Суть і специфіка публічної промови, основні етапи її підготовки. Розмовний характер публічного мовлення. Методи викладу промови: дедуктивний, індуктивний, аналогійний, стадійний, концентричний. Дикційна нормативність - важливий компонент культури мови.
Херсонський державний університет Факультет дошкільної та початкової освіти Кафедра мовної освіти Реферат з української мови (за професійним спрямуванням) ПІДГОТОВКА ТА ВИГОЛОШЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ ПРОМОВИ Виконавець: Літвінова Н.А студентка 3 курсу, спеціальності «Початкова освіта» Перевірив: викладач Перепьолкіна В.І. Херсон - 2009 Зміст 1. Сутність і специфіка публічної промови Культура публічної мови сформувалася ще в античні часи водночас із риторикою. Одним із її основних різновидів є ораторська мова, що функціонує як форма живого спілкування промовця з колективним слухачем з метою впливу на нього і переконання. Ораторська мова - систематизована сукупність мовних засобів граматичного, лексичного та фонетико-орфоепічного рівнів, дібраних відповідно до потреби стилю, підстилю, жанру і організованих у живий (промову) або писаний текст за законами риторики. Ораторська мова вибудовується у формі монологу, тобто розгорнутого мовлення однієї особи, зверненого до багатьох слухачів, до суспільства і розрахованого на безпосередню реакцію слухача. На думку Д. Карнегі, добре підготовлена промова - це майже проголошена промова.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
