Підвищення ефективності лікування хворих з вперше виявленим дисемінованим і поширеним раком передміхурової залози за допомогою комбінованої хіміогормональної терапії на основі мітоксантрону - Диссертация

.2 Методи дослідження3.1 Показники загальної та вільної від прогресії виживаностіЗалежна від здоровя якість життя у пацієнтів з метастатичним гормонально-наївним раком передміхурової залози, що піддалися комбінованій хіміогормональній терапії на основі мітоксантрону 5.2 Порівняльний аналіз динаміки змін параметрів якості життя в плані поліпшення у пацієнтів обох груп після лікуванняАналіз і узагальнення отриманих результатівНині вважається, що у західному світі більшість чоловіків, у яких діагностується РПЗ, відносяться до пацієнтів з локалізованою формою цього захворювання [1, 2]. У цій популяції тільки у 20 % хворих констатують вперше виявлені метастази при встановленні діагнозу. У 2014 р. в США було діагностовано більше ніж 220 тисяч нових випадків РПЗ (26 % від усіх випадків раку). При цьому 81 % складали локалізовані форми пухлини, в 12 % випадків у пацієнтів були регіональні метастази, а в 4 % - зафіксовано віддалене метастазування [3]. В Україні у 2013 р. з 7786 пацієнтів, що вперше звернулися за допомогою, у 41,6 % діагностували III - IV стадію цього захворювання і потребували паліативного лікування [8].Хоча АДТ є паліативним методом лікування, вона супроводжується нормалізацією рівня сироваткового простат-специфічного антигена (ПСА) більше ніж у 90 % пацієнтів і може призводити до обєктивної відповіді пухлини у 80 % - 90 % [26]. Ці протипухлинні ефекти можуть значно поліпшити залежну від здоровя якість життя (ЯЖ) хворих за рахунок редукції кісткового болю і зменшення частоти ускладнень, повязаних з прогресією рака (патологічний перелом, компресія спинного мозку, обструкція сечових шляхів) [27-29]. Тривалість відповіді пухлини на АДТ при метастатичній хворобі дуже варіабельна, проте в переважній більшості випадків у хворих надалі відзначається прогресія раку впродовж 1-3 років, попри лікування що проводиться [30-32]. Пацієнтів, у яких зафіксована прогресія пухлини на фоні АДТ, відносять до групи кастраційно-резистентного раку, хоча такі пухлини можуть залишатися чутливими до додаткової терапії, спрямованої проти андрогенної стимуляції РПЗ [33-36]. АДТ, що знижує рівень сироваткового тестостерона до кастраційних значень, є інтегральною складовою первинного підходу до системного лікування кастраційно-чутливого метастатичного РПЗ і може бути досягнута або за допомогою хірургічної орхідектомії або за рахунок медикаментозної кастрації (агоністи або антагоністи лютеїнізуючого гормон рилізинг гормону (ЛГРГ) [41-43].Враховуючи, що період початку гормональної резистентності в середньому не перевищує одного року (11,2 місяця; від 5,1 до 28,8 місяців) була запропонована концепція інтермітуючої АДТ (ІАДТ) [58]. Вона ґрунтується на гіпотезі, що переривчастий режим прийому препаратів може відтермінувати розвиток кастраційної резистентності порівняно з постійним використанням АДТ [59-64]. Ще однією перевагою ІАДТ можна вважати меншу токсичність терапії, кращу якість життя і меншу вартість лікування. Ефективність ІАДТ порівняно з постійною АДТ у чоловіків з метастатичним РПЗ вивчена в декількох дослідженнях, але тільки у двох з них залучені пацієнти з поодинокими метастазами і, як кінцева точка, була прийнята загальна виживаність. Одна з цих робіт включала невелику кількість хворих (n=173), тоді як в трайлі SWOG 9346 рандомізовано більше ніж 1500 пацієнтів, у яких було виявлено зниження ПСА після початкової АДТ [65,66].У звязку з тим, що резидуальна продукція андрогенів наднирковими залозами може стимулювати збільшення клітин РПЗ, були спроби поліпшити результати АДТ за рахунок комбінованої або максимальної андрогенної блокади. Декілька досліджень III фази вивчали ефективність первинної МАБ, а порівняння проводилося з пізнім призначенням антагоністів андрогенних рецепторів до АДТ. Три окремих метааналізи, які ґрунтувалися на результатах цих робіт, продемонстрували 3-5 % поліпшення загальної виживаності у пацієнтів з МАБ у порівнянні з однією АДТ [68-70].Рандомізоване клінічне дослідження TAX327 продемонструвало, що доцетаксел у поєднанні з преднізолоном достовірно збільшує загальну виживаність у порівнянні з мітоксантроном і преднізолоном [74]. Результатами роботи SWOG-9916 також було доведено, що лікування доцетакселом, естрамустином і дексаметазоном покращує медіану загальної виживаності на 2,0 місяця в порівнянні з терапією мітоксантроном і преднізолоном [75].Стосовно ефективності лікування метотрексатом треба відмітити, що Sagaster P. і співавторами були опубліковані дослідження, присвячені комбінованій терапії (метотрексат АДТ) порівняно з використанням тільки АДТ у 53 хворих з метастатичним РПЗ [92]. Рівні відповідей пухлин на лікування (повний парціальний стабілізація хвороби) статистично не відрізнялися в обох групах (73,1 % порівняно з 66,7 % відповідно для груп МТХ АДТ і АДТ). Рівні вільної від прогресії виживаності (медіана 18,5 і 23,8 місяців) і загальної виживаності (медіана 37,4 і 36,1 місяця) також достовірно не відрізнялися. При цьому 385 пацієнтів було рандомізовано на групи, які отримували т

Зміст

Анотації

Вступ

Розділ 1. Сучасні підходи до лікування метастатичного гормонально-наївного раку передміхурової залози (огляд літератури)

1.1 Епідеміологія раку передміхурової залози

1.2 Ефективність андрогенної деприваційної терапії

1.3 Інтермітуюча андрогенна деприваційна терапія

1.4 Максимальна андрогенна блокада

1.5 Лікувальні підходи до кастраційно-резистентного раку передміхурової залози

1.6 Андрогенна деприваційна терапія в поєднанні з хіміотерапією у пацієнтів з метастатичним гормонально-наївним раком простати

1.7 Дослідження залежної від здоровя якості життя у пацієнтів з метастатичним раком передміхурової залози

Розділ 2. Матеріал і методи дослідження

Розділ 5. Залежна від здоровя якість життя у пацієнтів з метастатичним гормонально-наївним раком передміхурової залози, що піддалися комбінованій хіміогормональній терапії на основі мітоксантрону

5.1 Показники залежної від здоровя якості життя у пацієнтів i і ii груп до лікування

5.2 Порівняльний аналіз динаміки змін параметрів якості життя в плані поліпшення у пацієнтів обох груп після лікування

5.3 Порівняльний аналіз динаміки змін параметрів якості життя в плані погіршення у пацієнтів обох груп після лікування

5.4 Порівняльний аналіз параметрів якості життя у пацієнтів обох груп після лікування у разі відсутності динаміки їх змін

5.5 Прогностичне значення параметрів залежної від здоровя якості життя щодо виживаності пацієнтів з групи комбінованої терапії на основі мітоксантронаАналіз і узагальнення отриманих результатів