Підвищення ефективності комплексної підготовки ендометрія та порожнини матки у жінок з безплідністю в програмі допоміжних репродуктивних технологій - Автореферат

Kim et al., 1998; Мгалобишвили И.Б. и соавт., 2000; Каменецкий Б.А., 2001; Федорова Е.В. и соавт, 2002) продовжується дискусія стосовно вибору скринінгового методу дослідження стану матки та ендометрія в програмі ДРТ, зокрема, дискусійним і невирішеним залишається питання доцільності застосування гістероскопії в програмах ДР (Ayida G. et al.,1997; Kim Дослідити особливості анатомічного і функціонального стану матки та ендометрія у жінок з безплідністю, включених у програму ДРТ та у репродуктивно здорових жінок за допомогою гістероскопії і морфологічного дослідження біоптатів ендометрія з метою зясування можливого впливу внутрішньоматкової патології на ефективність ДРТ. 2. Порівняти стан порожнини матки та ендометрія у пацієнток з безплідністю, які в анамнезі мали безрезультатні спроби ДРТ та у жінок з уперше запланованими методиками ДРТ з метою вирішення питання доцільності обовязкового застосування вищезазначених методів діагностики в програмі підготовки до ДРТ та визначення контингенту жінок, які їх потребують. Вивчити особливості мікробіоценозу ендометрія пацієнток з безплідністю, включених у програму ДРТ та в репродуктивно здорових жінок для оцінки можливого впливу інфекційного фактора на ефективність ДРТ та вирішення питання доцільності проведення в програмі ДРТ мікробіологічних досліджень ендометрія. Розробити комплекс підготовчого медикаментозного, а також хірургічного лікування внутрішньоматкової патології за допомогою гістероскопії у жінок із безплідністю в програмі ДРТ та уточнити покази до гістероскопічної корекції діагностованих патологічних змін матки та ендометрія.Виявлено достовірно більшу частоту зустрічання патології у жінок з безплідністю (патологія цервікального каналу виявлена лише в пацієнток основної групи - у 6,0% (6) жінок; анатомічні зміни порожнини матки та ендометрія - у 51 (51,0%) пацієнтки основної групи та у 2 (6,9%) жінок - контрольної (р<0,01)). При порівнянні результатів гістероскопії в I та II групах встановлено однотипність та відсутність достовірних відмінностей між частотою зустрічання патологїі (11,1±7,4% та 4,9±2,4% випадків патології цервікального каналу (р>0,05), зокрема, в групах порівняння - 5,6±5,4% випадків поліпів, 5,6±5,4% випадків стійкої оклюзії ендоцервікса в І групі та, відповідно, 2,4±1,7% і 1,2±1,2% таких жінок у ІІ групі, р>0,05 в обох випадках; 11,1±7,4% та 9,8±3,3% жінок з внутрішньоматковою перетинкою в групах порівняння (р>0,05); 11,1±7,4%, та 8,5±3,1% випадків синехій II-III ступенів (р>0,05); 5,6±5,4% та 8,5±3,1% випадків аденоміозу (р>0,05). Водночас, за аналізом стану ендометрія у жінок I та II груп встановлено достовірно вищу частоту зустрічання поліпів ендометрія у жінок I групи - 35,3±11,6 % (6) проти 10,9±3,7 (8) випадків в II групі (р0,05); 11,8±7,8% (2) та 19,18±4,6% (14) жінок з ХЕ (р>0,05); 17,7±9,3% (3) та 9,6±3,5% (7) жінок з суттєвою невідповідністю циклічних перетворень ендометрія дню біопсії (р>0,05); 11,8±7,8% (2) та 5,5±2,7% (4) - з гіпоплазією ендометрія (р>0,05). Проведений аналіз комплексного обстеження 89 жінок основної групи (з урахуванням і анатомічного і функціонального стану порожнини матки та ендометрія) показав, що абсолютно нормальний стан вищезазначених структур спостерігається у 15,7±3,9% (14) жінок основної групи, що достовірно рідше, ніж в контролі (89,7±5,7%, р0,05)); встановлено відсутність негативного впливу на імплантаційні здатності ендометрія невиражених патологічних змін виключно анатомічного стану матки зі здоровим ендометрієм; підтверджено негативний вплив патології функціонального стану ендометрія (в I групі виключно функціональні зміни ендометрія зустрічались на 32,7% частіше, ніж у жінок II групи (р0,05). Порівняльний аналіз результатів мікробіологічних досліджень ендометрія жінок I та II груп вказує на доцільність ідентифікації персистуючої в ендометрії патогенної та умовно патогенної мікрофлори та ЗІПСШ у контингенту жінок обидвох груп (достовірної різниці між основними порівнюваними показниками не виявлено: 76,9±11,7% та 84,0±7,3% - частота інфікування бактеріальною флорою, р>0,05; з них у 70,0±14,5% та 76,2±9,3% жінок мала місце моноінфекція, р>0,05; у 30,0±14,5% та у 23,8±9,3% - асоціації мікроорганізмів, р>0,05; показник інтенсивності контамінації ендометрія мікроорганізмами - однаковий в обох групах - 1,3 штама; виділена мікрофлора виявилась однотипною, без достовірних відмінностей між частотою зустрічання: у групах порівняння - 46,2±13,9% (6) та 48,0±10,0% (12) випадків діагностики S. aureus, р?>0,05, 23,1±11,7% (3) та 4,0±3,9% (1) - S. epidermidis, р?>0,05; 7,7±7,4% (1) та 12,0±6,5% (3) випадків N. gonorrheae, р?>0,05; 7,7±7,4% (1) та 16,0±7,3% (4) - E. coli, р?>0,05, 15,4±10,0% (2) та 32,0±9,3% (8) - частота зустрічання C.albicans, р?>0,05); аналіз видового складу ідентифікованих ЗІПСШ в пацієнток I та II груп також показав однотипність виявлених збудників інфекції та відсутність достовірної різниці між частотою їх зустрічання (7,7±7,4% проти 14

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ