Підвищення ефективності застосування засобів первинної профілактики карієсу зубів у дітей - Автореферат

бесплатно 0
4.5 169
Розповсюдженість та інтенсивність каріозних уражень зубів у 12-річних дітей. Рівень обсіменіння ротової рідини карієсогенними штамами мікроорганізмів у дітей. Стан специфічного гуморального імунітету та комплекс заходів для первинної профілактики карієсу.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Профілактика каріозних уражень зубів у дітей є однією з найбільш актуальних проблем сучасної дитячої стоматології, що зумовлено високим рівнем їх розповсюдженості та інтенсивності (К.М.Косенко,1994; Є.М.Кузьміна,1995; Т.Ф.Виноградова,1998; К.А.Парпалєй та співавт., 2000; О.В.Дєньга,2001.). В 2003 році поширеність захворювань в Україні у дітей віком 0-14 років складала 1745,86 на 1000 дітей проти 1343,6 в 1990 році. Водночас, питання щодо визначення впливу провідних карієсогенних чинників на структуру емалі зубів у дітей, зокрема, рівня мікробного обсіменіння ротової рідини та порушення її фізіологічних властивостей, залишаються актуальними. Дослідити зміни фізіологічних і біохімічних властивостей ротової рідини у дітей (РН, буферної ємності, швидкості стимульованої секреції, активності лужної фосфатази ) та визначити їх взаємозвязок з особливостями клінічного перебігу карієсу. Визначено вірогідне зростання ступеня активності карієсу зубів у дітей при порушенні фізіологічних властивостей ротової рідини : зменшенні РН, буферної ємності і швидкості її стимульованої секреції.З цією метою використовували новий подвійний “CRT - тест “(“Caries Risk Test”) фірми “Vivadent”, а саме: “CRT-buffer”-тест.За допомогою “CRT-bacteria”-тесту досліджували кількість колоній Str.mutans і лактобацил у ротовій рідині. Метод первинної профілактики було застосовано у 20 дітей першої підгрупи основної групи із низьким рівнем інтенсивності карієсу. Комплекс профілактичних заходів запроваджувався також у другій підгрупі основної групи у 30 дітей із середнім рівнем інтенсивності каріозних уражень зубів. У дітей другої підгрупи інтенсивність каріозних уражень зубів була достовірно вищою - 4,37±0,01, що за шкалою ВООЗ відповідає середньому рівню. У дітей першої підгрупи основної групи, де інтенсивність каріозних уражень зубів була низькою, нами виявлено достовірне підвищення кількісного складу карієсогенних штамів мікроорганізмів у ротовій рідині.У дисертаційній роботі вирішено актуальне медичне завдання - підвищення ефективності первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей шляхом диференційованого підходу до призначення антибактеріальних і фторвмісних засобів відповідно до ступеня ризику розвитку каріозного процесу. Визначено достовірне підвищення інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей на тлі зростання кількісного складу Str.mutans та лактобацил у ротовій рідині і погіршення гігієнічного стану порожнини рота. У 80,0±8,94% дітей із низькою інтенсивністю каріозних уражень зубів (1,86±0,06) ступінь мікробного обсіменіння ротової рідини виявився мінімальним : <103[CFU/ml saliva]. Порушення фізіологічних властивостей ротової рідини : зниження РН (6,0-6,5), буферної ємності (5,0±0,20) і швидкості її стимульованої секреції (1,46±0,08 мл/хв), сприяло зростанню інтенсивності карієсу (7,49±0,05 ). Його застосування у дітей групи ризику з низьким рівнем інтенсивності карієсу (2,15±0,07) сприяло суттєвому зниженню приросту інтенсивності карієсу (0,30) і забезпеченню високих показників редукції каріозних уражень зубів (84,21%), підвищенню вмісту SIGA (1,12±0,06 г/л) і зменшенню рівня висівання Str.mutans у ротовій рідині до мінімального (<103[CFU/ml saliva]) у 75,0±9,68% обстежених протягом двох років спостережень.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
У дисертаційній роботі вирішено актуальне медичне завдання - підвищення ефективності первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей шляхом диференційованого підходу до призначення антибактеріальних і фторвмісних засобів відповідно до ступеня ризику розвитку каріозного процесу.

1. Виявлено високу розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів у 12-річних дітей - 97,73±0,75% і 5,04±0,04 відповідно. Показники відсоткового співвідношення індексу КПВ дорівнювали 80,36% (К) : 19,25% (П) : 0,39% (В), що свідчить про доцільність застосування заходів первинної профілактики серед обстеженого контингенту.

2. Визначено достовірне підвищення інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей на тлі зростання кількісного складу Str.mutans та лактобацил у ротовій рідині і погіршення гігієнічного стану порожнини рота. У 100% хворих із високою активністю карієсу ( 7,49±0,05 ) і максимальними показниками індексу Green-Vermillion (2,41±0,11) було зареєстровано найвищий рівень висівання карієсогенних штамів мікроорганізмів (>105[CFU/ml saliva] ). У 80,0±8,94% дітей із низькою інтенсивністю каріозних уражень зубів (1,86±0,06) ступінь мікробного обсіменіння ротової рідини виявився мінімальним : <103[CFU/ml saliva].

3. Порушення фізіологічних властивостей ротової рідини : зниження РН (6,0-6,5), буферної ємності (5,0±0,20) і швидкості її стимульованої секреції (1,46±0,08 мл/хв), сприяло зростанню інтенсивності карієсу ( 7,49±0,05 ). У дітей із низькою активністю каріозного процесу (КПВ=1,86±0,06) ці показники були достовірно вищими - 7,0-7,2; 6,78±0,15 і 2,88±0,13 мл/хв відповідно. Визначено наявність зворотнього кореляційного звязку між РН, буферною ємністю, швидкістю стимульваної секреції ротової рідини та інтенсивністю каріозних уражень зубів. Підвищення кількості колоній Str.mutans у ротовій рідині зворотньо корелювало зі зменшенням значення її РН. Падіння активності лужної фосфатази до 1,94±0,22нмоль/мл і до 1,60±0,24 нмоль/мг супроводжувалось збільшенням інтенсивності каріозного процесу (7,49±0,05). У контрольній групі (КПВ=1,86±0,06) активність даного ферменту дорівнювала 3,0±0,17нмоль/мл і 2,83±0,20 нмоль/мг (р<0,01).

4. Виявлено зростання інтенсивності каріозних уражень зубів у дітей на тлі достовірного зниження концентрації SIGA у ротовій рідині. Дефіцит SIGA зворотньо корелював зі збільшенням ступеня мікробного обсіменіння ротової рідини. У хворих із високою активністю каріозного процесу (7,49±0,05) зареєстроване виразне зниження SIGA (0,38±0,03 г/л) і максимальний рівень висівання Str.mutans ( >105 [CFU/ml saliva] ). У дітей із низькою інтенсивністю карієсу (1,86±0,06) ці показники становили відповідно 1,22±0,04 г/л і < 103 [CFU/ml saliva]. Зростання концентрації сироваткових IGA (0,55±0,04 г/л) та IGG (1,32±0,03 г/л) у ротовій рідині супроводжувалось вірогідним підвищенням інтенсивності каріозних уражень зубів у дітей (7,49±0,05). У контрольній групі (КПВ=1,86±0,06) їх рівень був достовірно нижчим - 0,07±0,02г/л і 0,05±0,01г/л відповідно. Збільшення вмісту сироваткового IGG зворотньо корелювало з дефіцитом SIGA у ротовій рідині.

5. Підвищення рівня мікробного обсіменіння ротової рідини (>104 і >105 [CFU/ml saliva]), дефіцит SIGA (0,92±0,04 г/л), тенденція до падіння рівня її РН (6,0-6,5) і буферної ємності (6,37±0,18) у дітей із низькою інтенсивністю карієсу (2,15±0,07) є підставою для зарахування даного контингенту обстежених до групи ризику розвитку каріозного процесу.

6. Розроблено комплекс заходів первинної профілактики карієсу зубів у дітей, що передбачає призначення антибактеріальних і фторвмісних засобів відповідно до ступеня впливу провідних карієсогенних чинників. Його застосування у дітей групи ризику з низьким рівнем інтенсивності карієсу (2,15±0,07) сприяло суттєвому зниженню приросту інтенсивності карієсу (0,30) і забезпеченню високих показників редукції каріозних уражень зубів (84,21%), підвищенню вмісту SIGA (1,12±0,06 г/л) і зменшенню рівня висівання Str.mutans у ротовій рідині до мінімального (<103[CFU/ml saliva]) у 75,0±9,68% обстежених протягом двох років спостережень.

7. У дітей із середнім рівнем інтенсивності карієсу (4,37±0,01) висока клінічна ефективність запровадження профілактичного комплексу підтверджена показниками його приросту (0,43) і редукції (88,77%) протягом двох років спостережень, а також позитивною динамікою кількісного складу Str.mutans у ротовій рідині ( від >105 [CFU/ml saliva] у 90,0±5,48 % досліджень до <103 у 50,0±9,13% випадків ), збільшенням значення її РН ( до 7,0-7,2 у 80,0±7,3% обстежених ), буферної ємності (6,70±0,19), швидкості стимульваної секреції (3,15±0,09 мл/хв), вмісту SIGA (0,84±0,07 г/л) та активності лужної фосфатази до 2,78±0,16 нмоль/мл і 2,47±0,20 нмоль/мг.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою прогнозування можливості розвитку каріозного процесу, характеру його перебігу і ступеня активності доцільно визначати кількісний склад карієсогенних мікроорганізмів ( Str.mutans і лактобацил ) у ротовій рідині, а також її фізіологічні властивості : РН, буферну ємність і швидкість стимульованої секреції. Дітей із високим ступенем мікробного обсіменіння (>105[CFU/ml saliva]) і зменшенням РН до критичного рівня ( 6,0-6,5 ) слід зараховувати до групи ризику розвитку каріозних уражень зубів.

У дітей групи ризику для первинної профілактики карієсу необхідно застосовувати комплекс заходів, що містить : професійне чищення зубів два рази на рік, герметизацію фісур, аплікації антибактеріальним лаком “Cervitec” на всі групи зубів двічі на рік протягом 5 днів, аплікації фторвмісним лаком “Fluor Protector” на всі групи зубів два рази на рік, гігієнічне навчання і виховання.

Дітям із середнім рівнем інтенсивності карієсу до профілактичного комплексу слід додавати антибактеріальний засіб “Listerine” у вигляді полоскань (тричі на рік протягом 5 днів), збільшити кратність використання протимікробного лаку “Cervitec” і професійного чищення зубів до трьох разів на рік, а також рекомендувати диспансерний нагляд і лікування у педіатра для зменшення негативного впливу загальних карієсогенних чинників.

При високій інтенсивності карієсу у профілактичному комплексі необхідно застосовувати аплікації антибактеріальним лаком “Cervitec” три рази на рік протягом 10-14 днів.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фізіологічні та мікробіологічні дослідження слини у дітей з захворюванням на карієс з метою обгрунтування вибору методу профілактики карієсу зубів // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - №12. - С.136-141.

2. Исследование взаимосвязи между состоянием небных миндалин, уровнем IGA, заболеваниями пародонта и кариесом. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 1999- №3 ( додаток ). - С.518-520 ( спільно з М.І.Волощуком, В.І.Шматком, В.В.Кищуком). Дисертантом проведено стоматологічне обстеження, обробка та аналіз його результатів.

3. Імунологічні та мікробіологічні дослідження слини дітей з карієсом зубів. // Новини стоматології. - 1999. - №4(21). - С. 34-35.

4. Дослідження захисних властивостей слини у дітей з різним рівнем захворюваності на карієс // Матеріали I (VIII) з‘їзду Асоціації стоматологів України ( 30 листопада - 2 грудня 1999р.). - Київ: АСУ. - 1999. - С.99-100.

5. Вивчення мікробіологічних, фізіологічних та захисних якостей слини у дітей з різним рівнем захворюваності на карієс // VIII конгрес світової федерації українських лікарських товариств. - Львів, Трускавець. - 2000. - С.365.

6. Профілактика карієсу у дітей з факторами ризику. // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - Харьков, 2001.- Вып.4. -С.63-66.

7. Клініко-лабораторна оцінка профілактики карієсу у дітей. // Вісник стоматології. - 2001. - №5. - С.109-111.

8. Профілактика карієсу зубів у дітей з факторами ризику захворюваності на карієс //Материалы 1 международной славянской научно-практической конференции молодых ученых стоматологов. - Одесса, 2002. - С.92-94.

9. Метод профілактики карієсу у дітей з факторами ризику // Часопис Всеукраїнського лікарського товариства Українські медичні вісті VII зїзд всеукраїнського лікарського товариства ( 16-17 травня 2003 р.). - Тернопіль, січень-червень 2003, том 5,число 1 (63). - С.207.

10. Особливості клінічного перебігу карієсу у дітей із порушеннями фізіологічних і біохімічних властивостей слини // Архів клінічної медицини. - 2004. - №1(4) (додаток). - С.86-88. ( спільно з Л.О.Хоменко, І.М.Голубєвою, Є.М.Зайцевою ) Дисертантом проведено стоматологічне обстеження, обробка та аналіз отриманих результатів.

11. Ефективність первинної профілактики карієсу зубів у дітей із порушенням кількісного складу карієсогенних мікроорганізмів у слині // Х конгрес світової федерації українських лікарських товариств. - Чернівці - Київ - Чікаго. - 2004. - С.558-559. ( спільно з Л.О.Хоменко, І.М.Голубєвою, Є.М.Зайцевою ) Дисертантом проведено стоматологічне обстеження, обробка та аналіз отриманих результатів.

12. Фізіологічні та біохімічні параметри слини у дітей з різною інтенсивністю каріозних уражень зубів //Матеріали ІІ (ІХ) зїзду Асоціації стоматологів України (1-3 грудня 2004р.).-Київ: АСУ. - 2004. - С.131. (спільно з Л.О.Хоменко, І.М.Голубєвою, Є.М.Зайцевою ) Дисертантом проведено стоматологічне обстеження, обробка та аналіз отриманих результатів.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?