Розгляд особливостей функціонування організаційно відокремленої й економічно самостійної ланки виробничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт і наданні послуг. Оцінка умов колективного договору.
Зміст статуту неповинен суперечити положенням законодавчих актів, що регулюють діяльність підприємства.
Колективний договір - це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини.
У колективний договір включаються зобовязання щодо поліпшення умов праці та відпочинку працівників, їх соціального захисту, заходи для забезпечення зростання продуктивності праці, величини матеріального стимулювання, вирішення житлових проблем тощо.
Підприємства мають такі ознаки: - виробничо-технічна єдність (спільність продукції, що виготовляється, процесів її виробництва, певний склад виробничих фондів, єдина технічна політика, спільність допоміжного і обслуговуючого господарств);
- організаційно-соціальна єдність (наявність єдиного трудового колективу, керівника та адміністрації підприємства, наділення підприємства правами і реквізитами юридичної особи);
- фінансово-економічна самостійність (можливість самостійно визначати напрямки економічного розвитку, склад, обсяги продукції, що випускається, напрямки розподілу прибутку підприємства, форми і розміри матеріального стимулювання, спільність системи планування та обліку).
Виробнича структура підприємства - це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови та взаємозвязку. Виробнича структура характеризує частку окремих підрозділів у загальній чисельності працівників підприємства, у сукупному випуску продукції, вартості основних фондів і т. д. Для підприємств є важливим встановлення оптимальної виробничої структури.
На виробничу структуру підприємства впливають такі фактори: - масштаб виробництва;
- складність конструкції виробу;
- характер технологічного процесу.
Якщо головним виробничим підрозділом підприємства є цех (адміністративно відокремлена частина підприємства, в якій виконується комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації), то така виробнича структура називається цеховою.
Цехи поділяються на: - основні (заготівельні, обробні, складальні);
- побічні (утилізації, відновлення деяких сировинно-матеріальних ресурсів);
- обслуговуючі (складське і транспортне господарства);
- підсобні (виробництво тари, відгодівельне і тепличне господарства тощо). економічний колективний договір господарство
При безцеховій виробничій структурі основою її побудови є виробнича дільниця (сукупність робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція).
Корпус - як обєднання однотипних цехів - є основним структурним підрозділом корпусної виробничої структури.
При комбінатській виробничій структурі підприємства поєднуються стадії послідовно процесу переробки сировини і підрозділи виготовляють завершену частку готового виробу.
Загальна структура підприємства включає, крім виробничих підрозділів, заклади соціально-культурного призначення та підрозділи апарату управління.
Підприємства класифікуються за рядом ознак, а саме: І Мета і характер діяльності: - комерційні, метою яких є одержання прибутку;
- некомерційні, які не ставлять собі за мету отримання грошових економічних результатів (благодійні фонди і організаціі).
ІІ Форма власності: - приватні (індивідуальні, засновані на власності однієї особи без права найму робочої сили; сімейні, засновані на власності і праці однієї сімї; приватні, засновані на власності однієї особи з правом найму робочої сили);
- колективні (засновані на власності колективу працівників підприємства, кооперативу, громадської організації);
- державні (засновані на власності держави, в тому числі казенні);
- муніципальні (державні комунальні підприємства, засновані на власності громади адміністративно-територіальних одиниць);
- спільні підприємства (засновані на власності фізичних або юридичних осіб різних держав);
- іноземних громадян або організацій (засновані виключно на власності фізичних або юридичних осіб іноземних держав).
ІІІ Правовий статус і форма господарювання: - Одноосібні приватні підприємства - власником є фізична особа або сімя; отримує дохід (прибуток); несе весь тягар ризику.
Перевагами такої форми підприємства є простота заснування, незначні витрати на засновницько-реєстраційні операції, повна самостійність, оперативність і свобода підприємницьких дій, відносно низькі витрати на організацію виробництва, власникові повністю належить прибуток підприємства.
Недоліки: обмежені можливості для розширення капіталу, повна відповідальність за борги, відсутність спеціалізованого менеджменту, невизначеність термінів функціонування, оскільки підприємство юридично припиняє свою діяльність у разі смерті, позбавлення волі або психічного захворювання одноосібного власника.
- Кооперативні - добровільні обєднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
