Дослідження та сутність економічної ефективності діяльності підприємств як економічної категорії. Сучасний стан та напрями підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва на маркетингових засадах.
При низкой оригинальности работы "Підвищeння eфeктивності діяльності підприємств з виробництва та пeрeроблeння продукції птахівництва на маркeтингових засадах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За цих умов актуальним вбачається завдання щодо нарощування обсягів виробництва високобілкових продуктів харчування, насамперед за рахунок розвитку підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва. В умовах ризику, невизначеності та динамічності бізнес-ситуацій вирішенню складних задач гармонізації інтересів підприємства з виробництва та перероблення продукції птахівництва та інших субєктів ринкового середовища сприяє розвиток маркетингової діяльності. Побудова ринкової економіки в Україні робить ці проблеми актуальними для вітчизняних підприємств і зумовлює необхідність наукового обґрунтування напрямів підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва на маркетингових засадах. Однак певні теоретичні та науково-практичні проблеми формування механізмів підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва на маркетингових засадах розроблено недостатньо. У роботі використано такі основні методи дослідження: системний (для комплексного врахування чинників, які впливають на функціонування підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів досліджень, формулювання висновків); статистико-економічний, зокрема його прийоми - динамічних рядів, порівняння, графічний (для виявлення тенденцій розвитку досліджуваних явищ, встановлення причин зміни окремих їх параметрів); монографічний (для поглибленого вивчення особливостей функціонування окремих підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва), екстраполяції, SWOT-аналіз (для стратегічного планування та прогнозування ефективного функціонування підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва).
Список литературы
Основні положення дисертаційної роботи викладені в 11 наукових працях загальним обсягом 5,2 друк. арк., у т. ч. 8 статей опубліковано в наукових фахових виданнях (4,9 друк. арк.).
Обсяг і структура дисертації.
Дисертаційна робота викладена на 155 сторінках компютерного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (145 найменувань), містить 39 таблиць, 17 рисунків та 6 додатків.
Основний зміст дисертаційної роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її звязок з науковими програмами, визначено мету, завдання, обєкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження та особистий внесок здобувача у вирішення поставлених завдань, наводяться дані про апробацію отриманих результатів та їх відображення у публікаціях.
У першому розділі - “Теоретичні і методичні основи ефективної діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва” - уточнено сутність економічної ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва, систематизовано принципи, що визначають основні напрями їх розвитку, розглянуто чинники впливу на результати діяльності підприємств, запропоновано соціально-економічну модель ефективності.
В економічній науці існують різні тлумачення сутності економічної ефективності.
На основі інтерпретації існуючих в науковій літературі трактувань запропоновано визначати економічну ефективність як співвідношення результатів виробничої діяльності і витрат на їх досягнення, яке виражає як рівень використання продуктивних сил суспільства, так і ступінь досягнення виробничої цілі.
Ефективний розвиток виробництва продукції птахівництва значною мірою залежить від успішного функціонування ряду інших галузей і виробництв.
З огляду на це, для врахування взаємозвязків і взаємозалежності між цими галузями і виробництвами доцільно розглядати в комплексі.
В цьому контексті вбачається за необхідне, підприємства, що здійснюють виробництво та перероблення продукції птахівництва, класифікувати як такі, що відносяться до трьох сфер АПК (рис.1).
Рис. 1. Структура птахівничого підкомплексу АПК
Підприємства галузей першої сфери повинні забезпечувати сприятливі умови для функціонування виробничих процесів та інтенсифікації діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва в цілому. У свою чергу, темпи і рівень розвитку підприємств першої сфери залежать від потреб в засобах виробництва, засобах автоматизації, продуктах комбікормової і мікробіологічної промисловості й інших потреб підприємств другої сфери. Збільшення ж обсягів виробництва продукції птахівництва вимагає відповідного розвитку підприємств і організацій з переробки, транспортування і реалізації кінцевого продукту (третя сфера).
Систематизація принципів, що визначають основні напрями розвитку підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва (концентрація, спеціалізація, адаптивність, безперервність, ритмічність, диверсифікація, прямоточність), дає змогу зрозуміти характер взаємодії виробника і споживача, відображають механізм функціонування підкомплексу як системи, що характеризується цілісністю та високим ступенем стабільності функціонування.
Ефективність виробництва, перероблення та реалізації продукції птахівництва залежить від виробничих та позавиробничих чинників, які впливають на її рівень. Вбачається за необхідне виокремлення групи маркетингових чинників, оскільки саме маркетингова діяльність є прикінцевою ланкою ланцюжка створення вартості, забезпечуючи доведення продукції птахівництва до кінцевого споживача, відіграючи таким чином важливу роль у підвищенні економічної ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва (табл. 1).
Таблиця 1. Класифікація чинників ефективності діяльності підприємств з виробництва і перероблення продукції птахівництва
Чинники
Виробничі Економічні обсяг випуску продукції, рівень цін на ресурси, рівень розвитку продуктивних сил суспільства
Демографічні забезпеченість трудовими ресурсами, структура трудових ресурсів, кваліфікація трудових ресурсів
Техніко-технологічні поголівя птиці, породність птиці, рівень розвитку науки і техніки, рівень фондо- і енергоозброєності, рівень фондо- і енергозабезпеченості, рівень автоматизації виробничих процесів, рівень технологічного забезпечення виробництва
Організаційно- управлінські удосконалення планування виробництва, удосконалення управління виробництвом
Позавиробничі Соціальні рівень життя населення, рівень забезпечення житлом, рівень культурно-побутового обслуговування населення, Суспільно-виробничі рівень концентрації виробництва, рівень спеціалізації виробництва, рівень кооперування виробництва, рівень комбінування виробництва
Маркетингові якість продукції, асортимент товару, упаковка, наявність торгової марки, стратегія ціноутворення, налагодженість каналів реалізації, частка ринку збуту, види транспорту, реклама, сервіс
Природні ґрунт, рельєф, клімат
Політичні законодавча та нормативної база, рівень податкового тиску, стабільність національної грошової одиниці
Для вирішення практичних завдань з оцінки ефективності запропоновано використовувати соціально-економічну модель ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва. Основними елементами соціально-економічної моделі визначено: систему взаємоповязаних чинників, що формують рівень ефективності виробництва; систему економічних і соціальних показників, що визначають рівень ефективності; економічний, соціальний і фізіологічний критерії ефективності; обєкт моделювання, тобто рівень ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва, інтегральний показник ефективності.
Ключовим елементом соціально-економічної моделі є три критерії: економічний, соціальний і фізіологічний. Соціальний критерій ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва визначається як ступінь поліпшення умов діяльності працівників підприємства і членів їх родин. Зрештою соціальний ефект реалізується в економічних результатах праці персоналу підприємств сфери птахівництва. Тому, у якості соціально-економічного критерію (Кс) в даній моделі застосовується відношення фактичної оплати праці працівника (Опф) до встановленого урядом прожитковому мінімуму (Опн), помноженому на коефіцієнт 2 (з розрахунку на необхідність утримання непрацездатних членів родини). Нормативне значення такого співвідношення повинне бути більше не менше одиниці: Кс = Опф/2 х Опн ? 1
Для забезпечення нормальної життєдіяльності людина повинна споживати певну кількість тих або інших продуктів за певний період (наприклад, за рік), тому в якості фізіологічного критерію пропонується використовувати науково обґрунтовані норми споживання яєць і мяса птиці на людину в рік. У звязку з цим формула визначення ефективності за фізіологічним критерієм (Кф) набуває вигляду: Кф = VРПФ1/VППН1 VРПФ2/VППН2 ... VРПФN/VППНN = n, де VPПФ1, 2..., n - фактичний обсяг реалізованого продукту на даному ринку за певний період часу на душу населення;
VПП 1, 2..., n - фізіологічно необхідна норма споживання продукту за той же період з розрахунку на душу населення;
1, 2..., n - кількість продуктів харчування.
Сума даних співвідношень повинна бути більше або рівна кількості даних продуктів (n).
В якості узагальнюючого показника економічної ефективності діяльності підприємств запропоновано використовувати рентабельність виробничого капіталу.
Інтегральний показник ефективності у соціально-економічній моделі визначається як добуток узагальнюючих показників ефективності в економічній, соціально-економічній і фізіологічній моделях: Кінт = Ке х Кс х Кф
Оптимальне значення цього добутку повинно бути більше одиниці або рівним їй (Кінт?1).
Запропонована модель дозволяє визначати вплив різних чинників на рівень ефективності діяльності підприємств, що дає змогу виявити резерви підвищення ефективності їх діяльності.
У другому розділі - “Сучасний стан ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва” - проаналізовано особливості розвитку підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва в регіоні дослідження, економічну ефективність їх діяльності, здійснено оцінку маркетингового середовища.
За радянських часів птахівництво було потужною галуззю аграрного сектора, яка централізовано забезпечувалась всіма необхідними ресурсами. Після розпаду СРСР, внаслідок деструктивних процесів в економіці, відбувся значний спад виробництва продукції птахівництва. Так, у 1997 р. в шість разів зменшилось виробництво мяса птиці, в 2,5-3 рази - яєць.
Ситуація суттєво змінилась з 1999 р., коли намітилась стійка динаміка збільшення поголівя птиці, обсягів виробництва мяса птиці і яєць у птахівничих підприємствах країни в цілому і досліджуваному регіоні зокрема. Зростання поголівя відбувається насамперед за рахунок нарощування обсягів виробництва спеціалізованими птахогосподарствами (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка поголівя птиці в господарствах Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей
Серед основних чинників, які позитивно вплинули на зростання обсягів виробництва, найважливішими є: значні приватні інвестиції нових власників в технічне переоснащення і розширення виробничих потужностей птахівничих підприємств, якісне поліпшення племінних ресурсів, сучасний менеджмент і державну підтримку галузі.
Промислове птахівництво Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей зосереджено в 11 спеціалізованих птахопідприємствах. Крім того, в регіоні є фермерські й особисті селянські господарства, які розводять гусей, качок, індиків та мають власні інкубатори. Аналіз конкурентного середовища галузі показав, що на ринку яйця і мяса птиці концентрація відсутня, й ринок є конкурентним.
Узагальнюючим показником економічної ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва є рентабельність. Встановлено, що виробництво яєць на досліджуваних птахофабриках рентабельне. У 2002 р. і 2003 р. виробництво яєць було збитковим, але вже в 2004 р. відбулося значне зростання рівня рентабельності - на 23 пункти. В цілому за 5 останніх років рівень рентабельності зріс на 16,7 пунктів. Виробництво мяса птиці залишається збитковим, проте рівень збитковості за 5 років скоротився на 48 пунктів. Рівень рентабельності продажу як яйця, так і птиці нижче за рівень рентабельності виробництва і має такі саме тенденції, що і перший показник (табл. 2).
Таблиця 2. Рівень рентабельності реалізації в підприємствах з виробництва та перероблення продукції птахівництва у Дніпропетровській, Запорізькій та Донецькій областях
Показники 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р.
Реалізація яєць
Обсяг реалізації яєць, тис. шт. 261300 281697 334439 377821 350844
Рівень рентабельності продажу, % -120,0 -36,7 -17,1 -18,9 -7,0
Дослідження основних виробничих чинників економічної ефективності функціонування підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва дозволило зробити висновок, що найбільший вплив на рівень рентабельності виробничої діяльності має зростання змінних витрат в собівартості продукції, який зумовлений, головним чином, зростанням вартості кормів (71,6% та 73,2% в структурі собівартості яєць та мяса птиці відповідно).
Для оцінки можливостей та загроз маркетингового середовища застосовано метод SWOT-аналізу. За його допомогою визначено, що підприємства мають використовувати власні сильні сторони (обсяги виробництва щорічно зростають, підвищується фондовіддача, зростає продуктивність праці при зменшенні чисельності працюючих та ін.) та можливості зовнішнього середовища (попит на продукти харчування не є еластичним, встановлені дотації з державного бюджету, споживач віддає перевагу вітчизняній продукції, ефективні маркетингові інструменти та ін.), для того щоб подолати наявні слабкі сторони (не використовується реклама, недооцінка значення маркетингу, недостатня кількість спеціалістів з маркетингу та ін.) та мінімізувати вплив ринкових загроз (обмежений попит, зростання цін на ресурси, проникнення на ринок конкурентів з більш низькою ціною та кращими споживчими властивостями товару, споживання частиною населення більш дешевої імпортної продукції та ін.).
Дослідження маркетингового середовища дозволило розробити і обгрунтувати рекомендації, які враховані при формуванні стратегії маркетингу для підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей.
У третьому розділі - “Напрями підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва на маркетингових засадах” - запропоновано алгоритм, що дозволяє визначати чинники, які здійснюють найбільший вплив на результати діяльності підприємств, розроблено стратегію маркетингу для підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва, реалізація якої дозволить підвищити ефективність їх діяльності, обґрунтовано необхідність створення єдиного маркетингового центру для підприємств регіону.
Формулювати рекомендації з розробки стратегії маркетингу для групи підприємств необхідно на основі комплексного аналізу їх маркетингового середовища (рис. 3). Запропонований алгоритм дозволяє визначити чинники, що здійснюють найбільший вплив на результати діяльності підприємств, а відтак, опосередковано визначають вибір маркетингових стратегій, що призначені забезпечити комерційний успіх підприємств на цільовому ринку. В результаті застосування алгоритму отримані такі рекомендації щодо підвищення рентабельності виробництва і реалізації яєць підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей: підвищувати товарність продукції; збільшувати відносну ринкову частку; підвищувати фондовіддачу, якість яєць (знижувати питому вагу дрібного яйця і бою), яйценосність курей-несучок; продуктивність праці; знижувати витрати кормів та праці на 1000 шт. яєць.
На основі аналізу маркетингового середовища запропоновано стратегію маркетингу для підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва.
Найбільш актуальною товарною стратегією вбачається “розвиток товару” або “глибоке проникнення на ринок”. Перед ухваленням рішення про позиціонування своєї продукції підприємства повинні провести сегментацію споживачів даного продукту і вибрати цільові сегменти ринку. ідвищення якості продукції, що виробляється, а також підвищення яйценосності курей-несучок повинне бути забезпечене за рахунок дотримання раціонів годування, умов утримання і технології виробництва яєць.
Рис. 3. Алгоритм формування стратегії маркетингу для групи підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва
Цінова стратегія передбачає диференціацію ціни, що застосовується при розширенні ринкової частки. Крім того, може застосовуватися стратегія “ковзаючої ціни”, яка допускає зниження витрат виробництва як за рахунок вдосконалення технології, так і за рахунок збільшення обсягів продукції, що випускається.
Ключовими заходами стимулювання збуту продукції, тобто мотивування споживача здійснювати нові купівлі, мають стати створення і введення нових марок яйця; використання споживчої одноразової упаковки; рекламна підтримка торгової компанії. Стратегія інтенсивного збуту, яка використовується в даний час птахофабриками яєчного напряму, найбільш оптимальна при збуті яйця, оскільки це відносно недорогий продукт і вимагає великих обсягів продажу.
В дисертації розроблено стратегію маркетингу в цілому для всіх підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей, а розрахунки проведено за данними ТОВ “Птахофабрика “Ювілейна”. Вибір даної птахофабрики зумовлюється тим, що підприємство характеризується високими технологічними і економічними показниками. Доведено, що за допомогою маркетингової стратегії можна підвищити ефективність діяльності навіть вже рентабельного підприємства.
Проведено розрахунок рівня рентабельності реалізації яєць на планований рік з урахуванням збільшення поголівя курей-несучок на 6 тис. гол. Передбачається, що рівень рентабельності реалізації яєць в 2008 р. складе 27,2%, що на 4,0 пунктів вище за рівень 2006 р.
Окрім рекомендованої товарної стратегії “глибоке проникнення на ринок”, ТОВ “Птахофабрика “Ювілейна” доцільно використовувати стратегію “розвитку товару”, тобто переробку яєць в яєчний порошок та інші продукти. Інструментами реалізації цієї стратегії є також створення зручної і практичної одноразової упаковки для яєць, за допомогою якої можна привернути увагу нових споживачів і закріпити власні позиції у вже освоєних сегментах. Упаковка для яєць перш за все створює зручність для покупця, може містити інформацію про товарну категорію яєць, назву і властивості даної продукції, а також про птахофабрику-виробника. З цією метою запропоновано застосування у ТОВ “Птахофабрика “Ювілейна” малогабаритної машини для виготовлення яєчної упаковки “Трайматік - 360”, яка дозволяє створити унікальну одноразову упаковку для яєць. Реалізація даної товарної стратегії дозволить підвищити рентабельність реалізації яєць на 4,9 пунктів.
Цінова стратегія ТОВ “Птахофабрика “Ювілейна” на 2009 р. - це стратегія диференційованих цін, тобто встановлення певних знижок і надбавок до середньої ціни залежно від різних сегментів ринку і різновидів самої продукції. Розробляючи стратегію розподілу ТОВ “Птахофабрика “Ювілейна”, доцільно розширити прямий збут на нульовому рівні розподілу: птахофабрика > кінцевий споживач. У разі вдалої реалізації яєць в упаковці пропонується збільшити питому вагу такого каналу реалізації, як місцевий ринок в загальній структурі каналів реалізації продукції з 14% (5350 тис. шт.) до 19,6 % (7491 тис. шт.).
Працювати у напрямі розширення прямих звязків потрібно і в системі реалізації птиці. Щоб скоротити збитки від реалізації мяса птиці, доцільно орієнтуватися на безвідходну технологію вирощування і переробки птиці, а саме переробляти нехарчові субпродукти і піряні відходи на кормову муку, з нехарчових відходів екстрагувати жир.
Розробка і реалізація маркетингової стратегії на підприємствах є можливою лише за таких умов: перебудова господарського мислення керівників і фахівців та усвідомлення ними значення маркетингу для підприємств; навчання керівників і фахівців основним принципам і методам маркетингу й підготовка маркетологів-професіоналів; створення маркетингових служб на підприємстві або систем інформаційних звязків з центрами маркетингових досліджень.
Створення маркетингової служби, як структурного підрозділу, є економічно обґрунтованим переважно для великих підприємств. Тому виникає необхідність в організації обласного маркетингового центру з обслуговування всіх категорій виробників птахопродукції, що працює на основі договорів, замовлень і контрактів, що укладаються з підприємствами з виробництва та перероблення продукції птахівництва областей. За попередніми розрахунками на створення і утримання маркетингового центру необхідно 256891,5 грн., що складає 0,15 % виручки від реалізації продукції птахівництва птахофабриками в 2006 р. Цей показник вбачається прийнятним для більшості виробників птахопродукції, оскільки зараз на орієнтованих на ринок підприємствах вважається нормою 3-5% від продукції, що реалізовується, спрямовувати на формування бюджету маркетингу.
Створення такого єдиного маркетингового центру не тільки зменшує витрати кожного підприємства на організацію ефективної маркетингової діяльності, але і знімає проблему дублювання кожною птахофабрикою одних і тих же маркетингових заходів, наприклад, вивчення ситуації на ринках яйця і мяса птиці, дослідження потреб цільових споживачів.
Висновки
У дисертаційній роботі викладено теоретичні положення та практичні пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування та розвитку підприємствами з виробництва та перероблення продукції птахівництва. Основні наукові і прикладні результати, а також рекомендації щодо їх використання полягають у наступному: 1. Встановлено, що птахівництво як галузь характеризується рядом специфічних властивостей, які вигідно відрізняють його від інших галузей тваринництва. Насамперед птахівництво скоростигла галузь, вона менш капіталомістка, як результат - вона мобільніша в умовах мінливості конюнктури ринку, віддача корму в 3-4 рази вища ніж у свиней та ВРХ, тому собівартість мяса птиці найнижча що є суттєвим фактором підвищення попиту на цей продукт. Інвестиційна привабливість підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва зумовила їх інтенсивний розвиток упродовж останніх років, швидкі темпи збільшення обсягів виробництва яєць та мяса птиці.
2. На основі інтерпретації існуючих в науковій літературі трактувань запропоновано визначати економічну ефективність як співвідношення результатів виробничої діяльності й витрат на їх досягнення, що виражає як рівень використання продуктивних сил суспільства, так і ступінь досягнення виробничої цілі.
3. Доведено, що ефективний розвиток виробництва продукції птахівництва значною мірою залежить від успішного функціонування ряду інших галузей і виробництв. Дослідження взаємозвязків та взаємозалежностей між підприємствами, які займаються виробництвом, переробленням та доведенням продукції птахівництва до споживача, дозволило систематизувати принципи їх розвитку. Вони дають змогу краще розуміти процеси, що відбуваються в підкомплексі, відображають механізм його функціонування як системи.
4. Визначено, що на ефективність діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва впливає рід чинників. До виробничих чинників слід віднести економічні, демографічні, техніко-технологічні, та організаційно-управлінські; до невиробничих: соціальні, суспільно-виробничі, маркетингові, природні, політичні. Врахування маркетингових чинників дозволить адаптуватися до ринкової ситуації, що змінюється, повніше задовольняти потреби споживачів, забезпечити стабільний розвиток підприємства.
5. Встановлено, що з економічною ефективністю органічно повязана соціальна ефективність, яка має самостійне значення і виражається в конкретних, властивих їй критеріях в системі показників. Для визначення впливу різних чинників на рівень ефективності діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва, запропоновано використовувати соціально-економічну модель ефективності, яка грунтується на економічному, соціальному і фізіологічному критеріях ефективності.
6. Проведене дослідження свідчить, що швидкі темпи збільшення поголівя птиці та обсягів виробництва мяса птиці та яєць ще не забезпечили стабільного зростання економічної ефективності виробництва продукції. Встановлено, що виробництво яєць на досліджуваних птахофабриках рентабельне, але рівень рентабельності за період з 2004 по 2006 р. зменшився на 10,3 %. Виробництво мяса птиці збиткове, проте рівень збитковості за 5 років скоротився на 48 пунктів. Найбільший вплив на рівень рентабельності виробничої діяльності має зростання змінних витрат в собівартості продукції, який обумовлений, головним чином, зростанням вартості кормів (71,6 % та 73,2 % в структурі собівартості яєць та мяса птиці відповідно).
7. Доведено, що ретельний аналіз маркетингового середовища, підприємства, сильних та слабких сторін, дозволяє мінімізувати ризики та якомого повніше використати потенційні можливості цільового ринку. Для оцінки маркетингового середовища застосовано SWOT-аналіз. Визначено, що підприємства мають використовувати власні сильні сторони (обсяги виробництва щорічно зростають, підвищується фондовіддача, зростає продуктивність праці при зменшенні чисельності працюючих та ін.) та можливості зовнішнього середовища (попит на продукти харчування не є еластичним, встановлені дотації з державного бюджету, споживач віддає перевагу вітчизняній продукції, ефективні маркетингові інструменти та ін.), для того щоб подолати наявні слабкі сторони (не використовується реклама, недооцінка значення маркетингу, недостатня кількість спеціалістів з маркетингу та ін.) та мінімізувати вплив ринкових загроз (обмежений попит, зростання цін на ресурси, проникнення на ринок конкурентів з більш низькою ціною та кращими споживчими властивостями товару, споживання частиною населення більш дешевої імпортної продукції та ін.).
8. Розроблено стратегію маркетингу для підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей (яка складається з чотирьох основних елементів товарної стратегії, стратегії ціноутворення, розподілу і просування товару): “глибше проникнення на ринок” (закріплення за собою вже освоєних сегментів), “розвиток товару” (створення унікальної одноразової упаковки для яєць, переробка яєць у яєчний порошок та інші продукти, застосування безвідходних технологій вирощування й переробки птиці, реклама продукції), “розширення меж ринку” (привернення нових споживачів), “диференціювання цін” (встановлення певних знижок і надбавок до середньої ціни залежно від різних сегментів ринку й різновидів самої продукції). Реалізація цієї стратегії дасть змогу збільшити у 2008 р. порівняно з 2006 р. рівень рентабельності виробництва яєць на 2,7-4,0 пункти, частку своєї продукції на ринку в загальній структурі реалізації продукції - на 5,6 %.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Бакіна Т.В. Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 6. - С. 6-10.
2. Бакіна Т.В. Плюси й мінуси державного регулювання на ринку продукції птахівництва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 6. - С. 28-30.
3. Бакіна Т.В. Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища птахівничих підприємств Дніпропетровської області // АГРОСВІТ. - 2007. - № 20. - С. 27-29.
4. Бакіна Т.В. Методи й методика вимірювання та оцінки економічної ефективності функціонування птахівничих підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 1. - С. 28-32.
5. Бакіна Т.В. Основні чинники економічної ефективності птахівничого підкомплексу // АГРОСВІТ. - 2007. - № 16. - С. 34-36.
6. Бакіна Т.В. Особливості управління ефективністю діяльності птахівничих підприємств // АГРОСВІТ. - 2007. - № 4. - С. 32-36.
7. Бакіна Т.В. Сутність економічної ефективності діяльності птахівничих підприємств // АГРОСВІТ. - 2007. - № 2. - С. 27-33.
8. Бакіна Т.В. Удосконалення маркетингової діяльності птахівничих підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 4. - С. 9-12.
9. Бакіна Т.В. Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності птахівничих підприємств // Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 14 листопада 2007 року, м. Полтава. - Полтава, 2007. - С. 190-191.
10. Бакіна Т.В. Комплекс стратегій маркетингу для птахівничих підприємств // Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. 24-25 травня 2007 р., м. Миколаїв. - Миколаїв: Миколаївський ДАУ, 2007. - С. 128-129.
11. Бакіна Т.В. Стан та перспективи розвитку галузі птахівництва України // Державна політика та стратегія реформування економіки України в XXI столітті: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. 27 березня 2007 р., м. Полтава. - Полтава, 2007 р. - С. 8-10.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
