Підвищення ефективності діагностики і лікування порушень менструального циклу при нейроендокринно-обмінній формі гіпоталамічного синдрому у жінок в репродуктивному віці - Автореферат

Гіпоталамічний синдром - це збірне, поліетіологічне поняття, симптомокомплекс, зумовлений первинним ураженням гіпоталамусу (Вейн А.М., Соловьева А.Д., Колосова О.А., 1981) Після аварії на Чорнобільській АЕС спостерігається значне збільшення частоти гіпоталамічного синдрому. Але не зважаючи на значну розповсюдженість цієї патології, ефективність її лікування за загальноприйнятими схемами досить низька (Тумилович Л.Г. и соавт., 1988; Манухин И.Б. и соавт., 2001). О.О.Богомольця “Оцінка репродуктивного здоровя жінок в сучасних умовах: оцінити перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з СПКЯ і неплідністю в анамнезі; вивчити деякі механізми аномалій пологової діяльності і гіпоксії”, державна реєстрація № 0101V003191. Для реалізації зазначеної мети були поставлені наступні завдання: Визначити характер і частоту виявлення основних форм порушень менструальної функції у жінок з НОЕС. Розробити спосіб патогенетичного лікування порушень менструальної функції при НОЕС з використанням агоністів дофаміну (бромокриптин, каберголін) на тлі удосконаленої редукованої дієти, в тому числі, з застосуванням бромокриптину і при нормопролактинемії.Обстежено 127 жінок з порушеннями менструального циклу на тлі різних форм ожиріння, серед яких на підставі комплексного обстеження відокремлено 103 пацієнтки з гіпоталамічним ожирінням (нейроендокринно-обмінною формою гіпоталамічного синдрому) та 24 хворих з ендокринним ожирінням (на тлі патології щитоподібної залози та цукрового діабету). Серед гінекологічних захворювань найчастіше зустрічались полікістоз яєчників (у 71,6% та 68,0% хворих, відповідно по клінічних групах) та гіперпластичні процеси ендометрію (у 44,0% та 36,0% хворих). Досить поширеними були ерозії шийки матки (у 28,3% та 26,0% хворих), сальпінгоофорити (у 28,3% та 24,0%) та фіброміоми матки (у 24,5% та 30,0% хворих). При обєктивному обстеженні хворих з НОЕС у всіх пацієнток ІМТ перевищував норму і становив 34,0±2,3 кг/м2 в 1 клінічній групі та 33,8±2,25 кг/м2 в 2 клінічній групі, був вірогідно вищим у порівнянні з контролем, (p0,85 (1,1±0,15 та 1,15±0,15), в контрольній групі - 0,55±0,05, (p<0,05), що свідчить про високий ступінь ризику ендокринно-метаболічних порушень, і насамперед, ГІ та ІР. При вимірюванні артеріального тиску виявлено, що гіпертензія відмічалась у 54,7% хворих 1 клінічної групи та 48,0% хворих 2 клінічної групи; асиметрія АТ - у 45,2% та 52,0% хворих.Під час аналізу гормонального статусу хворих з НОЕС виявлені патологічні зсуви рівнів репродуктивних та тиреоїдних гормонів у напрямку гіперандрогенії, гіперпролактинемії та гіпотиреозу: підвищення ЛГ в 1,3 рази; тестостерону в 1,9 рази; ДЕА-С - в 1,4 рази; ПРЛ - в 1,9 рази; ТТГ - в 1,3 рази; підвищення коефіцієнту ЛГ/ФСГ в 1,4 рази, відсутність периовуляторних піків гонадотропінів. Рівень ФСГ був зниженим в 1,4 рази; також отримані знижені рівні Т3 - в 1,2 рази та Т4 - в 1,3 рази. У результаті запропонованої терапії за допомогою агоністів дофаміну (бромокриптин, каберголін) на тлі удосконаленої редукованої дієти спостерігається поліпшення показників гормонального статусу хворих з порушеннями менструальної функції при НОЕС: зниження рівнів ЛГ в 2,5 рази, Т - в 2,3 рази, ДЕА-С - в 1,3 рази, ПРЛ - в 2,6 рази, ТТГ - в 1,3 рази, зниження коефіцієнту ЛГ/ФСГ в 3 рази; підвищення в напрямку нормалізації рівнів ФСГ в 1,3 рази, Т3 - в 1,3 рази, Т4 - в 1,2 рази в порівнянні з показниками до лікування. Використання агоністів дофаміну на тлі удосконаленої редукованої дієти дозволяє підвищити ефективність лікування хворих з порушеннями менструальної функції при НОЕС в 2,1 рази та підвищити ефективність відновлення репродуктивної функції в 1,3 рази по відношенню до традиційної терапії. Для успішного лікування порушень менструального циклу у разі НОЕС слід насамперед проводити ретельну диференційну діагностику з наступною патологією: 1) органічними враженнями мозку (мікро-та макроаденомами гіпофізу, синдромом “порожнього” турецького сідла, краніофарінгеомами); 2) аліментарно-конституційним та ендокринним ожирінням (насамперед, при хворобі та синдромі Іценка-Кушинга, цукровому діабеті, гіпотиреозі); 3) іншими формами гіперкортицизму; 4) стромальним текоматозом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

функція менструальний порушення лікування

У дисертації вирішена актуальна медична задача - підвищена ефективність діагностики і лікування порушень менструальної функції у жінок з нейрообмінно-ендокринним синдромом за рахунок впровадження комплексу оптимальних методів діагностики та патогенетичного способу лікування з використанням агоністів дофаміну на тлі удосконаленої редукованої дієти.

У структурі порушень менструального циклу при НОЕС домінуючим є гіпоменструальний синдром, який спостерігається у 43,7% хворих; аменорея - у 10,7%; менорагії - у 24,3%; метрорагії - у 21,3% хворих.

Дослідження обміну андрогенів (Т, ДЕА-С, 17-КС) довели, що гіперандрогенія при НОЕС має яєчниково-надниркове походження в 100% випадків.

Для визначення джерела гіперандрогенії при НОЕС та проведення диференційної діагностики з наднирковою патологією найбільш оптимальним методом діагностики є визначення рівня надниркового маркера ДЕА-С в сироватці крові за допомогою ІФА.

Під час аналізу гормонального статусу хворих з НОЕС виявлені патологічні зсуви рівнів репродуктивних та тиреоїдних гормонів у напрямку гіперандрогенії, гіперпролактинемії та гіпотиреозу: підвищення ЛГ в 1,3 рази; тестостерону в 1,9 рази; ДЕА-С - в 1,4 рази; ПРЛ - в 1,9 рази; ТТГ - в 1,3 рази; підвищення коефіцієнту ЛГ/ФСГ в 1,4 рази, відсутність периовуляторних піків гонадотропінів. Рівень ФСГ був зниженим в 1,4 рази; також отримані знижені рівні Т3 - в 1,2 рази та Т4 - в 1,3 рази.

Запорукою ефективної діагностики НОЕС є проведення комплексного інструментального дослідження головного мозку з використанням рентгенографії черепа, МРТ, РЕГ, ЕЕГ на ранніх стадіях захворювання, що дозволяє виключити органічні враження мозку та провести своєчасну терапію препаратами центральної дії, які нормалізують порушений обмін нейротрансмітерів.

У результаті запропонованої терапії за допомогою агоністів дофаміну (бромокриптин, каберголін) на тлі удосконаленої редукованої дієти спостерігається поліпшення показників гормонального статусу хворих з порушеннями менструальної функції при НОЕС: зниження рівнів ЛГ в 2,5 рази, Т - в 2,3 рази, ДЕА-С - в 1,3 рази, ПРЛ - в 2,6 рази, ТТГ - в 1,3 рази, зниження коефіцієнту ЛГ/ФСГ в 3 рази; підвищення в напрямку нормалізації рівнів ФСГ в 1,3 рази, Т3 - в 1,3 рази, Т4 - в 1,2 рази в порівнянні з показниками до лікування.

Використання агоністів дофаміну на тлі удосконаленої редукованої дієти дозволяє підвищити ефективність лікування хворих з порушеннями менструальної функції при НОЕС в 2,1 рази та підвищити ефективність відновлення репродуктивної функції в 1,3 рази по відношенню до традиційної терапії.

Індивідуалізація дози бромокриптину в залежності від рівня ПРЛ, артеріального тиску, ІМТ та наявності симптомів гіперкортицизму створює умови для більш стійкої ремісії гіпоталамічного синдрому (до 1,5-2 років), сприяє скороченню терміну лікування та знижує частоту ускладнень до 20,0%.

Наявність обтяженого соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу та комплексу ендокринно-метаболічних порушень вимагає занесення вагітних жінок з НОЕС до групи високого ризику з приводу можливих ускладнень під час вагітності і пологів.

Практичні рекомендації

Для успішного лікування порушень менструального циклу у разі НОЕС слід насамперед проводити ретельну диференційну діагностику з наступною патологією: 1) органічними враженнями мозку (мікро- та макроаденомами гіпофізу, синдромом “порожнього” турецького сідла, краніофарінгеомами); 2) аліментарно-конституційним та ендокринним ожирінням (насамперед, при хворобі та синдромі Іценка-Кушинга, цукровому діабеті, гіпотиреозі); 3) іншими формами гіперкортицизму; 4) стромальним текоматозом.

Комплекс інструментальних методів дослідження головного мозку (рентгенографія черепа, МРТ, РЕГ, ЕЕГ) є необхідним для виключення органічних вражень мозку, підтвердження діагнозу гіпоталамічного синдрому.

З метою зясування джерела гіперандрогенії при НОЕС доцільно визначати рівень надниркового маркера ДЕА-С в сироватці крові за допомогою ІФА.

Для проведення ефективного лікування порушень менструального циклу у разі НОЕС необхідно використовувати агоністи дофаміну: бромокриптин (в дозі від 1,25 до 5 мг на добу), каберголін (в дозі 0,25 мг 1-2 рази на тиждень) на тлі редукованої дієти.

Терапевтичну дозу бромокриптину необхідно визначати індивідуально для кожного окремого пацієнта з урахуванням рівня ПРЛ, артеріального тиску, ступеня ожиріння та наявності симптомів гіперкортицизму.

У редукованій дієті необхідно насамперед знизити вміст жирів до 25-30% від добової енергетичної цінності раціону.

Під час лікування порушень менструальної функції у хворих з НОЕС на тлі функціональної гіперпролактинемії слід віддавати перевагу каберголіну, враховуючи пролонгованість та більшу селективність його дії в порівнянні з бромокриптином, високу ефективність в відношенні нормалізації рівня ПРЛ навіть при використанні мінімальних доз, меншу кількість побічних ефектів.

Препарати статевих стероїдних гормонів необхідно використовувати у пацієнток з НОЕС досить обмежено, враховуючи можливість посилення при їх застосуванні існуючих ендокринно-метаболічних порушень.

Враховуючи високий ризик можливих ускладнень під час вагітності та пологів, з метою їх профілактики у жінок з НОЕС доцільно ставити питання про планування вагітності лише після ретельної попередньої корекції ендокринно-метаболічних порушень, лікування супутньої гінекологічної та соматичної патології.

Михайлюта М.А. Діагностика та лікування порушень менструального циклу при нейроендокринно-обмінній формі гіпоталамічного синдрому в репродуктивному віці // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - № 6. - С. 78-82. (Набір матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку).

Литвак О.О., Михайлюта М.А., Артамонов В.С. Комплексне лікування порушень менструального циклу при нейроендокринно-обмінній формі гіпоталамічного синдрому // Ліки Укаїни. - 2002. - № 9. - С. 15-16. (Набір матеріалу, аналіз отриманих результатів).

Артамонов В.С., Сольський С.Я., Михайлюта М.А. Діагностика та патогенетичне лікування хворих з порушеннями менструального циклу при гіпоталамічному синдромі пубертатного періоду // Буковинський медичний вісник, 2000. - № 2-3. - С. 18-20. (Набір матеріалу, аналіз та систематизація отриманих результатів, підготовка до друку).

Артамонов В.С., М.А. Михайлюта М.А. Применение агонистов дофамина для коррекции нарушений менструального цикла при нейрообменно-эндокринном синдроме // Здоровье женщины. - 2002. - № 4 (12). - С. 36-38. (Набір матеріалу, аналіз отриманих результатів).

Патент 46550 А, Україна, 61 К 31/48. Спосіб комплексного лікування порушень менструального циклу при нейрообмінно-ендокринному синдромі / М.А. Михайлюта, В.С. Артамонов; Заявлено 10.08.01; Опубл. 15.05.02, Бюл. № 5, кн. 1. - 4.33. (Розроблено та запропоновано спосіб лікування, визначена його висока ефективність).

Михайлюта М.А., Артамонов В.С. Діагностика та лікування порушень менструального циклу при гіпоталамічних синдромах // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Фенікс, 2001. - С. 440-442. (Аналіз отриманих результатів, підготовка до друку).

Карачарова І.Ю., Михайлюта М.А. Гіпоталамічний синдром та репродуктивне здоровя жінки // Тези 57 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю. “Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, 17-20 вересня 2002. - С. 7. (Набір матеріалу, аналіз результатів).

Карачарова І.Ю., Михайлюта М.А., Лузан Т.І. Гіпоталамічний синдром. Нові підходи до діагностики та лікування // Тези ??? Міжнародної медичної конференції студентів та молодих вчених “Медицина - здоровя ХХІ сторіччя”. - Дніпропетровськ, 26-28 вересня 2002. - С. 64. (Аналіз та систематизація отриманих результатів, написання тез).

Артамонов В.С., Карачарова І.Ю., Михайлюта М.А., Лузан Т.І. Діагностика та лікування порушень менструального циклу при нейрообмінно-ендокринному синдромі // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1 (30). - С. 187-188. (Набір матеріалу, аналіз отриманих результатів).