Підвищення ефективності та безпечності фармакотерапії кордароном ішемічної хвороби серця, ускладненої частими рецидивами миготливої аритмії, за допомогою метопрололу - Автореферат

Одним із ефективних засобів для тривалої профілактичної терапії нападів МА, за даними більшості дослідників, вважається аміодарон (кордарон) - ААП ІІІ класу за класифікацією E. Провести комплексне клініко-інструментальне обстеження хворих на ІХС, ускладнену частими рецидивами МА, з визначенням: структурно-функціонального стану серця за даними ехокардіографії, циркадності порушень серцевого ритму та вегетативної регуляції за даними добового моніторування ЕКГ і стану реполяризації шлуночків серця за допомогою дисперсії інтервалу Q-T. Проаналізувати антиаритмічну ефективність монотерапії кордароном у хворих на ІХС з частими рецидивами МА та безпечність його тривалого призначення. ішемічний серце кордарон аритмія Оцінити фармакодинамічну взаємодію комбінації кордарону з метопрололом у хворих на ІХС з частими рецидивами МА, рефрактерними до монотерапії кордароном. Уперше у вітчизняній практиці проаналізовано ефективність превентивної антиаритмічної терапії (ААТ) кордароном у хворих на ІХС, ускладнену частими рецидивами МА, в умовах динамічного моніторного спостереження.Контроль безпечності тривалого застосування кордарону здійснювали, виконуючи рентгенографію органів грудної порожнини (через 8 місяців прийому), оцінюючи показники функції зовнішнього дихання (за даними спірографії) 1 раз на 3 місяці та функціональний стан печінки (рівень загального білірубіну, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази) через кожний місяць. Ефективність комбінації кордарону та метопрололу оцінювалась через 3 місяці за критеріями, наведеними для монотерапії кордароном. Кордарон ("Санофі-Синтелабо", Франція) вводили щоденно протягом 5 днів на тиждень внутрішньошлунково на розчині крохмалю в дозі 10 мг/кг - 3 місяці (n=28), в дозі 5 мг/кг - 4 місяці (n=35). Подальші інструментальні дослідження дозволили виявити предиктори виникнення частих рецидивів МА у хворих на ІХС: 1) збільшення кількості епізодів надшлуночкових екстрасистол (більше 206 за годину); 2) зменшення циркадного індексу (відношення ЧСС в активний період доби до ЧСС в нічний час) менше 1,07; 3) гіперсимпатикотонія (збільшення індексу напруги (ІН), амплітуди моди (АМО), співвідношення LF/HF), зменшення SDNN-Index та гіпопарасимпатикотонія (зменшення RMSSD та тріангулярного індексу (ТІ)) як в активний період доби, так і в нічний час; 4) збільшення індексу лівого передсердя (ІЛП) за даними ехокардіографії (більше 2,08 см/м2); 5) збільшення часової дисперсії фактичного та корегованого інтервалів Q-Т (фактичного - більше 0,064 с, корегованого - більше 0,073 с1/2). Клінічні спостереження за хворими на ІХС, що вживали кордарон протягом 8 місяців, показали, що у 52 (65,0%) пацієнтів препарат, крім антиаритмічних властивостей, проявляв і антиангінальний ефект.У дисертації вирішується проблема ефективної та безпечної превентивної антиаритмічної терапії у хворих на ІХС, ускладнену частими рецидивами миготливої аритмії, в двох варіантах: монотерапія кордароном та комбінована терапія - кордарон метопролол. Позитивна дія кордарону при застосуванні протягом 8-ми місяців у низьких підтримуючих дозах (200 мг на добу) проявляється у вигляді зменшення частоти нападів та функціонального класу стенокардії, негативного хронотропного впливу (характеризується достовірним зменшенням мінімальної, максимальної та середньодобової частоти серцевих скорочень), симпатиколітичного (зменшення індексу напруги, амплітуди моди, співвідношення спектральних показників), парасимпатикотонічного (збільшення стандартного відхилення різниці послідовних R-R інтервалів, індексу стандартного відхилення R-R інтервалу та тріангулярного індексу), позитивного гемодинамічного і антиремоделюючого ефектів (зменшення індексів кінцево-систолічного розміру лівого шлуночка та лівого передсердя, товщини міжшлуночкової перетинки в діастолу). Чинниками, що сприяють рефрактерності до антиаритмічної монотерапії кордароном у хворих на ІХС, є: рівень систолічного АТ вище 147 мм рт.ст.; високий функціональний клас серцевої недостатності (III і вище), який визначався до початку лікування; низька якість життя хворого, оцінена в балах (38 балів та більше); показник HFN вночі більше 40% та відсутність ЕКГ-ознак гіпертрофії лівого передсердя. Часті рецидиви миготливої аритмії у хворих на ІХС переважно спостерігаються у пацієнтів похилого віку, при наявності супутньої гіпертонічної хвороби, зниженні циркадного індексу, вираженій симпатикотонії в денний та нічний час, збільшенні індексу лівого передсердя, часової дисперсії фактичного та корегованого інтервалів Q-T. Застосування цієї комбінації протягом 3-х місяців справляє позитивний симпатиколітичний (зменшення співвідношення спектральних показників, значення низькочастотного спектру у нормалізованих одиницях), парасимпатикотонічний (збільшення тріангулярного індексу, значення високочастотного спектру у нормалізованих одиницях), позитивний гемодинамічний і антиремоделюючий ефекти (зменшення індексів кінцево-систолічного та кінцево-діастолічного розмірів лівого шлуночка, л

Основний зміст роботи