвитку як в Україні, так і в Херсонській області відносяться до першочергових практично значущих завдань, які постають перед економічною наукою та господарською практикою. Дослідження, проведені автором, безпосередньо повязані з тематикою наукової роботи Херсонського державного аграрного університету, зокрема з науковою темою «Підвищення ефективності функціонування регіональних АПК: резерви та перспективи», яка виконується на економічному факультеті. Наукові результати та висновки, отримані в роботі, знайшли відображення у комплексній темі Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України «Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу» (державний реєстраційний номер 0100U000089). Мета дисертаційної роботи - на основі поглиблення теоретико-методичних засад підвищення ефективності функціонування харчової промисловості, комплексного дослідження її сучасного стану в Херсонській області виявити резерви та обґрунтувати основні шляхи і засоби забезпечення її ефективного розвитку в умовах реструктуризації підприємств, реформування АПК в цілому та необхідності створення сталого збалансованого споживчого ринку продуктів харчування.У першому розділі «Теоретичні засади ефективного розвитку харчової промисловості регіону в умовах ринкового реформування» розкривається соціально-економічна сутність ефективного розвитку харчової промисловості регіону. При цьому ефективний розвиток харчової промисловості означає не тільки стабілізацію й досягнення різноманітних ефектів, але й збалансованої та пропорційної структури галузі у функціональному, територіальному, галузевому, організаційно-управлінському структурних зрізах. Для теорії та практики дослідження ефективного розвитку харчової промисловості важливе значення має зміст концепції сталого та комплексного розвитку. До основних факторів, які впливають на ефективний розвиток харчової промисловості адміністративної області на сучасному етапі, належать: формування багатоукладної економіки, реалізація різноманітних форм власності та організації виробництва; активізація підприємницької діяльності; зміна регіональних і міжрегіональних звязків; рівень розвитку матеріально-технічної бази галузі; ринкове інфраструктурне забезпечення; рівень розвитку науково-технічного прогресу та інновації; людський фактор і посилення соціальних пріоритетів життєдіяльності населення; механізми ціноутворення, фінансування, оподаткування, політичне і правове забезпечення ринкових відносин; екологічна ситуація в регіоні; організаційно-управлінський механізм функціонування. За цим показником на Херсонщині виробляється на 20,2% менше мяса; у 2,7 разів - ковбасних виробів, мясних напівфабрикатів - у 6,0 разів; продукції з незбираного молока - у 1,8 разів; кондитерських виробів - в 1,6 разів.Ефективний розвиток харчової промисловості адміністративної області визначається як процес кількісних і якісних змін у виробництві, реалізації і споживанні продуктів харчування, який є регіонально локалізованим та направленим на збільшення обсягів і якості виробництва і споживання на основі раціонального ресурсокористування. У відповідності до найважливіших одержуваних ефектів ефективний розвиток переробної промисловості регіону необхідно розуміти та досліджвати з позицій економічної, соціальної, екологічної ефективності. Основою методики забезпечення ефективного розвитку є оцінка передумов, чинників, принципів та закономірностей, які його визначають, а також кількісних критеріїв та показників власне економічної, соціальної та екологічної ефективності. Харчова промисловість займає провідне місце у структурі господарського комплексу Херсонської області.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1. Ефективний розвиток харчової промисловості адміністративної області визначається як процес кількісних і якісних змін у виробництві, реалізації і споживанні продуктів харчування, який є регіонально локалізованим та направленим на збільшення обсягів і якості виробництва і споживання на основі раціонального ресурсокористування. Він ґрунтується на комплексному та пропорційному розвитку галузі і є складником більш широкого у сутнісно-змістовному розумінні процесу - сталого розвитку.

2. У відповідності до найважливіших одержуваних ефектів ефективний розвиток переробної промисловості регіону необхідно розуміти та досліджвати з позицій економічної, соціальної, екологічної ефективності. При цьому повинні враховуватися і обґрунтовуватися ринкові перетворення та пріоритети, в т.ч. регіональні, інституційні, інноваційні, організаційно-управлінські, функціональні.

3. Основою методики забезпечення ефективного розвитку є оцінка передумов, чинників, принципів та закономірностей, які його визначають, а також кількісних критеріїв та показників власне економічної, соціальної та екологічної ефективності.

4. Харчова промисловість займає провідне місце у структурі господарського комплексу Херсонської області. Вона забезпечує 35,2% обсягу промислового виробництва. Серед 12 основних галузей за рівнем ефективності розвитку виділяються 3 групи: 1) провідні галузі - хлібопекарна, мясна, маслосироробна і молочна, виноробна, кондитерська (75,8% кількості переробних підприємств, 87,9% зайнятих, 94,6% обсягу виробництва продуктів харчування);

2) основні галузі - макаронна, олійна, рибна (відповідні показники - 22,7%, 10,0%, 4,7%);

3) допоміжні галузі - крохмале-патокова, соляна, спиртова, виробництво безалкогольних напоїв, пивоварна (1,5%, 2,1%, 0,7%).

5. В останні роки для розвитку харчової промисловості характерні позитивні структурні зрушення у напрямку підвищення ролі провідних галузей. Херсонщина забезпечує 12,6% плодоовочеконсервної продукції України та 40,1% - Південного економічного регіону; сирів жирних - відповідно 5,5 і 37,7%; тваринного масла - 2,7 і 25,7%; мясних та ковбасних виробів - 2,9 і 31,3%. Разом з тим галузі переробки тваринницької продукції допустили значний спад в обсягах виробництва (у 2,5 - 2,9 разів).

6. Вагомим складником ефективного розвитку харчових галузей є їх раціональна територіальна організація. 59,6% обласного виробництва продовольства зосереджують м. Херсон та Каховський р-н. Високою є концентрація виробництва в Скадовському та Генічеському районах (15,9%). 17,2% виробництва продовольства зосереджують Бериславський, Великолепетиський, Каланчацький, Новотроїцький, Чаплинський райони. На решту 10 районів припадає лише 7,3% загального виробництва продовольства. Це свідчить про значні внутрішньообласні резерви у виробництві продуктів харчування.

7. За рахунок власного виробництва Херсонщина взмозі забезпечити себе практично всіма видами продуктів харчування, за винятком молока, яєць та цукру.

Рівень споживання продуктів харчування населенням Херсонської області перевищує середньореспубліканські показники по овочах і баштанних, плодах та ягодах, хлібу і хлібобулочних виробах. Найбільші відхилення від фізіологічної норми реєструються у споживанні молока і молокопродуктів, риби і рибопродуктів, картоплі, хлібопродуктів. Мясо-, молоко- та рибопродукти покривають тільки 23,7% енергії у раціонах харчування. Це свідчить про соціальну пристосованість населення у споживанні за рахунок продукції рослинного походження.

8. Основні напрями забезпечення ефективного розвитку харчової промисловості Херсонщини включають: розвиток підприємств малого та середнього бізнесу, в т.ч. і за фінансової підтримки Державного інвестиційного фонду; відновлення функціонування великих підприємств харчової індустрії у мясній, молочній, рибопереробній галузях. Тільки задіяння їх виробничих потужностей взмозі стимулювати розвиток тваринництва у великих масштабах. У сировинному забезпеченні обґрунтовується збільшення на 7-20% виробництва овочів, баштанних та винограду; на 40% картоплі. Це дозволить на 30-48% збільшити обсяги її переробки. На 10-20% збільшення переробки мяса та молока забезпечить збільшення поголівя ВРХ на 240 тис. гол., свиней - на 130-150 тис. гол., птиці - на 6,0-8,0 млн.гол. за рахунок щорічної реалізації їх населенню на відгодівлю.

9. Важливими резервами підвищення ефективності харчової промисловості є ліквідація територіальних диспропорцій в обсягах виробництва продукції; завантаження існуючих виробничих потужностей; модернізація та застосування новітніх технологій; інфраструктурне забезпечення зберігання та реалізації продукції; підвищення контролю за її якістю. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного функціонування галузі, насамперед, включає: фінансово-кредитну підтримку підприємств; економічно-обґрунтовану податкову, митну і страхову політику; підвищення платоспроможного попиту населення як споживача; бізнес-планування діяльності.

10. В розробленому нами бізнес-плані розвитку агрофірми «Білозерський» Білозерського району Херсонської області, були оптимізовані витрати виробництва на основі застосування нової технологічної лінії та обладнання. Вже в першому році впровадження проекту в практику господарювання його рентабельність зросте з 11,9% у 1999 р. до 37,5% у 2001 р., а прибуток з 1206 тис. грн. у 1999 р. до 5436 тис. грн. у 2001 р., або в 4,5 рази.

1. Мармуль Л.О., Ушкаренко Ю.В. Структурна перебудова переробних галузей регіональних АПК / Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу. Монографія у двох томах. Т.1. /За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Т.Є. Мазнєва - К.: ІАЕ, 2000. - 732 с., у т.ч. С. 159-165 авт. (Автором запропоновані напрями структурної перебудови переробних галузей).

2. Ушкаренко Ю.В. Південний економічний район / Продуктивні сили економічних районів України. Під ред. Б.М. Данилишина, Л.Г.Ч ернюк - К.: Нічлава, 2000. - 520 с., у т.ч. С. 192-259 авт.

3. Ушкаренко В.О., Кушнеренко М.М., Мармуль Л.О., Ушкаренко Ю.В. Основні напрями підвищення еколого-економічної ефективності використання водних ресурсів в АПК півдня України // Таврійський науковий вісник. - 1997. - № 5. - С. 4-6. (Автором здійснена оцінка показників ефективності використання водних ресурсів у переробних галузях).

4. Ушкаренко Ю.В. Сучасний стан і основні напрями структурної перебудови харчової і переробної промисловості Херсонської області // Вісник аграрної науки Причорноморя. - 1999. - № 2. - С. 26-28.

5. Ушкаренко Ю.В. Хліб у харчуванні людини, шляхи, засоби поліпшення його харчової цінності і якості // Таврійський науковий вісник. - 2000. - № 14. - С. 137-143.

6. Ушкаренко Ю.В. Удосконалення галузевої структури харчової промисловості Херсонської області / Продуктивні сили і регіональна економіка. Зб. наук.праць./ - К.: РВПС України НАНУ, 2000.- С. 159-165.

7. Ушкаренко Ю.В. Основні аспекти соціально-економічної та екологічної оцінки якості продуктів харчування як важливого критерію ефективного розвитку переробних галузей регіональних АПК // Таврійський науковий вісник. - 2000. - № 13. - С. 161-168.

8. Ушкаренко Ю.В. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного розвитку харчової промисловості Херсонської області// Таврійський науковий вісник. - 2000. - № 16. - С. 160-165.

9. Мармуль Л.О., Ушкаренко Ю.В. Підвищення ефективності функціонування переробних галузей на основі раціональної організації сировинних зон / Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення. Наук. зб. - К., Знання, 2000. - С.24-26. (Автором запропоновані оптимальні розміри сировинних зон).

10. Мармуль Л.О., Танклевська Н.С., Ушкаренко Ю.В. Особенности маркетинга в плодоовощеконсервной промышленности // Экономические науки. - 2000. - № 63. - С. 24-27. (Автором визначені особливості ринку плодоовочеконсервної продукції).

11. Ушкаренко Ю.В., Соловйов А.І. Агропромисловий комплекс Херсонської області: сучасний стан та перспективи розвитку // Вісник Львівського державного аграрного університету. Економіка АПК. - 2000. - № 7(1).- С.74-77. (Автором оцінена роль харчової промисловості в забезпеченні перспективи розвитку АПК).

12. Ушкаренко Ю.В. Молокопереробний комплекс Херсонської області: особливості розвитку і напрями подолання кризових явищ // Таврійський науковий вісник. - 2001. - № 17. - С. 108-115.

Размещено на .ru