Підвищення ефективності запліднення in vitro при лікуванні жіночого безпліддя трубного походження з урахуванням ролі антиоваріальних антитіл - Автореферат

Зміни в трубах виявляються у 35,0-74,0% хворих з безпліддям. У більшості жінок причиною оклюзійних порушень маткових труб є запальний процес, який ініціюється генітальною інфекцією, тривала персистенція якої втягує в запальний процес і тканину яєчників (В.И. У звязку з цим необхідно проаналізувати можливі причини неефективності спроб запліднення in vitro і переносу ембріонів у жінок з безпліддям трубного походження, яке обумовлене запальними змінами. Мета роботи: підвищити ефективність лікування жіночого безпліддя трубного походження при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій шляхом комплексної підготовки до запліднення in vitro з використанням плазмаферезу. Уперше комплексно досліджено рівень антиоваріальних антитіл, гормональний гомеостаз, імунний статус і функціональний стан репродуктивної системи в жінок із безпліддям трубного походження в програмі лікування методами допоміжних репродуктивних технологій.Проведено загальноклінічне, гінекологічне, клініко-лабораторне та ультразвукове обстеження у 109 жінок, які були розділені на 2 групи: І група (основна) - 58 жінок з безпліддям трубного походження, яким застосована методика запліднення in vitro, II група (контрольна) - 51 практично здорова фертильна жінка. Для характеристики імунного статусу обстежених жінок, виявлення дефектів і встановлення ступеня їх порушення в клітинній, гуморальній ланках імунітету та в системі факторів неспецифічного протиінфекційного захисту організму використовували наступний комплекс показників: 1) абсолютна та відносна кількість імунокомпетентних клітин у периферичній крові жінок одержана шляхом визначення: загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою (абсолютної кількості лейкоцитів у х*109/л, відносної кількості паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофільних лейкоцитів, еозинофілів, базофілів, лімфоцитів та моноцитів); Визначення кількості субпопуляцій Т-та В-лімфоцитів проводили в реакції непрямої поверхневої імунофлуоресценції з моноклональними антитілами до поверхневих диференційованих антигенів клітин (CD3 - маркер, який присутній на мембранах загальної популяції Т-клітин; CD4 - специфічний маркер Т-лімфоцитів-хелперів/індукторів; CD8 - специфічний маркер Т-лімфоцитів-супресорів/цитолітичних; CD22 - ідентифікаційний маркер загальної популяції В-лімфоцитів). У залежності від комплексу заходів підготовки до запліднення in vitro жінки основної групи були розділені на 2 підгрупи: 1 - 38 жінок, яким проводилася традиційна підготовка до запліднення in vitro, друга - 20 жінок, яким у комплекс підготовки до запліднення був включений плазмаферез. Результати вивчення концентрації IL-4 та TNF-? показали, що в жінок з безпліддям концентрація цих цитокінів не відрізняється від такого показника у практично здорових жінок, але встановлена тенденція до зростання на 3,3% концентрації протизапального IL-4 (в основній групі - 408,7 ± 45,67 пг/мл, в контрольній - 395,4 ± 22,2 пг/мл, р > 0,05) та зменшення на 4,2% концентрації прозапального TNF-? (в основній групі - 509,2 ± 24,10 пг/мл, в контрольній групі - 531,3 ± 23,7 пг/мл, р > 0,05).У дисертації наведене теоретичне удосконалення та нове вирішення актуального завдання сучасної гінекології щодо підвищення ефективності лікування безпліддя трубного походження з використанням запліднення in vitro, яке включає вдосконалену методику комплексної підготовки жінок з використанням плазмаферезу на основі вивчення рівня антиоваріальних антитіл в крові, гормонального гомеостазу та стану імунної системи. В обстежених жінок з безпліддям трубного походження при використанні загальноприйнятого комплексу обстеження та підготовки до запліднення in vitro позитивні результати при першій спробі склали 33,3 ± 3,2%, при повторних спробах - 16,6 ± 1,5% (p <0,05). У контрольній групі рівень антиоваріальних антитіл в крові був у 1,73 раза вищим, ніж у жінок основної групи (відповідно 7,1 ± 0,9 ОД/мл та 4,1 ± 0,5 ОД/мл, p <0,05). На 12 день менструального циклу під час контрольованої стимуляції яєчників рівень антиоваріальних антитіл був 4,3 ОД/мл, на 13 - 4,5 ОД/мл, на 14 - 5,7 ОД/мл, на 15 - 4,2 ОД/мл, на 16 - 1,2 ОД/мл, що вірогідно менше в порівнянні з показниками в основній та контрольній групах та характеризує функціональну активність яєчників у обстежених жінок. У жінок із безпліддям трубного походження на 2-3 день менструального циклу мало місце статистично значуще збільшення в 1,6 раза концентрації естрадіолу в крові (з 0,16 ± 0,003 нмоль/л до 0,22 ± 0,004 нмоль/л).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне удосконалення та нове вирішення актуального завдання сучасної гінекології щодо підвищення ефективності лікування безпліддя трубного походження з використанням запліднення in vitro, яке включає вдосконалену методику комплексної підготовки жінок з використанням плазмаферезу на основі вивчення рівня антиоваріальних антитіл в крові, гормонального гомеостазу та стану імунної системи.

1. В обстежених жінок з безпліддям трубного походження при використанні загальноприйнятого комплексу обстеження та підготовки до запліднення in vitro позитивні результати при першій спробі склали 33,3 ± 3,2%, при повторних спробах - 16,6 ± 1,5% (p < 0,05).

2. У контрольній групі рівень антиоваріальних антитіл в крові був у 1,73 раза вищим, ніж у жінок основної групи (відповідно 7,1 ± 0,9 ОД/мл та 4,1 ± 0,5 ОД/мл, p < 0,05). На 12 день менструального циклу під час контрольованої стимуляції яєчників рівень антиоваріальних антитіл був 4,3 ОД/мл, на 13 - 4,5 ОД/мл, на 14 - 5,7 ОД/мл, на 15 - 4,2 ОД/мл, на 16 - 1,2 ОД/мл, що вірогідно менше в порівнянні з показниками в основній та контрольній групах та характеризує функціональну активність яєчників у обстежених жінок.

3. У жінок із безпліддям трубного походження на 2-3 день менструального циклу мало місце статистично значуще збільшення в 1,6 раза концентрації естрадіолу в крові (з 0,16 ± 0,003 нмоль/л до 0,22 ± 0,004 нмоль/л). Рівень ЛГ у пацієнток із безпліддям відрізнявся від показників у контрольній групі незначно. Співвідношення ЛГ/ФСГ в основній та контрольній групах було в межах 0,58-0,63. У пацієнток у день пункції яєчника в циклі контрольованої стимуляції яєчників рівень естрадіолу в крові був 5,85 ± 0,7 нмоль/л, що в 9 разів більше, ніж в контрольній групі (р < 0,05). Відмічено статистично значуще зниження рівня ЛГ (1,1 ± 0,06 МО/л) в порівнянні з контрольною групою (16,2 ± 3,27 МО/л). Виявлено деяке підвищення рівня ФСГ в обстежених жінок (10,7 ± 1,16 МО/л) у порівнянні з контрольною групою (7,05 ± 0,8 МО/л). Співвідношення ЛГ/ФСГ склало відповідно 0,1 в стимульованому циклі та 2,2 в контрольній групі.

4. Зростання лейкоцитарного індексу інтоксикації на 40,56%, індексу імунореактивності на 31,24%, імунологічного коефіцієнта на 12,0% свідчило про можливу персистенцію умовно-патогенного, швидше за все внутрішньоклітинного, збудника, що персистує на епітеліоцитах слизових оболонок статевих шляхів у жінок з безпліддям. Тенденція до зростання на 3,3% концентрації протизапального IL-4 та зменшення на 4,2% концентрації прозапального TNF-?, зменшення абсолютної кількості лейкоцитів на 6,1%, відносної кількості моноцитів на 42,7% та загального пулу лімфоцитів на 14,6% (останній за рахунок Т-лімфоцитів і незначно за рахунок В-лімфоцитів), зменшення коефіцієнту активності фагоцитозу за рахунок зниження активності системи комплементу та бактерицидної активності фагоцитуючих клітин, зниження концентрації Ig А свідчить, що в жінок з безпліддям формується прихований імунодефіцитний стан, який не проявляється клінічними симптомами.

5. Базовий рівень антиоваріальних антитіл у крові в жінок з безпліддям трубного походження становив 4,1 ± 0,4 ОД/мл, після проведеної традиційної підготовки до запліднення in vitro - 4,6 ± 0,8 ОД/мл, а після проведеної нами підготовки з включенням плазмаферезу - 3,2 ± 0,5 ОД/мл (р < 0,05), що вказує на його ефективність та можливість використання в програмі підготовки до запліднення in vitro. Концентрація ФСГ, ЛГ та естрадіолу не зазнає суттєвих змін під час проведення плазмаферезу, що свідчить про відсутню негативну дію еферентної терапії на гонадотропну функцію гіпофіза та стероїдогенез в яєчниках. Плазмаферез сприяє поліпшенню загального стану неспецифічного протиінфекційного захисту, зменшенню активності системи комплементу та імунологічного коефіцієнта, імунорегуляторної функції Т-лімфоцитів, підвищенню процесів розпізнання та тенденції до зростання імунорегуляторного індексу, зниження концентрації TNF-? та зростання IL-4.

6. Використання запропонованої нами комплексної підготовки до запліднення in vitro з включенням плазмаферезу сприяло підвищенню ефективності допоміжних репродуктивних технологій з 39,4% до 50,0%.

Практичні рекомендації: 1. У жінок з безпліддям трубного походження в процесі підготовки до запліднення in vitro рекомендовано дослідження рівня антиоваріальних антитіл в крові.

2. При виявленні підвищеного рівня антиоваріальних антитіл необхідно скеровувати їх на комплексну підготовку з включенням плазмаферезу.

3. Дискретний плазмаферез (від 1 до 3 сеансів) проводиться за 14-21 днів до початку контрольованої стимуляції яєчників за загальноприйнятою методикою.

1. Бакун О.В., Юзько О.М. Плазмаферез в програмі допоміжних репродуктивних технологій (огляд літератури) // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - №2(26). - С. 156-158. (Автором проведено літературний пошук, підготовка до друку).

2. Бакун О.В. Методи лікування автоімунного оофориту (огляд літератури) // Буковинський медичний вісник. 2006. - Т.10., №3. - С. 137-141.

3. Бакун О.В. Вплив плазмаферезу на гормональний гомеостаз жінок із безпліддям трубного генезу на етапі підготовки до запліднення in vitro // Biomedical and biosocial anthropology. - 2006. - №7. - С. 116-118.

4. Бакун О.В. Характеристика рівня антиоваріальних антитіл в нормі і при патології // Здобутки клінічної і експериментальної медицини.-2007. - №1. - С. 99-101.

5. Бакун О.В. Концентрація гіпофізарних гормонів в крові жінок із безпліддям // Здоровье женщины. - 2007. - №1. - С. 186-187.

6. Юзько О.М., Бакун О.В. Вплив плазмаферезу на імунологічні показники у жінок з безпліддям трубного походження при заплідненні in vitro // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - №1. - С.194-197. (Автором проведено клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовка до друку).

7. Деклараційний патент України на корисну модель №11622,МПК А 62 С 35/00,А 61 М 1/36. Спосіб лікування загрози невиношування вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій / Бакун О.В., Юзько О.М. Опубл. 16.01.06. Бюл. №1 (Автором проведено патентний пошук та оформлена патентна документація. Проведено клінічні дослідження в пацієнток із застосуванням даного способу).

8. Юзько О.М., Бакун О.В., Юзько Т.А. Вагітність, роди та стан новонароджених після екстракорпорального запліднення // III Міжнародна науково-практична конф. “Здорова дитина: здоровя дитини та її сімї” / Тези доп. 29-30 вересня 2005 р. - Чернівці, 2005. - С. 71-72. (Автором проведено клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

9. Бакун О.В. Деякі аспекти впливу плазмаферезу на гормональний гомеостаз // IV Міжнародна медико-фармацевтична конференція студентів і молодих вчених / Тези доп. 3-5 квітня 2007 р. - Чернівці: Хист, 2007. - Вип.9. - С. 18.

10. Бакун О.В. Показники рівня антиоваріальних антитіл у жінок із безпліддям // 76 Міжвузівська наук. конф. студ. та молодих вчених з міжнародною участю “Працюємо, творимо, презентуємо” / Тези доп. 25-27 квітня 2007 р. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 142.