Підвищення ефективності блокового кодування в нестаціонарних каналах моделі Гільберта - Автореферат

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується інтенсивним впровадженням засобів обчислювальної техніки й автоматизованих систем керування, методів і засобів формування, збереження, передавання й оброблення даних. В дисертаційній роботі використовуються таймерні методи кодування інформації, коли часовому інтервалу (тривалості) сигналу ставиться у відповідність інформація чи її адреса зберігання. На відміну від систем телемеханіки, які використовують такий метод передавання інформації, в реферованій роботі кожна сигнальна конструкція, що формується при передаванні, має декілька часових відтинків, у кожному з яких міститься інформація не лише в їхніх тривалостях, але й в їхньому взаємному часовому стані. Такий метод формування сигнальних конструкцій дозволяє забезпечити відстань між моментами модуляції на інтервалі кодового слова не менше найквістового інтервалу за можливої енергетичної відстані між СК, яка може визначатися інтервалом менше найквістового. Досягнення мети дослідження обумовило постановку і вирішення наступних завдань: - оцінку втрат пропускної здатності каналів моделі Гільберта при роботі односторонніх систем передачі та систем з вирішальним зворотним звязком при використанні надлишкових розрядно-цифрових кодів (РЦК);У вступі розкрито сутність і стан наукової задачі, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання дослідження, сформульовано обєкт і предмет дослідження, представлені використовувані методи, визначено основні елементи наукової новизни, особисто одержаних автором результатів, зазначено звязок роботи з науковими планами, темами.На основі оброблення результатів статистичних вимірювань на реальних каналах доведено, що кусочно-стаціонарна модель вироджується в модель з двома станами з відносними термінами існування: - канал в «хорошому» стані ; При цьому в «хорошому» стані ймовірність помилкового приймання елементу визначається Середня кількість «поганих» станів на 1 годину змінюється для різних зєднань від 150 до 1300 в залежності від смуги пропускання каналу (для каналу зі смугою Гц , а при Гц ). Середнє значення спотворених елементів на кодове слово визначається, як правило, середнім значенням «поганого» стану і не суттєво змінюється від елементності КС. Помилки на інтервалах «поганого» стану групуються, закон розподілу їх на інтервалі 16 посилок після першої помилки апроксимується гіперекспонентоюАлгоритм компенсації передбачає формування на інтервалі сигнальної конструкції надлишкового блокового РЦК множини простих ТСК, які задовольняють умовам (16) при цьому ймовірність помилкового приймання таймерної сигнальної конструкції на інтервалі «хорошого» стану каналу () менше середньої ймовірності помилкового приймання при РЦК (). За критерії оцінки використовувались параметри: кодова швидкість надлишкового коду () та коефіцієнт виграшу використання РЦК, який виправляє помилки кратності () Проведений аналіз ефективності використання декореляції помилок в кодових словах: надана оцінка впливу довжини надлишкового блокового коду на коефіцієнт за заданої величини ємності перемежувача; показано, що за меншої довжини кодового слова й однакової кратності виправлених помилок застосування перемежування елементів суттєво збільшує завадостійкість коду. Враховуючи те, що дозволена для передачі множина ТСК включає сигнальні конструкції з різним числом ЗММ () одержано аналітичний вираз для середнього числа моментів модуляціїЕфективність таких систем оцінюється аналітичним виразом для ефективної швидкості передавання : , (23) де п - загальне число елементів надлишкового коду; - середнє число елементів, які можна передати за час блокування передачі при повторенні одного спотвореного кодового слова; - математичне очікування числа повторень помилкового кодового слова. Аналіз сумарної надлишковості в адаптивних системах показує, що низька ефективність таких систем на базі РЦК визначається протилежною залежністю як кодової швидкості, так і залишкової ймовірності помилкового приймання КК від числа надлишкових елементів. Водночас збільшується ймовірність помилкового приймання (), що збільшує ймовірність невиявленої помилки і число повторень. Автором запропоновано розділити алгоритми виявлення помилки в одержаному кодовому слові і винесення рішення про доцільність повторення прийнятого слова. , (24) де - часові відтинки складових сигналів ТСК в елементах ; - коефіцієнти, які забезпечують кодову відстань між дозволеними сигнальними конструкціями в елементах , яка дозволяє виявляти та виправляти зміщення ЗМВ.Вперше обґрунтовано доцільність заміни інформаційного параметру сигналу - частоти, фази або амплітуди несучого коливання на інтервалі найквістового елементу на тривалість сигналу, який вимірюється відстанню між нуль-перетинами обвідної сигналу осі часу. Теоретично обґрунтовано можливість синтезу виявляючих та виправляючих помилки надлишкових кодів при інформаційних параметрах відображених в часових відрізках - складових сигнальної конструкції. Вперше теоретично обґрунтована доціль

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ