Підвищення ефективності міських пасажирських перевезень на основі удосконалення організації руху автобусів - Автореферат

Головна мета активізації перевезень міським пасажирським транспортом (МПТ) полягає у переключенні частини пасажиропотоків з індивідуального на транспорт загального користування і у створенні більш збалансованої транспортної системи, що знижує екологічне навантаження на міське середовище, підвищує швидкість і безпеку поїздок. До обєктивних чинників, що сприяють розвитку міських маршрутних пасажирських перевезень (ММПП) в Україні, поряд з ростом рухомості жителів міст і вартості використання індивідуальних АТЗ, відноситься також прагнення підвищити рівень безпеки та комфортності поїздок, наявність відповідного нормативно-правового забезпечення, поліпшення економічного стану країни і її громадян, прийняття конкурсних засад виявлення перевізника та використання резервів раціональної організації руху на маршрутах. До методів організації руху на маршрутах відносять організацію комбінованих режимів руху та режими відправлення транспортних засобів у рейс, що дозволяють підвищити перевізну здатність маршруту, поліпшити рівень транспортного обслуговування, надати послуги з врахуванням платоспроможності населення та зменшити витрати транспортних підприємств на перевезення. Тому тема дисертаційної роботи, яка спрямована на розробку методики раціональної організації руху на маршрутах міського транспорту, що враховує поведінку учасників перевезень, а також дозволяє визначати раціональні параметри маршрутів, є актуальною. Уточнено вплив факторів на вибір пасажиром маршруту переміщення, оцінку тривалості пішохідної складової переміщення з використанням маршрутного таксомотору, що в сукупності з встановленим фактом незалежності середньої відстані поїздки від довжини міського таксомоторного маршруту, дозволило визначити області застосування комбінованих режимів руху на міських маршрутах та режимів відправлення автобусів у рейс.Наведено аналіз сучасного стану розвитку міського пасажирського транспорту, а також досліджень з питань організації міських пасажирських перевезень та методів визначення режимів руху автобусів, обґрунтовано шляхи удосконалення транспортного процесу. На основі аналізу міських пасажирських перевезень обґрунтовані критерії їх ефективності, наведені результати дослідження мотивації вибору сполучення пасажирами, що дозволило виконати моделювання розподілу пасажиропотоку на маршрутах з комбінованим режимом руху. Аналіз досліджень міських пасажирських перевезень свідчить про відмінну, а іноді суперечливу мотивацію основних учасників перевезень (пасажири, перевізники, органи місцевої влади), яка визначається рівнем транспортного обслуговування, продуктивністю роботи транспорту та собівартістю перевезень. Організація міських пасажирських перевезень передбачає з одного боку можливість пасажирам вибирати маршрути переміщення, а з іншого - формувати пасажиропотоки завдяки зміні характеристик маршрутів міського транспорту, що визначає важливість практичного застосування результатів дослідження мотивації вибору пасажирами. На основі виразу (1) та значимих факторів мотивації вибору пасажирами маршруту переміщення розподіл обсягу перевезень між звичайним та таксомоторним режимами руху на міському маршруті визначається залежністю: (2) де тз і tm - відповідно, тривалість переміщення з використанням звичайного режиму руху і таксомоторного; ?з і ?m - вартість проїзду у автобусах із звичайним режимом руху і таксомоторним; із і ім - інтервали руху автобусів розглядуваних режимів руху; ?з і ?m - коефіцієнти динамічного використання місткості автобусів у відповідності до режимів руху; a, b, c, d - емпіричні коефіцієнти, що визначаються за даними обстежень.Після введення вхідних даних (блок 1) і встановлення поточного часу моделювання та кроку розрахунку (блок 2) виконується генерування кореспонденцій по кожній зупинці (блок 3). Кореспонденція, як елемент системи, описується характеристиками просторові координати (місця відправлення і прибуття, вид черги (за видами режимів руху або приоритетна), витрати часу на очікування в черзі, на поїздку і загалом на переміщення. Приоритетна черга формується з кореспонденцій двох інших черг, коли час, що витрачається на очікування певною кореспонденцією перевищує поріг деякого критичного терміну часу. Окремим елементом системи є транспортний засіб, характеристиками якого є: місткість, швидкість руху, наповнення кореспонденціями, просторова координата, час, що витрачається на зупинку та відстій, режим відправлення у рейс, кількість перевезених пасажирів, перелік зупинок, що обслуговуються. На відміну від результатів досліджень попередників встановлено, що застосування режиму руху, який передбачає використання методу швидкісної подачі, не залежить від структури пасажирських кореспонденцій, а визначається нерівномірністю обсягів перевезень за напрямками руху, наявністю дефіциту перевізної здатності маршруту, відношенням інтервалів та швидкостей руху транспортних засобів у звичайному та додатковому режимах руху.1.Аналіз літературних джерел, практичний досвід організації міських перевезень паса

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ