Підстави припинення діяльності суб"єктів господарювання: загально-правова характеристика - Дипломная работа

Міністерство науки і освіти України Запорізький національний університет Дипломна робота на тему: Підстави припинення діяльності субєктів господарювання: загально-правова характеристика 2010 р. Реферат Обсяг роботи: 116 сторінок, 3 таблиці, 48 джерел літератури. Завдання дослідження: - надати юридичну характеристику поняття «припинення діяльності субєктів господарювання», визначити не тільки саме поняття „підстави припинення діяльності субєктів господарювання ”, а й дослідити правову природу цього юридичного явища; - проаналізувати існуючі та обґрунтувати відповідні напрями вдосконалення системи структурно-видової класифікації підстав припинення діяльності субєктів господарювання; - розглянути й проаналізувати правові наслідки припинення діяльності субєктів господарювання за підставами організаційно-правового характеру; - внести пропозиції щодо удосконалення законодавства про припинення діяльності субєктів господарювання. Методи дослідження: історико-правовий; логіко-семантичний; порівняльно-правовий; системно-структурний. право, підстави, законодавство, господарювання, власник, правовідносини, банкрутство, ліквідація, реорганізація, регулювання. Правові аспекти припинення діяльності субєктів господарювання 1.1 Аналіз становлення інституту припинення діяльності субєктів господарювання 1.2 Визначення та правовий зміст припинення діяльності субєктів господарювання 1.3 Види та підстави припинення діяльності субєктів господарювання Розділ 2. Припинення субєкта підприємницької діяльності є таким же закономірним та органічним процесом, як і створення. Припинення субєктів господарювання регулюється значною кількістю нормативних актів, до яких, насамперед, належать ЦК України, ГК України, закони України від 15 травня 2003 р. № 755-ГУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ Про господарські товариства, від 14 травня 1992 р. № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції Закону від 30 червня 1999 р.) та інші нормативні акти, в тому числі відомчі. Так, відповідно до ст. 55 ГК України субєктами господарювання визнані: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; 3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності. Таким чином, під припиненням субєктів господарювання слід розуміти припинення не лише юридичних, але й фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності. Припинення субєкта господарювання здійснюється в результаті реорганізації, передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або шляхом ліквідації. Під правонаступником розуміють юридичну особу, до якої переходять усі права та обовязки реорганізованої юридичної особи. Під ліквідацією розуміють такий спосіб припинення субєкта господарювання, при якому на майбутнє неможлива будь-яка діяльність та його існування і який повязаний з ліквідацією його справ і майна, відсутністю правонаступника. ГК України визначає, що скасування державної реєстрації субєкта господарювання є підставою для вилучення його з державного реєстру шляхом внесення до державного реєстру запису про припинення діяльності субєкта господарювання. Зазначений запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу власником субєкта господарювання або ж органом, який призначив ліквідаційну комісію. Насамперед слід зауважити, що у нормах нових ЦК та ГК України вживається термін скасування державної реєстрації субєкта господарювання, хоча Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яким встановлено порядок державної реєстрації субєктів господарювання та відповідно її скасування, містить таке поняття, як державна реєстрація припинення юридичної особи та державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи. Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України ведеться на основі нормативних, установчих та ліквідаційних документів, а щодо субєктів підприємницької діяльності - на основі копії реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію в органах державної реєстрації за місцезнаходженням субєкта відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118. Підстави, за яких відбувається припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця визначені в ч. 15 ст. 58 та ч. 1 ст. 59 ГК України. В примусовому порядку припинення юридичних осіб здійс