Підприємницькі засади розвитку сільського туризму - Автореферат

Одним із напрямів розвитку агропромислового комплексу стає сільський туризм - апробоване явище у багатьох країнах світу, яке робить лише перші кроки в економічній системі нашої держави. Важливим етапом у розвитку сільського туризму має стати виконання Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні» (2007 р.) та плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки, затверджених Розпорядження Кабінету Міністрів України (2006 р.). З огляду на це, актуальності набуває вивчення теоретичних і практичних аспектів сільського туризму як форми підприємництва на місцевому, регіональному та державному рівнях в контексті посилення економічної компоненти його впливу на стан сільських територій. визначити та оцінити кількісні та якісні параметри, а також передумови і перешкоди становлення сільського туризму на державному та регіональному рівнях; сільський туризм підприємництво обґрунтувати напрями диверсифікації сільського туризму на основі аналізу туристсько-рекреаційного потенціалу регіону; Методом наукового абстрагування уточнено зміст поняття «сільський туризм», класифікацію форм його функціонування; методом індукції і дедукції, аналізу і синтезу досліджувались конкретні прояви та узагальнені характеристики розвитку сільського туризму на засадах підприємництва.У першому розділі - «Теоретико-методологічні аспекти сільського туризму як форми підприємницької діяльності» - досліджено сутність сільського туризму як особливої форми підприємництва в аграрному секторі економіки, узагальнено основні підходи до визначення функцій туризму у забезпеченні диверсифікованого сільського розвитку, обґрунтовано системні звязки сільського туризму з іншими видами господарської діяльності. З підприємницької точки зору, сільський туризм слід розглядати як самостійну, систематичну, ризикову господарську діяльність щодо надання у сільській місцевості комплексу основних (послуги розміщення, харчування) та супутніх (сільськогосподарські роботи, риболовля, прогулянки на конях, участь у святах, продаж народних промислів тощо) послуг туристам з метою отримання економічного, соціального або іншого ефекту. У спрощеному формалізованому вигляді модель сільського туризму матиме такий вигляд: RT = F (D, S; P; l, s, r; t), де RT - сільський туризм як вид економічної діяльності, F - функціональна залежність, D - попит на сільський туризм, S - пропозиція послуг сільського туризму, P - ціна послуг, l - фактори локалізації, s-фактори вибірковості (селективні), r - фактори реалізації (у т.ч. У другому розділі - «Передумови і проблеми формування підприємницького середовища в сільському туризмі» - проаналізовано показники та особливості розвитку сільського туризму як форми підприємництва, розкрито передумови і перешкоди його становлення в сучасних умовах. Враховуючи те, що послуги розміщення і харчування туристів складають 56 % вартості сільського туристичного продукту, а також здійснюючи припущення, що додаткові (атракційні) послуги мають аналогічну (принаймні, не нижчу) продуктивність, загальна річна продуктивність праці однієї зайнятої особи у сільському туризмі в регіоні за умови, що всі послуги надаються в межах одного підприємства (господарства) сільського туризму, становила: у 2004 р - 28,9 тис. грн., у 2005 р.Сільський туризм є багатофункціональним та системним явищем, яке активно поширюється у господарському житті аграрних територій України та сприяє їх економічному (через зростання доходів сільських мешканців, створення робочих місць, залучення інвестицій, міжгалузеві звязки тощо) та соціальному розвитку (збереження історико-культурної спадщини, підвищення самооцінки у мешканців села та ін.). Реалізації підприємницьких ініціатив у сільському туризмі є вагомим інструментом диверсифікованого сільського розвитку, але потребує при цьому формування сприятливого середовища та ефективних економічних і управлінських механізмів. Як вид економічної діяльності сільський туризм включає в себе інші форми підприємництва (агротуризм, фермерський та екологічний туризм) та є сукупністю відносин з приводу туристсько-рекреаційної діяльності різного цільового спрямування у сільській місцевості під впливом факторів локалізації (сільської місцевості, або середовища), вибірковості (потенційних споживачів) та реалізації (індустрії та інфраструктури сільського туризму). Обґрунтовано, що системний вплив сільського туризму на диверсифікований соціально-економічний сільський розвиток здійснюється через системні ефекти (економічний, соціальний, етнокультурний, особистісний, екологічний) та системні звязки з іншими секторами місцевої економіки (сільським господарством, лісовим господарством, мисливством, комунальною та соціальною інфраструктурою тощо). Найбільші вигоди для сільської економіки в цілому можуть бути отримані за рахунок розбудови синергії в процесі зародження (надання тільки основних послуг), становлення (основних та окремих додаткових послуг) та розвитку (створення комплексних турпродуктів) сільського

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ