Підвищення ефективності управління підприємствами соціальної інфраструктури - Автореферат

Ефективність функціонування системи управління підприємствами соціальної інфраструктури залежить від ряду чинників, таких як рівень підготовки та згуртованості управлінської команди, її технічне та програмного оснащення, масштаби застосування сучасних методів з розробки і прийняття управлінських рішень. Удосконалення техніко-інформаційного обладнання менеджерів, впровадження нового прогресивного інструментарію управління являються тими чинниками, які дозволяють швидко реагувати на зміни в сучасних складних умовах господарювання та, внаслідок цього, підвищити ефективність роботи підприємств соціальної інфраструктури. Серед підприємств соціальної інфраструктури особливо виділяються підприємства, які здійснюють міські пасажирські перевезення та транспортне обслуговування населення. Наявний арсенал методів моделювання, який використовується в управлінні підприємствами, недостатньо адаптований до особливостей та специфіки підприємств соціальної інфраструктури. Особливості підприємств соціальної інфраструктури, як обєкта управління, полягають в низькому рівні детермінованості процесів, які відбуваються, високій соціальній значущості результатів діяльності підприємств, постійному обслуговуванню змінних потоків попиту на послуги підприємств, високій динамічності виробничого процесу, що потребує швидкого прийняття рішень, необхідності застосування високоефективних інструментів мотивації використання складних систем внаслідок постійного контролю за їх роботою.Підприємства, які здійснюють пасажирські перевезення, є найбільш значним сектором підприємств соціальної інфраструктури, які надають такий вид послуг, що стосуються більшості населення. Рангова модель передбачає розрахунок еталонної системи показників, яка є базою для оцінки ефективності функціонування системи управління підприємствами соціальної інфраструктури. До цих недоліків слід віднести несистемний підхід до формування показників оцінки функціонування підприємства, відсутність механізмів автоматизованого первинного обліку та аналізу оперативної обставини, відсутність можливості оперативно контролювати роботу підприємства на місці послуг, що надаються, використання застарілої методології формування інтегральних показників для комплексної оцінки якості управління роботою підприємства. Найважливішою характеристикою ефективності управління підприємствами соціальної інфраструктури є повнота задоволення потреб населення в послугах цих підприємств та ціна послуг, що надаються. Аналіз застосування моделей в організації управління підприємствами соціальної інфраструктури показав, що використовувані моделі недостатньо адаптовані до особливостей цих підприємств, не враховують їх соціальну специфіку, багатофакторність та багатокритеріальність оцінки їх функціонування.Проведені дослідження дозволили виявити специфіку підприємств соціальної інфраструктури як обєкта управління, що полягає у наявності постійного потоку попиту на послуги цих підприємств, соціальної спрямованості та значущості послуг, в особливостях використання та маневру наявного виробничого фонду. До числа найважливіших чинників, які визначають функціонування підприємств соціальної інфраструктури, віднесено особливості соціальної політики, яка впроваджується в конкретному регіоні, наявність економічних обмежень на зміну цін послуг, жорстка замкнутість ринку, яка не дозволяє проникати на нього підприємствам з інших регіонів та загострювати конкурентну боротьбу за споживача. В дисертаційній роботі обгрунтовано доцільність та запропоновано методику використання рангових моделей, застосування яких дозволяє одержати інтегровані оцінки щодо якості функціонування систем управління та підприємств соціальної інфраструктури в цілому, побудувати на цій основі спеціальні автоматизовані підсистеми підтримки прийняття управлінських рішень у галузі розвитку підприємств, розробки стратегії їх діяльності.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

1. Проведені дослідження дозволили виявити специфіку підприємств соціальної інфраструктури як обєкта управління, що полягає у наявності постійного потоку попиту на послуги цих підприємств, соціальної спрямованості та значущості послуг, в особливостях використання та маневру наявного виробничого фонду. До числа найважливіших чинників, які визначають функціонування підприємств соціальної інфраструктури, віднесено особливості соціальної політики, яка впроваджується в конкретному регіоні, наявність економічних обмежень на зміну цін послуг, жорстка замкнутість ринку, яка не дозволяє проникати на нього підприємствам з інших регіонів та загострювати конкурентну боротьбу за споживача.

2. Методи забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень на підприємствах соціальної інфраструктури на цей час в основному базуються на емпіричному досвіді управлінського персоналу, використанні математичних моделей без достатньої їх адаптації до специфіки обєктів управління, побудуванні відповідної інформаційної бази та застосуванні сучасних досягнень у компютерних технологіях.

3. В дисертаційній роботі обгрунтовано доцільність та запропоновано методику використання рангових моделей, застосування яких дозволяє одержати інтегровані оцінки щодо якості функціонування систем управління та підприємств соціальної інфраструктури в цілому, побудувати на цій основі спеціальні автоматизовані підсистеми підтримки прийняття управлінських рішень у галузі розвитку підприємств, розробки стратегії їх діяльності.

4. Для підвищення ефективності управління підприємствами соціальної інфраструктури обгрунтовано доцільність та визначено основні методичні положення побудування автоматизованих систем підтримки прийняття управлінських рішень. Основу цієї системи складають сформовані за спеціальними технологіями системи збору, обробки та накопичення інформації про хід виробничого процесу, які дозволяють приймати оптимальні рішення щодо управління підприємством як в оперативному режимі, так і на довгострокову перспективу.

5. Прийняття ефективних управлінських рішень на довгострокову перспективу та визначення стратегії розвитку підприємства в автоматизованій підсистемі стратегічного планування забезпечуються за рахунок використання спеціальних моделей прогнозування змінювання потреб у послугах підприємств соціальної інфраструктури та розрахунку на цій основі оптимальних планів розвитку підприємства. Розробки та моделі реалізовані на базі підприємств, які здійснюють пасажирські перевезення.

6. Ефективність оперативного управління в автоматизованому режимі забезпечується на основі використання розроблених здобувачем спеціальних динамічних моделей, які дозволяють розрахувати оптимальні короткострокові плани з урахуванням поточних обставин та в реальному режимі часу з мінімальними витратами ліквідовувати збої, які виникають в ході виробничого процесу.

Впровадження всього комплексу розробок по підвищенню ефективності управління підприємствами соціальної інфраструктури на основі створення автоматизованої системи підтримки прийняття рішень та використання спеціально розроблених математичних моделей проводилось на базі Луганського автопасажирського підприємства. Проведена апробація показала ефективність та працездатність розробок, готовність до практичного використання.

1. Рязанцева Н.А. Ранговая модель в оценке хозяйственной деятельности предприятий социальной инфраструктуры. // Автоматизація і компютеризація. - Луганськ: Східноукраїнський державний університет, 1998. - С. 34-38.

2. Рязанцева Н.А. Динамическая модель оптимизации оперативного управления предприятиями социальной инфраструктуры // Автоматизація і компютеризація. - Луганськ: Східноукраїнський державний університет, 1998. - С. 31-34.

Рязанцева Н.А. Совершенствование работы пассажирского транспорта в регионе // Бизнес-информ. - 1998. - №12. - С. 49-50.

Рязанцева Н.А., Велигура А.В. Оптимизация решений по управлению городскими автопассажирскими перевозками // Збірник наукових праць Східноукраїнського державного університету. Сер. Безпека життєдіяльності. - Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 1998. - У 2 ч. Ч. 2. - С.135-138.

Особистий внесок автора: запропоновано динамічну модель розподілу обмеженої кількості рухомого складу з метою оперативного керування перевізним процесом.

Гончаров В.Н., Рязанцева Н.А. Совершенствование организации городских автобусных перевозок // Материалы Международ. науч.-практ. конф. "Город и транспорт". - Часть 1. - Омск: Сибирский автодорожный институт, 1996. - С. 13-15.

Особистий внесок автора: виявлено резерви підвищення соціально-економічної ефективності місцевого пасажирського транспорту, надано аналіз техніко-економічних показників роботи автобусів м. Луганська.

Гончаров В.Н., Рязанцева Н.А. Моделювання економічної ефективності міських автобусних перевезень. // Тези доповідей Міжнар. наук. техн. конф. "Проблеми транспорту та шляхи їх вирішення". - К.: Київський автодорожній інститут, 1994. - С. 199-200.

Особистий внесок автора: запропоновано модель оцінки економічної ефективності місцевих автобусних перевезень, надано результати апробації моделі на прикладі автопасажирського транспортного підприємства м. Луганська.

Гончаров В.Н., Рязанцева Н.А. Исследование и оценка резервов повышения эффективности работы автопассажирских предприятий // Тези Міжнарод. наук.-практ. конф. "Університет і регіон". - Луганськ, 1994. - С. 178-180.

Особистий внесок автора: надано та проаналізовано дані економічного забруднення навколишнього середовища пасажирським автотранспортом.

Гончаров В.Н., Рязанцева Н.А., Ищук И.Г. Организационно-экономические резервы повышения эффективности городских автопассажирских перевозок. // Тезисы науч.-практ. конф. "Повышение эффективности работы транспортного комплекса в условиях рынка". - Омск.: Сибирский автодорожный институт, 1992. - С. 33-34.

Особистий внесок автора: подано короткий огляд функціонування пасажирського автотранспорту м. Луганська, доведено необхідність впровадження програмно-технічного комплексу по врахуванню пасажиропотоку.

Гончаров В.Н., Рязанцева Н.А. Социально-экономическая оценка эффективности использования водителя-контролера на пассажирском транспорте // Вестник Восточноукраинского государственного университета. Сер. Экономика. - Луганск: ВУГУ, 1996. - Отдельный выпуск №1. - С. 62-65.

Особистий внесок автора: надано результати обробки анкетування водіїв автобусів з метою обгрунтування впровадження в практику контролювання сплати пасажирами проїзду у громадському транспорті за допомогою датчика-компостера.

Ищук И.Г., Савченко В.Т., Рязанцева Н.А. Автотранспорт как источник экологической напряженности в городе // Тезисы Респ. науч.-метод. конф. "Экологическая подготовка специалистов в инженерных вузах". - Луганск: Центр НТТМ ЛМСИ. - 1991. - с. 101.

Особистий внесок автора: розробка математичної моделі системи "автомобіль - шлях - місто" для обробки наслідків досліджень акустичного фону у місті.

Размещено на .ru