Підвищення ефективності гібридизації в свинарстві шляхом ротаційної зміни плідників - Автореферат

Розробити систему ротаційних схрещувань універсальних та спеціалізованих порід, типів та ліній на підставі порівняльної оцінки різних варіантів дво-та трипородного схрещування та гібридизації, а також прийоми раціонального використання перспективного генофонду порід та ліній у товарному свинарстві. В зв?язку з цим були визначені такі завдання: вивчити відтворні якості свиноматок великої білої породи та помісних при схрещування та гібридизації з кнурами великої чорної, української мясної порід, молдавського мясного типу та червоно-поясної спеціалізованої лінії полтавської селекції; Економічний ефект від впровадження цього варіанту гібридизації за репродуктивними якостями склав 10076,40 грн від сто маток при 1,8 опоросах за рік та 5825 грн при відгодівлі ста голів до живої маси 100 кг. свиноматка кнур порода селекція Матеріалом досліджень були свині великої білої породи, дво-та трипородні підсвинки різних генотипів від кнурів великої чорної, української мясної, молдавського мясного типу та червоно-поясної спеціалізованої лінії полтавської селекції. При відлученні у двомісячному віці за кількістю поросят різниця між дослідними групами та контролем склала 1,0…1,8 поросяти (Р? 0,999), при цьому найбільшу кількість поросят, як і при опоросі, мали матки великої білої породи покриті кнурами червоно-поясної спеціалізованої лінії та великої чорної породи.Система ротаційних схрещувань з використанням генетично відмінних порід та ліній є ефективним методом отримання гетерозису на протязі декількох поколінь, що дозволяє товарним господарствам забезпечити відтворення маточного поголівя за рахунок помісних свинок і отримання гібридного молодняка кращих поєднань для підвищення ефективності свинарства. Схрещування маток великої білої породи з кнурами використаних батьківських форм сприяло підвищенню багатоплідності на 0,9…2,3 поросяти, або на 9,7…24,7%, великоплідності на 60…150 грамів, виходу поросят при відлученні на 1,0…1,8 поросяти, маси гнізда при відлученні на 27,2…39,0 кг. Серед варіантів дво-та трипородного схрещування найбільш ефективним є поєднання великої білої та української мясної порід, а також помісних свинок цього поєднання з кнурами червоно-поясної спеціалізованої лінії полтавської селекції. Перевага за великоплідністю була вірогідною і склала 130…140 г, за молочністю - 3,5…6,2 кг, за середньою масою однієї голови при відлученні - 1,4…1,7 кг, збереженістю поросят - 5,1… 7,5%, масою гнізда при відлученні - 9,5…14,8 кг. Більш високий рівень середньодобових приростів та вищу швидкість росту мали помісні підсвинки отримані від сполучення великої білої та української мясної порід та трипородно-лінійні гібриди від помісних свинок цього поєднання та червоно-поясної спеціалізованої лінії полтавської селекції.

Система ротаційних схрещувань з використанням генетично відмінних порід та ліній є ефективним методом отримання гетерозису на протязі декількох поколінь, що дозволяє товарним господарствам забезпечити відтворення маточного поголівя за рахунок помісних свинок і отримання гібридного молодняка кращих поєднань для підвищення ефективності свинарства.

Схрещування маток великої білої породи з кнурами використаних батьківських форм сприяло підвищенню багатоплідності на 0,9…2,3 поросяти, або на 9,7…24,7%, великоплідності на 60…150 грамів, виходу поросят при відлученні на 1,0…1,8 поросяти, маси гнізда при відлученні на 27,2…39,0 кг. Серед варіантів дво- та трипородного схрещування найбільш ефективним є поєднання великої білої та української мясної порід, а також помісних свинок цього поєднання з кнурами червоно-поясної спеціалізованої лінії полтавської селекції.

Відтворні якості помісних свинок залежать від поєднання генотипів. У варіанті зворотного схрещування та у поєднанні з великою чорною породою лише за окремими ознаками встановлена перевага над чистопородними матками. Варіанти при трипородному сполученні значно відрізняються від контролю. Перевага за великоплідністю була вірогідною і склала 130…140 г, за молочністю - 3,5…6,2 кг, за середньою масою однієї голови при відлученні - 1,4…1,7 кг, збереженістю поросят - 5,1… 7,5%, масою гнізда при відлученні - 9,5…14,8 кг.

Підсвинки різних генотипів мали певні відмінності у напруженості та енергії росту. Більш високий рівень середньодобових приростів та вищу швидкість росту мали помісні підсвинки отримані від сполучення великої білої та української мясної порід та трипородно-лінійні гібриди від помісних свинок цього поєднання та червоно-поясної спеціалізованої лінії полтавської селекції. Це забезпечило їм високо вірогідну перевагу за живою масою у десятимісячному віці відповідно на 20,9 кг (Р ? 0,999).

Помісні та породно-лінійні гібриди у порівнянні з чистопородними тваринами мали більш високі відгодівельні якості. Живої маси 100 кг вони досягли на 5,1…28,2 дні раніше при більш високих середньодобових приростах на 21…76 г, витрачаючи при цьому на 1 кг приросту на 0,23… 0,78 кормових одиниць менше. Трипородно-лінійні підсвинки живої маси 100 кг досягли на 12,1…29,1 дні раніше при вищих середньодобових приростах на 39…84 г, витрачаючи на 1 кг приросту на 0,38… 0,75 кормових одиниць менше ніж чистопородні.

Мясність туш при забої у 100 кг була різною і залежала від генотипу тварин. Найбільш високими мясними якостями відрізнялись підсвинки, як у дво-, так і у трипородному схрещуванні та гібридизації при використанні у якості батьківської форми молдавського мясного типу. Вони мали довші напівтуші на 5,5 см, тонший шпик на 6,2…7,9 мм, більший вихід мяса на 3,42…4,46%. Підсвинки отримані від кнурів великої чорної породи поступалися за мясними якостями тваринам контрольної групи та тваринам інших варіантів схрещування та гібридизації.

Деякі відмінності між генотипами встановлені за активністю ферментів сироватки крові. Так, найбільшу активність ферментів білкового метаболізму (АСТ і АЛТ) та вміст загального білку мали підсвинки від кнурів молдавського мясного типу. Високо вірогідна різниця склала, відповідно 20,8 од/л за АСТ, 13,0 од/л за АЛТ та 6,8 од/л за загальним білком. Найвищу активність ліпази мали підсвинки великої білої породи, а найнижчу - підсвинки від кнурів української мясної породи. Вірогідна різниця склала 88,3 од/л, а отриманні дані свідчать про різний рівень обміну речовин у підсвинків оцінених генотипів.

Вивчені сполучення батьківських форм відрізняються компонентами генотипової дисперсії, яка обумовлює прояв гетерозисного ефекту. За більшістю ознак українська мясна порода та червоно-поясна спеціалізована ліня полтавської селекції через плідників проявили суттєві ефекти специфічної комбінаційної здатності, що дає підставу очікувати підвищення продуктивності помісей та гібридів отриманих з їх участю.

Економічний аналіз результатів відгодівлі підсвинків різних генотипів показав, що найбільш вигідною була відгодівля помісних тварин велика біла х українська мясна та трипородно-лінійних гібридів від поєднання маток цього сполучення з кнурами червоно-поясної спеціалізованої лінії. У цих групах додатково отримано продукції відповідно на 50,05…53,98 гривень у розрахунку на одну голову за десять місяців.

З метою підвищення продуктивності свиней максимально використовувати явище гетерозису шляхом впровадження у виробництво найбільш ефективних варіантів схрещування, а саме сполучення великої білої та української мясної порід, а у подальшому комплектування маточних стад проводити помісними свинками цього походження та спаровувати їх з кнурами червоно-поясної спеціалізованої лінії полтавської селекції.

1. Назаренко І.В. Активність ферментів сироватки крові підсвинків різних генотипів та їх звязок з показниками живої маси // Вісник аграрної науки Причорноморя: Зб. наук. пр. Миколаїв: МДАА. 1999. №6. С. 114-116.

2. Назаренко І.В. Відгодівельні та мясні якості підсвинків різних генотипів // Вісник аграрної науки Причорноморя: Зб. наук. пр. Миколаїв: МДАА. 1999. №7. С. 121-122.

3. Лісний В.А., Назаренко І.В. Відгодівельна та мясна продуктивність свиней у різних варіантах дво- та трипородного схрещування // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. Херсон: ХДАУ. 2000. №13. С. 88-92. (розрахункова частина).

4. Лісний В.А., Назаренко І.В. Порівняльна ефективність двох та трипородного схрещування свиней // Вісник Сумського державного аграрного університету. Тваринництво. К.: Науковий світ, 2000. №4. С.66-70. (обробка даних та аналіз).