Реконструювання процесу збору вірменських військ у разі військового конфлікту. Аналіз особливостей облаштування та оборони табору, визначення джерел забезпечення армії продовольством. Схеми розташування військ Багратидської Вірменії на полі бою.
Аннотация к работе
Отже, військові походи розпочиналися весною і тривали до пізньої осені, а їхньою підготовкою та організацією займався багратидський цар чи інша довірена ним особа. Цар призначав сторожову службу та розвідників, а також займався облаштуванням табору, який обводився частоколом і ровом та поділявся на сектори, де розміщувались війська окремих князів. Під час переходів чи на полі бою вірмени використовували стандартну (іноді з певними модифікаціями) схему розташування військ: авангард, центр із флангами та арєгард, хоча не менш популярною була інша система, коли воїни розташовувались «не за правилами військового мистецтва, а загонами по роду і старшинству».
Вывод
Отже, військові походи розпочиналися весною і тривали до пізньої осені, а їхньою підготовкою та організацією займався багратидський цар чи інша довірена ним особа. Цар призначав сторожову службу та розвідників, а також займався облаштуванням табору, який обводився частоколом і ровом та поділявся на сектори, де розміщувались війська окремих князів. Під час переходів чи на полі бою вірмени використовували стандартну (іноді з певними модифікаціями) схему розташування військ: авангард, центр із флангами та арєгард, хоча не менш популярною була інша система, коли воїни розташовувались «не за правилами військового мистецтва, а загонами по роду і старшинству». Основну ударну силу становили вершники-азати, які розташовувались у авангарді та арєргарді. Зауважимо, що тогочасна вірменська армія не знала державного забезпечення продовольством, тому вона самостійно його здобувала собі під час походів.
У більшості військових конфліктів проти мусульман вірменські війська прагнули ухилитися від прямої сутички на рівнинах, адже в такому випадку перевага була б на боці ворога, який мав маневрених кінних лучників, що давало йому змогу вести дальній бій, довший час не вступаючи у відкриту сутичку. Це змушувало вірмен використовувати тактику оборонного бою, заманюючи противника в гори чи різноманітні засідки, що нівелювало можливу чисельну перевагу мусульман та не дозволяло їм в повній мірі використати свою кінноту для маневрених флангових атак.
Зауважимо, що нам практично невідомо жодного наступального військового походу вірмен, котрий виходив б за межі Закавказзя та мав за мету приєднати землі сусідніх держав. Виняток становлять окремі каральні акції, метою яких було підкорити неспокійних васалів, котрі намагалися вийти з-під влади Багратидів.
Список литературы
1. Матевосян Р. Падение Багратидского царства по данным армянских историков XI-XIII вв. / Рафел Матевосян // Журнал социальных наук. 1988. Вып. 10. С. 64-72.
2. Юзбашян К. Армянские государства эпохи Багратидов и Византия IX-XI вв. / Карен Юзбашян. Москва: Наука, 1988. 305 с.
3. TJUIPQUJUIB U. 2uq nuu.|buil]uih шрі|1.шл[т upmnbnijajmb / Uuipqjiu Uuipqupub - bpbuib: Zuquiumuib, 1969. 318 tg. [Саркисян C. З історії вірменського військового мистецтва / Саркис Саркисян. Єреван: Хайастан. 1969. 218 с.]
4. Chlipala М. Wojskowosc krolestwa Armenii cylicyjskiej w czasach wypraw krzvzovvych / Michal Chlipala. Tamowskie Gory: Inforteditions, 2013. 128 s.
5. (Tip huiqprubuilibhpq / lubp H. 2uipmpinibjuib. bpbuib: ЪПРШФЛЬР, 2009. 2. 2. 332 tg. [Наші перемоги / під. ред. Г Арутуняна. Єреван: Нораванк, 2009. Т. 2. 332 с.]
6. І Гір huupprribuiljbhpq / lubp. Н. 2шрптр]ПТЬ]ШЬ. bpbiub: bnpun[uibp, 2011 - 2. З - 336 tg. [Наші перемоги / під, ред Г Арутуняна. Єреван: Нораванк, 2011 -Т 3. 336 с.]
7. Кучма В. Военная организация Византийской империи / Владимир Кучма. Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. 426 с.
8. Матевосян Р. Государственное устройство и административный строй Багратидской Армении: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. ист. наук / Рафел Матевосян. Ереван, 1991. 32 с.
9. Кучма В. Военно-экономические проблемы византийской истории на рубеже IX-X вв. по «Тактике Льва» / Владимир Кучма // Античная древность и средние века. 1973. Вып. 9. С. 102-113.
10. Ованес Драсханакертци. История Армении [Х ст.] / пер. с арм. М. Дарбинян-Меликян. Ереван: Советакан Грох, 1986. 396 с.
11. Псевдо-Шапух Багратуни. История анонимного повествователя [Х ст.] / пер. с арм. М. Дарбинян-Меликян. Ереван: АН АРМССР, 1971. 238 с.
12. Всеобщая история Степаноса Таронского Асохика по прозванию [XI ст.] / пер. с арм. Н. Эмина. Москва: Книга по требованию, 2011. 377 с.
13. Повествование вардапета Аристакэса Ластиверци [ХІ ст.] / пер. с арм. К. Юзбашяна. Москва: Наука, 1968. 194 с.
14. Смбат Спарапет. Летопись [ХІІІ ст.] / пер. с арм. А. Галстяна. Ереван: Хайастан, 1974. 240 с.
15. Сумбат Давитис-дзе. История и повествование о Багратионах [ХІ ст.] / пер. с груз. М. Лордкипанидзе // Картлис Цховреба. История Грузии / под. ред. Р. Метревели. Тбилиси: Артануджи, 2008. С. 221243.
16. Летопись Картли [ХІ ст.] / пер. с груз. М. Лордкипанидзе // Картлис Цховреба. История Грузии / под. ред. Р. Метревели. Тбилиси: Артануджи, 2008. С. 139-181.
17. Ахмед ибн Лютфуллах (Мунадджим-Баши) «Джами ад-Дувал»; Ибн ал-Азрака ал-Фарики из «Истории Майяфарикина» [XVII ст.] / пер. А. Мамедова // Труды института истории. Баку, 1957. Т. XII. С. 206-225.
18. Димидюк Д. Кількісний склад армії Багратидської Вірменії наприкінці ІХ - в середині ХІ ст. / Дмитро Димидюк // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2017. Вип. 65. С. 216-224.
19. Мхитар Гош. Судебник [XII ст.] / пер. с арм. А. Паповяна. Ереван: АН АРМССР, 1954. 263 с.
20. Armenia and the Crusades, ten to twelfth centuries: the Chronicle of Matthew of Edessa [ХІІ ст.] / transl. from arm. by A. Dostourian. Lanham: University Press, 1993. P. 1. 392 p.
21. Haldon J. Warfare, State and Society in the Byzantine World (565-1204) / John Haldon. London: Routledge, 1999.-400 p.
22. 2uij (1прт|рр}і "Tluumfmpjmb / lubp. P. Unuiphpuib - bpbuib: LLPBMJB, 1976. 23. 1032 lg. [Історія вірменського народу / під. ред. Б. Аракеляна. Єреван: АН АРМССР, 1976. Т. III - 1032 с]
23. Материалы по истории Азербайджана из Тарих-ал-камиль Ибн-ал-Асира [XIII ст ] / пер. с араб. П Жузе. Баку: АЗФАН, 1940. 138 с.
24. О боевом сопровождении [X ст ] // Два византийских военных трактата конца X века / пер. с греч. В. Кучмы. Санкт-Петербург: Алетейя, 2002. 410 с.