Підготовка вчителів на педагогічних курсах Полтавщини (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) - Статья

У статті здійснено аналіз процесу становлення теоретичного та практичного компонентів професійно-педагогічної підготовки вчителів на педагогічних курсах Полтавщини в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Педагогічна практика проводилась у зразковій школі, була керованою, структурованою: відвідування курсистами зразкових уроків у керівників та їх аналіз; підготовка слухачів до пробних уроків (написання конспектів та їх обговорення на заняттях); проведення пробних уроків та їх аналіз. Окрім підготовки конспектів уроків, відвідування аналізу уроків керівника курсів, товаришів, чергування по класу, складання характеристик на учнів, кожен слухач повинен був підготувати конспект аналізу підручників та посібників для народних шкіл з висновками щодо доцільності їх використання у навчальному процесі, що сприяло формуванню педагогічного мислення. Слухачі готували по 2 пробні уроки у прикріпленому повітовому училищі, писали конспекти уроків та подавали їх для аналізу викладачеві, відвідували уроки керівника курсів, своїх товаришів та аналізували ці уроки, складали характеристики на учнів, виконували обов’язки чергових по класу, конспекти аналізу першоджерел, підручників для початкових шкіл, аналіз навчальних програм предметів початкової школи [8, арк. при Педагогічному музеї значилось, що на той час їх педагогічний колектив складався з 24 учителів у складі таких викладачів: Михайло Благоразумов - директор Лубенської учительської семінарії (викладав "Методику арифметики та геометрії"); Четвериков Іван Семенович - приват-доцент Київської духовної академії (викладав "Психологію"); Зеньковський Василь Васильович - приват-доцент Київського університету (викладав "Педагогічну психологію"); Музиченко Олександр Федорович - директор Педагогічного музею (викладав "Нові течії педагогічної думки"); Лубенець Наталія Дмитрівна (викладала курс "Дитячі садки та їх зв’язок з шкільною організацією"); Гельвич Роман Іванович - доктор медицини, прозектор анатомії Київського жіночого інституту (викладав курс "Анатомофізіологічна картина розвитку дитини у дошкільному та шкільному віці"); Лубенець Тимофій Григорович - директор народних училищ Київської губернії (викладав "Методику російської мови"); Даденков Микола Федорович - викладач Києво-Печерської чоловічої гімназії (викладав "Педагогіку", "Методику російської мови) та ін.Отже, підготовка вчителів на педагогічних курсах Полтавщини у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. спрямовувалася на озброєння слухачів загальноосвітніми та психолого-педагогічними знаннями. Зміст психолого-педагогічної підготовки вчителів поступово вдосконалювався, був спрямований на озброєння вчителів кращими методами навчання для здійснення ефективної практичної діяльності. Вивчення фактичного матеріалу (нормативних документів, архівних метаріалів, педагогічної літератури) доводить наявність ретельно продуманої, ґрунтовної системи загальноосвітньої та професійної підготовки майбутніх вчителів, яка містила у собі розумове, морально-духовне, естетичне виховання, засвоєння нових знань, розвиток науково-дослідних, творчих здібностей, формувало загальнопедагогічні вміння та навички. Вивчення архівних матеріалів, аналіз текстів лекцій, спогадів слухачів, викладачів досліджуваного періоду свідчать, що підготовка вчителів на педагогічних курсах Полтавщини здійснювалась у ефективних індивідуальних та колективних формах, серед яких: лекції та практичні уроки, ретельно продумана система педагогічних практик, що включала і досвід психолого-педагогічних характеристик, організацію системи виховної роботи в зразковій школі, самостійну бібліографо-аналітичну роботу курсиста.

педагогічний реформа навчальний курси

Отже, підготовка вчителів на педагогічних курсах Полтавщини у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. спрямовувалася на озброєння слухачів загальноосвітніми та психолого-педагогічними знаннями. Зміст освіти відповідав фаховим потребам конкретних слухачів, мав таку структуру: загальноосвітній, загальнокультурний та психолого-педагогічний компонент. Зміст психолого-педагогічної підготовки вчителів поступово вдосконалювався, був спрямований на озброєння вчителів кращими методами навчання для здійснення ефективної практичної діяльності. Вивчення фактичного матеріалу (нормативних документів, архівних метаріалів, педагогічної літератури) доводить наявність ретельно продуманої, ґрунтовної системи загальноосвітньої та професійної підготовки майбутніх вчителів, яка містила у собі розумове, морально-духовне, естетичне виховання, засвоєння нових знань, розвиток науково- дослідних, творчих здібностей, формувало загальнопедагогічні вміння та навички. У такий спосіб закладалися основи багатогранності та "енциклопедичної" освіченості вчителя як необхідної умові педагогічної майстерності. Недосконалістю навчальних програм в діяльності курсів Полтавщини досліджуваного періоду виявлено заборону проникнення передових національних ідей.

Вивчення архівних матеріалів, аналіз текстів лекцій, спогадів слухачів, викладачів досліджуваного періоду свідчать, що підготовка вчителів на педагогічних курсах Полтавщини здійснювалась у ефективних індивідуальних та колективних формах, серед яких: лекції та практичні уроки, ретельно продумана система педагогічних практик, що включала і досвід психолого-педагогічних характеристик, організацію системи виховної роботи в зразковій школі, самостійну бібліографо-аналітичну роботу курсиста. Педагогічна майстерність вчителів формувалась і реалізувалася в навчальному процесі не лише під час читання лекцій, вдало продуманої самостійної роботи, а також у процесі підготовки дидактично-методичних матеріалів тощо. Написання рефератів, письмових вправ, творів, доповідей, аналізу уроків вимагали від курсистів додаткової роботи з науковою та навчальною літературою, а це сприяло формуванню навичок пізнавальної самостійності. З метою формування педагогічного мислення слухачів ефективно використовувалися такі форми науково-дослідної діяльності: "репетиції", семінари, співбесіди, діалоги, диспути, екскурсії тощо.

Нами встановлено, що викладачами педкурсів упродовж досліджуваного періоду використовувалися такі методи: словесні (лекція; робота з першоджерелами; дискусії, що проводились під час обговорення рефератів, які готували курсисти з кожного з предметів, дискусії під час обговорення відвіданих уроків), наочні (демонстрація дослідів; використання таблиць та графіків, практичні (лабораторні роботи; постановка дослідів; складання психолого-педагогічних характеристик на учнів школи; виготовлення наочних посібників), методи самостійної роботи студентів (написання рефератів; бібліографо-аналітична робота), методи стимулювання обов’язку та відповідальності.

Перспективи дослідження. Стаття не вичерпує всіх аспектів заявленої проблеми, проте розкриває простір для подальших наукових пошуків, зокрема ознайомлення з ідеями вчених регіону щодо розробки змісту професійно-педагогічної підготовки: інтеграції знань у змісті педагогічних навчальних дисциплін, посилення практико-орієнтованого спрямування методичної складової підготовки вчителя, збільшення різновидів і термінів проведення педагогічної практики, які суголосні з сучасною концепцією підготовки педагогічних працівників.

1. Белоконский И. П. Педагогические курсы для земских учителей и учительниц в 1898 г. / И. П. Белоконский // Вестник воспитания. - 1899. - № 8. - С. 130-145.

2. Галковский Г. Педагогические курсы для учителей церковных школ Прилуцкого уезда летом 1897 г. / Г. Галковский // Полтавские епархиальные ведомости. - 1898. - № 13. - С. 477-486.

3. ЦДІАК, ф. 707, оп. 229, од. зб. № 207. - арк. 1-441.

4. ЦДІАК, ф. 707, оп. 317, од. зб. № 548. - арк. 1-86.

5. ЦДІАК, ф. 707, оп. 225, од. зб. № 27. - арк. 1-49.

6. ЦДІАК, ф. 707, оп. 87, од. зб. № 6435. - арк. 1-32.

7. ЦДІАК, ф. 707, оп. 225, од. зб. № 40. - арк. 1-75.

8. ЦДІАК, ф. 707, оп. 225, од. зб. № 21. - арк. 1-246.

9. ЦДІАК, ф. 707, оп. 229, од. зб. № 233. - арк. 1-202.

10. ЦДІАК, ф. 707, оп. 229, од. зб. № 243. - арк. 1-34.

11. ЦДІАК, ф. 707, оп. 36, од. зб. № 1. - арк. 1-580.

12. Из отчета о педагогических курсах в Полтаве 15 мая - 15 июня 1897 г. // Педагогический листок. - 1898. - № 3. - С. 51-80.

13. Красткосрочные педагогические курсы для учителей школ грамоты Га- дячского, Зеньковского и Роменского уездов в м. Лютеньке // Полтавские епархиальные ведомости. - 1899. - № 3-4. - С. 129-134.

14. Отчет о красткосрочных педагогических курсах для учителей школ грамоты в Лубенском уезде // Полтавские епархиальные ведомости. - 1894. - № 21. - С. 895-900.

15. Правила о педкурсах для приготовления учителей и учительниц народных училищ, утвержденных Министром Народного Просвещения 29.06.1907 г. // Русский начальный учитель. - 1907. - № 8-9. - С. 342-345.

Размещено на .ru