Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту тканин - Курсовая работа

В період становлення України як країни з ринковими умовами господарювання в економіці спостерігався спад економічної діяльності й недолік інвестицій на підтримку діючих підприємств текстильної промисловості. Україна повинна зберегти свою текстильну промисловість, яка характеризується значною ємністю внутрішнього ринку (40-50 мільярдів гривень щорічно), високим рівнем доданої вартості (до 50%), низькою енергоємністю (1-3% валових витрат), незначним впливом на екологію. Виробництво лляних тканин переважає в країнах, де вирощується льон-довгунець і де є потужності для його переробки (Росія, Україна, Білорусія, Польща, Франція). США ввозять з країн, що розвиваються, переважно ті товари, у виробництві яких бере участь американський капітал. На світовому ринку текстиль залишається однією з привабливих секторів економіки, ще є одним із основних галузей економіки, формують бюджет у багатьох країнах.Деяке пожвавлення її розвитку почалося у радянський період, коли старі підприємства було реконструйовано і збудовано нові у Киві, Полтаві, Одесі, Житомирі, а згодом великі бавовняні комбінати у Херсоні і Тернополі, та у Чернігові, Дарницький (Київ) шовковий комбінат, Житомирський.[8] текстиль український світовий імпорт Вона виробляє 7% усіх тканин України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. Сучасні фабрики діють у Харкові, Одесі, Сумах, Дунаївцях (Хмельницька обл.), Бонуславі, Кременчузі, Донецьку, Лубнах, у Луганську - тонкосуконна фабрика, Чернігові-камвольно-суконний комбінат і Кривому Розі - вовнопрядильна фабрика. Шовкова промисловість зосереджена у Києві, де виробляють карпадишен і крепжоржет з натурального шовку; у Києві і Черкасах випускають тканини зі штучного і синтетичного волокон, у Луганську - маланжеві шовкові тканини. Із загального числа підприємств текстильної промисловості понад 140 здійснюють зовнішньоекономічну діяльність: експортують свою продукцію до країн Європи і СНД - в основному чоловічий та жіночий верхній одяг, костюми, блузки, сорочки, а також одяг промислового призначення, нижню білизну, рукавиці, рукавички.Порядок оподаткування операцій з експорту та імпорту, зокрема порядок оподаткування таких операцій податком на додану вартість (ПДВ), регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: 1) подання митному органу документів, які засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 195 Податкового кодексу України, а саме: операції з експорту товарів (супутніх послуг) оподатковуються за нульовою ставкою, якщо їх експорт підтверджено митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства. Вивізне (експортне) мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України згідно наступних законів України: Закон України від 07.05.96 № 180/96-ВР „Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину”;[3] Починаючи з 1 січня року, що настає після вступу України до Світової організації торгівлі, передбачено поетапне зниження експортного мита кожного року на відповідний відсоток, а саме: Відповідно до останнього абзацу статті 1 Закону України від 10.09.99 № 1033-XIV „Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, починаючи з 1 січня 2007 року, ставка вивізного (експортного) мита на насіння олійних культур, види яких визначені у цій статті, щороку зменшується на 1 відсотковий пункт до значення 10 відсотків.ТОВ “Кобзар”, надалі “Покупець”, в особі директора Шпарук Марія Андріївна, з одного боку, та фірма „Марафон”, надалі “Продавець”, в особі директора Петренко Сергій Петрович, - з другого боку , уклали цей Контракт у такому: Предмет контракту Продавец продав, а Покупець купив (надалі - товари), перераховані у Додатку №1 до даного Контракту, та який є його невідємною частиною, на суму 50440 длр. При отримані від Покупця письмової заяви про зміни будь-яких позицій у Специфікації до даного Контракту в період дії даної Специфікації, Продавець залишає за собою право перегляду як ціни, так і строків поставки, викликаного внесенням змін з боку Покупця. Покупець зобовязаний надати Продавцю претензії як щодо якості, так і щодо кількості товару протягом 14 днів з дати поставки товару. Продавець протягом доби повідомляє Покупця про початок та закінчення обставин форс-мажору, причому повідомлення про наявність та тривалість обставин форс-мажору повинно бути підтверджено Торговою палатою.Техніко економічне обґрунтування зовнішньоторговельної угоди наведено в таблиці 1 а)закупівельна вартість товару для експорту б) витрати повязані з експортом 50440 20430 Підсумувати: а) Сплата експортного мита; б) Сплата митних зборів (0,2 %; митна вартість х 0,2%); в) Повернення сплаченого акцизного збору (митна вартість мито М/збори) х ставку акцизу; г) Повернення сплаченого ПДВ: (митна вартість мито М/збори акциз) х 20% (ставка ПДВ). Для проведення коефіцієнтного аналізу необхідно ви

ПЛАН

Вступ

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку досліджуваного товару

1.1 Аналіз світового ринку товару

1.2 Аналіз українського ринку товару

2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди

2.1 Законодавча база

2.2 Нормативно-правові умови здійснення даного проекту

3. Зовнішньоекономічний контракт

4. Оцінка ефективності запропонованого проекту

Висновки

Список використаних літературних джерел