Обґрунтування науково-методичних положень та розробка практичних пропозицій щодо підвищення ефективності розвитку промислового садівництва та ринку конкурентоспроможної садівницької продукції. Складова продовольчого забезпечення населення держави.
Аннотация к работе
Враховуючи ці особливості, Україна має можливість забезпечити не тільки власні потреби в продукції цієї галузі, а й експортувати її. Це в найбільшій мірі відноситься до південних областей України, зокрема Херсонської, яка володіє винятковими ґрунтово-кліматичними умовами для успішного ведення промислового садівництва. В умовах, коли все більше посилюється конкуренція між товаровиробниками, у садівництві на перший план постає проблема конкурентоспроможного виробництва плодів і ягід за якістю та собівартістю. Однак, з огляду на особливості та тенденції сучасних змін у розвитку промислового садівництва, дослідження комплексу питань щодо посилення впливу організаційно-економічних засад на розвиток та функціонування галузі, пошук резервів підвищення її ефективності, конкурентоспроможності, обґрунтування маркетингових стратегій функціонування набувають виняткової актуальності. У процесі дослідження були використані наступні методи: діалектичний та абстрактно-логічний (для обґрунтування теоретичних основ дисертаційної роботи та висновків); монографічний, історичний, графічний (для здійснення ретроспективного аналізу та визначення тенденцій розвитку галузі); SWOT-аналізу (для виявлення слабких і сильних сторін, викликів і переваг галузі промислового садівництва); економіко-статистичні (для визначення економічної ефективності промислового садівництва та ринку його продукції); економічного районування (для аналізу розміщення та спеціалізації галузі); маркетингові методи (для оцінки і прогнозу регіонального ринку плодів та ягід).У першому розділі «Наукові засади формування та функціонування промислового садівництва» поглиблено наукові засади формування та ефективності розвитку промислового садівництва, обґрунтований організаційно-економічний механізм його розвитку, а також охарактеризовано методичні засади оцінки ефективності, збалансованості та конкурентоспроможності промислового садівництва та його продукції. Всебічне врахування чинників та проявів функціонування промислового садівництва (скорочення насаджень, недостатнє відновлення садів, уніфікація породно-сортової структури, падіння показників ефективності виробництва, збільшення обсягів імпортованої продукції, зменшення платоспроможного попиту та рівня споживання плодів і ягід) дозволило обґрунтувати основні принципи розвитку галузі, а саме: самоокупність, прозорість, цивілізована торгівля, господарська незалежність, логістична підтримка, конкурентоспроможність, стандартизація продукції. У структурі їх виробництва садівництву має належати до 70,0 % обсягів товарної продукції, великі площі багаторічних насаджень - до 700 га. У дорадчих чи маркетингових службах садівництва на галузевому рівні виділяються підрозділи з дослідження умов реалізації продукції на ринку, попиту і пропозиції на продукцію; визначення показників конкурентоспроможності; оцінки можливих ризиків і загроз; планування збуту, товарообігу, сервісного обслуговування клієнтів; підготовки рекомендацій щодо стимулювання попиту, удосконалення умов і каналів реалізації; створення і впровадження маркетингових програм. Методичні засади оцінки ефективності функціонування галузі промислового садівництва ґрунтуються на визначенні, насамперед, співвідношення між сукупним попитом і сукупною пропозицією і визначення на цій основі ефективності галузі (дефіцит, баланс, профіцит продукції); розмірів виробництва (площі під садами, їх структура, концентрація, обсяги виробництва); питомої ваги вітчизняного виробництва у забезпеченні внутрішнього попиту на садівницьку продукцію; еластичності попиту та пропозиції садівницької продукції за ціною та іншими факторами; урожайності та її динаміки; конкурентоспроможності продукції підприємства, галузі через показники собівартості, ціни, якості продукції, рентабельності і дохідності виробництва; обсягів споживання садівницької продукції за видами та споживачами; фінансових показників функціонування галузі; відповідності якісних показників виробництва та продукції вітчизняним та міжнародним стандартам.До них відносяться значна залишкова вартість багаторічних насаджень, великий термін віддачі від інвестованих коштів, залежність формування породно-сортового складу насаджень від агрокліматичних умов, значна інтенсивність застосовуваної механізованої та ручної праці, позитивна роль садів у раціональній організації сільських територій. Враховуючи різноманітну породно-сортову структуру садів, вони можуть розміщуватися згідно концепцій: орієнтації на споживача, сировинної орієнтації, транспортної орієнтації, орієнтації на робочу силу. Це повязано із необхідністю реагування виробництва на вимоги ринку, більш повного задоволення попиту споживачів, скорочення непродуктивного періоду і більш швидкої окупності капітальних вкладень. Маркетинг у промисловому садівництві розглядається як ефективний засіб для створення таких звязків між виробництвом і споживанням, які забезпечують відповідність обсягів, якості і видів виробленої садівницької продукції потребам споживача. Методичні засади оцін