Підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах - Автореферат

Однак недостатній рівень професійних знань та вмінь керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств приймати виважені рішення з питань ефективного використання трудових ресурсів у сучасних умовах виробництва не дають можливості оцінити їх реальні потреби та можливості. Низький рівень оплати сільськогосподарської праці відносно інших галузей економіки, погіршення мотивації праці, низькокваліфіковане управління персоналом, відсутність збалансованості між трудовими ресурсами та робочими місцями спричиняють значне вивільнення працівників із сільськогосподарського виробництва. Відсутність належної уваги державних органів до проблем підвищення ефективності використання трудових ресурсів сільського господарства негативно позначається на результатах діяльності сільськогосподарських підприємств. проаналізувати вплив економічних, демографічних та соціальних факторів на процес використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств; трудовий ресурс сільськогосподарський соціальний набули подальшого розвитку: - концептуальні підходи щодо формування стратегії ефективного використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах, обґрунтування можливих варіантів її реалізації та ефективності, такі як: ефективне використання сильних сторін та укріплення слабких у зовнішньому оточенні підприємств; розширення конкурентних переваг підприємства за рахунок створення умов для розвитку і формування висококваліфікованого кадрового потенціалу та його ефективне використання;У першому розділі - „Теоретичні засади використання трудових ресурсів на підприємствах аграрної сфери” - розглядаються наукові основи використання трудових ресурсів; проведений аналіз сутності та тенденцій розвитку поняття „сукупний працівник сільського господарства”; розглянута сутність та специфіка відтворення трудових ресурсів у сільському господарстві та її вплив на ефективність їх використання. У результаті широкого аналізу трактування соціально-економічної сутності трудових ресурсів, встановлено, що більшість науковців розглядають їх як частину економічно активного населення працездатного віку, яка за своїм фізичним розвитком та розумовими здібностями здатна працювати в суспільному виробництві з метою створення нового продукту праці та одержання доходу. В процесі вивчення поняття „трудовий потенціал” нами було визначено фактори, що впливають на формування та використання трудового потенціалу, зроблено спробу цілісного і інтегрального підходу до людини та вказано на переважаючий вплив якісних характеристик трудового потенціалу в зростанні продуктивності праці. На думку автора, сукупного працівника з позиції його розширеного відтворення в сільському господарстві варто аналізувати за такими критеріями: рівень доходів; рівень соціальних виплат; загальнокультурний рівень; рівень задоволення культурно-побутових потреб (розвиток соціальної інфраструктури); продуктивність праці (рівень використання трудового потенціалу); система перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів; ціннісні орієнтації та соціальна диференціація працівників; мотиваційні преференції (рис. З рис.2 видно, що у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області протягом досліджуваного періоду заробітна плата зростала швидшими темпами, ніж її продуктивність, хоча рівень заробітної плати залишається низьким.У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення важливої наукової проблеми підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах. Тому трудові ресурси доцільно розглядати як якісну сукупність спроможностей працівників, що створюють матеріальні, духовні цінності, інші блага для суспільства з урахуванням впливу різноманітних чинників: економічних, соціальних, організаційних, виробничих, трудових, політичних, екологічних, природних та інших. Основними критеріями, що характеризують сукупного працівника та дають можливість побачити тенденції його розвитку є: рівень заробітної плати та зайнятість сільського населення; соціальні виплати; можливість задоволення культурно-побутових потреб жителів сільських територій; продуктивність праці (рівень використання трудового потенціалу); освітній рівень; перепідготовка та підвищення кваліфікації робочої сили; соціальна диференціація та ціннісні орієнтації працівників; участь в управлінні підприємством; мотиваційні преференції. Трудові ресурси сільськогосподарських підприємств Полтавської області використовуються неефективно, що позначається на низькій продуктивності праці та ефективності діяльності підприємств. У 2006 р. заробітна плата в промисловості в 2,16 рази перевищувала заробітну плату в сільському господарстві, а у 2007 р.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення важливої наукової проблеми підвищення ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах.

Результати дослідження дозволили дійти таких висновків: 1. У сучасних умовах розвитку аграрного сектора економіки України значної актуальності набуває проблема дослідження використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Проте і дотепер вона не стала предметом комплексного дослідження, не визначено теоретичні, аналітичні й методологічні підходи щодо вирішення проблеми використання трудових ресурсів в умовах сучасного періоду на сільськогосподарських підприємствах. Також не існує єдиної термінології щодо поняття “трудові ресурси” та її складових. У звязку з цим, ускладнюються наукове пізнання, аналіз, та практичне застосування аналітичних висновків в оперативному і стратегічному управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств.

2. Відомі визначення й трактування трудових ресурсів як економічної категорії потребують уточнення шляхом поглиблення розуміння їх соціально-економічної сутності. Тому трудові ресурси доцільно розглядати як якісну сукупність спроможностей працівників, що створюють матеріальні, духовні цінності, інші блага для суспільства з урахуванням впливу різноманітних чинників: економічних, соціальних, організаційних, виробничих, трудових, політичних, екологічних, природних та інших. Залежно від завдань дане поняття стосовно аграрного сектору економіки необхідно розглядати як соціально-економічну або планово-облікову категорію.

3. Сукупний працівник сільського господарства являє собою поєднання виробничих працівників, які зайняті фізичною працею, працівників управління та спеціалістів, які зайняті розумовою працею, представників науки, освіти, культури тощо. Сутність сукупного працівника та його специфічні риси віддзеркалюють рівень розвитку продуктивних сил суспільства, а саме існуючу форму власності та характер економічних виробничих відносин у сільському господарстві. Основними критеріями, що характеризують сукупного працівника та дають можливість побачити тенденції його розвитку є: рівень заробітної плати та зайнятість сільського населення; соціальні виплати; можливість задоволення культурно-побутових потреб жителів сільських територій; продуктивність праці (рівень використання трудового потенціалу); освітній рівень; перепідготовка та підвищення кваліфікації робочої сили; соціальна диференціація та ціннісні орієнтації працівників; участь в управлінні підприємством; мотиваційні преференції. Тенденції розвитку сукупного працівника підтверджуються результатами проведеного порівняння сукупного працівника в доперебудовний період та роки аграрної реформи за основними критеріями.

4. Трудові ресурси сільськогосподарських підприємств Полтавської області використовуються неефективно, що позначається на низькій продуктивності праці та ефективності діяльності підприємств. Їх дослідження доцільно проводити за допомогою виділення соціально-вікових груп враховуючи такі ознаки як освіта, вік, стать, кваліфікація, плинність, робоче місце, продуктивність праці. Це дає можливість раціональної їх розподіляти в плануванні діяльності сільськогосподарських підприємств.

5. У 2005 р. заробітна плата працівника сільського господарства в середньому в Полтавській області складала 430 грн. (43,9 % від заробітної плати в промисловості та 40,3 % від заробітної плати в будівництві) в той час як у промисловості вона дорівнювала 980 грн., що в 2,3 рази більше. У 2006 р. заробітна плата в промисловості в 2,16 рази перевищувала заробітну плату в сільському господарстві, а у 2007 р. - в 2,09 рази. За період з 2003 р. по 2007 р. заробітна плата в сільському господарстві Полтавської області зросла в 3,56 рази, а в промисловості в 2,55 рази. Однак заробітна плата працівників сільського господарства залишається нижчою ніж в промисловості. Середній розмір номінальної заробітної плати в Полтавській області був нижчим порівняно з даними по Україні за весь аналізований період. Проведений нами аналіз свідчить, заробітна плата зростає швидшими темпами ніж продуктивність праці. Незважаючи на це заробітна плата залишається досить низькою і, крім того, значна кількість працівників отримують заробітну плату в межах мінімальної.

6. Проведені нами дослідження показують, що демографічні процеси в Полтавській області мають негативну тенденцію. Так, за період із 2003 по 2008 роки чисельність населення області зменшилась на 84,5 тис. осіб. Основну питому вагу в цьому показнику займає сільське населення, чисельність якого зменшилась на 56,8 тис. осіб або на 8,6 %. Тенденція до зменшення спостерігається тривалий період і може нести загрозливий характер, а саме, вимирання села. Протягом досліджуваного періоду забезпечення сільських територій Полтавської області обєктами житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування, пасажирським транспортом, закладами культурного призначення погіршилось, що змушує жителів села отримувати певні послуги за межами місця свого проживання. Такий стан речей спричиняє не зацікавленість, особливо молоді, до проживання і працевлаштування в сільській місцевості. Кількість дошкільних закладів за аналізований період зменшується як в міських так і сільських поселеннях. Проте, оцінивши завантаженість дошкільних закладів, ми дійшли висновку, що в сільській місцевості ці заклади є не завантаженими.

7. Підвищення рівня мотивації праці робітників сільськогосподарських підприємств можливо завдяки удосконаленню організаційно-економічних чинників мотивації праці, соціальних заходів та системи матеріального стимулювання в сільськогосподарських підприємствах, яку необхідно удосконалювати шляхом проведення постійного мотиваційного моніторингу, що дозволить сформувати високий рівень трудової мотивації в аграрному секторі економіки. Для забезпечення стабільних, продуктивних і конкурентоспроможних трудових ресурсів доцільно створити сприятливі умови для впровадження наукових розробок на підприємствах, залучення інвестицій, інновацій, розвиток ринкової та виробничої інфраструктури, залучення молоді, що має аграрну освіту.

8. Для покращення стану стимулювання та мотивації трудової діяльності у сільськогосподарських підприємствах пропонується: - посилити дію комплексу факторів в напрямку розвитку власної значимості, поваги до ідей, які висловлюються працюючими, розвитку самоконтролю й довіри до службовців;

- для більш повного задоволення особистих і суспільних потреб, вирішення задач підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції, робітникам сільськогосподарських підприємств слід створювати позитивний мікроклімат і умови праці, які будуть спонукати їх нарощувати обсяги виробництва, покращувати використання виробничих ресурсів;

- звязати оплату праці з досягнутими результатами, так як вона обумовлюється залученням працюючих до управління виробництвом та використанням колективних форм організації і оплати праці. Така оцінка повинна обєктивно враховувати кількість вкладеної праці, виміряної тривалістю робочого часу, а також ефективність виробництва та рівень продуктивності праці. Саме ці два критерії повинні бути базовими при визначенні розміру заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств.

9. Нами запропоновано у досліджуваних сільськогосподарських підприємствах підвищити рівень середньомісячної заробітної плати до 1450 грн., що має відбутися за рахунок зростання преміальних витрат за якісне виконання поставлених перед працівниками планів. Також пропонується більше ніж у 2 рази збільшити витрати на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників. Внаслідок належної оплати праці кількість затраченої праці одним робітником за рік повинна зрости до 1900 люд.-год. При сталому рівні виробництва продукції на 1 грн. фонду оплати праці загальний обсяг виробництва валової продукції значно зросте і призведе до зростання продуктивності праці одного робітника до 41,8 тис. грн.

10. Покращання економічного стану у сільськогосподарському виробництві неможливе без ефективного та раціонального формування та відтворення трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Для ефективного функціонування окремого підприємства і економіки країни в цілому, необхідно значну увагу приділяти саме людському фактору, використанню методів стимулювання та виявленню найбільш дієвих форм мотивації праці для підвищення зацікавленості працівників у роботі підприємства. З цією метою доцільно використати досвід провідних, розвинених, як вітчизняних, так і зарубіжних господарств. Головним стратегічним напрямком зростання ефективності виробництва на сільськогосподарських підприємствах є формування потужного кадрового потенціалу та ефективного ним управління.

У наукових фахових виданнях

1. Аранчій В.І., Мисник Т.Г. Мотивація праці як основний фактор ефективної діяльності організації / В.І. Аранчій, Т.Г. Мисник // Науковий вісник Національного аграрного університету / редкол. Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - 2007. - Вип. 110.- Ч2. - С. 116-119. (Особистий внесок - здійснений аналіз мотиваційних преференцій працівників сільського господарства та їх вплив на результати роботи).

2. Бойко Л.М., Мисник Т.Г. Вплив факторів на процес відтворення трудових ресурсів в сільському господарстві / Л.М. Бойко, Т.Г. Мисник // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: економічні науки. - Харків: ХНТУСГ. - 2007. - Вип. 55. - С. 17-23. (Особистий внесок - розкрито економічний зміст відтворення трудових ресурсів села та основні фактори, що на нього впливають).

3. Мисник Т.Г. Особливості відтворення трудових ресурсів у сільській місцевості / Т.Г. Мисник // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Вип. 71. - Харків: ХНТУСГ. - 2009. - С. 254-259.

4. Макаренко П.М., Мисник Т.Г. До означення поняття „сукупний працівник” в умовах ринкового розвитку сільського господарства / П.М. Макаренко, Т.Г. Мисник // Агросвіт. - 2008. - № 23. - С. 27-32. (Особистий внесок - розкрито зміст поняття „сукупний працівник”, специфічні риси, склад, критерії оцінки).

5. Мисник Т.Г. Концептуальні підходи до формування та розвитку ринку праці / Т.Г. Мисник // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Вип. 83. - Харків: ХНТУСГ. - 2009. - С. 176-180.

6. Мисник Т.Г. Оцінка впливу безробіття на відтворення трудових ресурсів / Т.Г. Мисник // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 254: В 6 т. - Т. V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 1175-1179.

В інших наукових виданнях

7. Мисник Т.Г. Пріоритетні напрямки розвитку трудового потенціалу аграрної сфери / Т.Г. Мисник // Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: ПДАА, 2006. - С. 174-176.

8. Мисник Т.Г. Основні фактори відтворення трудових ресурсів в сільській місцевості / Т.Г. Мисник // Соціально-економічні аспекти формування громадського суспільства в Україні: Матеріали науково-практичної конференції. - Умань, 2007. - С. 98-101.

9. Мисник Т.Г. Суть відтворення трудових ресурсів у сільському господарстві / Т.Г. Мисник // Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу: Збірник наукових праць за результатами наукової конференції молодих вчених. Випуск 6. Том 2. - Полтава: ПДАА. - 2008. - С. 51-55.

10. Мисник Т.Г. Вплив безробіття на процес відтворення трудових ресурсів / Т.Г. Мисник // Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Т. 4. - Жовті Води: Наука і освіта, 2009. - С. 6-8.