Підвищення ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу Львівської області - Автореферат

З огляду на вищевикладене, підвищення рівня ефективності виробництва зерна є найважливішим завданням, від вирішення якого залежить забезпечення ефективної діяльності зернопродуктового підкомплексу і продовольчої безпеки країни. Проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та зернопродуктового підкомплексу зокрема досліджують відомі вітчизняні вчені: П.Т.Саблук, П.І.Гайдуцький, В.І.Бойко, О.М.Шпичак, В.В.Юрчишин, В.Я.Месель-Веселяк, О.А.Бугуцький, Л.М.Худолій, Г.В.Черевко, А.М.Стельмащук, М.Ю.Коденська, В.Г.Андрійчук, П.М.Гарасим, Т.Г.Дудар, В.Г.Поплавський, О.В.Захарчук та інші. Результати дослідження сприятимуть раціональному розвитку регіонального зернопродуктового підкомплексу, підвищенню його ефективності, забезпеченню населення високоякісними й дешевими хлібопродуктами. При розкритті змісту понять “ефективність”, “ефект”, “резерви підвищення ефективності”, “економічні відносини” та визначенні їх місця у сучасній системі виробництва, заготівлі та переробки зерна застосовувався системний підхід. Оцінка стану та тенденції зміни виробництва у зернопродуктовому підкомплексі Львівської області; пропозиції щодо реалізації комплексу заходів для підвищення його економічної ефективності, спрямованих на зростання прибутковості сільськогосподарських підприємств з виробництва, заготівлі та переробки зерна в ринкових умовах, які б сприяли подальшому розвитку й формуванню нових організаційно-правових структур.У першому розділі “Теоретичні основи ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу” розглядаються теоретичні аспекти ефективності виробництва в умовах ринкової економіки, організаційно-економічні передумови її підвищення ефективності виробництва, переробки та заготівлі зерна, наводиться методика аналізу ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу. Визначені в результаті дослідження зовнішні фактори впливу на ефективність діяльності підприємств з виробництва та переробки зерна важко представити у числовому виразі, однак у кінцевому підсумку їх вплив визначає рівень розвитку зернового ринку, оскільки попит та пропозиція зерна суттєво залежать від ефективності державного регулювання, форми і змісту економічних відносин між сферами АПК, фінансово-кредитних відносин тощо. Сформована відповідна система показників, аналіз яких дозволяє простежити кількісні зміни обсягів виробництва і переробки зерна в області, структурні зміни у формуванні пропозицій зернових культур, асортименті продукції зернопереробки тощо. економічний львівський зернопродуктовий Про це, зокрема, свідчить низьке значення показника кількості сільськогосподарських угідь, що припадає на душу населення області (0,41 га) порівняно із середнім значення по Україні (0,78 га) та незначна частка ріллі у структурі угідь (у середньому по області рілля займає 67,2% від загальної кількості сільськогосподарських угідь, то в таких районах як Сколівський і Турківський, які належать до гірської зони, цей показник відповідно становить 46,9 і 42,3%), що зумовлено особливостями рельєфу гірських і передгірних районів, передачею землі у власність та наданням її у користування громадянам для ведення особистого господарства, колективного та індивідуального садівництва, а також відведенням земель для несільськогосподарських потреб. Поряд з цим, продовольча і промислова переробка зерна, на потреби якої у Львівській області використовується відповідно 21,6 та 3,3% у структурі загальної пропозиції, перевищує середнє значення по Україні відповідно на 4,7 та 1,3%, що пояснюється значною концентрацію в досліджуваній області підприємств, які переробляють зерно або використовують продукцію зернопереробки як сировину.У дисертації наведене теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової проблеми, що полягає у виявленні можливості виробити науково обґрунтовані положення щодо підвищення ефективності зернопродуктового підкомплексу в цілому та його галузей зокрема. Встановлено, що основним шляхом зміцнення продовольчої безпеки України є задоволення внутрішньодержавних потреб власною сільськогосподарською продукцією, використовуючи для цього аграрний протекціонізм на основі державної підтримки галузі. Удосконалено методологічні підходи до оцінки економічної ефективності зернопродуктового підкомплексу в ринкових умовах господарювання, що враховують рівень використання ресурсного потенціалу і максимальне задоволення потреб споживача. У звязку з наявністю різних природно-кліматичних зон області проблема підвищення ефективності функціонування зернового господарства значною мірою залежить від вирівнювання економічних умов виробництва зерна.

Основний зміст роботи

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової проблеми, що полягає у виявленні можливості виробити науково обґрунтовані положення щодо підвищення ефективності зернопродуктового підкомплексу в цілому та його галузей зокрема. В результаті проведення дисертаційного дослідження одержані висновки, суть яких полягає в наступному: 1. Встановлено, що основним шляхом зміцнення продовольчої безпеки України є задоволення внутрішньодержавних потреб власною сільськогосподарською продукцією, використовуючи для цього аграрний протекціонізм на основі державної підтримки галузі.

2. Удосконалено методологічні підходи до оцінки економічної ефективності зернопродуктового підкомплексу в ринкових умовах господарювання, що враховують рівень використання ресурсного потенціалу і максимальне задоволення потреб споживача.

3. Спрогнозовано подальший розвиток регіонального зернопродуктового підкомплексу та обґрунтовано оптимальний баланс зерна на основі врахування норм споживання зернопродуктів населенням і потреб тваринництва.

4. У звязку з наявністю різних природно-кліматичних зон області проблема підвищення ефективності функціонування зернового господарства значною мірою залежить від вирівнювання економічних умов виробництва зерна. Розроблено методику раціонального розміщення виробництва з урахування природних та економічних відмінностей адміністративних районів.

5. Основною причиною зниження виробництва зерна є недостатньо адаптовані до ринкової економіки виробничі відносини. Запропоновано напрям удосконалення економічних взаємовідносин між виробниками та переробниками зерна, що передбачає реформування ціноутворення, забезпечення перерозподілу прибутку від кінцевих результатів діяльності між учасниками технологічного ланцюга на основі обґрунтованої норми прибутку на вкладений капітал для кожної галузі.

6. Розроблена модель оптимізації розмірів і структури посівних площ зернових культур дозволить за рахунок внутрішніх резервів (поліпшення якості зерна, підвищення урожайності) та комплексного використання факторів інтенсифікації значно підвищити виробництво зерна.

7. Визначено напрями інтеграції партнерів агропромислового комплексу та доведено доцільність створення кооперативних обєднань сільськогосподарських товаровиробників, заготівельних і переробних підприємств, що забезпечить стабілізаційний розвиток зернопродуктового підкомплексу.

8. Запропоновано механізм регулювання рівня прибутковості кооперативів, асоціацій та інших агропромислових формувань шляхом встановлення граничних норм у структурі роздрібної торгівлі, з метою запобігання негативних впливів монополізму посередницьких структур і підтримки процесів кооперування та розвитку власної торгівлі.

У фахових виданнях

1. Фоменко С.В. Організаційно-технологічні основи ефективного зерновиробництва //Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2001. - №8. - С.517-521.

2. Фоменко С.В. Формування зернопродуктового підкомплексу АПК //Економіка АПК. - 2002. - №12. - С.60-62.

3. Фоменко С.В. Механізм ресурсозбереження в зернопродуктовому підкомплексі //Вісник Львівського аграрного університету: Економіка АПК. - 2003. - №10(2). - С.48-51.

4. Фоменко С.В. Проблеми зернопродуктового підкомплексу Львівщини //Вісник Сумського НАУ: Економіка та менеджмент. - №3-4. - 2004. - С.281-283.

У інших виданнях

5. Фоменко С.В. Удосконалення економічних відносин у сфері виробництва, заготівлі та переробки зерна //Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: Зб. наук. пр. - Київ: ІАЕ, 2001. - С.242-246.

6. Фоменко С.В. Ефективність зернопродуктового підкомплексу АПК і необхідність її підвищення //Проблеми колективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т.1/За ред. П.Т.Саблука. - Київ: ІАЕ, 2001. - С.507-509.

7. Фоменко С.В. Життєвий цикл технологічного продукту //Інноваційна діяльність: Навчальне видання. - Тернопіль: “Економічна думка”, 2000. - С.98

8. Фоменко С.В. Сутність і системний аналіз виробничих технологій //Інноваційна діяльність: Навчальне видання. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - С.98-100.

9. Фоменко С.В. Ринкова система матеріально-технічного забезпечення //Аграрний сервіс (організаційно-технічний аспект): Навч. посіб. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - С.87-93.