Підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах радіоактивно забруднених районів Полісся - Автореферат

Сталий економічний розвиток України, її прагнення приєднатися до європейського співтовариства зумовлюють пошук шляхів підвищення ефективності виробництва, в тому числі й у сільському господарстві. Після аварії на Чорнобильській АЕС значна кількість людей емігрувала з регіону, з господарського використання вилучено частину посівних площ сільськогосподарських культур, скоротилося поголівя тварин, відповідно знизився й обсяг виробництва продукції. Отже, підвищення ефективності виробництва молока в поліському регіоні є актуальним завданням, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи. · дослідити сучасний стан виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах зони радіаційного забруднення, визначити та кількісно виміряти основні фактори, які впливають на економічну ефективність виробництва молока, здійснити оцінку стану кормової бази; · на основі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду ефективного ведення молочного господарства, особливостей виробництва молока на радіаційно забрудненій території розробити пропозиції щодо удосконалення технології виробництва молока в умовах досліджуваного регіону;У першому розділі “Науково-теоретичні основи економічної ефективності виробництва молока” на основі систематизації та критичного аналізу підходів вчених-економістів до формулювання змісту ефективності виробництва, методики її оцінки уточнено сутність економічної ефективності виробництва молока, визначено критерій та обґрунтовано комплекс показників для оцінки її рівня в умовах радіаційного забруднення територій. Однак наразі немає єдності в поглядах дослідників щодо формулювання змісту ефективності виробництва в аграрній сфері: чи вважати ефективністю ріст розмірів виробництва з метою задоволення попиту на продукцію і одночасно отримання прибутку, чи результат від одиниці ресурсів, чи якою ціною отриманий ефект виробництва. Умови досліджуваного регіону зумовили трансформацію традиційної методики кількісної оцінки ефективності молочного скотарства, зокрема визначили наступні її особливості: поряд з використанням загальновідомої системи показників необхідно визначати вміст радіонуклідів в одиниці продукції, враховувати щільність забруднення ґрунтів підприємств, застосовувати диференційовані ціни на молоко залежно від рівня його екологічної чистоти. У другому розділі “Сучасний стан та ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах радіаційно забруднених районів” проаналізовано природно-кліматичні, екологічні та економічні умови господарювання, сучасний стан та економічну ефективність виробництва молока, визначено вплив факторів на формування ефективності, здійснено кількісну та якісну оцінку стану кормової бази. · оптимізувати кормові раціони молочної худоби, що при дотриманні інших необхідних умов забезпечить підвищення середньодобового надою молока від корови до 12 кг, знизить собівартість виробництва 1 ц молока на 32-40 % внаслідок економії кормів у розрахунку на одиницю продукції на 0,9-1,3 ц корм. од. та отримання в умовах радіаційного забруднення молока, що відповідає вимогам ДР-97 (вміст цезію-137 в молоці становитиме 4,2-21,9 Бк/кг залежно від щільності забруднення ґрунтів).Під ефектом слід розуміти такий обсяг та якість екологічно безпечного молока, що буде користуватися попитом і забезпечить одержання прибутку від кожної реалізованої одиниці продукції. Враховуючи специфічні особливості галузі молочного скотарства та досліджуваного регіону, економічна ефективність виробництва молока - це його результативність при забезпеченні економічності виробництва, раціональному використанні ресурсів, зниженні вмісту радіонуклідів в одиниці продукції. Критерій та система показників ефективності виробництва молока визначені з урахуванням чинника радіаційного забруднення територій та ринкових умов господарювання дозволять дати реальну оцінку стану виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону, розробити ефективну систему заходів щодо локалізації і нейтралізації тенденцій та чинників, які негативно впливають на розвиток галузі. Головними факторами, що спричинили погіршення фінансово-економічного стану підприємств, призвели до зменшення поголівя молочного стада ВРХ є прорахунки у формуванні системи цін, порушення еквівалентності обміну в агропромисловому комплексі, ціновий диспаритет, інфляційні процеси, різка зміна форм власності на засоби виробництва. На основі проведених статистичних групувань вибіркової сукупності 70 сільськогосподарських підприємств виявлено, що на ефективність виробництва молока впливає ряд факторів, головними серед яких є: рівень спеціалізації та концентрації виробництва, продуктивність корів та рівень їх годівлі, рівень собівартості та реалізаційних цін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і вирішення проблеми підвищення економічної ефективності виробництва молока в умовах радіаційного забруднення територій. За результатами дослідження сформульовано наступні висновки і пропозиції: 1. Під ефектом слід розуміти такий обсяг та якість екологічно безпечного молока, що буде користуватися попитом і забезпечить одержання прибутку від кожної реалізованої одиниці продукції. Враховуючи специфічні особливості галузі молочного скотарства та досліджуваного регіону, економічна ефективність виробництва молока - це його результативність при забезпеченні економічності виробництва, раціональному використанні ресурсів, зниженні вмісту радіонуклідів в одиниці продукції.

2. Критерій та система показників ефективності виробництва молока визначені з урахуванням чинника радіаційного забруднення територій та ринкових умов господарювання дозволять дати реальну оцінку стану виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону, розробити ефективну систему заходів щодо локалізації і нейтралізації тенденцій та чинників, які негативно впливають на розвиток галузі.

3. Головними факторами, що спричинили погіршення фінансово-економічного стану підприємств, призвели до зменшення поголівя молочного стада ВРХ є прорахунки у формуванні системи цін, порушення еквівалентності обміну в агропромисловому комплексі, ціновий диспаритет, інфляційні процеси, різка зміна форм власності на засоби виробництва. Кризові явища у кормовиробництві та недоліки у технології виробництва молока зумовили зниження продуктивності корів. Як наслідок, значно зросла собівартість виробництва 1 ц молока.

4. За рівнем забруднення радіонуклідами, зокрема цезієм-137, у 2002 р. лише 89,1 % виробленого молока відповідало вимогам ДР-97. Це є наслідком майже повного припинення, починаючи з 2000 р., проведення радіозахисних заходів і прийомів, спрямованих на мінімізацію концентрації радіонуклідів у продукції. У кормовиробництві різко скоротилися обсяги вапнування кислих ґрунтів та внесення під кормові культури підвищених норм калійних і фосфорних добрив, поліпшення луків та пасовищ, а в молочному скотарстві - застосування в годівлі тварин фероцинвмісних препаратів, цеолітів тощо.

5. На основі проведених статистичних групувань вибіркової сукупності 70 сільськогосподарських підприємств виявлено, що на ефективність виробництва молока впливає ряд факторів, головними серед яких є: рівень спеціалізації та концентрації виробництва, продуктивність корів та рівень їх годівлі, рівень собівартості та реалізаційних цін. Аналіз результатів групувань свідчить, що доцільно зберегти великі спеціалізовані підприємства. Це дасть змогу поліпшити кількісні та якісні параметри галузі молочного скотарства.

6. На даному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин відродження молочної галузі необхідно здійснювати інтенсивно-екстенсивним шляхом на основі зміцнення кормової бази та удосконалення технології виробництва продукції. Кормову базу слід зміцнювати шляхом поліпшення природних кормових угідь, що внаслідок низької родючості та високої кислотності ґрунтів доцільно проводити в два етапи: на першому необхідно здійснити докорінне поліпшення, на другому через кожні 2-3 роки - поверхневе поліпшення, а також розвитку польового кормовиробництва, зокрема, вапнування кислих ґрунтів, внесення органічних і мінеральних добрив, застосування інтенсивних технологій вирощування кормових культур.

7. Оптимізована структура посівних площ сільськогосподарських культур у контексті розвитку молочного скотарства дозволить підприємствам забезпечити потребу в кормах і сприятиме виробництву екологічно безпечного молока.

8. Враховуючи сприятливі природно-кліматичні умови регіону пропонується застосовувати пасовищну систему утримання молочної худоби. Спосіб утримання в перспективі слід замінити на безпривязний. Доцільно зменшити до нормативної величини тривалість сухостійного та сервіс-періоду, оптимізувати кормові раціони.

9. Основними напрямами підвищення продуктивності молочної худоби за результатами кореляційно-регресійного аналізу слід вважати поглиблення спеціалізації підприємств на виробництві молока, поліпшення рівня годівлі, підвищення погодинної продуктивності праці, рівня її оплати, збільшення виходу приплоду в розрахунку на 100 корів.

10. На основі прогнозування поголівя молочної худоби встановлено, що підприємства регіону спроможні забезпечити за рахунок власного виробничого потенціалу розширене відтворення молочного стада ВРХ.

11. Забезпечення економічності виробництва молока буде досягнуто шляхом поглиблення спеціалізації підприємств, зниження рівня витрат кормів на виробництво одиниці продукції, собівартості 1 ц корм. од., трудомісткості встановлено результатами кореляційно-регресійного аналізу. Підвищення середньої ціни реалізації молока стане можливим на основі поліпшення якості продукції, пошуку вигідних каналів її збуту. Разом з тим, оскільки виробництво сировини характеризується нижчою ефективністю, ніж продукції її переробки, перспектива молочної галузі - за підприємствами або кооперативними формуваннями, які поряд з виробництвом молока будуть здійснювати його переробку і реалізовувати не сировину, а виготовлену з неї молокопродукцію.

1. Світлишин І.І. Поглиблення спеціалізації - один із шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока в зоні радіаційного забруднення // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., Вип. 51, - 2002. - С.141-143.

2. Світлишин І.І. Ефективне використання кормів - передумова рентабельності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах зони радіаційного забруднення // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К.: ІАЕ, 2002. - С.465-468.

3. Світлишин І.І. Рівень кормовиробництва - основа розвитку молочної галузі Полісся Житомирщини // Вісник Житомирського Державного технологічного університету (економічні науки). - 2004. - №1 (27). - С.272-275.

4. Світлишин І.І. Раціональне використання земельних ресурсів як чинник розвитку молочного скотарства на Поліссі Житомирщини // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету (економічні науки) / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛАНУ, 2004. - №34 (46). - С.320-325.

5. Світлишин І.І. Підвищення рівня продуктивності корів - резерв розвитку молочної галузі на Поліссі Житомирщини // Вісник ХНАУ (економіка АПК і природокористування). - 2004. - №2. - С.205-209.

6. Світлишин І.І. Оптимізація раціону годівлі молочних корів - резерв підвищення економічної ефективності виробництва молока // Вісник ДАУ. - 2004. - №1. - С.319-326.

7. Світлишин І.І. Про оцінку еколого-економічної ефективності виробництва молока в зоні радіаційного забруднення // Економіка АПК. - 2004. - №6. - С.94-97.

8. Микитюк В., Світлишин І. Підвищення економічної ефективності виробництва молока в зоні радіаційного забруднення Житомирської області // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2004. - №11(1). - С.81-88. (Особистий внесок автора: визначено вплив концентрації виробництва, годівлі молочних корів на економічну ефективність виробництва молока).

9. Світлишин І.І. Ефективність використання трудових ресурсів в галузі молочного скотарства зони радіоактивного забруднення Житомирщини // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи / Матеріали всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: у двох томах. - Т.1. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - С.376-377.

10. Світлишин І.І., Микитюк В.М. Належне забезпечення галузі кормовиробництва сільськогосподарською технікою - необхідна умова зміцнення кормової бази // Вісник ПМАН. - 2003. - №4. - С.41-46.

11. Світлишин І.І. Інвестиційна діяльність - чинник розвитку молочної галузі зони радіаційного забруднення Житомирщини // Матеріали доповідей четвертої міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС”. - Житомир. - 2003. - С.197-199.