Розгляд процесу становлення системи опіки над незаконнонародженими дітьми на українських землях Російської імперії. Аналіз діяльності Приказів громадської опіки, земств, доброчинних товариств у сфері опіки підкидьками. Залучення держави до справи опіки.
При низкой оригинальности работы "Підкидьки чи знайди?: державна та суспільна опіка над незаконородженими в Україні наприкінці XVIII – на початку XX ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПІДКИДЬКИ ЧИ ЗНАЙДИ?: ДЕРЖАВНА ТА СУСПІЛЬНА ОПІКА НАД НЕЗАКОННОНАРОДЖЕНИМИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XVIII - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. У статті розглядається процес становлення і розвитку системи о незаконнонародженими дітьми на українських землях Російської .Проблема позбавлення від незаконнонароджених ,дітаей від того підкидання, вбачається нам старою як св.ІТПРИЧИНАМИ цього явища були стра,х сором, засудження з боку громади, яка по-суті штовхала матір до дітозгубництв.а Взагалі, ставлення до дитини було не занадто толерантним: дітозгубництво не лише не каралось законами, а у деяких випадках навіть визначалось, що обумовлювалося політичними та економічними чинниками [1, 295]. Гінзбурга земства, для яких опіка над підкидьками була обовязковою, повинні були бути поділені на три катего:р1ії) земства, у яких існувала опіка протиза: коднінтиа, доставлені поліцією, відправлялись до окремих притулкі,ввлаштованих за типом столичних виховних будинків (Таврійське, Харківське та Херсонське); 2) земства, у яких існувала опіка законна, відповідно до ст. закону від 3 червня 1828 р., тобто притулків не було, а діти, доставлені поліцією, віддавались благодійникам на виховання за відому плату (Полтавське); 3) земства, у яких існувало піклуванн, ящо нагадувало діяльність Приказів громадської опіки після закону1828 р. Земський притулок був організований за типом столичних виховних будинків, земство стало одним з найенергійніших у плані опіки над підкидьками, витрачало на це значні капіта. За перші 30 років існування Херсонського земського притулку для підкидьків у ньому перебувало 10 095 дітей, з яких 6188 померло, 2275 (22,75 %) було віддано на опіку та 1612 (15,97 %) залишались на наступний рік[13, с. До притулку приймались діти не старші одного року таких категорій: 1) позашлюбні немовлята, які втратили матерів; 2) позашлюбні немовлята матерів, які через бідність не могли утримувати ді;те3й) підкидьки, ніким не прийняті на виховання.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы