Підвищення ефективності функціонування особистих селянських господарств в умовах становлення ринкових відносин - Автореферат

Однією з таких форм аграрного виробництва виступає особисте селянське господарство (ОСГ), якому у ході проведення економічних перетворень приділяється все ще недостатня увага. Недооцінка потенціалу, ресурсів і можливостей ОСГ на фоні стагнації аграрного сектора економіки, падіння рівня сільськогосподарського виробництва здатна призвести до виникнення загрози продовольчої безпеки країни, руйнування економічних, соціальних і духовних основ сільського способу життя. Теоретичні і практичні аспекти функціонування особистих селянських господарств у своїх працях досліджували О.М. У той же час проблеми інституалізації і підвищення ефективності особистих селянських господарств в умовах становлення ринкових відносин в Україні залишаються вивченими не повною мірою. Дослідження, результати яких представлені в дисертаційній роботі, проводились відповідно до плану науково-дослідних робіт Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» і є складовою частиною теми «Розробка і наукове обґрунтування основних напрямків реформування АПК Криму у сучасних умовах виробництва» під пунктом «Соціально-економічний аналіз ефективності ринкових перетворень в АПК Криму» (номер державної реєстрації 0102U000128) і теми «Розробка інноваційного проекту організації і функціонування системи регіонального агромаркетингу» під пунктом «Виявлення і наукове обґрунтування сучасних проблем агромаркетингу» (номер державної реєстрації 0108U001673).У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, її звязок з науковими програмами, визначені мета, завдання, обєкт і предмет дослідження, відображена наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, наведені дані що до їх апробації. Узагальнено досвід взаємодії селянських господарств з іншими формами організації аграрного виробництва і сільського способу життя в різні періоди історії України. Здійснено аналіз теоретичних і методологічних принципів і підходів, застосованих владними структурами при прийнятті управлінських рішень відносно селянського подвіря, а також результати їх реалізації. В межах таких форм органічно поєднувались специфічні інститути, найбільш важливим з яких було присадибне господарство, яке виступало невідємним атрибутом способу життя окремї родини. Владні структури разом з самими селянами були зацікавлені в наявності присадибного господарства, оскільки воно давало можливість окремій родині самостійно забезпечувати себе необхідними засобами існування у прийнятній для всіх формі.Дослідження системи виробництва, обміну і споживання в особистому селянському господарстві дозволяє встановити його головні виробничо-економічні функції, до яких у першу чергу належить можливість особистого сектору на порівняно невеликій території виробляти значну кількість продукції. Протягом всієї історії розвитку індивідуального сектора товарність його продукції була незначною. Однак в останні роки інтерес до збільшення товарності продукції значно підвищився. Ця обставина робить виробництво на подвірї справою дуже стабільною по відношенню до інших форм організації праці на селі. Для більш наочного порівняння продуктивності особистих селянських господарств і сільськогосподарських підприємств також може бути використаний показник перевищення валової продуктивності ОСГ порівняно з валовою продуктивністю сільськогосподарських підприємств: , (2) де рпр - перевищення показника валової продуктивності селянських господарств населення порівняно з валовою продуктивністю сільськогосподарських підприємств;Виконане дослідження дозволяє зробити загальний висновок про те, що особисте селянське господарство є важливим інститутом сільського способу життя, роль і значення якого в сучасних умовах значно зростає. У ході визначення специфіки розвитку особистого селянського господарства на різних етапах вітчизняної історії встановлено, що соціально-економічне значення ОСГ визначалось в різні періоди неодноманітно. Безпосередньо до виробничо-економічних функцій ОСГ віднесені можливості особистого селянського господарства на порівняно невеликих площах виробляти значні обсяги сільськогосподарської продукції. Проведений порівняльний аналіз статистичних показників діяльності ОСГ з іншими формами господарювання на селі підкреслює виключну значимість виробничо-економічних функцій даної форми організації праці. На площах сільськогосподарських угідь, що порівнюються з площею фермерських господарств і уступають у декілька разів по площі землям інших видів підприємств загального сектору, особисті селянські господарства населення виробляють обєм валової сільськогосподарської продукції у грошовому виразі, що порівнюється, а в окремі останні роки перевищує відповідні показники всіх інших форм господарювання.

Основний зміст роботи

Виконане дослідження дозволяє зробити загальний висновок про те, що особисте селянське господарство є важливим інститутом сільського способу життя, роль і значення якого в сучасних умовах значно зростає. Підсумком дисертаційної роботи стали наступні висновки теоретичного, науково-методичного і прикладного характеру: 1. У ході визначення специфіки розвитку особистого селянського господарства на різних етапах вітчизняної історії встановлено, що соціально-економічне значення ОСГ визначалось в різні періоди неодноманітно. У більш сприятливі часи це був інститут, що забезпечував, як правило, інтереси лише одного селянського подвіря. У складні періоди війн, смут, економічних і соціальних криз ОСГ значною мірою компенсувало загальне падіння виробництва сільськогосподарської продукції, суттєво впливаючи на всю структуру господарського життя. ОСГ у формі присадибних ділянок, городів, садів виступало як потужний резерв виробництва основних продуктів харчування. Політика штучного зменшення особистого сектору показала, що нічого, окрім шкоди вона не приносила.

2. Аналіз функцій сучасного особистого селянського господарства дозволив зробити висновок про існування двох їх основних груп: економічних і соціальних. Безпосередньо до виробничо-економічних функцій ОСГ віднесені можливості особистого селянського господарства на порівняно невеликих площах виробляти значні обсяги сільськогосподарської продукції. На даний час сільські мешканці АРК за рахунок продукції, що вироблена в ОСГ, задовольняють свої потреби в основних продуктах харчування на 4/5. Встановлені також економічні межі товарності ОСГ, яка при сучасних умовах складає більш 15% від продукції, що виробляється. Виконані розрахунки також показують, що є реальна можливість збільшення обємів основних видів продукції ОСГ більш ніж у 2 рази.

3. Проведений порівняльний аналіз статистичних показників діяльності ОСГ з іншими формами господарювання на селі підкреслює виключну значимість виробничо-економічних функцій даної форми організації праці. На площах сільськогосподарських угідь, що порівнюються з площею фермерських господарств і уступають у декілька разів по площі землям інших видів підприємств загального сектору, особисті селянські господарства населення виробляють обєм валової сільськогосподарської продукції у грошовому виразі, що порівнюється, а в окремі останні роки перевищує відповідні показники всіх інших форм господарювання.

4. Разом з виробничо-економічними функціями обґрунтовані роль і значення соціальних функцій ОСГ, які глибоко інтегровані в усю систему сучасного сільського способу життя. В ОСГ створюються умови для залучення до трудової і соціально значимої праці мільйонів людей, що з тією чи іншої причини не зайняті у громадському виробництві. Встановлено, що ОСГ позитивно впливає на трудове виховання і професіональну орієнтацію молоді. Наявність особистого сектору впливає на міграційні процеси сільських мешканців, сприяє закріпленню людей на селі. Соціальні й економічні функції ОСГ органічно повязані і взаємообумовлені. В останні роки простежується зростання їх значення і ролі в процесі сучасних перетворень агропромислового комплексу. З усіх інститутів господарського життя на селі за останні двадцять років тільки ОСГ не знизило обсягів випуску сільськогосподарської продукції. Привертає увагу той факт, що чим більш поглиблюється криза, тим ефективніше проявляються виробничо-економічні і соціальні функції ОСГ.

5. Розглядаючи зміни місця і ролі особистого селянського господарства під час переходу до ринкових відносин, були досліджені його звязки з розвитком колективних сільськогосподарських підприємств і фермерства. Встановлено, що в умовах сучасної аграрної реформи саме повсюдне розширення ОСГ, побудова системи його інтеграційних і кооперативних звязків з іншими формами виробництва сприяє скорішому переходу до нових способів організації праці. Розширення особистого сектору сприймається позитивно всіма категоріями населення, а головне, воно не тільки не перешкоджає, а й сприяє здійсненню аграрних перетворень, направлених на відродження кращих традицій вітчизняного селянства. Це може стати одним з найефективніших шляхів досягнення цілей аграрної реформи.

6. Експериментальні дослідження можливості використання резервів ОСГ в інтересах удосконалення сільського способу життя, виконані автором у ряді сільських населених пунктів АР Крим, показали, що з усіх основних напрямків розвитку індивідуального тваринництва і рослинництва спостерігається готовність сільських мешканців до збільшення виробництва. Проведені соціологічні дослідження також переконливо продемонстрували, що особисте подвіря селян здатне в даний час суттєво збільшити обсяги виробництва продукції навіть при незначній допомозі з боку державних структур, що є особливо актуальним в умовах економічної кризи.

7. Встановлено, що система державного управління і підтримки ОСГ на рівні кримського регіону потребує якісного вдосконалення за наступними напрямками: надання допомоги в організації виробництва, зберігання і збуту виробленої продукції, а також матеріально-технічної, ветеринарної та інших видах допомоги. Для виконання відповідних державних програм в АРК фактично відсутній організаційно-економічний механізм їх реалізації. Автором розроблений ряд рекомендацій зі створення такого механізму. Обґрунтована його управлінська модель, яка включає: створення відповідних організаційних структур на республіканському рівні; впровадження системи управління ОСГ на рівні сільських районів; реалізацію системи організаційних і агромаркетингових заходів безпосередньо на рівні самих селянських господарств. Запропоновані заходи щодо удосконалення державного управління ОСГ дозволяють створити ринковий механізм самоорганізації і здійснення ефективного менеджменту сектору аграрної економіки, що розглядається.

8. Як першочерговий крок на шляху до підвищення ефективності ОСГ обґрунтовується розвиток інтеграційних і коопераційних звязків. На репрезентативному соціологічному матеріалі доведено готовність сільських мешканців до розширення виробництва в ОСГ на основі кооперації та інтеграції з існуючим агропромисловим комплексом. Виявлені найбільш ефективні інтеграційні форми розвитку ОСГ, серед яких найбільш суттєвими є: включення ОСГ до системи історично складених виробничих відносин; створення кооперативних форм взаємозвязку, переважно у сфері зберігання і реалізації виробленої продукції; розширення кооперативних звязків між самими селянськими господарствами.

9. У контексті основних напрямків розвитку ОСГ в сучасних умовах становлення ринкових відносин доведено необхідність наукового забезпечення розвитку сектору економіки, що розглядається. Обґрунтовано положення про те, що застосування математичних методів в управлінні селянським господарством сприяє систематизуванню його економічних і соціальних функцій, розвитку ОСГ в межах провідних інноваційних досягнень аграрного менеджменту. У звязку з цим запропоновано економіко-математичну модель розрахунку продуктивності селянського господарства, а також дана оцінка іншим математичним підходам моделювання сучасного розвитку ОСГ.

Проведені дослідження особистого селянського господарства призвели до основного висновку про те, що грамотне використання його потенціалу може дати суттєві результати без особливих матеріальних та інших витрат. Розширення ОСГ, надання йому всілякої підтримки - це один з найбільших оптимальних шляхів поетапного переходу до більш великих індивідуальних господарств і фермерства, відродження селянських традицій і навичок, удосконалення і розвитку всіх сторін сільського способу життя.

1. Сидорин А.В. Генезис развития и специфика функционирования института личного крестьянского хозяйства в Киевской Руси и на украинских землях в составе Российской империи / А.В. Сидорин // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Випуск 237: В 6 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - C. 489-495.

2. Сидорин А.В. Экономические и социальные функции личного крестьянского хозяйства / А.В. Сидорин // Культура народов Причерноморья. - 2005. - №63. - С. 68-70.

3. Сидорин А.В. Возможности использования экономических резервов личных крестьянских хозяйств в современных условиях становления и развития аграрного рынка (на примере Автономной Республики Крым) / А.В. Сидорин // Культура народов Причерноморья. - 2008. - №143. - С. 48-53.

4. Сидорин А.В. Социально-экономические концепции развития индивидуального крестьянского хозяйства основных политических партий Российской империи в преддверии революционных преобразований 1917-1918 годов / А.В. Сидорин // Научные труды ученых ЮФ «Крымский агротехнологический университет» НАУ. - Выпуск 110: экономические науки. - Симферополь, 2008. - C. 136-142.

5. Сидорин А.В. Специфика развития личных подсобных хозяйств в период НЭПА и коллективизации сельскохозяйственного производства / А.В. Сидорин // Научные труды ученых ЮФ «Крымский агротехнологический университет» НАУ. - Выпуск 99: экономические науки. - Симферополь, 2007. - C. 257-267.

6. Сидорин А.В. Специфика экономического и социального развития личных подсобных хозяйств в предвоенные, военные и первые послевоенные годы отечественной истории / А.В. Сидорин // Научные труды ученых ЮФ «Крымский агротехнологический университет» НАУ. - Выпуск 103: экономические науки. - Симферополь, 2007. - C. 105-110.

7. Сидорин А.В. Социально-экономические резервы использования личного крестьянского хозяйства в современных условиях становления аграрного рынка / А.В. Сидорин // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Випуск 236: В 5 т. - Т. ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - C. 504-511.

8. Сидорин А.В. Изменение места и роли личного крестьянского хозяйства среди других социально-экономических институтов сельского образа жизни в современных условиях / А.В. Сидорин // Культура народов Причерноморья. - 2008. - №129. - С. 90-94.

Размещено на .ru