Підвищення ефективності допоміжних репродуктивних технологій у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози - Автореферат

Одним із ймовірних факторів жіночого безпліддя є порушення функції щитоподібної залози, що суттєво впливає на стан репродуктивної функції жінки. Дисфункція щитоподібної залози супроводжується дисбалансом статевих гормонів, розладом функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарної системи, що призводить до формування гормоно-залежних захворювань і значно погіршує якість життя жінки (О.Я. Поєднання безпліддя та дисфункції щитоподібної залози в жінок, які готуються до допоміжних репродуктивних технологій, є одним з найменш вивчених питань сучасної медицини, хоча відомо, що тиреоїдні зміни, повязані з йододефіцитом, призводять до серйозних порушень у репродуктивній системі жінки (Т.К. Багатогранність даного питання змушує раціонально підходити до визначення обсягу дослідження в жінок із патологією щитоподібної залози та порушеннями в репродуктивній сфері, а також у виборі адекватних схем корекції та лікування дефіциту йоду, змін в системі імунітету та гормонального статусу при безплідді. Дослідити тиреоїдний стан після корекції дисфункції щитоподібної залози у жінок із безпліддям при еутеирозі та гіпотиреозі під час стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій.На першому етапі проведено клінічно-статистичний ретроспективний аналіз медичної документації 150 жінок, які в подальшому підлягали проспективному дослідженню і були розділені на дві групи: контрольна - 50 соматично здорових жінок з нормальною репродуктивною функцією; основна - 100 соматично здорових жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, що проживають у регіонах з природним дефіцитом йоду. Основну групу після встановлення виду дисфункції було розподілено на 2 групи: І - 30 жінок із безпліддям при гіпотиреозі; ІІ - 70 жінок із безпліддям при еутиреоїдному зобі. Для оцінки результативності контрольованої індукції овуляції та допоміжних репродуктивних технологій жінки основної групи з безпліддям при дисфункції щитоподібної залози були розділені на 4 підгрупи: ІА - 15 жінок із безпліддям при гіпотиреозі, яким не було проведено лікування дисфункції щитоподібної залози; ІБ - 15 жінок із безпліддям при гіпотиреозі, яким застосовували еутирокс по 50-150 мкг/добу, йодбаланс 200 мкг/добу та гроприносин 50 мг/кг 3-4 прийоми протягом 5 - 8 днів; ІІА - 35 жінок із безпліддям при еутиреозі; ІІБ - 35 жінок із безпліддям при еутиреозі, яким застосовували йодбаланс 200 мкг/добу та гроприносин 50 мг/кг 3 - 4 прийоми протягом 5-8 днів. Жінки ОГ в залежності від рівня ТТГ та Т4 в крові були поділені на дві групи: з низьким рівнем - 30 жінок (гіпотиреоз) та з нормальним рівнем - 70 жінок (еутиреоз), Тобто, розподіл жінок за видом тиреоїдної патології, крім клінічних даних та даних УЗ - дослідження, базувався, в основному, на визначенні рівнів гормонів щитоподібної залози в сироватці крові. При вивченні показників титру антитіл до тиреоглобуліну і тиреопепероксидази у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози встановлено, що у I групі, де були жінки з безпліддям при гіпотиреозі, титр антитіл до ТГ був високим у 19 (63,3 %) обстежених, до ТПО - у 25 (83,3 %).У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуальної проблеми гінекології та репродуктивної медицини відносно визначення впливу дисфункції щитоподібної залози на стимуляцію овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій у жінок із безпліддям, а також науково обґрунтовано підхід до ранньої діагностики та своєчасної корекції виявлених порушень. Ретроспективний аналіз медичної документації у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози свідчить про недостатнє дослідження тиреоїдного статусу в умовах природного йододефіциту, суттєве порушення менструальної функції (альгодисменорея - у 22,0 %, гіпоменорея - у 20,0 % та гіперменорея - у 17,0 %), супутню гінекологічну патологію у них, а саме: ендоцервіцит - у 14,0 %, ерозивний ектропіон - у 19,0 %, синдром хронічного тазового болю - у 26,0 %, кольпіт - у 67,0 % випадків та соматичну патологію (вегето-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба І-ІІ ступеня, патологія шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит, синдром подразненого кишківника), хронічний пієлонефрит, хронічний цистит), ніж у жінок контрольної групи (р<0,05)). При визначенні тиреоїдного статусу у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози виявлено гіпотиреоз у 30,0 %, а еутиреоз - у 70,0 % жінок, причому рівень в крові Т3 становив відповідно, 1,18±0,05 пмоль/л та 1,12±0,01 нмоль/л; (контроль 2,71±0,04 нмоль/л); Т4 - 52,10±1,03 нмоль/л та 108,71 нмоль/л (контроль 110,82±1,07 нмоль/л); ТТГ - 4,62±0,03 ММО/л та 2,81±0,02 ММО/л (контроль 2,52±0,02 ММО/л); FT4 - 9,14 пмоль/л та 9,78 пмоль/л (контроль 19,79±0,2 пмоль/л), що свідчить про суттєві зміни при гіпотиреозі. Враховуючи отримані дані щодо змін тиреоїдного та імунного статусу у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, вважаємо за доцільність проведення дослідження тиреоїдних гормонів в крові (ТТГ, Т3, Т4, FT3,, FT4.)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ