Підвищення ефективності екстракції катаракти з імплантацією ІОЛ за допомогою селективного інгібування циклооксигеназних і ліпооксигеназних прозапальних медіаторів - Автореферат

Одне з найбільш частих і серйозних ускладнень екстракції катаракти з імплантацією ІОЛ є надмірна післяопераційна запальна реакція, що подовжує період медичної і професійної реабілітації хворих, але найголовніше, вона є причиною утворення задніх синехій і порушення функції зіниці, зміщення чи защемлення ІОЛ, утворення надзіничної і закришталикової ексудативних плівок, розвитку вторинної глаукоми і эндотеліально-епітеліальної дистрофії рогівки. Таким чином, при нормальних умовах у більшості клітин відбувається експресія тільки СОХ-1, а СОХ-2 індукується і забезпечує продукцію простагландинів клітинами, що беруть участь у запаленні (Cryer B., Feldman F.,1998). Поряд з цим доведено, що ейкозаноїди ПГЕ2 і ЛТВ4, які продукуються при запаленні, крім високої прозапальної активності (вазодилатація і підвищення проникності деяких мікросудин), мають потенціюючий эфект стосовно інших медіаторів запалення (брадикініну, гістамину), що робить їх одними з основних клітинних медіаторів, які викликають запальну реакцію (Дейл М.М., Формен Дж.К., 1998). Стероїдні препарати (дексаметазон, бетаметазон, целестон, флуро-метолон), які так широко застосовуються в клініці, після операції інгібують синтез усіх метаболітів (циклооксигеназного і ліпооксигеназного шляху) арахідонової кислоти, що призводить і до таких побічних ефектів, як порушення рідинного гомеостазу в оці, уповільнення репарації і загоєння тканин, “стероїдна” глаукома, “стероїдна” катаракта і т.д. Мета роботи полягала у підвищенні ефективності екстракції катаракти з імплантацією ІОЛ шляхом зниження інтенсивності запальної реакції в післяопераційному періоді за допомогою селективного інгібування циклооксигеназних (простогландин Е2) і ліпооксигеназних (лейкотрієн В4) прозапальних медіаторів.У залежності від застосовуваних препаратів тварини були поділені на 7 груп: В очі кролів 1-ої групи (контрольної) закапували тільки 30% розчин альбуциду 5 разів на день протягом усього періоду спостережень. У третій групі тваринам вводили за допомогою зонда перорально пеніциламін по 250 мг за 4 години до операції і потім повторювали введення препарату 1 раз на день протягом післяопераційного спостереження. Кролі сьомої групи одержували усередину одночасно два препарати: пеніциламін по 250 мг на день і месулід по 25 мг на день (через зонд) за 4 години до операції і потім один раз на день. Так, за ознакою перикорнеальна інєкція група із сумісним застосуванням ПА месулід виявила статистично достовірні різниці з 1 до 7-ого дня в порівнянні з групами - контрольна (1 група), колхіцин (2 група) і імідазол (4 група) /p<0,01/, а також на 5-ий день із групою на диклофенак (6 група) /p<0,05/ (мал.1). За станом райдужки і зіниці в групі, де використовували ПА месулід, статистично достовірні різниці відзначалися перші 2 дні в порівнянні з групами контрольна і колхіцин.Незважаючи на значний прогрес в галузі хірургічного лікування катаракти, усе ж виникають післяопераційні ускладнення, в основі більшості яких лежить значний ступінь післяопераційної запальної реакції, що затримує період реабілітації хворих. При порівняльному дослідженні різних за механізмом дії НПЗП препаратів (диклофенак, імідазол, колхіцин, пеніциламін, месулід) на моделі операційної травми в експерименті найбільш значний протизапальний ефект був виявлений у селективних інгібіторів синтезу прозапальних ейкозаноїдів (ПГЕ2 і ЛТВ4) месуліду і пеніциламіну.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Незважаючи на значний прогрес в галузі хірургічного лікування катаракти, усе ж виникають післяопераційні ускладнення, в основі більшості яких лежить значний ступінь післяопераційної запальної реакції, що затримує період реабілітації хворих. Існуюча протизапальна терапія (стероїдні препарати, нестероїдні препарати) має сильну дію, але не позбавлена значних побічних ефектів. Тому пошук протизапальних засобів, які мають сильну цілеспрямовану дію, є актуальним і своєчасним для клінічної офтальмології.

2. При порівняльному дослідженні різних за механізмом дії НПЗП препаратів (диклофенак, імідазол, колхіцин, пеніциламін, месулід) на моделі операційної травми в експерименті найбільш значний протизапальний ефект був виявлений у селективних інгібіторів синтезу прозапальних ейкозаноїдів (ПГЕ2 і ЛТВ4) месуліду і пеніциламіну.

3. Сумісне застосування месуліду і пеніциламіну в експерименті ефективно знижує рівень прозапальних ейкозаноїдів - ПГЕ2 і ЛТВ4 на 55 і 65% відповідно, в камерній волозі на 7-у добу після операційної травми в порівнянні з неселективним НПЗП - диклофенаком.

4 Одночасне застосування препаратів, які вибірково інгібують синтез простагландинів і лейкотрієнів при проведенні ЕЕК з імплантацією ІОЛ в клініці дозволяє знизити ступінь післяопераційного запалення на 20% у порівнянні з кортикостероїдами й диклофенаком, що традиційно використовуються.

5. Передопераційна підготовка із застосуванням месуліду і пеніциламіну в клінічних умовах дозволяє знизити рівень прозапальних ейкозаноїдів ПГЕ2 і ЛТВ4 в камерній волозі на 25 і 38% відповідно в період проведення ЕЕК з імплантацією ІОЛ, у порівнянні з контрольною групою (диклофенак дексаметазон).

6. Для досягнення максимальної ефективності в зниженні післяопераційної запальної реакції доцільно рекомендувати комбіноване застосування месуліду й пеніциламіну як протизапальну терапію при проведенні хірургічного лікування вікової катаракти, що буде в цілому сприяти підвищенню ефективності і якнайшвидшій реабілітації хворих, яким була зроблена операція ЕЕК з імплантацією ІОЛ.

Логай И.М., Леус Н.Ф., Георгиев Д.Д., Коломийчук С.Г., Журавок Ю.А. Сравнительное изучение эффективности нестероидных противовоспалительных средств на модели послеоперационного воспаления // Офтальмол. журн. - 2001. - №3. - С.85-92.

Логай И.М., Леус Н.Ф., Георгиев Д.Д. Эффективность селективных ингибиторов синтеза простагландинов и лейкотриенов в снижении воспалительной реакции после экстракапсулярной экстракции катаракты с имплантацией ИОЛ // Офтальмол. журн. - 2002. - №3. - С.22-27.

Логай И.М., Леус Н.Ф., Георгиев Д.Д., Коломийчук С.Г. Влияние диклофенака, пеницилламина и месулида на уровень провоспалительных простагландинов и лейкотриенов в камерной влаге при моделировании операционной травмы в эксперименте и во время ЭЭК с ИОЛ в клинике // Офтальмол. журн. - 2002. - №5. - С.51-54.

Георгиев Д.Д., Журавок Ю.А., Коломийчук С.Г. Исследование действия некоторых нестероидных противовоспалительных средств на послеоперационную воспалительную реакцию // Тези XII Міжнар. офтальмологічного симпозіума Одеса- Генуя. - Чернівці, 2001. - С.102.

5. Логай И.М., Георгиев Д.Д. Клиническая эффективность селективных ингибиторов синтеза простагландинов и лейкотриенов в снижении воспалительной реакции после экстракапсулярной экстракции катаракты с имплантацией ИОЛ // Тези Х зїзда офтальмологів України. - Одеса, 2002. - С. 99.

Размещено на .ru