Підвищення ефективності використання основних фондів гірничо-збагачувальних комбінатів шляхом диверсифікації виробництва - Автореферат

Результативне функціонування гірничозбагачувальних комбінатів України, що виробляють марганцеву продукцію, визначається реалізацією їхнього внутрішнього потенціалу, зокрема, ефективним використанням наявних основних фондів. Напрямки підвищення ефективності використання основних фондів повинні визначатися існуючим станом підприємства, зумовленим впливом зовнішніх і внутрішніх факторів середовища його функціонування. Найбільш ефективною стратегією подальшого розвитку гірничозбагачувальних комбінатів, яка враховує також інтереси держави та інших субєктів господарювання, що зацікавлені в результатах виробничої діяльності гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК), вважається диверсифікація виробництва. Тому в дисертаційній роботі поставлена наукова задача, що полягає в теоретичному обґрунтуванні економічних важелів підвищення ефективності використання основних фондів марганцевих гірничозбагачувальних комбінатів шляхом диверсифікації виробництва. Надати кількісну оцінку впливу економічних важелів з управління ефективністю використання основних фондів гірничозбагачувальних комбінатів на собівартість і рентабельність продукції.У першому розділі "Визначення напрямку поліпшення ефективності експлуатації основних фондів гірничозбагачувальних комбінатів" визначено, що підприємницька активність економічних субєктів, державне управління в умовах ринкових відносин стимулюють здійснення систематичних заходів на підприємствах для підтримки їх рентабельності і конкурентоспроможності. При скороченні обсягів марганцеворудного виробництва основні фонди, що вивільняються, не розглядаються як капітал для розвитку іншої підприємницької діяльності на підприємстві. Поширення номенклатури продукції, яка випускається при використанні наявних фондів, дозволяє отримати додатковий прибуток підприємству, а також врахувати інтереси споживачів продукції, держави та інших субєктів суспільства. Диверсифікація діяльності комбінату підвищує економічну ефективність його функціонування, а також соціальну відповідальність, яка полягає у створенні нових робочих місць, збереженні кваліфікованого персоналу підприємства, раціональному і комплексному використанні ресурсів родовища, вирішенні екологічних проблем, тобто сприянні сталому розвитку регіону. Диверсифікація виробництва на сучасних вітчизняних гірничих підприємствах здійснюється шляхом поступового збільшення кількості комерційних напрямків (супутнє та допоміжне виробництва), що повязано з еволюцією основного виробництва, та не обумовлено підприємницькою активністю в реалізації існуючого виробничого потенціалу підприємств.У дисертації, що є завершеною науковою працею, отримані нові результати, які полягають у теоретичному визначенні економічних важелів підвищення ефективності використання основних фондів марганцевих комбінатів шляхом послідовної диверсифікації виробництва на підставі синергізму при визначенні рівня беззбитковості багатопрофільного виробництва, що має важливе наукове і практичне значення для поліпшення сучасного стану економіки гірничозбагачувальних підприємств України. У результаті дисертаційного дослідження сформульовані такі науково-практичні висновки та рекомендації: Основні виробничі фонди Орджонікідзевського ГЗКУ характеризуються низьким ступенем завантаженості (потужності технологічних цехів використовуються на 25…69 %), що призводить до зменшення ефективності використання основних фондів і підвищення операційних витрат підприємства. В умовах надмірності виробничих потужностей комбінату для підвищення ефективності використання основних фондів слід застосовувати послідовну диверсифікацію виробництва, яка сприяє виникненню важливих економічних важелів з управління собівартістю продукції. При визначенні економічних важелів зясовано, що залежність вартості основних фондів карєру від обсягу видобутку руди, а також рентабельності продукції Орджонікідзевського ГЗКУ від рентабельності основних фондів відбиваються параболічною функцією, що треба враховувати при плануванні виробничої програми технологічних цехів. Вибір диверсифікаційних проектів слід здійснювати виходячи з величини імовірного зниження рівня беззбитковості, яка досягається за рахунок синергетичного ефекту від спільного використання основних фондів і технологій, що сприяє збільшенню фінансової сталості виробництва.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації, що є завершеною науковою працею, отримані нові результати, які полягають у теоретичному визначенні економічних важелів підвищення ефективності використання основних фондів марганцевих комбінатів шляхом послідовної диверсифікації виробництва на підставі синергізму при визначенні рівня беззбитковості багатопрофільного виробництва, що має важливе наукове і практичне значення для поліпшення сучасного стану економіки гірничозбагачувальних підприємств України. У результаті дисертаційного дослідження сформульовані такі науково-практичні висновки та рекомендації: Основні виробничі фонди Орджонікідзевського ГЗКУ характеризуються низьким ступенем завантаженості (потужності технологічних цехів використовуються на 25…69 %), що призводить до зменшення ефективності використання основних фондів і підвищення операційних витрат підприємства. В умовах надмірності виробничих потужностей комбінату для підвищення ефективності використання основних фондів слід застосовувати послідовну диверсифікацію виробництва, яка сприяє виникненню важливих економічних важелів з управління собівартістю продукції.

При визначенні економічних важелів зясовано, що залежність вартості основних фондів карєру від обсягу видобутку руди, а також рентабельності продукції Орджонікідзевського ГЗКУ від рентабельності основних фондів відбиваються параболічною функцією, що треба враховувати при плануванні виробничої програми технологічних цехів. Скорочення обсягу видобутку руди призводить до вивільнення основних засобів, а саме мобільного карєрного устаткування, автотранспорту тощо. Зниження інтегрального коефіцієнта використання основних фондів до 72 % викликає відповідне змінювання фондорентабельності та рентабельності продукції на рівні 35…40 %.

З метою підвищення інтенсивності використання цілеспрямовано вивільнених фондів на сучасних гірничозбагачувальних комбінатах доцільно впроваджувати концентричний вид диверсифікації, який забезпечує спільне застосування робочого устаткування і технологій (для видобутку вапняку, піску, виробництва залізорудного агломерату, глини керамзитової, стінових каменів та гранітних блоків тощо). Спільність витрат основного марганцевого і побіжних виробництв зумовлює зниження собівартості побіжної продукції до 20 %, що забезпечує її прибутковість.

Висока завантаженість виробничих потужностей відповідно до поточних обсягів виробництва концентрату і агломерату ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" зумовлює мінімальний запас фінансової сталості на рівні 4...8 % і необхідність формування більш прибуткових активів. Вибір диверсифікаційних проектів слід здійснювати виходячи з величини імовірного зниження рівня беззбитковості, яка досягається за рахунок синергетичного ефекту від спільного використання основних фондів і технологій, що сприяє збільшенню фінансової сталості виробництва. Треба створювати диверсифікаційні проекти, що сприятимуть виникненню найбільшого синергізму і призведуть до зниження операційних витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції комбінату.

За технологією і робочим устаткуванням гірничозбагачувального виробництва є сприятливі умови для формування синергетичного ефекту. Теоретично обґрунтовано, що при організації випуску марганцевого і залізорудного агломератів на фабриці Орджонікідзевського ГЗКУ та збільшенні коефіцієнта інтенсивної завантаженості наявних основних фондів фабричні питомі постійні витрати зменшуються на 17,8 грн./т, що викликає зниження рівня беззбитковості марганцевого агломерату на 67,2 %.

При збільшенні числа видів продукції і послуг, що створюються в умовах диверсифікованого виробництва, сумісні постійні витрати збільшуються, а їх частина на кожен вид продукції зменшується. Для отримання кращого результату від диверсифікації виробництва (фондовіддача, рентабельність фондів) слід враховувати економічний, соціальний і екологічний ефекти, які випливають з проектів (функціонування обєктів оздоровчого й соціально-культурного призначення, впровадження екологічних проектів).

При плануванні обсягів випуску й собівартості марганцевого і залізорудного агломератів треба брати до уваги, що розподіл виробничих витрат за її видами дозволяє змінювати собівартість продукції на 8..27 %. В умовах Орджонікідзевського ГЗКУ рівнем беззбитковості виробництва марганцевого агломерату можна управляти в діапазоні 10,8…5,5 тис.т/міс., залізорудного - 16,2…25,8 тис.т/міс. Функція обсягу виробництва продукції від частки сукупних умовно-постійних витрат є екстремальною і відбивається поліномом n-ого ступеня, тому буде спостерігатися оптимальна величина сукупних постійних витрат для двох видів продукції.

Цільова функція передбачає мінімальну середню собівартість виробництва обох агломератів та зумовлює оптимальний розподіл завантаженості основних фондів та обсягів виробництва (у співвідношенні 40:60 %).

Розподіл обмежених інвестицій між диверсифікаційними проектами гірничозбагачувального підприємства можна здійснюватися графоаналітичним методом, виходячи з оптимальних обсягів інвестування кожного з проектів, що забезпечуватиме найбільший сумарний прибуток за усіма проектами. Питомі виробничі витрат на продукцію знаходяться у зворотно пропорційній залежності від обсягу капіталовкладень у проекти, що дозволяє визначити економію виробничих витрат при збільшенні обсягів виробництва.

Аналіз структури продукції Орджонікідзевського ГЗКУ відповідно цієї економії свідчить про те, що пріоритет інвестування мають виробництва з більш великим обсягом промислової обробки, що підтверджує доцільність диверсифікації, зумовленої синергетичними ефектами від спільного використання основних фондів і технологій.

Рекомендації щодо використання отриманих результатів

Результати дисертаційного дослідження запропоновані до використання в роботі планово-економічних служб гірничозбагачувальних комбінатів ДАК "Укррудпром" та проектних інститутів.

У фахових виданнях: Прокопенко В.И., Шаповал В.А. К вопросу создания рабочих местна горно-обогатительных комбинатах путем диверсификации производства // Вісник Технологічного університету Поділля.-1998.-№6.-С.89-91.

Прокопенко В.И., Шаповал В.А. Розподіл коштів між альтернативними напрямками диверсифікації виробництва на гірничозбагачувальних підприємствах // Академічний огляд. - 2001.- № 2.-С.61-67.

Шаповал В.А., Кирієнко О.І. До питання диверсифікації виробництва на марганцевих гірничозбагачувальних підприємствах // Зб. наук. праць "Економіка: проблеми теорії та практики". - Дніпропетровськ: Наука і освіта. -2001.-Вип.93.-С.46-50.

Шаповал В.А. Визначення взаємозвязку між фондорентабельністю і рентабельністю продукції // Зб. наук. праць "Економіка: проблеми теорії і практики". - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - Вип. 173.-С.47-50.

Опубліковано в інших виданнях: Шаповал В.А. Оценка эффективности использования основных фондов на Орджоникидзевском ГОКЕ // Матер. міжвуз. наук.-практ. конф. "Становлення української економіки". - Дніпропетровськ.-1996.-С.30.

Шаповал В. А. Влияние основных фондов на технико-экономические показатели горнообогатительного производства марганцевого концентрата // Придніпровский науковий вісник.-1996.-№5 (5). - С.13.

Шаповал В. А. Направления развития горнообогатительного предприятия в современных условиях хозяйствования // Сб. науч. трудов межд. наук.-практич. конф. НГА Украины "ХХІ столетие - проблемы и перспективы освоения месторождений полезных ископаемых". - Днепропетровск: РИК НГА Украины.- 1998.-№ 3.-Т. 7.- С.86-91.

Шаповал В. А. К вопросу о накоплении и использовании амортизационного фонда на горнообогатительном комбинате //Вісник Дніпропетровського університету: Економіка. - 1998.-Вип.2.-С.47-52.

Курашов С.В., Шаповал В. А. Структура технолого-экономических показателей производственно-хозяйственной деятельности горно-обогатительных комбинатов Кривбасса // Вісник Дніпропетровського університету: Економіка. - 1999.-Вип.3.-С. 103-108.

Шаповал В. А., Цупров И.И. Эколого-экономический аспект деятельности горно-обогатительных комбинатов // Науковий вісник НГА України. - Дніпропетровськ. -2000.-№1.-С. 64-66.

Шаповал В. А., Кириенко И.С. Оптимизация горнообогатительного производства как фактор развития предпринимательской деятельности предприятия / В кн. Кириенко И.С. Режим работы марганцевых карьеров. - Днепропетровск: Наука и образование.-2000.-С.197-204.

Шаповал В.А. Исследование комплексного использования природных ресурсов в плане устойчивого состояния экономики горнообогатительного производства. Экономический анализ дополнительных производств в ОАО “Орджоникидзевский горно-обогатительный комбинат” / В кн. Прокопенко В.И., Кривошеевой А.А. Экономическая оценка потерь рудного сырья. - Днепропетровск: Наука и образование, 2001.- С.171-188.

Прокопенко В.И., Шаповал В.А К установлению объема производства при диверсификации деятельности горно-обогатительных комбинатов // Матеріали другої міжнар. наук.-практ. конф. "Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації". - Економічний вісник НГА України. - Дніпропетровськ: РВК НГА України.-2001.-№2.-Т.1.- С.40-42.

Прокопенко В.И., Шаповал В.А. Стратегия деятельности горно-обогатительных предприятий и принципы устойчивого развития // Матер. міжн. наук.-практ. конф. "Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель". - Дніпропетровськ, 2002.-С.51-53.

У працях, опублікованих у співавторстві, особисто автором виконано: [2] - аналітичні дослідження розподілу обмеженого обсягу інвестицій між диверсифікаційними проектами;

[1,3,11] - теоретичне обґрунтування доцільності диверсифікації виробництва гірничозбагачувального комбінату та важелів, що сприяють підвищенню ефективності використання його наявних основних фондів;

[9] - аналіз процесу формування продукції і використання ресурсів гірничозбагачувального виробництва у взаємозвязку з техніко-економічними показниками;

[13] - визначення критерію економічної ефективності початкових етапів диверсифікації виробництва гірничозбагачувального підприємства;

[10,14] - дослідження додаткових ефектів, що зумовлюються диверсифікацією виробництва Орджонікідзевського ГЗКУ.