Підприємництво: роль у системі зайнятості і доходів - Автореферат

Проте, в українській науковій літературі проблемам взаємозвязку підприємництва із зайнятістю населення та його доходами приділяється поки що не така увага, на яку вони заслуговують. Ідея сполучення в одному дослідженні підприємництва, зайнятості і доходів зявилася у ході вивчення робіт вітчизняних і закордонних економістів та соціологів, практики ринкових реформ, а також вивчення структури зайнятості і доходів населення України. Разом з тим, у дисертації, що пропонується, виявилено певну прогалину в дослідженні взаємозвязку підприємництва, зайнятості і доходів, недостатню розробку різних його аспектів для умов трансформаційної економіки України. Для вирішення задач, що були поставлені в дисертації, використано загальнонаукові методи пізнання: системний підхід (у дослідженні взаємозвязку підприємництва з зайнятістю і доходами),аналіз і синтез (у дослідженні видів зайнятості і доходів), методи статистичного аналізу (в угрупуванні видів зайнятості і доходів), метод логічного аналізу (у визначенні методологічних принципів дослідження проблем теми), узагальнення даних, порівняльного співставлення (зокрема у співставленні впливу підприємництва на зайнятість і доходи по країнах та регіонах України). здійснено новий підхід до обгрунтування функцій підприємництва, оскільки ті їх визначення, які є у літературі (зокрема навчальній), ідентифікуються з основними характеристиками особистості підприємця, що не може бути визнано правильним; підприємницька діяльність як така має конкретні функції, які в цьому дослідженні аргументовано і угруповано у такі шість: реалізація основної мети (підприємницький доход), насичення ринку, пошук новацій, забезпечення зайнятості, забезпечення доходів найманим працівникам, самореалізація; запропоновано блок-схему функцій підприємництва і їх мотивованого впливу на перехідні процеси в Україні; мотивацію діяльності підприємця визначено на основі аналізу цих функцій, що забезпечило виявлення мотиву діяльності як прояву його здібностей і праці, а також аналіз особливостей прояву мотивації у перехідний період як деформованої у напрямку посилення мотивації доходу і самозайнятості, з одного боку, і послаблення мотивації, що повязана з новаціями і самореалізацією, з іншого боку;Використовуючи погляди та висновки іноземних і українських авторів відносно такого поєднання, можна виділити декілька позицій: інституціоналізм і еволюційну теорію відносно умов, що склалися у постсоціалістичних країнах завдяки трансформаційним процесам їх економічних систем; інноваційна діяльність підприємця за Й.Шумпетером; роль техноструктури і управлінських рішень за Дж.Гелбрейтом; народна економіка за С.Мочерним; концепція економічного звязку особисто свободних субєктів через реформування відносин власності у різних сферах економічного життя і соціальні перетворення за А.Покританом; концепція пайової економіки Дж.Міда, що використовував І.Сорока в обгрунтуванні схем розподілу прибутку підприємства між трудом і капіталом. Отже, загальними основами взаємозвязку підприємництва, зайнятості і доходів можна вважати такі: по-перше, підприємництво є джерелом суто підприємницького доходу, доходу найманих працівників і доходу суспільства (через податок); по-друге, сферу підприємництва засновано на трудовій діяльності - самого підприємця, найманих працівників, посередників, промислової і соціальної інфраструктури, тому сприяє вирішенню проблем зайнятості; по-третє, підприємництво залучає кваліфіковану робочу силу - від менеджерів до робочих, а це потребує певної системи освіти, підготовки і перепідготовки кадрів, що сприяє розвитку цієї сфери; по-четверте, у сферу підприємництва втягується частина правоохоронних сил, а також працівників державних органів контролю. Водночас аналіз позитивних і негативних рис підприємництва в умовах перехідної економіки України показує, що підприємництво виступає дієвим чинником зростання зайнятості населення, суттєво сприяє зміні її структури, впливає на зміну менталітету працівників щодо підприємництва, поповнює споживчий ринок товарами і частково засобами виробництва, є джерелом доходів частки населення. Третій висновок вказує на вплив психологічного фактору, що тисне на безробітних, який по-різному відображається на формуванні підприємництва в Україні: з одного боку, сприяє його розвитку тим, що частина безробітних за сприятливих умов стає підприємцями чи наймається до них на роботу, з іншого боку, чимала частина безробітних зберігає менталітет праці на державних підприємствах і зрештою втрачають надію на працевлаштування. Перший: оскільки слід розмежовувати поняття “прибуток” і “доход”, то до підприємництва як такого поняття “прибуток” не можна використовувати без пояснень, оскільки не можна ототожнювати будь-якого підприємця з капіталістом.Підприємництво визначається як певна система функціонування субєктів ринку на основі демократичних форм економічної діяльності у будь-якій сфері відкритої економіки з метою забезпечення зайнятості і доходів для субєкта і для суспільства та яка повязана з ри