Роль національних Збройних Сил у державотворчих процесах 1918 року. Характеристика державно-правового підґрунтя розвитку національної армії та її кадрового забезпечення. Місце офіцерських формувань у справі підтримки стабільності гетьманського режиму.
Барановська Національний університет “Львівська політехніка”, Інститут гуманітарних і соціальних наукДо складу цієї консервативної партії увійшли як землевласники, так і колишні військові. Її результатом стало прийняття німецькою стороною умови про подальшу співпрацю з новим режимом - гетьманатом, що мав встановитися в Україні після усунення від влади Центральної Ради. Після поставленого німецьким командуванням ультиматуму або негайно визнати гетьманат, або розпуститися, офіцерська нарада 30 квітня вирішила скласти зброю і звільнити Січових Стрільців із військової служби і від обовязків у війську [11, с. Наприкінці травня 1918 р. було розроблено законопроект про загальні засади військової служби, яка відкидала станові принципи формування армії та забезпечувала вільний доступ до військової освіти та посад. Наприкінці червня 1918 року основні сили майбутньої Української Армії, крім дрібних відділів, що створилися в різних місцевостях України, складалися із Запорозького корпусу у складі близько 25000 вояків, дислокованого у районі Олександрівськ - Словянськ, пішої дивізії “синьожупанників”, що в кількості 6000 осіб. зосереджувалася як залога в Києві та чотиритисячної дивізії “сірожупанників”, полки якої перебували у Володимирі-Волинському.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
