Підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону - Автореферат

Слід зазначити, що енергетичний потенціал не є постійною величиною і змінюється в залежності від ступеня розвіданості запасів енергетичних ресурсів і наявності технологій, технічних засобів, мереж, кадрової складової, що дозволяють належним чином ці ресурси використовувати. Існуючі результати наукових досліджень, незважаючи на їх теоретичну і практичну цінність, не відбивають сутності самого визначення енергетичного потенціалу регіону, не розкривають належним чином значення енергозбереження і використання альтернативних джерел енергії на відповідній території. Підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу регіону, у тому числі й через впровадження енергозберігаючих проектів та диверсифікацію джерел енергії, є одним із найважливіших факторів, що забезпечує гармонійний та збалансований розвиток території. Враховуючи те, що подальше покращення якості життя населення у регіоні, забезпечення сталого розвитку економіки та соціальної сфери неможливі без належного ресурсного забезпечення, саме підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу регіону шляхом впровадження енергозберігаючих технологій та застосування нетрадиційних джерел енергії є одним із актуальних завдань сьогодення, а його недостатня розробленість як у теоретичному, так і в методичному аспектах, визначили мету, задачі і зміст дисертаційної роботи. Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі і нормативні документи, що регулюють питання розвитку регіонів, енергозбереження; статистичні дані про стан економіки Донецької області, які дозволили зробити певні висновки щодо використання енергетичного потенціалу регіону і значення енергозбереження і використання альтернативних видів енергії у вирішенні завдання енергозабезпечення великого промислового регіону.Природні ресурси - це всі ті елементи, властивості або результати функціонування природних систем, що використовуються або можуть бути використані в майбутньому для одержання сировини, палива, енергії, продовольства і т.п. Під енергетичним потенціалом розуміється сукупність розвіданих запасів енергетичних корисних копалин (вугілля, нафти, газу, сланців, торфу), гідроресурсів, нетрадиційних джерел енергії (термальні води, енергія сонця, прибою, вітрова енергія і т.д.), комплексу інженерних споруд, технологій і кадрової складової, що дозволяють здійснювати одержання, передачу і доведення до кінцевого користувача усіх видів енергії. Енергетичний потенціал є величиною непостійною: зі зміною ступеня развіданості ресурсів і технологій їхнього видобутку величина енергетичного потенціалу може зменшуватися; розвиток нетрадиційних технологій одержання енергії сприяє збільшенню енергетичного потенціалу регіону. Основним напрямком підвищення енергетичного потенціалу регіону і його енергетичної безпеки є використання нетрадиційних джерел енергії, а саме: використання енергії вітру (вітроенергетика), використання енергії Сонця (геліоенергетика), одержання біогазу, а також мала гідроенергетика. Незважаючи на те, що існують значні резерви підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу, можна стверджувати, що Донецька область залишається самодостатнім в енергетичному плані регіоном і має певний рівень енергетичної безпеки.Сутність поняття енергетичного потенціалу регіону запропоновано визначати наступним чином: енергетичний потенціал регіону - це сукупність розвіданих запасів енергетичних корисних копалин (вугілля, нафти, газу, сланців, торфу), гідроресурсів, нетрадиційних джерел енергії (термальні води, енергія прибою, вітрова енергія і т.д.), комплексу інженерних споруд і технологій, кадрової складової, що дозволяють здійснювати одержання, передачу і доведення до кінцевого користувача усіх видів енергії. Визначення сутності енергетичного потенціалу дозволяє конкретизувати дослідження його стану в регіоні, перспектив та шляхів підвищення ефективності використання. На основі аналізу наявних ресурсів Донецької області зроблено висновок про те, що енергетичний потенціал достатній для ефективного функціонування виробничого комплексу регіону і забезпечення потреб комунально-побутового сектора і населення. Поряд із цим підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу є нагальною необхідністю, оскільки за умов виснаження традиційних видів палива і неможливості подальшого екстенсивного розвитку паливно-енергетичного комплексу лише цей шлях може забезпечити достатнє і безперервне забезпечення енергією всі галузі господарства та населення. Механізм фінансування енергозбереження в регіоні не повністю відповідає сучасним вимогам і має бути удосконалений, оскільки на даному етапі недостатньо розвинена система відповідних організаційних структур та правових актів, які б забезпечували підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації дано нове вирішення науково-практичної задачі, що складається з теоретичного обґрунтування, методичної проробки та емпіричного підтвердження основних засад використання енергопотенціалу регіону та забезпечення на його основі стійкого розвитку регіональної економіки.

На основі проведеного дослідження сформульовані наступні висновки: 1. Сутність поняття енергетичного потенціалу регіону запропоновано визначати наступним чином: енергетичний потенціал регіону - це сукупність розвіданих запасів енергетичних корисних копалин (вугілля, нафти, газу, сланців, торфу), гідроресурсів, нетрадиційних джерел енергії (термальні води, енергія прибою, вітрова енергія і т.д.), комплексу інженерних споруд і технологій, кадрової складової, що дозволяють здійснювати одержання, передачу і доведення до кінцевого користувача усіх видів енергії. Визначення сутності енергетичного потенціалу дозволяє конкретизувати дослідження його стану в регіоні, перспектив та шляхів підвищення ефективності використання.

2. На основі аналізу наявних ресурсів Донецької області зроблено висновок про те, що енергетичний потенціал достатній для ефективного функціонування виробничого комплексу регіону і забезпечення потреб комунально-побутового сектора і населення. Поряд із цим підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу є нагальною необхідністю, оскільки за умов виснаження традиційних видів палива і неможливості подальшого екстенсивного розвитку паливно-енергетичного комплексу лише цей шлях може забезпечити достатнє і безперервне забезпечення енергією всі галузі господарства та населення. Найбільш перспективними напрямками вирішення проблеми підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу регіону є диверсифікація джерел енергії, у першу чергу, використання нетрадиційних, та впровадження енергозбереження на всіх стадіях її виробництва, транспортування та використання.

3. Істотне значення для визначення ефективності процесів регіонального управління має визначення енергоефективності як зниження витрати енергоресурсів при неухильному зростанні і підвищенні якості виробленої продукції і послуг, що надаються, що позитивно впливає на якість життя населення у регіоні. Саме енергоефективність є важливим фактором енергетичної безпеки регіону, також цей показник впливає на рівень економічного розвитку регіону та соціальну стабільність, що, у свою чергу, обумовлюють підвищення якості життя.

4. Визначено, що соціальна ефективність енергозбереження міститься у забезпеченні й укріпленні соціальної стабільності шляхом постійного зростання реального рівня життя населення за рахунок зниження обсягу коштів на оплату за енергоносії, а також поліпшення стану довкілля і обумовленого цим покращення показників здоровя. Якщо питання оплати енергоносіїв та комунальних послуг є актуальним для всієї держави, то для такого регіону, як Донецька область, є виключно важливим вирішення екологічних проблем, тому що саме підприємства, які є найбільш значимими у структурі енергетичного потенціалу (підприємства видобувної промисловості та теплові електростанції) завдають найбільшої шкоди довкіллю.

5. Механізм фінансування енергозбереження в регіоні не повністю відповідає сучасним вимогам і має бути удосконалений, оскільки на даному етапі недостатньо розвинена система відповідних організаційних структур та правових актів, які б забезпечували підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону. З метою удосконалення інвестиційної діяльності та вирішення практичних завдань щодо впровадження енергозберігаючих технологій доцільно було б розширити функції "Фонду енергозбереження ім. В.І. Вернадського", який має достатній кадровий потенціал для реалізації відповідних заходів.

6. Заходи щодо активізації джерел енергозбереження повинні прийматися як на державному рівні, так і на рівні регіону, у звязку з чим особлива увага повинна приділятися підвищенню економічної самостійності регіонів. Так, доцільно розробляти регіональні програми підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу регіону з виділенням відповідних заходів, джерел фінансування та організаційного забезпечення в залежності від пріоритетів та потреб регіону. Можна стверджувати, що саме регіональний рівень у питаннях підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу має вирішальне значення, і лише за умови відповідної енергоефективності можна вирішувати питання про використання енергетичного потенціалу країни в цілому.

7. Система правової регламентації заходів з енергозбереження у регіоні є необхідною складовою підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу. У звязку з цим запропоновано місцевим органам влади розробити низку документів, які б регламентували всі аспекти даного питання, включаючи створення і функціонування відповідних організаційних структур, а також механізми фінансування заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу і, в першу чергу, на енергозбереження.

8. З огляду на достатній ступінь розвіданості запасів енергетичних корисних копалин у регіоні, особливої уваги заслуговує розвиток нетрадиційних видів енергії, а також удосконалення технологій, спрямованих на енергозбереження у традиційних галузях енергетики. Упровадження нетрадиційних технологій, зокрема, використання сонячної енергії та енергії вітру, здатне підвищити конкурентоспроможність продукції, при виробництві якої особливе значення мають екологічні фактори. Позитивну роль у можливості поширення робіт у цьому напрямку відіграє певна забезпеченість Донецької області такими джерелами нетрадиційної енергії.

Отримані залежності, закономірності, сформульовані визначення, принципи і вимоги до методичних засад підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону визначають наукову новизну проведеного дослідження. Отримані результати, виявлені недоліки, розроблені заходи щодо підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону шляхом енергозбереження становлять практичну площину наукової значущості проведеного дослідження.

Логвиненко В.И. Развитие энергосбережения в регионе: Монография. - Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2005. - 120 с.

Логвиненко В.И. Социальная эффективность энергосбережения // Збірник наукових праць Донецької державної академії управління. Серія “Економіка”. Вип. 29 “Управління економікою регіону та підприємства” - Донецьк: ДОНДАУ, 2003. - Т. IV. - С. 158-165.

Амитан В.Н., Логвиненко В.И. Проблемы энергоэффективности крупного промышленного региона // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Серія “Економіка”. Вип. 34 “Економіка та маркетинг підприємства і території”. - Донецьк: ДОНДУУ. - 2004. - Т.V. - С. 33-44. (Особистий внесок здобувача: визначення стратегічних напрямків підвищення енергоефективності промислового регіону).

Логвиненко В.И., Амоша А.И., Янко С.В. Актуальные проблемы привлечения инвестиций в угольную промышленность // Економіка промисловості. - 2002. - № 4 (18). - С. 80-86. (Особистий внесок здобувача: аналіз інвестиційної привабливості вугільної промисловості).

Байсаров Л.В., Логвиненко В.И. О путях решения проблемы привлечения инвестиций в угольную отрасль // Уголь Украины. - 2002. - № 12 (552). - С. 21. (Особистий внесок здобувача: дослідження джерел інвестування вугільної промисловості).

Амоша А.И., Логвиненко В.И., Корзун А.В. Современный организационно-экономический механизм инвестирования предприятий угольной промышленности // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАНУ, 2002. - С. 34-48. (Особистий внесок здобувача: регіональний аспект функціонування організаційно-економічного механізму інвестування підприємств вугільної промисловості).

Логвиненко В.И., Грядущий Б.А., Чехлатый Н.А., Мялковский В.И. Состояние и основные направления энергосбережения на угольных предприятиях // Уголь Украины. - 2004. - №4 (568). - С. 19-23. (Особистий внесок здобувача: аналіз можливостей енергозбереження на вугільних підприємствах).

Логвиненко В.И., Грядущий Б.А. Энергопотребление и энергосбережение на угольных предприятиях // Уголь Украины. - 2003. - № 11 (563). - С. 26-28. (Особистий внесок здобувача: обґрунтування економічної доцільності енергозбереження на вугільних підприємствах).

Абдулин М.З., Амитан В.Н., Логвиненко В.И. Эффективность применения струйно-нишевой технологии горения газов на объектах Донецкой области // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДОННУ, 2005. - Ч. ІІ. - С. 657-662. (Особистий внесок здобувача: аналіз економічних аспектів застосування струменево-нішевої технології горіння газів).

Логвиненко В.И. Проблемы развития производства угольной продукции в условиях государственного управления // Старопромислові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції: Матеріали міжнародної наукової конференції (25 квітня 2003 р.). - Донецьк: ДОННУ. - 2003. - С. 14-20.

Логвиненко В.И. Перспективы развития энергоэффективности крупного промышленного региона // Энергоэффективность крупного промышленного региона: Материалы международной конференции (7-9 июня 2004 г.). - Донецк: Донецкое региональное отделение Академии технологических наук Украины, Общественный фонд энергосбережения им. В.И. Вернадского. - 2004. - С. 5-12.

Логвиненко В.И. Влияние энергосбережения на экономический рост // Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития: Материалы международной научно-практической конференции (20 ноября 2003 г.). - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ООО “Юго-Восток, ЛТД”. - 2003. - С. 172-174.