Підготовка студентів природничо-математичних спеціальностей до технічного конструювання у вищих педагогічних навчальних закладах - Автореферат

У 1958 році з 32 педагогічних інститутів України 28 готували вчителів фізики й основ виробництва, у Київському та Львівському педагогічних інститутах було створено інженерно-педагогічні факультети, відкрито нові спеціальності “Учитель фізики і технічної механіки”, “Загальнотехнічні дисципліни і фізика” тощо, а починаючи з 70-х до середини 80-х років минулого століття, простежується чітка тенденція до розширення кількості спеціальностей і відкриття спеціальностей широкого профілю, що свідчить про постійний пошук моделі професійної підготовки вчителя фізики до технічного конструювання в цей історичний період. Наприкінці 80-х - початку 90-х років ХХ століття дослідження проблеми здебільшого повязувалося вченими з розвитком дидактики вищої школи, яка підготовку студентів до технічного конструювання вважала складником навчального процесу у ВНЗ, а значення технічного конструювання в підготовці майбутнього вчителя поєднувалося не тільки із забезпеченням свідомого засвоєння навчального матеріалу, міцності набутих знань, умінь, навичок, а й з творчим їх застосуванням на практиці й вихованням особистості (І.Дмитрик, А.Іванчук, Б.Красовський, О.Коваленко, С.Малашенков, А.Плуток, А.Ребко, С.Сисоєва, Б.Сіменач, В.Фам, П.Шевченко та інші). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання існуючих суперечностей між потребами суспільства в особистостях, здатних вносити нове в науку, культуру, і ступенем дослідження цих питань в теорії педагогіки; набутим досвідом підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін та рівнем розробки технологічного забезпечення процесу їхньої підготовки до технічного конструювання, а також відсутністю фундаментальних досліджень, які б сприяли розвязанню вказаних суперечностей, що й зумовило вибір теми дослідження - “Підготовка студентів природничо-математичних спеціальностей до технічного конструювання у вищих педагогічних навчальних закладах”. У ході дослідження було зроблене припущення, що ефективність підготовки студентів природничо-математичних спеціальностей до технічного конструювання у вищих педагогічних навчальних закладах, забезпечення їхньої готовності до науково-технічної творчості визначаються реалізацією науково обґрунтованої інтегрованої технології, яка включає: репродуктивну діяльність, спрямовану на оволодіння основами знань і вмінь технічного конструювання (традиційна технологія); елементи контекстного навчання, яке передбачає розробку навчально-конструкторського проекту (технологія, орієнтована на оволодіння способами діяльності в умовах практичної діяльності); технологію внутрішньогрупової диференціації за різними програмами та за бажанням студентів; технологію, яка передбачає збагачення навчання додатковою організацією пошукової творчої діяльності в позанавчальний час. Наукова новизна й теоретична значущість дослідження полягають у тому, що: уперше розглянуто науково-технічну творчість як складник підготовки майбутнього вчителя природничо-математичного профілю, що забезпечує формування готовності до самоосвіти не тільки у технічному конструюванні, а й в інших видах діяльності; розроблено і теоретично обґрунтовано технологію підготовки вчителя природничо-математичного профілю до технічного конструювання, яка передбачає: репродуктивну діяльність, спрямовану на оволодіння основами знань і вмінь технічного конструювання; елементи контекстного навчання з розробкою навчально-конструкторського проекту для оволодіння способами діяльності в умовах практичної роботи; внутрішньогрупову диференціацію за різними програмами та за бажанням студентів; збагачення навчання додатковою організацією творчої діяльності в позанавчальний час; виявлено умови, які забезпечують ефективність застосування розробленої технології та її позитивний вплив на якісні показники навчальної діяльності студентів (позитивна мотивація навчання технічного конструювання, усвідомлення його необхідності та практичного значення в подальшій професійній діяльності; готовність студента до самостійної роботи з додатковою й довідковою літературою, самоаналізу й рефлексії; організація додаткової освіти в галузі технічного конструювання в позанавчальний час; співтворчість викладача і студента, організація системи консультацій);У першому розділі - “Теоретичні питання підготовки майбутніх учителів до технічного конструювання” - на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено сутність провідних дефініцій технічного конструювання, науково обґрунтовано його теоретичні засади, завдання і структуру в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя; проведено історико-педагогічний аналіз підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін до технічного конструювання, висвітлено особливості навчання технічного конструювання в умовах педагогічного ВНЗ, розкрито форми, методи навчання технічного конструювання; науково обґрунтовано технологію підготовки майбутніх учителів до технічного конструювання. Узагальнення визначень поняття “технічне конструювання” у психолого-педагогічній літературі, вр

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ