Реконструювання процесу збору вірменських військ у разі військового конфлікту. Аналіз особливостей облаштування та оборони табору, визначення джерел забезпечення армії продовольством. Схеми розташування військ Багратидської Вірменії на полі бою.
При низкой оригинальности работы "Підготовка та організація військового походу армії Багратидської Вірменії наприкінці ІХ - всередині ХІ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Отже, військові походи розпочиналися весною і тривали до пізньої осені, а їхньою підготовкою та організацією займався багратидський цар чи інша довірена ним особа. Цар призначав сторожову службу та розвідників, а також займався облаштуванням табору, який обводився частоколом і ровом та поділявся на сектори, де розміщувались війська окремих князів. Під час переходів чи на полі бою вірмени використовували стандартну (іноді з певними модифікаціями) схему розташування військ: авангард, центр із флангами та арєгард, хоча не менш популярною була інша система, коли воїни розташовувались «не за правилами військового мистецтва, а загонами по роду і старшинству».
Вывод
Отже, військові походи розпочиналися весною і тривали до пізньої осені, а їхньою підготовкою та організацією займався багратидський цар чи інша довірена ним особа. Цар призначав сторожову службу та розвідників, а також займався облаштуванням табору, який обводився частоколом і ровом та поділявся на сектори, де розміщувались війська окремих князів. Під час переходів чи на полі бою вірмени використовували стандартну (іноді з певними модифікаціями) схему розташування військ: авангард, центр із флангами та арєгард, хоча не менш популярною була інша система, коли воїни розташовувались «не за правилами військового мистецтва, а загонами по роду і старшинству». Основну ударну силу становили вершники-азати, які розташовувались у авангарді та арєргарді. Зауважимо, що тогочасна вірменська армія не знала державного забезпечення продовольством, тому вона самостійно його здобувала собі під час походів.
У більшості військових конфліктів проти мусульман вірменські війська прагнули ухилитися від прямої сутички на рівнинах, адже в такому випадку перевага була б на боці ворога, який мав маневрених кінних лучників, що давало йому змогу вести дальній бій, довший час не вступаючи у відкриту сутичку. Це змушувало вірмен використовувати тактику оборонного бою, заманюючи противника в гори чи різноманітні засідки, що нівелювало можливу чисельну перевагу мусульман та не дозволяло їм в повній мірі використати свою кінноту для маневрених флангових атак.
Зауважимо, що нам практично невідомо жодного наступального військового походу вірмен, котрий виходив б за межі Закавказзя та мав за мету приєднати землі сусідніх держав. Виняток становлять окремі каральні акції, метою яких було підкорити неспокійних васалів, котрі намагалися вийти з-під влади Багратидів.
Список литературы
1. Матевосян Р. Падение Багратидского царства по данным армянских историков XI-XIII вв. / Рафел Матевосян // Журнал социальных наук. 1988. Вып. 10. С. 64-72.
2. Юзбашян К. Армянские государства эпохи Багратидов и Византия IX-XI вв. / Карен Юзбашян. Москва: Наука, 1988. 305 с.
3. TJUIPQUJUIB U. 2uq nuu.|buil]uih шрі|1.шл[т upmnbnijajmb / Uuipqjiu Uuipqupub - bpbuib: Zuquiumuib, 1969. 318 tg. [Саркисян C. З історії вірменського військового мистецтва / Саркис Саркисян. Єреван: Хайастан. 1969. 218 с.]
4. Chlipala М. Wojskowosc krolestwa Armenii cylicyjskiej w czasach wypraw krzvzovvych / Michal Chlipala. Tamowskie Gory: Inforteditions, 2013. 128 s.
5. (Tip huiqprubuilibhpq / lubp H. 2uipmpinibjuib. bpbuib: ЪПРШФЛЬР, 2009. 2. 2. 332 tg. [Наші перемоги / під. ред. Г Арутуняна. Єреван: Нораванк, 2009. Т. 2. 332 с.]
6. І Гір huupprribuiljbhpq / lubp. Н. 2шрптр]ПТЬ]ШЬ. bpbiub: bnpun[uibp, 2011 - 2. З - 336 tg. [Наші перемоги / під, ред Г Арутуняна. Єреван: Нораванк, 2011 -Т 3. 336 с.]
7. Кучма В. Военная организация Византийской империи / Владимир Кучма. Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. 426 с.
8. Матевосян Р. Государственное устройство и административный строй Багратидской Армении: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. ист. наук / Рафел Матевосян. Ереван, 1991. 32 с.
9. Кучма В. Военно-экономические проблемы византийской истории на рубеже IX-X вв. по «Тактике Льва» / Владимир Кучма // Античная древность и средние века. 1973. Вып. 9. С. 102-113.
10. Ованес Драсханакертци. История Армении [Х ст.] / пер. с арм. М. Дарбинян-Меликян. Ереван: Советакан Грох, 1986. 396 с.
11. Псевдо-Шапух Багратуни. История анонимного повествователя [Х ст.] / пер. с арм. М. Дарбинян-Меликян. Ереван: АН АРМССР, 1971. 238 с.
12. Всеобщая история Степаноса Таронского Асохика по прозванию [XI ст.] / пер. с арм. Н. Эмина. Москва: Книга по требованию, 2011. 377 с.
13. Повествование вардапета Аристакэса Ластиверци [ХІ ст.] / пер. с арм. К. Юзбашяна. Москва: Наука, 1968. 194 с.
14. Смбат Спарапет. Летопись [ХІІІ ст.] / пер. с арм. А. Галстяна. Ереван: Хайастан, 1974. 240 с.
15. Сумбат Давитис-дзе. История и повествование о Багратионах [ХІ ст.] / пер. с груз. М. Лордкипанидзе // Картлис Цховреба. История Грузии / под. ред. Р. Метревели. Тбилиси: Артануджи, 2008. С. 221243.
16. Летопись Картли [ХІ ст.] / пер. с груз. М. Лордкипанидзе // Картлис Цховреба. История Грузии / под. ред. Р. Метревели. Тбилиси: Артануджи, 2008. С. 139-181.
17. Ахмед ибн Лютфуллах (Мунадджим-Баши) «Джами ад-Дувал»; Ибн ал-Азрака ал-Фарики из «Истории Майяфарикина» [XVII ст.] / пер. А. Мамедова // Труды института истории. Баку, 1957. Т. XII. С. 206-225.
18. Димидюк Д. Кількісний склад армії Багратидської Вірменії наприкінці ІХ - в середині ХІ ст. / Дмитро Димидюк // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2017. Вип. 65. С. 216-224.
19. Мхитар Гош. Судебник [XII ст.] / пер. с арм. А. Паповяна. Ереван: АН АРМССР, 1954. 263 с.
20. Armenia and the Crusades, ten to twelfth centuries: the Chronicle of Matthew of Edessa [ХІІ ст.] / transl. from arm. by A. Dostourian. Lanham: University Press, 1993. P. 1. 392 p.
21. Haldon J. Warfare, State and Society in the Byzantine World (565-1204) / John Haldon. London: Routledge, 1999.-400 p.
22. 2uij (1прт|рр}і "Tluumfmpjmb / lubp. P. Unuiphpuib - bpbuib: LLPBMJB, 1976. 23. 1032 lg. [Історія вірменського народу / під. ред. Б. Аракеляна. Єреван: АН АРМССР, 1976. Т. III - 1032 с]
23. Материалы по истории Азербайджана из Тарих-ал-камиль Ибн-ал-Асира [XIII ст ] / пер. с араб. П Жузе. Баку: АЗФАН, 1940. 138 с.
24. О боевом сопровождении [X ст ] // Два византийских военных трактата конца X века / пер. с греч. В. Кучмы. Санкт-Петербург: Алетейя, 2002. 410 с.
