Підвищення ефективності державного регулювання сільського господарства України - Автореферат

Підвищення ефективності державного регулювання сільського господарства має особливо важливе значення, що зумовлено, насамперед, необхідністю забезпечення продовольчої безпеки країни. Відтак, необхідно прискорити процеси реформування аграрного сектора України, що потребує суттєвої модернізації в напрямі розвитку підприємницької діяльності на селі, впровадження інноваційних технологій у виробництво, забезпечення дохідності товаровиробників, а також розбудови соціальної інфраструктури та розвитку сільських територій. Для досягнення мети дослідження окреслені такі завдання: - визначити роль та систематизувати критерії ефективності державного регулювання сільського господарства; Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи: діалектичний, монографічний, абстрактно-логічний - для обґрунтування необхідності та розкриття сутності державного регулювання сільського господарства; розрахунково-конструктивний, кореляційний, графічний, економічного аналізу - для визначення стану та тенденцій розвитку сільського господарства; системного узагальнення - для визначення оптимального варіанта розвитку сільського господарства. Наукова новизна результатів дослідження розкривається в таких положеннях: вперше доведено необхідність використання в державному управлінні світових тенденцій щодо наростання дефіциту продовольства та зростання цін як потужного виклику для розвитку вітчизняного сільського господарства, активного стимулу підвищення його ефективності як джерела додаткових фінансових ресурсів для розвитку та капіталізації аграрного сектора, підґрунтя для розкриття вітчизняного аграрного потенціалу, основи забезпечення продовольчої безпеки держави, задоволення населення продуктами харчування в достатній кількості та різного асортименту;У першому розділі - «Теоретичні основи ефективності державного регулювання сільського господарства» - визначено сутність та критерії ефективного державного регулювання сільського господарства, досліджено принципи та функції державного регулювання сільського господарства в ринкових умовах, обґрунтовано концептуальні положення державного регулювання ефективного розвитку сільського господарства. Встановлено, що в умовах ринку лише інститути держави, такі як система представницької та виконавчої влади, можуть забезпечити економічний та соціальний порядок і здійснити політичні, соціальні та економічні реформи на селі. Цей же критерій ефективності державного регулювання сільського господарства має етичний характер: країна, яка має необхідні ресурси для виробництва продовольчих товарів, повинна їх виробляти, навіть не звертаючи уваги на витрати, через те, що в світі зростає проблема голоду. Головними визначено такі з них: програмно-цільова, яка полягає у визначенні цілей, пріоритетів та основних напрямів соціально-економічного розвитку сільського господарства; стимулююча, яка передбачає формування таких важелів і регуляторів, що здатні ефективно впливати на діяльність субєктів господарювання; регламентуюча, що здатна з допомогою нормативно-правової бази визначити певні правила діяльності для субєктів господарювання, сформувати відповідний правовий простір; коригуюча, яка зводиться до внесення певних змін у хід реалізації економічної політики з метою усунення негативних екстремалій; соціальна, яка передбачає регулювання державою соціальних відносин, перерозподіл доходів, соціальний захист і соціальні гарантії; економічна, що повязана зі створенням державою фінансових чи матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси субєктів господарювання й зумовити їхню поведінку; безпосереднього управління, регулювання державного сектора у галузі, створення суспільних товарів і благ; контролююча, яка означає державний нагляд і контроль за виконанням і дотриманням нормативно-правових актів, норм і стандартів. Встановлено, що визначення етапів реалізації основних концептуальних положень ефективного розвитку сільського господарства має передбачати реалізацію завдань державного регулювання галузі на кожному з етапів, які повинні забезпечити: формування ефективного власника в сільському господарстві; створення сприятливих економічних умов для діяльності субєктів господарювання на аграрному ринку; зростання обсягів виробництва аграрної продукції та підвищення його ефективності.Встановлено, що в сучасних наукових дослідженнях практичне завдання державного регулювання сільського господарства виводиться не з тих або інших економічних доктрин, а з обєктивних положень розвитку та орієнтування на критерії економічної та соціальної ефективності. Критерії ефективності державного регулювання сільського господарства за пріоритетністю систематизовано наступним чином: критерії самозабезпеченості продуктами харчування (рівень забезпеченості населення країни, що визначає продовольчу безпеку); критерії, повязані з сільськогосподарськими доходами (цінове регулювання, стимулювання експорту); критерії, повязані з розвитком соціальної сфери (підтримка розвитку українського села, особливо депресивних територій

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ